Теми статей
Обрати теми

Металобрухт на підприємстві: облікові особливості

Редакція ПБО
Стаття

Металобрухт на підприємстві: облікові особливості

 

У процесі провадження господарської діяльності на підприємстві утворюється металобрухт — як відходи або невиправний брак виробництва. Трапляється й так, що брухт чорних і кольорових металів є наслідком ліквідації основних засобів. Загалом, облік утворення та реалізації металобрухту має низку цікавих особливостей. Читайте про них далі.

Наталія ДЗЮБА, Олександр ОЛІШЕВКО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про металобрухт — Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-XIV.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2.

Методрекомендації № 373 — Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 р. № 373.

П(С)БО 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

П(С)БО 19 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 р. № 163.

Металобрухт для суб’єкта господарювання

Почнемо з організаційних моментів і насамперед з’ясуємо, з яким металобрухтом можна мати справу, тобто здійснювати операції, суб’єкту господарювання.

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються Законом про металобрухт. Відповідно до ст. 1 зазначеного 3акону металобрухт розподілено на побутовий та промисловий (визначення останнього наведемо далі).

Згідно зі ст. 4 Закону про металобрухт операції з усіма видами металобрухту здійснюють тільки спеціалізовані підприємства або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, що провадять свою діяльність на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону про металобрухт без ліцензії дозволено збирати та реалізовувати спеціалізованим підприємствам:

— фізичним особам — побутовий металобрухт;

фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності та юридичним особам промисловий брухт чорних і кольорових металів, що накопичився в результаті провадження їх діяльності.

Тобто суб’єкти господарювання (фізичні та юридичні особи) у процесі своєї господарської діяльності можуть мати справу тільки з промисловим металобрухтом (а саме накопичувати та реалізовувати його).

Згідно зі ст. 1 Закону про металобрухт під промисловим металобрухтом слід розуміти непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки:

(1) вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність унаслідок фізичного або морального зносу;

(2) вироби з металу, що мають невиправний брак;

(3) залишки чорних і кольорових металів та їх сплавів.

Як бачимо, промисловий металобрухт (далі його називатимемо просто металобрухт, оскільки йтиметься виключно про металобрухт, що виникає в підприємства в результаті його госпдіяльності), який може утворитися на підприємстві, можна розподілити на такі основні групи:

— отриманий як відходи основного або допоміжного виробництва;

— отриманий як невиправний брак виробництва;

— отриманий при ліквідації основних засобів.

До реалізації спеціалізованому підприємству, яке має ліцензію на заготівлю, переробку кольорових/чорних металів, суб’єкт господарювання повинен правильно сформувати інформацію про металобрухт, що утворився, у своєму обліку. Тому розглянемо детальніше порядок оприбуткування металобрухту в кожному з випадків його походження.

А перед цим зауважимо: практично в усіх випадках надходження металобрухту його обліковою вартістю буде ціна можливої реалізації. Нею вважається вартість, за якою металобрухт може бути продано спеціалізованому підприємству. Тому в усіх наведених далі випадках при визначенні вартості оприбуткованого металобрухту рекомендуємо орієнтуватися на ціни, установлені пунктами приймання брухту кольорових і чорних металів у регіоні. Для більш точного визначення вартості можна використовувати інформацію з прайс-листів (прейскурантів).

 

Надходження металобрухту як відходів виробництва

Металобрухт, який утворився у процесі виробництва як відходи, класифікується як зворотні відходи. Як випливає з п. 2.13 Методрекомендацій № 2, це, зокрема, залишки сировини та матеріалів, а також інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), повністю або частково втратили споживчі якості вихідного матеріалу і тому використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 53, с. 29).

Металобрухт, що передається на склад як зворотні відходи та є частиною запасів підприємства, оцінюється згідно з вимогами п. 12 П(С)БО 16 за справедливою вартістю, за яку приймають чисту вартість реалізації (п. 2.13 Методрекомендацій № 2), оскільки металобрухт призначено не для використання у виробничому процесі, а для реалізації.

Згідно з оновленим визначенням терміна «справедлива вартість», наведеним у п. 4
П(С)БО 19
у редакції наказу Мінфіну від 27.06.2013 р. № 627, під нею розуміють суму, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

У свою чергу, чистою вартістю реалізації відповідно до п. 4 П(С)БО 9 є очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію.

