Пошта редакції. Заробітна плата померлого працівника в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ

Заробітна плата померлого працівника в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ

У разі смерті найманого працівника роботодавець зобов’язаний розрахувати та нарахувати всі належні йому суми за період до моменту припинення роботи у зв’язку зі смертю, а саме:

— заробітну плату за фактично відпрацьований час;

— компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток та додаткових відпусток на дітей.

Якщо померлому працівнику було надано відпустку за невідпрацьований час, відрахування з його заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки не здійснюється. Це прямо вказано в ч. 3 ст. 22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Оподаткування заробітної плати за фактично відпрацьований час здійснюється в загальному порядку. Що стосується компенсації за невідпрацьовані дні відпустки, то оскільки вона є виплатою за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5)) і в нашому випадку нараховується після розірвання трудового договору, то єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з цієї виплати не справляється (див. консультацію заступника начальника юридичного управління — начальника відділу Пенсійного фонду України Ірини Нікулової в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 43). Податком на доходи фізичних осіб компенсація за невідпрацьовані дні відпусток обкладається в повному обсязі. Зауважимо: якщо цей працівник користувався правом на застосування податкової соціальної пільги (ПСП) за однією з підстав, зазначених у п. 169.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), то в місяці смерті працівника його право на таку пільгу не втрачається (див. п.п. 169.3.4 ПКУ). Тобто до зарплати померлого працівника за цей місяць ПСП застосовується.

Допомога на поховання, що надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не обкладається ні податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. 165.1.22 ПКУ, ні єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці на підставі п. 3.2 Інструкції № 5.

Щодо виплати сум доходу, нарахованих померлому робітнику його роботодавцем, зазначимо таке. Ця виплата здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 1227 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV членам сім’ї такого працівника, а в разі їх відсутності — входить до складу спадщини.

Із положень Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, яким рекомендує керуватися Мін’юст у листі від 02.07.2007 р. № Ш-10310 для визначення кола осіб, які належать до членів сім’ї, випливає, що до складу сім’ї входить дружина (чоловік) померлої особи, а також її діти, які не досягли повноліття, незалежно від того, проживали вони спільно з померлою особою чи ні. Повнолітні діти, а також особи, пов’язані з померлою особою кровним спорідненням, або на інших підставах, установлених законом (наприклад, батьки (усиновлювачі), бабка, дід, прабабка, прадід, онуки, правнуки, брати і сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок спадкодавця), вважаються членами сім’ї спадкодавця за умови спільного з ним проживання, ведення спільного побуту, наявності спільних прав і обов’язків.

Тобто в разі, якщо померлий працівник на момент смерті був повнолітнім, то його мати має право на отримання виплат, які були нараховані роботодавцем такого працівника та не були отримані ним за життя, виключно за умови, що вона пов’язана з таким працівником спільним побутом та проживала разом із ним.

Для отримання заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку мати померлого працівника повинна подати роботодавцю:

1) заяву із проханням виплатити їй належну такому працівнику суму заробітної плати та компенсації;

2) свідоцтво про смерть працівника;

3) документи, що підтверджують факт перебування у кровному спорідненні та факт спільного проживання з померлим. Для документального підтвердження спільного проживання надається довідка з ЖЕКу.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ заробітна плата та компенсація за невикористані дні відпусток , нараховані померлому працівнику, відображаються з ознакою доходу «101». При цьому необхідно вказати, зокрема:

— у графі 2 — реєстраційний номер облікової картки платника податку (ідентифікаційний номер) померлого працівника (незалежно від того, що такий дохід виплачується його матері). Слід мати на увазі, що на практиці можлива ситуація, коли на дату подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ реєстраційний (ідентифікаційний) номер такого працівника вже буде виключено з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, унаслідок чого орган ДПС повідомить підприємство про наявність помилки в Податковому розрахунку. У такій ситуації рекомендуємо надати органу ДПС письмове пояснення, в якому необхідно зазначити, що відображений у Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ дохід нараховано померлому працівнику за період, коли він перебував у трудових відносинах із роботодавцем, указати дату смерті платника податків, а також фактичного одержувача суми заробітної плати;

— у графі 7 — дату смерті працівника. Оскільки, по-перше, цією датою буде припинено трудовий договір із працівником, а по-друге, згідно з п. 162.3 ПКУ останній податковий період, в якому здійснюється утримання податку з доходу померлого працівника, закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку.

Що стосується допомоги на поховання, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то вона в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображається з ознакою доходу «146» і в графі 2 вказується ідентифікаційний номер одержувача (у нашому випадку — матері працівника).

Лілія Ушакова, економіст-аналітик