Порядок набуття та скасування статусу платника ФСП
Продовжуючи висвітлення порядку застосування сільгосппідприємствами оподаткування шляхом сплати ФСП поговоримо про порядок придбання та скасування такого статусу платника податків.
Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Порядок набуття статусу платника ФСП
Нормами п. 308.1 ПКУ встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до* 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року:
— загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
— звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;
— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;
— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
* Про термін подання декларації з ФСП у ПКУ говориться неоднозначно: згідно з п. 308.1 вона має подаватись до 20 лютого, а згідно з п. 306.1 — не пізніше 20 лютого. Детальніше про це сказано у статті «Декларування ФСП: об’єкт, база, ставки та звітність» на с. 17 цього номера газети.
У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку) (п. 308.3 ПКУ).
З цього приводу слід звернути увагу, що хоча і говориться «або» (а не «та») заяви, проте, як ми розуміємо, з поданням лише однієї заяви без попереднього або одночасного подання декларації, позитивного результату не буде. Оскільки форма такої заяви законодавчо не встановлена, то ймовірніше за все йдеться про подання заяви в довільній формі.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику (п. 308.2 ПКУ).
Акцентуємо, що такий порядок набуття статусу від дати утворення, так би мовити «з народження», установлено лише для обмеженого кола сільгосппідприємств, а саме до утворених протягом року, причому, не до всіх нових, а лише утворених певним шляхом (злиття, приєднання або перетворення).
На інші підприємства, про які йдеться у пп. 301.4 та 301.5 ПКУ (утворені шляхом поділу або виділення та новоутворені, відповідно), розповсюджується загальний порядок набуття і підтвердження статусу згідно з п. 308.1 ПКУ з поданням документів у строк до 20 лютого.
Порядок скасування статусу платника ФСП
Пунктом 308.6 ПКУ передбачено умови за яких реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП скасовується. Зазначене зняття відбувається внаслідок таких обставин:
1) за добровільним рішенням, тобто рішенням сільгосппідприємства — у разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;
2) у примусовому порядку — за рішенням органу державної податкової служби:
а) якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення;
б) у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання платником податку положень ст. 301 ПКУ. При цьому такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.
Із шести пунктів 301.1 — 301.6 згаданої вище ст. 301 ПКУ насамперед відзначимо, що перші п’ять, а саме пп. 301.1 — 301.5 мають спільну рису їх формулювання: усі говорять про умову сільгосп-частки 75 %. Порушення цього визначального критерію і може бути приводом для настання негативних наслідків для сільгосппідприємства.
А п. 301.6 ПКУ установлено, що не може бути зареєстрований як платник ФСП суб’єкт господарювання:
— у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
— що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
— який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Як ми розуміємо, незважаючи на те що в п. 301.6 ПКУ говориться про неможливість реєстрації (а не про скасування її), у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання сільгосппідприємством (уже навіть з отриманим статусом платника ФСП) положень цього пункту щодо згаданих вище, зокрема, декоративних рослин, підакцизних товарів, податкового боргу, це буде вважатись підставами для виключення сільгосппідприємства з числа платників такого сільгоспподатку.
Інших підстав для скасування реєстрації платника ФСП у ПКУ не зазначено. І як відзначає Вищий адміністративний суд України у листі № 2614, податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника ФСП з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільгосппродукції (це питання детально висвітлено в окремій статті «Незареєстровані договори оренди землі — не перешкода для ФСП та спецрежимного оподаткування сільгосп-ПДВ» на с. 28 цього номера газети).
У консультації (див. на с. 45 цього номера газети) у підкатегорії 360.02 Єдиної бази податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПСУ:
sts.gov.ua відзначається, що сільськогосподарські товаровиробники, які отримали статус платника ФСП та самостійно визначили суму податку на поточний рік у податковій декларації повинні перебувати на сплаті цього податку до кінця поточного року за винятком, якщо такий платник податку ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.
