Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

ПДВ-наслідки при постачанні зерна та шкіри: коли пільга стає тягарем

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2013/№ 61
Друк
Стаття

ПДВ-наслідки при постачанні зерна та шкіри: коли пільга стає тягарем

 

 

Продовольча безпека є однією з основ нормального функціонування будь-якої держави. Для її забезпечення використовуються найрізноманітніші важелі впливу, у тому числі засоби податкового регулювання. Наша держава в цьому питанні не є винятком: так, наприклад, вітчизняне податкове законодавство передбачає низку ПДВ-пільг для постачання окремих видів зернових/технічних культур. Саме їм і присвячено цю статтю. Крім того, у ній ми також розглянемо схожу в частині особливостей застосування ПДВ-пільгу при постачаннях шкіри/хутра.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

На сьогодні постачання зернових/технічних культур та шкіри/хутра здебільшого звільняються від ПДВ (пп. 15 — 16 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Така ситуація збережеться аж до кінця поточного року (01.01.2014 р. — для зернових/технічних культур і 31.12.2013 р. — для шкіри), після чого, якщо законодавець не пролонгує дію цих пільг (див. про це далі), названі операції повинні будуть обкладатися ПДВ у загальному порядку. Далі розглянемо порядок їх ПДВ-оподаткування, причому враховуючи зазначені вище особливості, почати найлогічніше з пільгованих операцій.

 

I. Які постачання звільняються від ПДВ?

Це питання розглянемо в розрізі постачання зернових/технічних культур та шкіри.

Постачання зернових/технічних культур. Відповідно до п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ від ПДВ звільняються (до 01.01.2014 р.) операції з постачання та експорту будь-якими платниками ПДВ*, як підприємствами (у тому числі сільгосппідприємствами-виробниками при «неперших» постачаннях), так і підприємцями, у тому числі єдиноподатниками, таких товарів:

1) зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД, крім товарної позиції 1006 (рис) і товарній підкатегорії 1008 10 00 00 (гречка). Отже, під ПДВ-пільгу підпадають, зокрема, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза тощо (повний перелік звільнених від ПДВ товарів див. у таблиці 1 на с. 32);

2) технічних культур товарних позицій 1205 (насіння свиріпи або ріпаку) і 1206 (насіння соняшнику) згідно з УКТ ЗЕД.

* Крім окремих винятків, яким присвячено наступний розділ цієї статті. Також, забігаючи наперед, зазначимо, що імпорт цих товарів обкладається ПДВ у загальному порядку (детальніше про це також див. у наступному розділі статті).

Зважаючи на значну кількість платників, які підпадають під цю пільгу, нагадаємо, що вона повинна застосовуватися обов’язково, тобто відмовитися від неї на свій розсуд платник не має права (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 4). Це, у свою чергу, створює чимало проблем: річ у тім, що пільгу сформульовано доволі недбало, а тому точно визначити, на кого вона поширюється, удається далеко не завжди (у цьому ми переконаємося далі).

При відображенні таких операцій у ПДВ-обліку, незважаючи на їх звільненість від ПДВ, постачальник повинен скласти податкову накладну (у графі 11 розділу III такої накладної робиться запис «Без ПДВ», а у виносці вказується норма ПКУ, якою встановлена пільга, — у цьому випадку п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), заповнити рядок 5 декларації з ПДВ та додаток Д6 (п. 3.6 розд. V Порядку № 1492), у тому числі в разі експорту (у свою чергу, рядок 2.1 декларації в цьому випадку не заповнюється). Також, оскільки йдеться про використання податкової пільги, платнику доведеться складати і щокварталу подавати податківцям Звіт про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1233 (про його заповнення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 9). При цьому зауважимо: код пільги згідно з Довідником № 66/1 податкових пільг, які є втратами доходів бюджету, станом на 01.07.2013 р. для зернових культур — «14010466», а для технічних культур — «14010467».

Постачання шкіри/хутра. Відповідно до п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ від обкладення ПДВ звільняються (до 31.12.2013 р. включно) постачання, а також імпорт будь-якими особами таких товарів:

1) необроблених шкур товарної позиції 4101 — 4103 згідно з УКТ ЗЕД;

2) товарів, названих у товарній позиції 4301 згідно з УКТ ЗЕД (а саме, хутрова сировина). Слід зауважити, що найменування пільгованих товарів та код УКТ ЗЕД у цій частині не відповідають один одному (річ у тім, що в п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ йдеться про операції з чиненою шкірою без подальшої обробки, тоді як коду 4301 УКТ ЗЕД відповідає хутрова сировина). При цьому вважаємо, що пріоритет слід віддати коду, у зв’язку з чим під ПДВ-пільгу повинні підпадати операції з хутровою сировиною (зрозуміло, у межах коду 4301 за УКТ ЗЕД).

Крім того, установлено, що в разі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, а отже, хоча про це прямо не зазначено, подібні операції також підпадають під ПДВ-пільгу (див. консультацію в розділі 101.08 Єдиної бази податкових знань) із відображенням у рядку 5 та додатку Д6 до декларації.

 

II. Які операції обкладаються ПДВ?

Постачання зернових/технічних культур. Указана в попередньому розділі статті ПДВ-пільга велика за обсягом, проте охоплює вона далеко не всі операції із зерновими/технічними культурами, далі розглянемо які. Так, ПДВ обкладаються такі операції:

1. Постачання та експорт зернових/технічних культур, не названих вище в частині ПДВ-пільги, наприклад, насіння деяких олійних культур (товарна позиція 1207 згідно з УКТ ЗЕД).

2. Постачання й експорт зернових культур товарної позиції 1006 (рис) і товарної підкатегорії 1008 10 00 00 (гречка) згідно з УКТ ЗЕД. У частині експорту цей висновок свого часу прямо підтверджували і податківці (див. Єдину базу податкових знань, розділ 101.08). Сьогодні їх думка із цього приводу, найімовірніше, не змінилося, про що опосередковано свідчить консультація в тому ж розділі Єдиної бази податкових знань.

3. Перше постачання зернових та технічних культур, що підпадають під зазначену вище ПДВ-пільгу (товарних позицій 1001 — 1008, а також 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД) сільгосппідприємствами-виробниками. Для коректного розуміння цього правила слід ураховувати декілька моментів.

По-перше, це правило поширюється лише на підприємства (причому незалежно від організаційно-правової форми та єдиноподаткового статусу), а тому фізосіб воно не зачіпає (див. розділ 101.29.01 Єдиної бази податкових знань) — останні підпадають під ПДВ-пільгу.

По-друге, такі підприємства повинні мати особливий статус — сільськогосподарського виробника. При цьому з метою визначення відповідності підприємства цьому статусу слід використовувати приписи п. 209.6 ПКУ, що підтверджується в листі ДПАУ від 29.08.2011 р. № 23179/7/15-3417-08 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 83, с. 14) та розділі 101.29.01 Єдиної бази податкових знань. У зв’язку з цим, щоб вважатися сільськогосподарським у контексті п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, підприємство має відповідати таким критеріям:

а) його основною діяльністю є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах. При цьому до сільськогосподарських слід відносити товари товарних груп 1 —24, товарних позицій 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД та послуги, перелічені в п. 209.17 ПКУ;

б) питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних періодів сукупно. Щодо новостворених сільгосппідприємств, то, щоб вважатися такими, вони повинні дотримувати вказану питому вагу протягом кожного окремого звітного періоду;

в) воно може (але не зобов’язане!) бути зареєстроване ПДВ-спецрежимником згідно з п. 209.10 ПКУ, що, до речі, прямо підтверджується у зазначених вище роз’ясненнях.

Таким чином, із метою обкладення ПДВ підприємство повинне уважно ставитися до дотримання цих критеріїв, що особливо актуально для тих із них, які не реєструються ПДВ-спецрежимниками (при цьому для спрощення перевірки питомої ваги можемо порекомендувати таким підприємствам використовувати форму, що заповнюється при реєстрації ПДВ-спецрежимників, — таблицю 3 до заяви за формою № 1-РС, яку затверджено наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394). У зв’язку з цим слід зауважити, що з метою віднесення підприємств до сільськогосподарських виробників суди, крім іншого, звертають увагу на основний вид діяльності згідно з КВЕД (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. у справі № 2а-1870/7810/12), що, з урахуванням викладеного вище, не зовсім коректно.

