«Плачу’ чи пла’чу?»: заповнюємо «бюджетну» платіжку по-новому

«Плачý чи плáчу?»: заповнюємо «бюджетну» платіжку по-новому

Максим Нестеренко, податковий експерт

Новий Порядок № 609 (див. с. 5) з’явився у фарватері глобальної адміністративної реформи, якою ДПСУ і ДМСУ об’єднали у спеціальне Міністерство доходів і зборів. Нове міністерство, як ви вже знаєте, одночасно займається адмініструванням як податкових, так і митних платежів. Окрім цього, у підпорядкування Міндоходів перейшов також обов’язок адмініструвати ЄСВ. Цим, власне, пояснюється та обставина, що у назві Порядку № 609 поряд із податками згадуються також митні платежі та єдиний соціальний внесок.

Цим також пояснюється і той факт, що новий Порядок затверджено саме Міндоходів, на відміну від попереднього, який затвердив Мінфін. Новий Порядок № 609 набирає чинності, починаючи із 26.11.2013 р. Саме цей день вважається днем офіційного опублікування зазначеного нормативно-правового акта (див. «Офіційний вісник України», 2013, № 89, ст. 23). Отже, старий Порядок № 817 уже втратив чинність, тому ми посилаємось на новий Порядок № 609 як на вже чинний.

Перша, найбільш глобальна новація Порядку № 609, яка одразу впадає в очі — це зміна підходу до пробілів. У старому Порядку № 817 усі приклади заповнення платіжки подаються із пробілами, а у полі 3 навіть містився припис у більшості випадків проставляти пробіл (п. 1 Порядку № 817). У Порядку № 609 все інакше: приклади подаються без пробілів і прямо передбачено, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 609).

Тож будь-який пробіл може сприйматися як заповнення платіжки з порушенням (п. 8 Порядку № 609). Це не означає, що платіжку не приймуть, адже на банківські установи покладено обов’язок перевіряти реквізити поля «Призначення платежу» на відповідність вимогам лише за зовнішніми ознаками (п. 3.8 Інструкції № 22). Але слід пам’ятати, що при неправильному заповненні «бюджетної» платіжки гроші автоматично будуть зараховані на сплату податків, зборів, єдиного внеску за кодом 101 (основний платіж)*, незалежно від коду, зазначеного в платіжці. Власне, ця норма є і у нині чинному Порядку № 817 (п. 5), однак зрозуміло, що заборона пробілів вплине на кількість порушень при заповненні платіжки.

У новому Порядку № 609 змінився алгоритм заповнення такого поля, як «Призначення платежу».

Зокрема, в полі № 3 вказується один з реквізитів:

— код ЄДРПОУ платника податку (у разі здійснення юрособою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата);

— реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи або серія та номер паспорта громадянина України (у разі відмови від реєстраційного номера);

— реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється Міндоходів.

Попередній Порядок № 817 передбачає вказувати такий реквізит лише в разі сплати зобов’язань за третіх осіб.

У новому Порядку № 609 значних правок зазнав Список кодів видів сплати. До нього додано нові коди за митними платежами (коди 350 — 359), а також за податками і зборами — у тих випадках, коли сплачуються грошові зобов’язання, визначені за результатами перевірок (коди 128 та 160). Окрім цього, деякі коди вилучені (106, 117, 136, 137, 145, 146), а низку назв видів сплати відкориговано. Водночас найбільш використовувані коди залишилися практично без змін.

Далі розглянемо декілька найбільш типових ситуацій заповнення платіжки із прикладами.

Сплата податку на прибуток (як і інших податкових платежів) здійснюється за незмінним кодом основного платежу — «101». Розгляньмо приклад заповнення платіжки у порівнянні — за старим і за новим порядком.

Приклад 1. Підприємство «Світло» (код ЄДРПОУ 20817354) сплачує податок на прибуток за себе за підсумками 2013 року.

Таблиця 1. Сплата податку на прибуток (заповнення платіжки відповідно до старого Порядку)

Таблиця 2. Сплата податку на прибуток (заповнення платіжки відповідно до нового Порядку)

Донедавна спеціального порядку, який встановлював би особливі вимоги до платіжного доручення на сплату ЄСВ, не існувало. Щоправда, це не заважало податковим органам вимагати, щоб платіжка на сплату ЄСВ заповнювалася відповідно до вимог Порядку № 817 (див. консультацію у БЗ, розд. 135.04). На момент підписання номера до друку консультація була чинною, але коли ви будете читати ці рядки, це вже не матиме значення, оскільки втратить чинність власне Порядок № 817.

Новий Порядок № 609 поширює «податковий принцип» заповнення платіжки також і на ЄСВ, який тепер сплачується за тим самим «податковим» кодом — «101». Розгляньмо це на прикладі.

Приклад 2. Підприємство «Світло» (код ЄДРПОУ 20817354) сплачує ЄСВ «за себе» за листопад 2013 року.

Таблиця 3. Сплата ЄСВ (заповнення платіжки відповідно до нового Порядку)

У новому Порядку № 609 на сплату митних платежів також поширюється відповідний порядок заповнення платіжки. Однак, на відміну від ЄСВ, для митних платежів усе ж виділене окремі коди. Наприклад, попередня оплата за митне оформлення сплачується за кодом 350, а безготівкова сплата митних платежів за товари, які ввозяться громадянами — за кодом 351. Розгляньмо порядок заповнення платіжки на прикладі.

Приклад 3. Підприємство «Світло» (код ЄДРПОУ 20817354) сплачує авансом за митне оформлення товарів, які будуть ввезені ним на митну територію України.

Таблиця 4. Сплата за митне оформлення імпортованих товарів

Особливу увагу приділяємо цьому виді сплати, оскільки новим Порядком № 609 передбачено вказувати значно ширшу інформацію в полі № 4. Тут зазначимо: хоча роз’яснювальна інформація про призначення платежу друкується в довільній формі, все ж поле «призначення платежу» слід заповнювати з урахуванням вимог законодавства України (п. 3.8 Інструкції № 22). Тож погляньмо, яку інформацію повинен вказувати у платіжці орендар державного майна, який сплачує за цю послугу.

Зокрема, відповідно до Порядку № 609, це:

— код доходу державного бюджету;

— код за ЄДРПОУ орендодавця;

— код за ЄДРПОУ орендаря;

— номер договору оренди;

— дата укладання договору оренди;

— код за ЄДРПОУ органу приватизації;

— вид орендної плати.

Власне регламентований Порядком № 609 алгоритм майже повністю повторює той, який раніше пропонував Фонд держмайна у листі від 07.03.2013 р. № 10-16-2975 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 36-37, с. 20*.

Виняток становить хіба що кодифікація видів орендної плати. Зокрема, якщо вказаним листом Фонду держмайна пропонував за авансовою орендною платою закріпити код видів орендної плати 4, то у Порядку № 609 її разом із завдатком зазначають під кодом видів орендної плати 3. Окрім цього, лист № 10-16-2975, зрозуміло, ще не вимагав вказувати код ЄДРПОУ орендаря в полі № 3.

Також із Порядку № 609 незрозуміло, як визначати код видів орендної плати, які у зазначеному листі Фонду держмайна вказані під кодами 5 — 11. На нашу думку, при сплаті цих платежів (наприклад, суборенди) треба керуватися кодифікацією листа № 10-16-2975.

Розгляньмо приклад того, як заповнюється платіжка, за якою здійснюється сплата за оренду державного майна.

Приклад 4. Підприємство «Світло» (код ЄДРПОУ 20817354) здійснює оплату за оренду приміщення Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) за договором оренди від 11.11.2013 р. № 157-2.

Таблиця 5. Сплата за оренду приміщення Харківської міської ради

На цьому завершуємо нашу статтю. Сподіваємось, що за новим Порядком ми будемо платити, але без того, щоб плакати!

Документи статті

1. Порядок № 609 — Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Міндоходів від 22.10.2013 р. № 609.

2. Порядок № 817 — Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, затверджений наказом Мінфіну від 07.07.2012 р. № 817.

3. Інструкція № 22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.