Ви нам писали. Страхове відшкодування за пошкоджений у ДТП автомобіль: особливості обліку

Страхове відшкодування за пошкоджений у ДТП автомобіль: особливості обліку

Приводом для написання статті став черговий лист читача з проханням роз’яснити порядок обліку наслідків аварії застрахованого службового автомобіля підприємства. Ситуація така: застрахований службовий автомобіль підприємства в липні 2012 року було пошкоджено в результаті ДТП. У серпні 2012 року страхова компанія виплатила страхове відшкодування на рахунок ремонтного підприємства, з яким укладено договір на проведення ремонту автомобіля. Як в обліку підприємства відобразити суму страхового відшкодування та ремонт пошкодженого автомобіля?

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про страхування — Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (втратив чинність з 01.04.2011 р., крім п. 1.20, що чинний до 01.01.2013 р.).

П(С) БО 15 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

Ситуація не з приємних, проте щодо пошкодженого «заліза», то для підприємства тут усе має минути без особливих втрат: підприємству, що застрахувало свій автомобіль, його ремонт, по суті, компенсує страхова компанія. Головне в цій справі — правильно відобразити суму страхового відшкодування, направлену ремонтному підприємству для відновлення пошкодженого в ДТП автомобіля (об’єкта основних засобів). Тому розберемося з усім по черзі.

Порядок відображення в податковому обліку сум страхового відшкодування регламентується п.п. 140.1.6 ПКУ, у якому зазначено, якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника, то:

— застраховані збитки, понесені таким платником податку у зв’язку з провадженням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, у якому він зазнав збитків;

— суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Застраховані збитки. Розмір застрахованих збитків при настанні страхового випадку (у цьому випадку — при ДТП) визначається аварійним комісаром та зазначається в страховому акті (аварійному сертифікаті). І, незважаючи на те, що фактично підприємство зазнає збитків у періоді пошкодження автомобіля, відобразити їх застраховану суму у витратах згідно з п.п. 140.1.6 ПКУ воно зможе тільки в періоді затвердження страхового акта (аварійного сертифіката). На це звертає увагу й ДПСУ (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 19, с. 8).

Сума застрахованих збитків, зазначена в страховому акті (аварійному сертифікаті), має потрапити до витрат у повному обсязі, навіть незважаючи на те, що договором страхування може бути передбачено франшизу, яка не відшкодовується страхувальнику. У контексті витрат у п.п. 140.1.6 ПКУ йдеться саме про застраховані збитки, невід’ємною частиною яких є в тому числі і франшиза (ст. 9 Закону про страхування) — виокремлювати її із суми таких збитків підстав немає.

Проте податківці вважають, що невідшкодована сума збитку в податковому обліку страхувальника не відображається: до витрат має потрапити сума застрахованих збитків за винятком франшизи (див. ЄБПЗ у розділі 110.09.01, газету «Вісник податкової служби України», 2012, № 19, с. 8). Це, як ми вже відзначили, неправильний підхід, проте тим, хто не бажає сперечатися з податківцями, доведеться врахувати у витратах суму збитку без урахування франшизи.

У декларації з податку на прибуток підприємства такі витрати відображаються в рядках 06.4 та 06.4.39 додатка ІВ.

З метою запобігання завищенню амортизаційних відрахувань у місяці отримання страхового акта (аварійного сертифіката) на суму збитку було б логічно зменшити балансову вартість автомобіля — об’єкта ОЗ групи 5 (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 19, с. 8). Адже платник податків, відображаючи у складі податкових витрат застраховані збитки, користується своєрідним привілеєм швидше перенести частину вартості пошкодженого автомобіля в зменшення оподатковуваного прибутку. Якщо раніше в п.п. 8.4.6 Закону про податок на прибуток це було чітко прописано, то зараз у ПКУ такої вимоги немає. Можливо, хтось зможе використати цей аргумент, для того щоб не зменшувати балансову вартість, тим більше, що зовсім нещодавно податківці, звертаючи увагу на цей момент, нічого не говорили про таке зменшення (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 2). Проте, якщо не зменшити балансову вартість пошкодженого в ДТП об’єкта, то підприємству загрожує завищення витрат.

Страхове відшкодування. Страхове відшкодування є грошовою сумою, що виплачується страховиком у разі настання страхового випадку (у межах договорів майнового страхування). Виплати страхового відшкодування здійснюються, як правило, на рахунок, указаний у заяві про страхову виплату. Тому підприємство за бажанням може (1) або отримати їх безпосередньо на свій рахунок і надалі самостійно оплатити ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля або ж (2) одразу направити страхове відшкодування на рахунок ремонтного підприємства, яке займається ремонтом пошкодженого в ДТП автомобіля, зазначивши в заяві про страхову виплату прийнятний для себе варіант.

У періоді отримання страхового відшкодування (на рахунок підприємства страхувальника або на рахунок ремонтного підприємства) підприємство має відобразити дохід. У декларації з податку на прибуток підприємства сума страхового відшкодування відображається в рядку 03 і в рядку 03.22 додатка IД.

Ремонт автомобіля. Щодо проведення відновлення автомобіля, то підприємство відображає ремонтні витрати в загальному порядку відповідно до пп. 144.1, 146.11 і 146.12 ПКУ:

— у межах 10 % ліміту* включаються до складу витрат**;

— у сумі перевищення (тобто понад 10 % ліміту) — відносяться на збільшення первісної вартості ремонтованого (поліпшеного) об’єкта та підлягають подальшій амортизації з урахуванням загальних правил — із місяця, наступного за місяцем проведення ремонту/поліпшень.

*10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року (тобто на 01.01.2012 р.).

**Тут залежно від того, які основні засоби ремонтуються/поліпшуються, витрати на їх ремонти або поліпшення враховуються в загальному порядку:

— у разі ремонтів основних засобів виробничого чи загальновиробничого призначення, формуючи «податкову» собівартість, — потраплять до витрат у періоді реалізації продукції покупцям одночасно з визнанням доходу від продажу;

— у разі ремонтів адміністративних чи збутових основних засобів — включаються до витрат періоду. Докладніше про це див. статтю «Ремонт ОЗ: застосовуємо 10 % «ремонтний» ліміт» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 16.

При цьому підприємство, отримавши від ремонтного підприємства податкову накладну, має право суми ПДВ щодо неї відобразити у складі податкового кредиту.

Водночас хочемо вас попередити, що ДПСУ (див. лист ДПСУ від 12.01.2012 р. № 809/7/15-3417-26 // «Податки та бухгалтерський облік» 2012, № 51, с. 18) вважає, що при ремонті автомобіля, що потрапив у ДТП, платник має право відобразити податковий кредит тільки в частині франшизи, тоді як «вхідний» ПДВ у частині вартості ремонту, оплаченого за рахунок страхового відшкодування (як із рахунка страховика, так і з рахунка страхувальника), до складу податкового кредиту не включається. На їх думку, при оплаті ремонту автомобіля за рахунок страхового відшкодування платник користується нібито не власними коштами, що, звичайно ж, неправильно.

Як ми вже зазначали, страхове відшкодування є грошовою сумою, що виплачується страховиком при настанні страхового випадку. При цьому страхувальник стає її власником і може розпоряджатися цією сумою на власний розсуд, у тому числі направити її на ремонт автомобіля, що потрапив у ДТП. Отже, говорити про те, що при перерахуванні оплати ремонтному підприємству за рахунок страхового відшкодування платник користується не власними коштами підстав немає, а значить, він має повне право на податковий кредит (звичайно ж, у разі дотримання умов для його формування).

Сума страхового відшкодування, що надходить від страховика, є доходом (п. 19 П(С) БО 15). При цьому існують два варіанти його відображення: (1) у складі надзвичайних доходів із застосуванням субрахунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій»; (2) у складі доходів від операційної діяльності із застосуванням субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Кореспондуючим рахунком в обох випадках буде субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуванням заподіяних збитків». При цьому такий дохід слід урахувати вже в періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката). Щодо ремонтних витрат, то, оскільки в цьому випадку ремонтується службовий автомобіль, їх слід відобразити на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Розглянемо приклад.

Приклад . Застрахований службовий автомобіль підприємства в липні 2012 року було пошкоджено в результаті ДТП. Розмір збитків у зв’язку з настанням страхового випадку визначено страховою компанією на рівні 19000 грн., з них сума франшизи — 380 грн., що зафіксовано в страховому акті. У тому ж місяці з ремонтним підприємством укладено договір на ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля. Ремонт автомобіля підприємству обійшовся в 21600 грн. (у .тому числі ПДВ — 3600 грн.) Витрати на його проведення не перевищили 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на 01.01.2012 р.

У серпні 2012 року страхова компанія на підставі страхового акта виплатила страхове відшкодування, перерахувавши його за заявою підприємства на рахунок ремонтного підприємства в сумі 18620 грн. (за вирахуванням суми франшизи).

Облік страхового відшкодування та ремонту автомобіля

Це, мабуть, і всі основні моменти, які слід урахувати при усуненні наслідків аварії застрахованого службового автомобіля підприємства.