Оприбуткування металобрухту як зворотних відходів виробництва на склад підприємства оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193) або актом комісії (у разі нерегулярного надходження металобрухту).

Оскільки до складу прямих матеріальних витрат при виробництві включається тільки вартість запасів, безпосередньо витрачених на виготовлення продукції, вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, необхідно виключити із суми виробничих витрат (п. 12 П(С)БО 16).

Вартість списаних із витрат на виробництво та зданих на склад зворотних відходів включається підприємствами до складу виробничих запасів та відображається на субрахунку 209 «Інші матеріали».

У бухгалтерському обліку робиться запис: Дт 209 «Інші матеріали» Кт 23 «Виробництво». Якщо підприємство використовує рахунки класу 8, одночасно здійснюється коригування (зменшення) обороту за субрахунком 801 «Витрати сировини й матеріалів» методом «червоне сторно»: Дт 801 — Кт 801. Це робиться для того, щоб виключити їх задвоєння у фінансовій звітності.

Податковий облік. У податковому обліку підхід до обліку металобрухту, отриманого як відходи виробництва, тобто зворотних відходів, аналогічний бухгалтерському: згідно з п.п. 138.8.1 ПКУ прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються в порядку, визначеному в П(С)БО.

Таким чином, вартість металобрухту, отриманого як відходи виробництва, не враховується у складі прямих матеріальних витрат, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг у податковому обліку.

При цьому слід особливо відзначити, що в разі реалізації отриманих у процесі виробництва зворотних відходів підприємство має право відобразити в податковому обліку витрати за найменшою із двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (тобто в розмірі тієї вартості, за якою такі зворотні відходи оприбутковано в бухгалтерському обліку), у податковому періоді, у якому визнано доходи від реалізації (див. лист ДПСУ від 30.01.2013 р. № 1445/6/15-1415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 22, с. 12). Причому метод оцінки вибуття запасів (у цьому випадку — зворотних відходів) підприємство застосовує той самий, що встановлено для бухгалтерських цілей (п. 140.4 ПКУ).

Приклад 1. Підприємство для виготовлення обрізних деталей у червні 2013 року придбало 2500 кг металу вартістю 15000 грн. (у тому числі ПДВ — 2500 грн.). У липні 2013 року в процесі виробництва утворилося 100 кг металобрухту — сталевої стружки, який підприємство планує реалізувати за чистою вартістю реалізації — 200 грн.

 

Таблиця 1

Порядок обліку металобрухту як відходів виробництва

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Отримано сталь від постачальника

201

631

12500

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

631

2500*

* Забігаючи наперед, зауважимо: незважаючи на те що постачання металобрухту, отриманого з цієї сталі, звільняється від обкладення ПДВ, розподіл «вхідного» податку між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями в цьому випадку здійснювати не слід (детальніше про це див. в останньому розділі цієї статті).

3

Перераховано постачальнику оплату за метал

631

311

15000

4

Відпущено сталь у виробництво

23

201

12500

5

Оприбутковано металобрухт на склад

209

23

200

—*

* Вартість металобрухту, отриманого як відходи виробництва, не враховується у складі прямих матеріальних витрат, що формують собівартість виготовлених і реалізованих товарів.

 

Надходження металобрухту як невиправного браку виробництва

Металобрухт, що утворився на підприємстві як невиправний брак виробництва, як правило, є наслідком невиправного (остаточного) внутрішнього браку, тобто браку, виявленого до відправлення продукції споживачу. Детальніше про класифікацію браку та його облік див. у статті «Обліковуємо брак у виробництві» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 99, с. 28.

Невиправним (остаточним) браком є браковані вироби, напівфабрикати, деталі, вузли, які не можуть використовуватися за прямим призначенням і їх виправлення технічно неможливе та економічно недоцільне (п. 411 Методрекомендацій № 373). До остаточного браку включаються також матеріали, напівфабрикати (деталі), зіпсовані при налагодженні устаткування, у процесі освоєння виробництва, а також внаслідок зупинки виробництва під час простоїв.

Такий брак (залежно від причин виникнення) може бути технічно неминучим або непередбаченим (незапланованим).

Втрати від такого браку (собівартість браку) у бухгалтерському обліку відображають за дебетом рахунка 24 «Брак у виробництві».