По-третє, подібні підприємства обкладають ПДВ лише перше постачання відповідних зернових/технічних культур. Свого часу податківці вказували, що до них належать постачання відповідних зернових/технічних культур, які вирощені, зібрані (заготовлені) безпосередньо таким підприємством, а не придбані в інших осіб (див. Єдину базу податкових знань, розділ 101.29.01). На сьогодні цю консультацію скасовано, що однак навряд чи свідчить про зміну думки контролерів. Отже, обкладатися ПДВ повинні постачання зернових/технічних культур, що розглядаються, які вироблені такими підприємствами (у свою чергу, перепродаж зазначених товарів, навіть якщо продавцем є сільгосппідприємство-виробник, у загальному випадку має звільнятися від ПДВ).

Доказами того, що товари, які реалізуються, вироблені самостійно, будуть відповідні документи (що стосується насіння, то для його розподілу можна використовувати відомості, указані на етикетці за результатами маркування згідно з Порядком маркування партій зерна, затвердженим постановою Кабміну від 22.05.2013 р. № 447). При цьому, якщо йдеться про ПДВ-спецрежимників, то для них додатковим підтвердженням статусу проданих зернових/технічних культур буде складання податкової накладної з проставлянням відмітки «2» після дробу в її порядковому номері, а також включення таких постачань до декларації з ПДВ за кодом «0121». У свою чергу, якщо для податківців аргументи здадуться недостатніми і справа дійде до суду, то слід пам’ятати, що доводити свою позицію повинні саме контролери — якщо ж вони цього зробити не зможуть або просто зішлються на недостатність наданих платником документів (при тому, що свою позицію вони не доведуть), рішення має бути винесено на користь платника. Це уточнення зроблено неспроста: як свідчить практика, у цьому питанні негативні для платників висновки податківців часто ґрунтуються лише на тому, що вони не можуть перевірити статус якоїсь партії товару (при тому, що іноді зробити це дійсно складно, наприклад, у разі постачання зерна, яке частково було придбано, а частково — вироблено*).

* У такому разі, якщо підприємство не забезпечує фізичного розмежування цих партій, то з метою обкладення ПДВ залишається орієнтуватися лише на документальне оформлення продажу та списання зерна, а також дані бухобліку. При цьому, вважаємо, що в подібній ситуації для групи товарів, що розглядається, в обліковій політиці підприємства можна встановити метод списання запасів FIFO або LIFO та орієнтуватися з метою застосування ПДВ-пільги на них.

По-четверте, це правило не стосується експорту, здійснення якого навіть у разі дотримання зазначених вище умов, повинно звільнятися від ПДВ (хоча, зауважимо, буквальне прочитання п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ може навести і на протилежний висновок, особливо якщо враховувати, що в окремих випадках податківці включають до поняття «постачання» у тому числі й експорт).

4. Постачання названих вище в частині ПДВ-пільги зернових/технічних культур (товарних позицій 1001 — 1008, а також 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД) підприємствами, що придбали їх безпосередньо в сільгосппідприємств-виробників. У цій частині також звернемо увагу на деякі особливості.

По-перше, це правило поширюється на будь-які підприємства, зареєстровані платниками ПДВ (незалежно від організаційно-правової форми та єдиноподаткового статусу, а також відповідності критеріям сільськогосподарського виробника та реєстрації ПДВ-спецрежимником згідно з п. 209.10 ПКУ), і не стосується підприємців, про що див. розділ 101.29.01 Єдиної бази податкових знань, а також ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. у справі № 2а-1670/8243/12.

По-друге, головна умова для нарахування ПДВ-зобов’язань у цьому випадку полягає в тому, що відповідні зернові/технічні культури має бути придбано в підприємства, яке:

1) є сільгосппідприємством-виробником (критерії див. вище) — причому незалежно від його реєстрації ПДВ-спецрежимником відповідно до п. 209.10 ПКУ;

2) виробило ці зернові/технічні культури.

Таким чином, із метою обкладення ПДВ постачань зернових/технічних культур потрібно мати інформацію не лише про сільськогосподарський статус продавця, а й про те, що ці товари було вироблено саме ним (а не придбані у сторонньої особи). На жаль, про те, як отримати цю інформацію, законодавець не розповів. Небагатослівні й чиновники: так, податківці з цією метою рекомендують звертатися до територіальних органів Мінагрополітики (див. Єдину базу податкових знань, розділ 101.29.01), причому навіть незважаючи на те, що в цьому випадку продавець повинен відповідати критеріям, прописаним у податковому законодавстві. У зв’язку з цим дамо декілька порад (залежно від того, чи є продавець спецрежимником згідно зі ст. 209 ПКУ):

1) якщо продавець є ПДВ-спецрежимником, то для підтвердження статусу придбаного зерна покупцеві достатньо (1) отримати копію свідоцтва про його реєстрацію як спецрежимника і (2) перевірити запис порядкового номера в податковій накладній — у ньому після дробу має бути відмітка «2». Подібна відмітка проставляється спецрежимником лише при продажу вироблених власними силами зернових/технічних культур, тоді як у разі їх перепродажу має складатися окрема податкова накладна в загальному порядку. При цьому ще раз акцентуємо увагу — правило про відмітку «2» у податковій накладній стосується лише спецрежимників. Річ у тім, що в окремих випадках суди вказують, що за відсутності цієї відмітки в податковій накладній говорити про те, що зерно придбано в сільгосппідприємства-виробника, не можна (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 р. у справі № 2а-1870/7810/12). Зрозуміло, такий підхід правильний не завжди — відсутність подібної відмітки може свідчити, зокрема, про те, що контрагент не є спецрежимником (при тому, що поставлене зерно могло бути вироблено саме ним);

2) якщо продавець не є ПДВ-спецрежимником, рекомендуємо подивитись на його основний вид діяльності — як свідчить практика, суди звертають увагу на ці відомості (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. у справі № 2а-1870/7810/12), хоча від себе додамо, що самостійним підтвердженням статусу продавця вони не є. Крім того, можна отримати довідку від постачальника про те, що відповідні товари вироблені саме ним, та/або прописати цю умову в договорі (див. ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р. у справі № 2а-4914/12/2070).

Якщо платник купує зернові/технічні культури як у сільгосппідприємств-виробників, так і в інших осіб, не відокремлюючи їх, то в подальшому в разі їх перепродажу може виникнути проблема з відображенням ПДВ: річ у тім, що він може не знати, які саме зернові/технічні культури продаються. У зв’язку з цим вважаємо допустимим орієнтуватися на відомості, відображені в документах на продаж та списання товарів (при цьому в них у такому разі бажано додатково вказувати походження зерна, що продається), а також у бухгалтерському обліку (як уже зазначалося, вважаємо, що в такому разі з метою застосування ПДВ-пільги для подібної групи товарів можна встановити метод списання запасів FIFO або LIFO та орієнтуватися на них). У свою чергу, у разі виникнення спорів з податківцями та їх перенесення в судову площину варто пам’ятати, що тягар доведення покладається саме на них (послатися, наприклад, лише на неможливість підтвердження походження зерна вони не можуть).

Крім того, на увагу заслуговує питання про обкладення ПДВ постачання зернових/технічних культур, придбаних у сільгосппідприємства-виробника через комісіонера. Воно зумовлене, зокрема, тим, що в п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ йдеться про безпосереднє придбання таких товарів у сільгосппідприємств-виробників. На наше переконання, у цьому випадку перше постачання матиме місце вже на етапі передачі товару від комітента комісіонеру (тим більше, що згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ така передача вважається самостійним постачанням), а тому при придбанні товару із залученням комісіонера говорити про його безпосереднє придбання в сільгосппідприємства-виробника (у цьому випадку комітента) не доводиться. У зв’язку з цим, при подальшому продажу такого зерна зобов’язання з ПДВ уже не нараховуються, оскільки така операція підпадає під пільгу.

По-третє, це правило не стосується експорту (також див. вище).

5. Імпорт будь-яких зернових/технічних культур, у тому числі тих, що наводилися вище в частині ПДВ-пільги (товарних позицій 1001 — 1008, а також 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД). Це саме стосується і імпорту зернових культур товарної позиції 1006 (рис) і товарної підкатегорії 1008 10 00 00 (гречка). При цьому це правило поширюється на будь-яких осіб — як на підприємства, так і на підприємців (незалежно від реєстрації платником ПДВ та/або єдиноподатником).

6. Постачання зернових/технічних культур, що підпадають під ПДВ-пільгу, яка розглядається, Аграрним фондом — при придбанні таких товарів із «вхідним» ПДВ.

Постачання шкіри/хутра. У частині операцій зі шкірою/хутром обкладенню ПДВ підлягають операції постачання, імпорту та експорту шкіряних, хутрових та інших виробів, не названих вище в частині ПДВ-пільги (тобто тих, що не підпадають під коди 4101 — 4103 та 4301 згідно з УКТ ЗЕД).

 

III. Особливості відображення податкового кредиту

У частині зернових/технічних культур. Якщо постачальник видав і за необхідності зареєстрував податкову накладну, покупець має право за датою першої події (перерахування передоплати або отримання товару) включити суму «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту — головне, щоб при цьому дотримувалася умова про подальше використання придбаних товарів в постачаннях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності. У зв’язку з цим у межах товарів, що розглядаються, право на податковий кредит, зокрема, матимуть:

1) сільгосппідприємства-виробники — у частині товарів/послуг, що придбавалися та/або імпортувалися для виробництва та постачання зернових/технічних культур, у тому числі товарних позицій 1001 — 1008, 1205 і 1206;

2) постачальники зернових/технічних культур товарних позицій 1001 — 1008, 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД — за умови їх придбання у сільгосппідприємств-виробників;

3) виробники та/або продавці, у тому числі експортери, зернових/технічних культур товарної позиції 1006 і товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД — незалежно від того, у кого такі зернові/технічні культури придбавалися.

Крім того, у частині податкового кредиту необхідно зробити ще декілька зауважень.

1. Необоротні активи. Зазначене вище правило справедливе і при придбанні необоротних активів (матеріальних та нематеріальних), які буде задіяно в операціях із зерновими/технічними культурами. Виняток становить ситуація, за якої подібні активи використовуються одночасно як в оподатковуваних, так і пільгованих операціях згідно з п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У цьому разі «вхідний» ПДВ не розподіляється за правилами ст. 199 ПКУ, а включається в повному обсязі до складу податкового кредиту. Водночас цей виняток застосовується лише до тих необоротних активів, за якими перша подія (передоплата або отримання) настала з 01.07.2012 р. У свою чергу, «вхідний» ПДВ за необоротними активами, придбаними раніше, підлягає розподілу в загальному порядку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 102).

2. Імпорт. Як уже зазначалося, імпорт зернових/технічних культур обкладається ПДВ у загальному порядку. При цьому, незважаючи на те, що в такому разі необхідно сплатити «імпортний» ПДВ, уключити його до складу податкового кредиту вдасться лише за умови, що операції з ними на митній території України обкладатимуться ПДВ (див. їх перелік вище). В іншому разі для відображення податкового кредиту підстав немає (див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р. у справі № 9104/50528/12).

У частині шкіри/хутра. Платникам, які здійснюють операції з ПДВ-пільгованими товарами цієї групи, про податковий кредит в їх частині можна забути — зважаючи на те, що під звільнення від ПДВ підпадають будь-які подібні операції (постачання, імпорт, експорт).

Винятком є ситуація з обліком «вхідного» ПДВ при придбанні товарів, які очікується використовувати одночасно в оподатковуваних та пільгованих постачаннях згідно з п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У цьому разі, оскільки для таких операцій не передбачено особливих правил, аналогічних передбаченим для зернових/технічних культур, до податкового кредиту потрапить сума ПДВ, що відповідає питомій вазі оподатковуваних постачань у загальному їх обсязі, з подальшим його перерахунком за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за введенням об’єкта в експлуатацію (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 102).

 

IV. Перехідні придбання/поставки (2013 — 2014 рр.)

Цього року окремі платники можуть зіткнутися з питанням про те, як учинити з «вхідним» ПДВ, якщо товари (зернові/технічні культури або шкіра/хутро), що називалися вище, придбавалися для постачань, які планується здійснювати лише у 2014 році (при тому, що сьогодні такі постачання підпадають під ПДВ-пільгу). Зумовлене воно тим, що при буквальному прочитанні ПКУ включення таких сум до складу податкового кредиту допускається, далі пояснимо. Як відомо, податковий кредит відображається в загальному випадку за датою першої події (перерахування передоплати або отримання товару) за умови очікуваного використання товару в постачаннях, що обкладаються ПДВ, у межах господарської діяльності та отримання податкової накладної. При цьому період початку використання товару в постачаннях, що обкладаються ПДВ, значення не має (п. 198.3 ПКУ), у зв’язку з цим, якщо в такому періоді ПДВ-пільгу, як очікується, буде скасовано (а в нашому випадку цей факт прямо підтверджується в пп. 15 і 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, де вказано, що ці пільги діють лише до кінця 2013 року), то податковий кредит можна відобразити вже в періоді придбання такого товару.

Незважаючи на це, ми б не рекомендували діяти таким чином, оскільки такий підхід, найімовірніше, призведе до спорів із податківцями. Тим більше, що (1) не можна бути повністю впевненим в тому, що законодавець не пролонгує ці пільги, — тим паче, що на цей момент у ВРУ зареєстровано відповідний законопроект (від 03.07.2013 р. № 2494а); (2) на сьогодні в п. 198.5 ПКУ прописано адекватний механізм відновлення податкового кредиту. У зв’язку з цим безпечнішим варіантом є:

1) у періоді придбання відповідних товарів — уключити «вхідний» ПДВ до витрат згідно з п.п. 139.1.6 ПКУ;

2) у періоді, у якому відбувається використання товару, в оподатковуваних операціях, але не пізніше 365 календарних днів від моменту складання податкової накладної (п. 198.6 ПКУ), — відновити податковий кредит (таке відновлення здійснюється на підставі бухгалтерської довідки, складеної згідно з відповідною податковою накладною). Зрозуміло, собівартість товарів у подібному випадку доведеться відкоригувати, виключивши з неї відповідну суму «вхідного» ПДВ.

Далі наведемо рисунок і таблицю для узагальнення викладеного вище матеріалу та спрощення його розуміння.

 

img 1 

Податкові наслідки при постачанні зернових/технічних культур

 

ПДВ-наслідки при постачанні зернових/технічних культур та шкіри
 (інформація справедлива до кінця 2013 року)

№ з/п

Код ТН ЗЕД

Назва товару

Постачання на митній території України

Імпорт

Експорт

1

2

3

4

5

6

1

1001

Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

2

1002

Жито

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами — виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

3

1003

Ячмінь

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

4

1004

Овес

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

5

1005

Кукурудза

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

6

1006

Рис

20 %

20 %

0 %

7

1007

Сорго зернове

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

8

1008

Гречка, просо та насіння канаркової трави; інші зернові культури

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

9

1008 10 00 00

Гречка

20 %

20 %

0 %

10

1205

Насіння свиріпи
або ріпаку, подрібнене або неподрібнене

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

11

1206

Насіння соняшнику, подрібнене
або неподрібнене

звільнене

20 %

звільнений

20 % для першого постачання сільгосппідприємствами-виробниками

20 % для постачання підприємствами, які купили цей товар безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників

12

4101 — 4103

Шкури необроблені

звільнене

звільнений

звільнений

13

4301

Сировина хутрова (включаючи голови, хвости, лапи та інші обрізки, придатні для використання у виробництві хутрових виробів), крім шкірсировини та шкур товарних позицій 4101, 4102, 4103 (див. вище)

звільнене

звільнений

звільнений

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі