Нова ПДВ-звітність за уніфікованою формою: знайомимося зі змінами

Нова ПДВ-звітність за уніфікованою формою: знайомимося зі змінами

Наталя БІЛОВА, Анатолій БОБРО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI.

Закон № 4915 — Закон України «Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо узгодження їх окремих норм» від 07.06.2012 р. № 4915-VI.

Закон № 5205 — Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» від 06.09.2012 р. № 5205-VI.

Порядок № 463 — Порядок інформаційного обміну між митними та іншими державними органами за допомогою електронних засобів передачі інформації, затверджений постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 463.

Наказ № 1342 — наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492» від 17.12.2012 р. № 1342.

Наказ № 1492 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492.

Порядок № 1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.

Міністерство фінансів України наказом № 1342 внесло зміни до свого наказу № 1492, яким затверджено форми та порядок заповнення і подання ПДВ-звітності. У результаті таких змін викладено в новій редакції:

— форму податкової декларації з податку на додану вартість;

— форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

— Порядок № 1492.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність, низку форм податкової звітності з ПДВ, затверджених наказом № 1492, що застосовувалися спецрежимниками (підприємствами сільського і лісового господарства, рибальства та переробки).

Отже, про все по черзі.

Завдяки згаданим вище змінам на сьогодні ПДВ-звітність уключає (див. п. 10 розд. І оновленого Порядку № 1492):

— податкову декларацію з ПДВ з усіма додатками (Д1, Д2, Д3, Д4, Д5, Д6, Д7, Д8, ДС9);

— уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок);

— копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

— розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, тепер податкова декларація з ПДВ має уніфіковану форму. Її подають усі платники цього податку, проставляючи позначку (Х) у новому службовому полі 0110/«Загальна» (далі — декларація 0110).

Якщо ж підприємство провадить діяльність у сфері сільського чи лісового господарства, рибальства або переробки, то, крім декларації 0110, воно віднині зобов’язане подавати за звітний податковий період додаткову декларацію з ПДВ за операціями, пов’язаними з такою діяльністю, з відповідною позначкою у службовому полі:

— 0121 — якщо ним використовується спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства згідно зі ст. 209 ПКУ;

— 0122 — якщо ним використовується спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері лісового господарства згідно зі ст. 209 ПКУ;

— 0123 — якщо ним використовується спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері рибальства згідно зі ст. 209 ПКУ;

— 0130 — якщо воно відповідає вимогам ст. 209 ПКУ, але не вибрало спеціальний режим оподаткування у сфері сільського, лісового господарства і рибальства, та реалізує молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, виготовлені у власних переробних цехах (п. 209.18 ПКУ);

— 0140 — якщо ним використовується спеціальний режим переробного підприємства згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Інформація про одночасне подання разом із декларацією 0110 декларацій з ПДВ з позначками в службових полях 0121 — 0123, 0130, 0140 наводиться в завершальній частині декларації 0110.

Що стосується форми декларації з ПДВ, то слід звернути увагу також на появу в ній ще одного службового поля — 046. У ньому інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, проставляють свій податковий номер та вписують дані про угоду до рядка «Угода про розподіл продукції від ________ № ___».

У декларації з ПДВ та відповідно в уточнюючому розрахунку з’явилися нові рядки:

— 16.5, 16.6, 16.6.1, 16.6.2. Запровадження цих рядків зумовлено змінами, унесеними Законом № 4834 до п. 198.5 ПКУ, яким установлено можливість відображення/відновлення податкового кредиту платником податків, якщо товари, послуги, необоротні активи з пільгових/необ’єктних/негосподарських операцій починають використовуватися в оподатковуваній діяльності або невиробничі необоротні активи переводяться до виробничих. Це ж стосується як тих матцінностей, які від початку стали використовуватися в пільговій/неоподатковуваній/негосподарській діяльності, так і тих, які вже змінювали свій напрям на протилежний (з оподатковуваних на неоподатковувані/пільгові/негосподарські), а тепер повертаються у «вихідний стан», та за якими довелося раніше нарахувати податкові зобов’язання. Відрадно, що платникам ПДВ дозволено відновлювати податковий кредит у разі зміни напряму використання товарів, послуг, необоротних активів не лише повністю в оподатковуваній діяльності (пп. 4.5.5, 4.5.5.1 розд. V Порядку № 1492; рядок 16.5 декларації з ПДВ), а й тоді, коли такі товари, послуги, необоротні активи починають використовуватися одночасно за двоми напрямками — частково в оподатковуваній діяльності, а частково в неоподатковуваній/пільговій діяльності (п.п. 4.5.5.2 розд. V Порядку № 1492; рядки 16.6, 16.6.1, 16.6.2 декларації з ПДВ). Розрахунок частки використання цих товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 1 додатка Д7 відповідно до пп. 199.2, 199.3 ПКУ;

— 25.1 і 25.2. Так, віднині до рядка 25.1 декларації 0110 записується сума ПДВ, що сплачується до загального фонду державного бюджету, а в декларації 0140 у цьому рядку фіксується сума ПДВ, яка частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету. У рядку ж 25.2 декларацій 0121 — 0123 і 0140 відображається відповідно сума ПДВ, що спрямовується на спеціальний рахунок сільгосппідприємства/частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства, а в декларації 0130 у рядку 25.2 наводиться сума ПДВ, яка залишається у розпорядженні сільгосппідприємства. Нагадаємо: у попередній редакції ПДВ-звітності інформація про спрямування сум ПДВ, нарахованих за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, наводилася сільгосппідприємствами та переробниками в рядку 17 відповідних декларацій — скороченої, спеціальної та переробного підприємства.

Наказом № 1342 змінено назви деяких рядків декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку. Зокрема, тепер рядок 2.1 цих документів розшифровується як «операції з вивезення товарів за межі митної території України» (у попередній редакції тут фігурували «експортні операції»), а в рядках 12 і 13 зараз ідеться про «ввезені на митну територію України товари», тоді як раніше тут ішлося про «імпортовані товари». У результаті таких змін формулювання рядків ПДВ-звітності стали коректними і такими, що повністю відповідають нормам ПКУ (після поправок, унесених до нього Законом № 4915 //
«Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 61). Адже, наприклад, згідно з п. 185.1 цього Кодексу об’єктом обкладення ПДВ є операції платників податку саме з увезення товарів на митну територію України (п.п. «в» п. 185.12 ПКУ) та вивезення товарів з митної території України (п.п. «г» п. 185.12 ПКУ).

Правок зазнав також рядок 12.2 декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку. Раніше його було призначено для відображення підприємствами суднобудування обсягів увезених на митну територію України устаткування, оснащення та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання в господарській діяльності, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі митному органу податкового векселя. Зараз же цей рядок зможуть заповнювати і суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону № 5205 (див. підрозд. 3 розд. XX ПКУ), на що власне тепер і вказує рядок 12.2 ПДВ-декларації. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, в якому податкові векселі оплачено (див. п. 7 підрозд. 3 розд. XX ПКУ, п. 4.2 розд. V Порядку № 1492).

Крім того, змін зазнало формулювання рядка 8 декларації з ПДВ — тепер він уключає і значення рядка 8.1.1. Тобто рядок 8.1.1 визнано таким, що «бере участь» у підрахунку загальних обсягів постачання нарівні з рядками 6, 8.1 і 8.2 колонки А декларації з ПДВ та всіх уточнюючих розрахунків. Отже, якщо, припустимо, у підприємства були «пільгові» постачання (заповнено рядок 5 декларації), за якими відбувалося повернення таких «пільгових» товарів, перегляд цін чи інші коригування (заповнено рядок 8.1.1), то при підрахунку загального обсягу постачань слід ураховувати і дані «коригувального» рядка 8.1.1. Це важливо, наприклад, для розрахунку частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами), необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (ЧВ), що здійснюється відповідно до ст. 199 ПКУ та відображається в додатку Д7. До речі, у самому додатку Д7 у таблиці 1 із цього приводу також з’явилася відповідна вказівка.

Як відомо, звітний (податковий) період для цілей ПДВ може дорівнювати одному календарному місяцю, а в окремних випадках — календарному кварталу. Оновленим Порядком № 1492 (див. п. 2 розд. ІІ) уточнено, що обрати квартальний податковий період можуть не лише платники, які застосовують відповідно до п. 154.6 ПКУ ставку податку на прибуток 0 %, а й платники єдиного податку. При цьому квартальний період починає застосовуватися платником ПДВ з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до моменту:

— втрати ним права на застосування ставки 0 % податку на прибуток;

— переходу платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему.

Для реалізації свого вибору платнику податків слід подати до податкового органу відповідну заяву (додаток 1 до Порядку № 1492), форму якої також оновлено.

Також у п. 9.1 розд. III Порядку № 1492 з’явилося уточнення, що в разі ведення бухгалтерського обліку та подання декларації з ПДВ безпосередньо керівником платника податків така декларація підписується виключно керівником. Згідно ж із попередньою редакцією цього Порядку в зазначеній ситуації, як ви пам’ятаєте, був потрібний ще і підпис особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Доповнено ще одним абзацом п. 18 розд. III Порядку № 1492. Тепер платники ПДВ — імпортери, в яких вивезення товарів за межі митної території України оформлялося з використанням електронної митної декларації, отримали можливість не подавати разом із декларацією з ПДВ оригінал митної декларації (примірник декларанта) у паперовій формі. Така електронна митна декларація надаватиметься митним органом податковому органу в порядку, затвердженому КМУ, в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису відповідно до закону. Ця норма спрямована на реалізацію положень п. 200.8 ПКУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 61, с. 27). Щоправда, наразі саме такого порядку, який би регулював питання подання електронної митної декларації митним органом органам ДПС, допоки немає. Можливо, ураховуючи норми Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450, під ним мається на увазі Порядок № 463? Хотілося б від законодавця більше конкретики, інакше платник податків так і залишиться перед дилемою: подавати чи не подавати у нових умовах разом із декларацією з ПДВ оригінал митної декларації в паперовій формі?

У п. 21 розд. III Порядку № 1492 тепер визначено, що в разі подання разом з декларацією з ПДВ Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток Д8) до такої декларації додаються копії документів, передбачених п. 201.10 ПКУ. Також установлено, що платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, надають копії таких документів окремо в порядку, визначеному для подання податкової звітності в паперовому вигляді. Нагадаємо: раніше тут ішлося просто про подання відповідних документів, хоча і так було зрозуміло, що подаватися до податкового органу мають саме копії цих документів, на що власне вказує п. 201.10 ПКУ.

Важливо мати на увазі, що рядки 4, 7, 8.2, 14, 14.1, 14.2, 20.1, 23, 23.1, 23.2 заповнюються виключно в декларації 0110, а отже, у деклараціях 0121 — 0123, 0130, 0140 ці рядки прокреслюються (у разі подання звітності на паперових носіях) або залишаються незаповненими (у разі подання звітності в електронному вигляді).

Додаток Д7, призначений для проведення розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, мабуть, єдиний з усіх додатків до декларації з ПДВ, який зазнав перетворень. Розробники склали його з урахуванням змін, унесених Законом № 4834 до ст. 199 ПКУ (детальніше про такі зміни див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 102, с. 11, 21).

У принципі додаток Д7 у новому вигляді за побудовою схожий із колишнім додатком Д7 — він також уключає 4 таблиці, але тепер вони виглядають більш упорядкованими.

Так, у таблиці 1 оновленого додатка Д7 з’явилася можливість розраховувати коефіцієнти розподілу, у тому числі і для проведення річного перерахунку, уключаючи річний перерахунок за необоротними активами за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком початку їх використання (у зв’язку з чим для розрахунків ЧВ таблицю 1 додатка Д7 доповнено відповідними рядками).

У новому варіанті додатка Д7 збережено таблиці 2 і 3 — для проведення річних перерахунків, передбачених п. 199.4 ПКУ, відповідно:

— таблиця 2 — для проведення основного річного перерахунку (згідно з абзацом першим п. 199.4 ПКУ) щодо товарів/послуг та необоротних активів (з відображенням його результатів у рядку 16.4 декларації за грудень/IV квартал);

— таблиця 3 — для проведення «необоротних» річних перерахунків (згідно з абзацом другим п. 199.4 ПКУ) щодо необоротних активів за результатами одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком їх використання/введення в експлуатацію (результати яких також відображатимуться в рядку 16.4 декларації за грудень/ IV квартал відповідно першого, другого і третього календарного року).

Таблиця 4 додатка Д7 змін не зазнала.

При цьому дещо змінився сам порядок подання платниками податків цього додатка податковим органам, зокрема:

— у разі розрахунку ЧВ для проведення основного та «необоротних» річних перерахунків — подавати додаток Д7, як і раніше, потрібно разом із декларацією з ПДВ за грудень/IV квартал, а

— при розрахунку (за даними попереднього календарного року) ЧВ, що використовується для розподілу «вхідного» ПДВ протягом усього поточного року, — подавати додаток Д7 слід безпосередньо з «початку» такого року використання розрахованого ЧВ, тобто разом із декларацією за січень (для квартальних платників податків — разом із декларацією за I квартал, про що зазначено у виносці (*) до рядка 1 таблиці 1 додатка Д7).

Тим самим випадки подання додатка Д7 (для проведення річних перерахунків та для проведення розподілу протягом поточного року) тепер розмежовано.

При внесенні змін до розділу Порядку № 1492, що регулює порядок заповнення уточнюючого розрахунку (тепер це розд. VI), Мінфін урахував роз’яснення податківців щодо процедури перенесення даних уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ, зокрема, у разі виправлення помилок у «перехідних» рядках 20.2, 21.1, 21.2, 24 декларації, викладені в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення в податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов’язання та податкового кредиту, затвердженій наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 128 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 33, с. 10).

Тепер з п. 4 розд. VI Порядку № 1492 чітко випливає: якщо допущена в показнику рядка 24 декларації помилка на значення рядків 23 або 25 подальших декларацій не вплинула, тобто недоплату/переплату чи зміну заявленої до відшкодування суми не спричинила, сума такої помилки із графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку переноситься спочатку до рядка 21.2 декларації, а звідти вже може перейти до рядка 24 декларації.

Причому до рядка 21.2 та як наслідок до рядка 24 декларації із графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку може бути перенесено помилки з будь-яким знаком (як з «-», так і з «+»), тобто в декларації може бути враховано не лише зменшення, а і збільшення від’ємного значення.

І ще. Значення з графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (що подається як самостійний документ) може потрапити до рядка 21.2 чергової поточної декларації, що складається вже після подання такого уточнюючого розрахунку. Тим самим сума помилки може бути врахована платником податків уже при розрахунку поточних податкових зобов’язань. Детальніше із цього приводу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 70.

При поданні ж уточнюючого розрахунку разом із декларацією (спосіб виправлення помилок «у поточній декларації») значення з графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (з « + » або з «-») потрібно перенести (тобто врахувати при заповненні) до рядка 21.2 уже такої поточної декларації, разом з якою подається уточнюючий розрахунок.

Що стосується помилки, допущеної в значенні рядка 24 декларації, яка в майбутніх звітних періодах вплинула на значення рядків 25 або 23 подальших декларації, то згідно з п. 5 розд. VI Порядку № 1492 її виправлення можливе лише шляхом подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа, оскільки форма декларації передбачає можливість виправлення помилок «у поточній декларації» лише за один звітний період, помилки якого виправляються. А в цьому випадку уточнюючі розрахунки має бути подано за кожний звітний період, в якому значення рядка 24 декларації впливали на значення рядків 25 або 23.

Крім того, ще один важливий висновок віднині закріплено в п. 6 розд. VI Порядку № 1492. Тут ідеться про помилки, допущені в рядку 20.2 декларації, що взагалі-то актуально для останнього періоду, коли помилка ще не встигла піти далі та потрапити до рядка 24 декларації. Тож при виправленні таких помилок значення з графи 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку має бути перенесено до рядка 21.1 декларації за звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок.

До речі, із цього приводу податківці в консультації, розміщеній у розділі 130.25 ЄБПЗ, уточнили, що незалежно від того, до якої декларації з ПДВ платником подається уточнюючий розрахунок, при виправленні показника рядка 20.2 цієї декларації таке значення враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок.

Нагадаємо, що форма уточнюючого розрахунку тепер єдина для всіх платників ПДВ. Інформація про належність платника, який подає такий розрахунок, до тієї чи іншої категорії (загальна чи спецрежим), зазначається лише у відповідних службових полях — 0110, 0121 — 0123, 0130, 0140.

Звернемо увагу на окремі важливі моменти, що стосуються спецрежимних платників ПДВ, до яких належать сільськогосподарські та переробні підприємства.

Насамперед зауважимо: незважаючи на встановлення нових форм ПДВ-звітності, зберігається колишній порядок відокремленого складання та подання декларацій з ПДВ щодо видів діяльності, які підпадають під спецрежим обкладення ПДВ, та діяльності, на яку такий спецрежим не поширюється.

Інакше кажучи, зберігається колишній порядок подання двох видів декларацій з ПДВ: так званих загальної та спеціальної. І якщо раніше на спецрежимний характер звітності вказували слова в назві декларацій: «скорочена», «спеціальна», «переробного підприємства», то тепер цю функцію виконують відповідні цифрові коди 0121 — 0123, 0130 і 0140, які необхідно вказувати у відповідних службових полях уніфікованої форми декларації з ПДВ.

Як і раніше, при поданні сільгосппідприємствами декларацій 0121 — 0123 і 0130 (ураховуючи їх призначення, умовимося і далі називати їх спеціальними), обов’язково необхідно подавати додаток «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)». Слід зауважити, що нова форма Розрахунку сільгосп-частки великою мірою змін не зазнала. По суті, вона аналогічна колишнім формам додатків ДС3 і ДСп3 (до форм «скорочена» та «спеціальна» декларацій відповідно). Те, що тепер як у новій формі декларації, так і у формі додатка і ДС9, спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства згідно зі ст. 209 ПКУ має інше кодування (0121, 0122 і 0123 замість відповідно 0131, 0132 і 0133, як раніше було в декларації «скорочена» та додатку ДС3 до неї) не суттєво. Подібні зміни, тобто замість коду 015 установлено код 0130 щодо застосування сільгосппідприємствами спецрежиму оподаткування згідно з п. 209.18 ПКУ.

Важливіше звернути увагу на такий момент. Примітка у формі ДС9 свідчить, що податковий період, за який складається Розрахунок сільгосп-частки включає дванадцять послідовних звітних (податкових) періодів сукупно (включаючи поточний). У статті «Розподіл та коригування сільгосппідприємствами податкового кредиту» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 36) ми вже зазначали, що при такому порядку розрахунку сільгосп-частки серед 12 послідовних звітних податкових періодів попередніми є тільки 11. Легко помітити, що такий порядок не зовсім узгоджується з нормами абзацу першого п. 209.6 та абзацу другого п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ, в яких, зверніть увагу, ідеться про попередні 12 послідовних звітних податкових періодів.

Доводиться констатувати, що у затвердженій наказом № 1342 новій формі додатка ДС9 (яка прийшла на зміну колишнім формам ДС3 і ДСп3, затвердженим наказом № 1492) щодо дванадцяти послідовних звітних податкових періодів також немає слова «попередніх». І це аж ніяк не безневинно. У згаданій вище статті ми вже зазначали, що втратити право на спецрежим, виходить, можна вже при 11 попередніх місяцях, а от для повернення до лав спецрежимників необхідно чекати закінчення (спливання) 12 попередніх звітних місяців.

Приємно відзначити, що з появою нової уніфікованої форми декларації з ПДВ нарешті вирішиться проблема з коригуванням податкового кредиту в разі зміни напряму використання раніше придбаних товарів із сільськогосподарської на інший вид діяльності. Раніше таке коригування було можливе лише у зворотному напрямі та диктувалося наявними у двох видах декларацій (у рядку 16.2 загальної декларації та в рядку 12.2 декларації «скорочена») математичними знаками «-» і «+» відповідно.

В уніфікованій формі декларації з ПДВ, як бачимо, рядок 16.2 вже не містить жодних знаків, отже, коригування податкового кредиту можливе як в один, так і в інший бік. Законодавчою підставою для таких операцій є норми абзацу третього п.п. «а» п.п. 209.15.1 ПКУ. У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Підпунктом 4.5.2 оновленого Порядку № 1492 встановлено таке. У рядку 16.2 відображається коригування податкового кредиту, пов’язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково — для виготовлення інших товарів/послуг.

Таке коригування проводиться виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються або підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог п.п. 209.15.1 ПКУ):

а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів;

б) при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

Щодо наявного в наведеній вище нормі Порядку № 1492 застереження про коригування податкового кредиту сільгосппідприємствами «виходячи» з розміру сільгосп-частки, ще раз озвучимо свою думку, висловлену раніше в згаданій статті. Суть її така: у разі зміни напряму використання товари набувають статусу товарів одного напряму використання. А тому, на наш погляд, недоречно поширювати на операції коригування податкового кредиту правила його розподілу відповідно до розміру сільгосп-частки.

На завершення додамо, що наказ № 1342 офіційно опубліковано 05.02.2013 р. у бюлетені «Офіційний вісник України», 2013, № 7 і з цієї дати він набрав чинності.

Як указано в абзаці другому п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларації (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларації (розрахунків), чинні до такого визначення. Оскільки цей наказ опубліковано у лютому/I кварталі 2013 року, то нова ПДВ-декларація за ідеєю почне застосовуватися з березня 2013 року, тобто вперше відзвітувати за новою формою потрібно:

— місячним платникам — за березень 2013 року;

— квартальним платникам — за II квартал 2013 року.

Як це питання буде вирішено податківцями насправді, передбачити складно. Не виключено, що ПДВ-звіт у новому вигляді вони забажають отримати від платників вже за лютий/I квартал 2013 року. Сподіваємося на швидкі роз’яснення із цього приводу.