На виявлений брак у виробництві складається акт (повідомлення) про брак (за формою, розробленою підприємством). На підставі актів (повідомлень) складається звіт про собівартість браку у звітному місяці, у якому визначається сума втрат від забракованої продукції із зазначенням видів продукції, причин та винуватців браку (п. 417 Методрекомендацій № 373). Форма цього документа також розробляється та затверджується підприємством самостійно. Ці документи і будуть підставою для оприбуткування металобрухту, отриманого від невиправного (остаточного) браку.

Оприбуткування металобрухту, отриманого в результаті невиправного браку, з виробництва на склад підприємства оформляється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11).

Металобрухт, отриманий від неминучого нормативного та непередбаченого браку, в обліку оцінюється за справедливою вартістю, тобто за чистою вартістю реалізації (передбачуваною ціною продажу) (п.п. 2.13 Методрекомендацій № 2). На вартість металобрухту, отриманого від забракованих виробів, відбувається зменшення втрат від браку, що відображається в обліку такою кореспонденцією: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 24 «Брак у виробництві». Якщо підприємство використовує рахунки класу 8, одночасно методом «червоне сторно» на вартість отриманих відходів здійснюється коригування (зменшення) обороту за субрахунком 801 «Витрати сировини й матеріалів»: Дт 801 — Кт 801.

Податок на прибуток. Згідно з п. 138.7 ПКУ вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) у межах допустимих норм технічно неминучого браку, розмір яких установлено в наказі по підприємству, за умови їх обґрунтування включається до витрат. Фактична вартість остаточно забракованої продукції, що перевищує допустимі норми технічно неминучого браку, не включається до витрат платника податку. Із таким підходом погоджуються і податківці (див. ЄБПЗ у розділі 101.07.03). При цьому, як і в бухгалтерському обліку, вартість остаточного браку буде зменшена на вартість оприбуткованого металобрухту.

У разі подальшої реалізації металобрухту договірну вартість, за якою він продається, на підставі п.п. 135.4.1 ПКУ має бути включено до доходів у періоді переходу до покупця права власності на нього.

Відповідно одночасно з визнанням такого доходу підприємство може претендувати на право включення вартості цих відходів, за якою їх раніше було визнано активом, до складу податкових витрат відповідно до п. 138.4 ПКУ.

ПДВ. Щодо ПДВ-наслідків при оприбуткуванні відходів, отриманих від остаточно забракованої продукції, зазначимо, що податкові зобов’язання з ПДВ на такі операції не нараховуються.

Що стосується відображених раніше у складі податкового кредиту сум «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, використаними для виготовлення остаточно забракованої продукції (у межах норм), то їх коригувати не потрібно, оскільки це нормальний етап виробництва, операція передбачена технологічним процесом виготовлення, тобто вписується в межі господарської діяльності.

А от брак понад норми (непередбачений) вимагатиме коригування ПДВ на суму «вхідного» ПДВ за товарами/послугами, використаними для виготовлення забракованої продукції. Це коригування ПДВ здійснюється шляхом нарахування податкових зобов’язань за вказаними товарами/послугами в сумі, що дорівнює раніше відображеному податковому кредиту (тобто виходячи з вартості придбання, як це передбачено пп. 189.1, 198.5 ПКУ), при цьому виписується податкова накладна у двох примірниках з типом причини «13».

 

Надходження металобрухту після ліквідації об’єкта ОЗ

Облік металобрухту, що утворився після ліквідації основних засобів, має свої особливості.

Бухгалтерський облік. Вибуття основних засобів при їх повному або частковому списанні оформляють актом за формою № ОЗ-3, а вибуття автотранспорту — актом за формою № ОЗ-4. Форми цих актів затверджено наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352. Відповідний акт складає (у двох примірниках) комісія, призначена керівником підприємства, та затверджує керівник.

Металобрухт, що залишився після ліквідації об’єкта основних засобів, підлягає зарахуванню на баланс підприємства.

Кількість та вартість металобрухту визначається комісією. Згідно з п. 2.13 Методрекомендацій № 2 металобрухт оцінюється та відображається за чистою вартістю реалізації (зважаючи на його подальшу передачу (реалізацію) спеціалізованому приймальному підприємству).

Результати такої оцінки, а також кількість (вага в кг) оприбуткованого металобрухту кольорових і чорних металів комісія зі списання відображає на зворотному боці акта за формою № ОЗ-3 або № ОЗ-4, у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта — «Надійшло від списання». Серед кількості та вартості інших цінностей указується кількість (вага в кг), вартість оприбуткованого брухту кольорових і чорних металів, а також документ, за яким металобрухт буде оприбутковано на склад для подальшої реалізації (таким документом буде прибутковий ордер (форма № М-4)).

Згідно з п. 44 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561, металобрухт, отриманий при розбиранні та демонтажі основних засобів, що ліквідуються, оприбутковується з визнанням іншого доходу та зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів. При цьому виконується бухгалтерський запис: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 746 «Інші доходи».

Податок на прибуток. З урахуванням роз’яснень податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 102.09.01 ЄБПЗ, а також листи ДПСУ від 23.05.2012 р. № 8802/6/15-1415 і від 07.06.2013 р. № 9553/6/23-50.0114 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60), якщо в разі ліквідації основних засобів підприємство отримує ТМЦ (у нашому випадку — металобрухт), які буде використано в господарській діяльності (реалізовано спецпідприємству), то відповідно до п.п. 135.5.15* ПКУ у звітному періоді визнання такого металобрухту активами його вартість уключається до складу доходу, який ураховується при обчисленні об’єкта оподаткування.

* Податківці в обох листах посилаються на п.п. 135.5.14 ПКУ, що, з урахуванням дати їх видання, у той час дійсно було справедливо. Зараз же з цією метою слід використовувати п.п. 135.5.15 ПКУ.

У декларації з податку на прибуток металобрухт, що залишився після ліквідації основних засобів, у періоді ліквідації відображається в рядку 03.28 Додатка IД за вартістю можливої реалізації.

Забігаючи наперед, зауважимо: при подальшій реалізації металобрухту, отриманого в результаті ліквідації об’єкта основних засобів, вартість, за якою його буде продано, має бути включена до доходу в періоді переходу до покупця права власності на металобрухт (п.п. 135.4.1 ПКУ). При цьому вартість металобрухту, за якою він раніше визнавався активом (тобто вартість можливої реалізації), уключається до складу витрат відповідно до п. 138.8 ПКУ як прямі матеріальні витрати.

Доходи від продажу металобрухту слід показати в рядку 02 декларації з податку на прибуток, а витрати — у рядку 05.1.

Утім, деякі незалежні фахівці дотримуються іншої позиції, згідно з якою металобрухт, отриманий у результаті розбирання (демонтажу) об’єкта основних засобів, у періоді ліквідації не збільшить «податкові» доходи, тоді при реалізації його вартість не повинна включатися до «податкових» витрат. Відображенню в податковому обліку підлягає лише дохід від реалізації металобрухту.

На якому варіанті зупинитися, вирішувати вам. Хоча, на нашу думку, варіант, запропонований податківцями, більше відповідає бухобліковим правилам відображення цієї операції.

ПДВ. Згідно з п. 189.10 ПКУ, якщо в результаті ліквідації необоротних активів отримано комплектуючі вироби, складові частини, компоненти чи інші відходи, які оприбутковують на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника податків, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ. Тобто металобрухт, що утворився у процесі ліквідації основного засобу, не спричинює будь-яких наслідків у частині ПДВ.

Приклад 2. Підприємство в червні 2013 року на підставі наказу керівника списало об’єкт основних засобів (верстат) у зв’язку з поломкою, яка унеможливлює його подальше використання, що підтверджує висновок експертної комісії. Факт списання верстата зафіксовано в акті за формою № ОЗ-3. Первісна вартість об’єкта — 3000 грн., залишкова вартість об’єкта — 400 грн., сума нарахованої в бухобліку за час експлуатації амортизації — 2600 грн. У результаті ліквідації об’єкта основних засобів за рішенням комісії підприємства оприбутковано 150 кг металобрухту, вартість якого визначена на рівні 300 грн.

 

Таблиця 2

Порядок обліку металобрухту, що надійшов від ліквідації ОЗ

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Списано суму нарахованого зносу об’єкта основних засобів, що ліквідується

131

104

2600

2

Списано залишкову вартість об’єкта основних засобів, що ліквідується (3000 грн. - 2600 грн.)

976

104

400

400

У цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ при ліквідації об’єкта основних засобів не нараховуються, оскільки підприємством дотримано умови абзацу другого п. 189.9 ПКУ — факт розбирання об’єкта належно підтверджено документально актом за формою № ОЗ-3.
За подробицями щодо нарахування ПДВ за операціями ліквідації ОЗ рекомендуємо звернутися до статей, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 19 та спецвипуску газети, 2012, № 10, с. 99.

3

Оприбутковано металобрухт, що залишився після ліквідації об’єкта основних засобів

209

746

300

300*

* Відображається в рядку 03.28 Додатка ІД до декларації з податку на прибуток та переноситься у складі загальної суми доходів, визначеної в цьому Додатку, до рядка 03 самої декларації.

 

Реалізація металобрухту

При реалізації металобрухту зверніть увагу на особливості приймання (оприбуткування) металобрухту спеціалізованими підприємствами.

Розбіжності у вазі металобрухту при реалізації. При реалізації металобрухту в підприємства часто виникає питання, пов’язане з кількісною розбіжністю — розбіжністю у вазі.

Річ у тім, що суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність із заготівлі, переробки металобрухту чорних і кольорових металів (спецпідприємства, що приймають металобрухт), керуються насамперед вимогами таких документів: ДСТУ 3211:2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.11.2009 р. № 357, ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», затвердженого наказом Держстандарту від 30.09.2002 р. № 516. Виходячи з вимог зазначених вище ДСТУ приймання брухту та відходів кольорових і чорних металів спеціалізовані підприємства здійснюють за масою нетто металу. При цьому маса нетто металу (сплаву) у брухті та відходах кольорових і чорних металів є різницею між масою брутто та масою транспортного засобу, тари та відсотка засміченості брухту.

Тому, якщо, наприклад, підприємство здає 1000 кг металобрухту, на які встановлено відсоток засміченості 2 %, то маса нетто цієї вторсировини становить 980 кг. Саме такий порядок оприбуткування металобрухту визначено вимогами вказаних вище ДСТУ.

Спеціалізовані підприємства приймання металобрухту від суб’єктів господарювання оформляють Актом приймання металів чорних (вторинних) або Актом приймання брухту і відходів кольорових металів залежно від виду металобрухту (ч. 11 ст. 4 Закону про металобрухт; п. 3.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 31.10.2011 р. № 183). Форми актів наведено в додатках 2 і 3 до зазначених Ліцензійних умов. У них фіксують найменування юридичної особи, її місцезнаходження, кількість та джерела походження металобрухту. Крім того, в актах спеціалізовані підприємства вказують детальну інформацію про прийнятий брухт та відходи чорних і кольорових металів (найменування, маса нетто, маса брутто, відсоток засміченості, джерело походження тощо).

Отже, те, що підприємство раніше оприбутковувало металобрухт масою 1000 кг і таку ж кількість передає спеціалізованому підприємству, проте гроші отримає тільки за 980 кг (за так звану «чисту» вагу), не має викликати запитань з боку підприємства щодо правильності оприбуткування та списання металобрухту.

Підтвердження того, яку кількість металобрухту спеціалізоване підприємство фактично прийняло від підприємства (масу брутто), та іншу детальну інформацію про прийнятий металобрухт (масу нетто, відсоток засміченості тощо) міститиме Акт приймання відповідного виду металобрухту. Саме цей документ підтверджуватиме та пояснюватиме такі розбіжності між вагою металобрухту, оприбуткованого та переданого спеціалізованому підприємству, і вагою металобрухту, за який підприємство отримало кошти від реалізації. Зберігати Акти приймання підприємство зобов’язане протягом року (ч. 12 ст. 4 Закону про металобрухт).

Бухгалтерський облік. Коли підприємство здає металобрухт переробному підприємству, в обліку операції з вибуття металобрухту відображаються як звичайний продаж запасів. Дохід відображається в бухгалтерському обліку у сумі, що дорівнює сумі грошових коштів, очікуваних до отримання (отриманих) за реалізовані активи (металобрухт) на дату його відвантаження. Інформація про доходи від продажу підприємством інших запасів узагальнюється на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».

При постачанні (реалізації) металобрухту одночасно з визнанням доходу від реалізації відображаються витрати, у цьому випадку в розмірі тієї вартості, за якою металобрухт оприбутковано (п. 7 П(С)БО 16). Вартість металобрухту списується до дебету субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Податок на прибуток. При реалізації металобрухту в момент переходу права власності на нього до спеціалізованого підприємства, що займається прийманням металобрухту, підприємство повинне відобразити доходи (п.п. 135.4.1 і п. 137.1 ПКУ).

У цьому ж періоді підприємство має право врахувати собівартість металобрухту (у розмірі вартості, за якою металобрухт оприбутковано в бухгалтерському обліку) у витратах (пп. 138.1, 138.4 і 138.8 ПКУ).

У декларації з податку на прибуток зазначені доходи включаються до рядка 02, а собівартість — до рядка 05.1.

ПДВ. Операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів (у тому числі імпорт та експорт) до 1 січня 2014 року звільняються від обкладення ПДВ — тобто пільгуються (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). ПДВ-пільга діє щодо тих позицій відходів та брухту чорних і кольорових металів, які наведені в переліках (окремо щодо чорних металів і окремо щодо кольорових металів), затверджених постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 12, с. 3; 2012, № 13, с. 7).

Так, наприклад, у першому зі згаданих переліків у числі «металобрухтних» відходів за позицією 7204 41 10 00 згідно з УКТ ЗЕД значаться: токарна стружка, обрізки, уламки, відходи фрезерного виробництва та ошурки з чорних металів. У другому переліку серед відходів кольорових металів за позиціями 8548 10 21 00 і 8548 10 91 00 значаться: використані (виснажені) акумулятори електричні, свинцево-кислотні та залишки і брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю.

Оскільки постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняється від ПДВ (пільгується), нараховувати ПДВ за ставкою 20 % у цьому випадку не потрібно.

Відповідно до п. 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, у такому «пільговому» випадку на металобрухт, що здається (реалізується), підприємство — платник ПДВ повинно виписати податкову накладну як за пільговим постачанням: у розділі III за графою 11 необхідно зробити відмітку «Без ПДВ» із посиланням на п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, що «звільняє» від оподаткування. Причому зважаючи на особливості, пов’язані з розбіжністю у вазі при прийманні металобрухту, у податковій накладній, на наш погляд, слід зазначати кількість — масу нетто (вагу в кг), тобто вже за вирахуванням відсотка засміченості, за яку підприємство отримає гроші. Підставою для заповнення податкової накладної буде Акт приймання, виписаний спецпідприємством, що приймає металобрухт.

У декларації з ПДВ ці пільгові операції відображаються в рядку 5 з відповідною розшифровкою відомостей про ПДВ-пільгу в таблиці 3 Додатка Д6, що подається до цього рядка.

Відзначимо ще один «металобрухтний» нюанс, який слід ураховувати платникам податків, які здійснюють одночасно операції, що обкладаються ПДВ, і такі, що цим податком не обкладаються, та провадять при цьому розподіл «вхідного» ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ. «Пільгове» здавання металобрухту, як уже зазначалося, відображається за рядком 5 декларації з ПДВ, проте водночас згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ виведене з-під загальних правил розподілу ПДВ, обумовлених ст. 199 ПКУ. Якщо врахувати такі пільгові «металобрухтні» операції в загальному обсязі постачань (рядок 5 декларації входить до підсумку рядка 6, дані якого, зокрема, ураховуються при розрахунку коефіцієнта розподілу — «частки використання», див. графу 6 таблиці 1 Додатка Д7), то при розрахунку отримаємо перекручення частки використання. Тому підприємства, що здійснюють постачання власного виробничого металобрухту, такі «металобрухтні» постачання повинні виключити з розрахунку цього показника, тобто до загального обсягу постачань не включати.

Приклад 3. У підприємства в процесі господарської діяльності на складі накопичився металобрухт, що значиться у складі запасів у кількості 8000 кг за чистою вартістю реалізації по 2 грн./кг на суму 16000 грн. Підприємство прийняло рішення реалізувати його спеціалізованому підприємству, що займається збиранням металобрухту. При передачі металобрухту від спецпідприємства отримано Акт приймання (див. на с. 41), згідно з яким засміченість становить 2 %, чиста маса металобрухту (маса нетто) склала 7840 кг. Металобрухт прийнято за ціною 2,20 грн./кг. Оплата за металобрухт надійшла в сумі 17248 грн.

 

Таблиця 3

Порядок обліку реалізації металобрухту спеціалізованому підприємству

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Здано металобрухт спеціалізованому переробному підприємству

377

712

17248

17248

16000

2

Списано собівартість реалізованого металобрухту

943

209

16000

3

Надійшла оплата за реалізований металобрухт

311

377

17248

4

Віднесено на фінансовий результат:

— доходи від реалізації металобрухту

712

791

17248

— собівартість реалізованого металобрухту

791

943

16000

 

Сподіваємося, що з нашою допомогою ви легко зможете впоратися з обліком металобрухту.

 

img 1

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі