Теми статей
Обрати теми

«Ціннопаперовий» акциз: правила нарахування та сплати

Редакція ПБО
Стаття

«Ціннопаперовий» акциз: правила нарахування та сплати

 

 

Недаремно кажуть: слід побоюватися непотрібних новацій — особливо якщо вони продиктовані здоровим глуздом*. Маючи добрі наміри збільшити надходження до бюджету, а заразом і зробити крок до посилення контролю над ринком цінних паперів, законодавці запровадили акцизний податок на операції з цінними паперами. Проте всім відомо, куди ведуть добрі наміри. Новим податком законодавці лише ускладнили нашу і без того непросту систему оподаткування. Адже, передбачивши необхідність сплати «ціннопаперового» акцизу, вони не дуже чітко описали механізм його сплати. У результаті на сьогодні суб’єкти підприємництва, які здійснюють операції з цінними паперами, опинилися у складній ситуації: чимало питань сплати податку не мають однозначного рішення, а думка податківців про те, як учиняти в тій чи іншій ситуації, наразі не відома. Тому спробуємо відповісти хоча б на частину цих запитань щодо того, як слід нараховувати та утримувати новий «ціннопаперовий» акциз.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

* Уїнстон Черчилль.

 

Як ви пам’ятаєте, 03.01.2013 р. набрав чинності Закон № 5519, яким серед іншого запроваджено особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами. Справляння цього «особливого податку» регулюється нормами розд. VI «Акцизний податок» ПКУ.

Редакційний коментар до Закону № 5519 було опубліковано в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 6, с. 21. У ньому ми вже ознайомили вас із загальними принципами сплати «ціннопаперового» акцизу. Настав час знову звернутися до цієї теми. При цьому ми ще раз нагадаємо описані раніше загальні правила справляння особливого податку, а також детальніше зупинимося на тих питаннях, які не було висвітлено минулого разу.

 

Об’єкт оподаткування

Об’єкт обкладення новим акцизним податком сформульовано в п.п. 213.1.7 ПКУ. Так, під оподаткування підпадають операції з продажу, обміну або відчуження цінних паперів іншим способом, під час яких відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами (крім операцій, які здійснюються на міжбанківському ринку деривативів).

Зауважимо: у ПКУ не наведено визначення терміна «цінні папери», тому класифікацію таких активів слід шукати у спеціальному Законі про цінні папери. Цей Закон класифікує цінні папери за низкою ознак.

Насамперед, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону про цінні папери виділяють емісійні та неемісійні цінні папери. При цьому до емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підприємств, іпотечні облігації та сертифікати тощо. Найбільш поширені представники неемісійних цінних паперів векселі і заставні.

Крім того, як ви зможете переконатися далі, для цілей обкладення «ціннопаперовим» акцизом має значення класифікація цінних паперів за формою випуску. Так, згідно з ч. 4 ст. 3 Закону про цінні папери бувають цінні папери, видані на пред’явника, іменні та ордерні. Характерною особливістю останніх є те, що права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у ньому, яка може самостійно реалізувати ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу.

Ну і нарешті, Законом про цінні папери виділено такі групи та види цінних паперів (ч. 5 ст. 3 Закону про цінні папери):

— пайові цінні папери (акції, інвестиційні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (ФОН));

боргові цінні папери (облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов’язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі);

— іпотечні цінні папери (іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні);

— інші групи та види цінних паперів.

Отже, констатуємо ще раз: операції з цінними паперами, що передбачають перехід права власності на них (наприклад, продаж, обмін, дарування тощо), віднині є об’єктом обкладення особливим акцизним податком (крім винятків, які докладніше розглянемо далі).

Крім того, під оподаткування підпадають операції з деривативами (крім операцій, які здійснюються на міжбанківському ринку деривативів). Визначення терміна та класифікація деривативів для цілей застосування ПКУ наведені в п.п. 14.1.45 ПКУ, відповідно до якого дериватив — стандартний інструмент, який підтверджує право та/або
зобов’язання придбати або продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. При цьому до деривативів належать: своп (п.п. 14.1.45.1 ПКУ), опціон (п.п. 14.1.45.2 ПКУ), форвардний контракт (п.п. 14.1.45.3 ПКУ), ф’ючерсний контракт (п.п. 14.1.45.4 ПКУ).

Розібравшись з тим, які операції є об’єктом обкладення особливим «ціннопаперовим» акцизом, зупинимося на тому, при здійсненні яких операцій податок можна не сплачувати.

 

Операції, які не підлягають оподаткуванню

Перелік операцій, які не підлягають обкладенню акцизним податком, наведено в п. 213.2 ПКУ. Перелік цей досить широкий та включає такі операції:

з державними і муніципальними цінними паперами, цінними паперами, гарантованими державою, та цінними паперами, емітованими НБУ, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, Державною іпотечною установою, та звичайними іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше ніж 50 % корпоративних прав якої належить державі або державним банкам, інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва (п.п. 213.2.3 ПКУ);

— між емітентом та платником податків з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції з унесення вкладу до статутного капіталу, а також операції за участі векселедавця, заставодавця та іншої особи, яка видала ордерний або борговий цінний папір, з видачі та погашення цих цінних паперів (п.п. 213.2.4 ПКУ);

— емітента цінних паперів інститутів спільного інвестування (далі — ІСІ) відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу (п.п. 213.2.5 ПКУ);

— з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог Закону про цінні папери, та операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність, з метою забезпечення виконання зобов’язань перед учасниками клірингу (п.п. 213.2.6 ПКУ);

— НБУ на позабіржовому ринку, пов’язані з виконанням ним своїх функцій (п.п. 213.2.7 ПКУ).

Розглядаючи пільгові операції з цінними паперами, які не підпадають під обкладення особливим акцизним податком, слід окремо відзначити положення п.п. 213.2.4 ПКУ. Відповідно до нього «ціннопаперовим» акцизом не обкладаються такі операції:

1. Операції з емісійними цінними паперами:

для емітентів цінних паперів: операції з розміщення, конвертації та повторного продажу за грошові кошти цінних паперів власної емісії;

для інвесторів: операції з погашення та викупу за грошові кошти цінних паперів їх емітентом.

2. Операції зі здійснення внесків до статутного капіталу. Це насамперед означає, що, серед інших, від обкладення особливим акцизним податком звільняються операції із внесення до статутного капіталу цінних паперів. Разом із тим не виключено, що, вводячи до ПКУ зазначену норму, законодавці мали намір підкреслити те, що особливим акцизним податком не обкладаються будь-які операції з корпоративними правами, вираженими у відмінній від цінних паперів формі. Водночас вважаємо, що таке її тлумачення не зовсім логічне, оскільки операції з корпоративними правами у формі, відмінній від цінних паперів, і так не включені до об’єкта обкладення акцизом.

3. Операції з ордерними та борговими цінними паперами. Так, об’єктом оподаткування не є операції з видачі та погашення векселів, заставних тощо. А от на операції купівлі-продажу, дарування та відчуження таких цінних паперів іншим способом зазначена пільга вже не поширюється. Наприклад, якщо векселедавець викупить вексель, то така операція обкладається акцизом, так само, як і подальший продаж такого векселя.

Крім того, як зазначено в п.п. 213.1.7 ПКУ, під оподаткування не підпадають операції з деривативами, які здійснюються на міжбанківському ринку деривативів. При цьому під міжбанківським ринком деривативів слід розуміти сукупність відносин у сфері торгівлі деривативами між банками, між банками та їхніми клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між банками та НБУ, а також НБУ та його клієнтами (абзац другий п.п. 213.1.7 ПКУ).

І на завершення розповіді про те, які операції є об’єктом обкладення «ціннопаперовим» акцизом, а які не підпадають під обкладення ним, узагальнимо всі описані вище правила у таблиці:

 

Операції з цінними паперами,
які є/не є об’єктом обкладення «ціннопаперовим» акцизом

№ з/п

Операції з цінними паперами

Вид цінних паперів

емісійні

боргові

1

Видача (розміщення) цінних паперів

2

Погашення цінних паперів

3

Викуп цінних паперів емітентом (векселедавцем тощо)

— (за грошові кошти)

+*

4

Повторний продаж емітентом (векселедавцем тощо)

— (за грошові кошти)

+*

5

Внесок до статутного капіталу

—**

6

Дарування цінних паперів

+***

+***

7

Купівля-продаж цінних паперів

+

+

8

Обмін цінних паперів

+

+

* Зверніть увагу: цінні папери, які одночасно є і борговими, і емісійними (наприклад, облігації), оподатковуються за правилами, передбаченими для оподаткування емісійних цінних паперів, тобто вказані операції з такими цінними паперами не є об’єктом оподаткування.

** Як внесок до статутного капіталу господарського товариства забороняється використовувати векселі (ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, а також ст. 12 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III).

*** Забігаючи наперед зауважимо, що в такому разі акциз все одно не сплачується, оскільки база оподаткування дорівнює нулю (крім випадків, коли є необхідність застосовувати звичайні ціни, про що див. далі).

 

Платники податку та податкові агенти

Коло платників особливого «ціннопаперового» акцизу визначено в п.п. 212.1.9 ПКУ. Відповідно до нього платником цього податку є будь-яка фізична або юридична особа (резидент або нерезидент), у тому числі їх відокремлені підрозділи, що здійснюють продаж, обмін чи інше відчуження цінних паперів (крім операцій, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п. 213.2 ПКУ) та операції з деривативами.

У свою чергу, не є платниками «ціннопаперового» акцизу:

— центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, державні установи та організації, які не є суб’єктами підприємницької діяльності (абзац другий п.п. 212.1.9 ПКУ);

— фізичні та юридичні особи (резиденти або нерезиденти), у тому числі їх відокремлені підрозділи, які здійснюють операції з відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами (абзац третій п.п. 212.1.9 ПКУ).

Зауважимо також, що на відміну від решти платників акцизу, платники особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами не підлягають окремій реєстрації як платники податків (п.п. 212.3.3 ПКУ).

Зверніть увагу: перелічені в п.п. 212.1.9 ПКУ платники «ціннопаперового» акцизу лише несуть фактичні витрати на його сплату. Водночас обов’язки з нарахування та перерахування нового податку до бюджету при здійсненні операцій з цінними паперами покладаються на іншу категорію суб’єктів підприємництва, а саме на податкових агентів.

Так, відповідно до абзацу другого п. 219.2 ПКУ податкові агенти повинні нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, які виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм ПКУ в порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому функції податкового агента виконують:

за біржовими та позабіржовими операціями — відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), уключаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору (абзац другий п. 219.2 ПКУ);

при здійсненні операцій з розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів ІСІ відкритого типу — емітент цінних паперів (абзац третій п. 219.2 ПКУ).

Таким чином, у загальному випадку функції податкового агента покладаються на професійних торговців цінними паперами (у тому числі банки). І лише при проведенні операцій з цінними паперами ІСІ податковим агентом буде безпосередньо їх емітент. А от при здійсненні операцій з деривативами податкові агенти не залучаються: усі функції з нарахування та сплати податку до бюджету виконують самі платники податків (тобто суб’єкти підприємництва, які здійснюють оподатковувану операцію з деривативами).

Усе, здавалося б, зрозуміло, але все-таки порядок реалізації цих правил на практиці викликає низку запитань.

Насамперед слід пригадати, що відповідно до законодавства деякі операції з цінними паперами можуть здійснюватися і без залучення професійних торговців (ч. 8 ст. 17 Закону про цінні папери). Ідеться, наприклад, про такі операції:

— з неемісійними цінними паперами (наприклад, векселями);

— дарування цінних паперів;

— спадкоємство та правонаступництво цінних паперів;

— учинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень.

Як бачите, усі перелічені операції з цінними паперами передбачають перехід права власності на них, а отже, формально вони є об’єктом обкладення новим акцизним податком (за винятком тих операцій, які підпадають під пільги, перелічені в п. 213.2 ПКУ). Водночас, фактично за відсутності торговця цінними паперами нараховувати та перераховувати цей податок до бюджету наразі нема кому. Виходить, що за низкою операцій з цінними паперами законодавчо не встановлено ані порядку нарахування та сплати податку до бюджету, ані порядку подання звітності за ними. Хоча не виключено, що це питання буде «вирішене» у формі звітності з цього податку. Більше того, у разі дарування цінних паперів база оподаткування дорівнюватиме нулю, а отже, незважаючи на наявність об’єкта для нарахування «ціннопаперового» акцизу, податок нараховувати знову-таки не потрібно, крім випадків застосування звичайних цін.

І ще одне запитання виникає у зв’язку із застосуванням положень абзацу третього п. 219.2 ПКУ, яким установлено: податковим агентом при здійсненні операцій розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів ІСІ відкритого типу є емітенти цінних паперів. Ця норма викликає подив, оскільки дещо вище (у п.п. 213.2.5 ПКУ) усі перелічені операції віднесено до операцій, які не є об’єктом обкладення особливим акцизним податком.

Можливо, згадане різночитання різних норм ПКУ не більше ніж помилка законодавців, і вона жодним чином не вплине на емітентів цінних паперів ІСІ. Водночас не виключена ймовірність того, що податківці все ж покладуть на них частину обов’язків податкових агентів, а саме вимагатимуть від емітентів цінних паперів ІСІ подавати до податкових органів звітність про операції розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів.

 

Ставки оподаткування

Ставки оподаткування для нарахування «ціннопаперового» акцизу диференційовані залежно від того, здійснюються операції з цінними паперами та деривативами на фондовій біржі чи продаються поза нею, а також від того, чи включено відповідний цінний папір до біржового реєстру. Отже, «ціннопаперовий» акциз справляється за такими ставками:

0 % від суми операції — при продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, установлених НКЦПФР, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики* (п.п. 2151.1.1 ПКУ);

0 % — при здійсненні операцій з деривативами на фондовій біржі (п.п. 2151.1.2 ПКУ);

0,1 % — при продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають в біржовому реєстрі (п.п. 2151.1.3 ПКУ);

1,5 % — при продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що не перебувають в біржовому реєстрі (п.п. 2151.1.4 ПКУ);

5 нмдг — при укладанні деривативу (контракту) поза фондовою біржею (п.п. 2151.1.5 ПКУ).

* Розрахунок біржового курсу цінних паперів здійснюється відповідно до додатка до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 р. № 1688.

Як бачите, нульова ставка оподаткування застосовується не до всіх цінних паперів, що перебувають в обігу на біржі, а тільки до тих, за якими розраховується біржовий курс. У зв’язку з цим слід зауважити: у завідомо невигідному становищі опинилися власники цінних паперів, що згідно із законом не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі (векселі, акції приватних акціонерних товариств** тощо). Операції з такими цінними паперами оподатковуються за найвищою ставкою 1,5 %.

** Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI акції приватного акціонерного товариства не можуть придбаватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

 

Порядок нарахування «ціннопаперового» акцизу

Обчислення суми особливого акцизного податку здійснюється шляхом множення відповідної ставки податку на базу оподаткування, визначену відповідно до п. 214.8 ПКУ. Виняток становлять операції з укладення деривативу (контракту) поза фондовою біржею. Як уже зазначалося, з таких операцій податок сплачується у фіксованій сумі.

Ставки податку ми навели вище, а зараз зупинимося на порядку визначення бази оподаткування при обчисленні «ціннопаперового» акцизу.

Отже, відповідно до п. 214.8 ПКУ базою оподаткування визнається договірна вартість цінних паперів або деривативів, зазначена в первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією продажу, обміну та відчуження цінних паперів іншим способом.

Зверніть увагу: процитована норма ПКУ не містить вказівки на необхідність застосування звичайних цін при визначенні бази обкладення «ціннопаперовим» акцизом. Незважаючи на це, звичайні ціни при здійсненні з цінними паперами операцій, передбачених п. 39.1 ст. 39 ПКУ, застосовувати, імовірно, доведеться.

Докладніше про це ми розповідали у спеціальному тематичному випуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 5. Там ми дійшли висновку, що наразі підпорядковуватися звичайноціновим правилам повинні всі платники податків щодо всіх податків і зборів, об’єкт оподаткування за якими визначається з урахуванням договірної (контрактної) вартості. Проте такі правила потрібно застосовувати не в усіх абсолютно ситуаціях, а лише у випадках, передбачених п. 39.1 ПКУ, а саме при здійсненні:

— бартерних операцій, тобто при проведенні операцій обміну цінних паперів;

— операцій із пов’язаними особами;

— операцій з неплатниками податку на прибуток або нестандартними його платниками (крім операцій з фізичними особами — непідприємцями).

При цьому визначення звичайної ціни має здійснюватися з урахуванням вимог абзацу третього п. 39.4 ПКУ, відповідно до якого: якщо товари* (роботи, послуги), щодо яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності — однорідні) товарам (роботам, послугам), які мають ціни, установлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни здійснюється з урахуванням таких факторів.

* Нагадаємо, що відповідно до п.п. 14.1.244 ПКУ до товарів належать також цінні папери та деривативи (крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення).

До речі, непрямим підтвердженням тому, що при визначенні бази обкладення «ціннопаперовим» акцизом усе ж доведеться використовувати звичайні ціни, можна вважати і консультацію податківців з розділу 110.19 Єдиної бази податкових знань (далі — ЄБПЗ) на офіційному сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua), де роз’яснювалося, зокрема, що звичайні ціни поширюються на операції з цінними паперами (у тому числі акціями, що засвідчують корпоративні права акціонерів акціонерних товариств). Тому формувати доходи та витрати при продажу (безоплатній передачі) та придбанні цінних паперів (за операціями із пов’язаними особами, неплатниками податку на прибуток або платниками, які сплачують цей податок за іншою ставкою) потрібно з урахуванням звичайних цін. Звісно, у консультації, що розглядається, ішлося про обкладення операцій з цінними паперами податком на прибуток, проте напевно аналогічні висновки податківці поширять і на операції з продажу, обміну або відчуження цінних паперів та деривативів для цілей справляння акцизного податку.

Водночас слід пам’ятати, що перелік випадків обов’язкового застосування звичайних цін, наведений у п. 39.1 ПКУ, не включає операції безоплатної передачі (дарування). Крім того, жодних застережень із цього приводу не містить і розд. VI «Акцизний податок» ПКУ. Тому, на наш погляд, у загальному випадку (якщо покупець — стандартний платник податку на прибуток або фізична особа — непідприємець) при безоплатній передачі цінних паперів їх договірна вартість дорівнює нулю і база оподаткування за такими операціями також визначається виходячи з нульової вартості.

Дата виникнення податкових зобов’язань з «ціннопаперового» акцизного податку визначається відповідно до п. 216.7 ПКУ та припадає на дату отримання доходу від операцій з продажу, обміну або відчуження іншим способом цінних паперів та деривативів.

Це положення Кодексу слід розуміти так: податкові зобов’язання з «ціннопаперового» акцизу визначаються на дату отримання грошових коштів від здійснення операцій з продажу або відчуження цінних паперів в іншій формі.

Водночас доходи юридичних осіб у податковому обліку визнаються відповідно до бухгалтерського принципу нарахування. Це випливає з положень розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. На нашу думку, положення п. 216.7 ПКУ є більш спеціальними для цілей справляння особливого акцизного податку, а отже, податкові зобов’язання слід нараховувати на дату отримання грошових коштів. Більше того, як ви пам’ятаєте, нараховувати та сплачувати податок до бюджету повинен податковий агент — торговець цінними паперами. А зробити це за рахунок належних платнику податків сум (а не за рахунок власних коштів податкового агента) можливо тільки після отримання грошових коштів від здійснення операцій з продажу цінних паперів. У будь-якому разі всі крапки над «і» в цьому питанні зможуть розставити тільки контролюючі органи. Саме від їх позиції залежатиме, якими все-таки правилами доведеться керуватися при нарахуванні податку. Але, на жаль, навіть через місяць з моменту набуття чинності Законом № 5519 вони не квапляться поділитися з платниками податків своїм баченням тих чи інших питань справляння нового для всіх податку.

Також слід зауважити, що наразі не зовсім зрозуміло, як описаний вище порядок виникнення податкових зобов’язань повинен застосовуватися при обміні цінних паперів. При цьому, на наш погляд, використовувати в цьому випадку правила сплати податку на доходи фізичних осіб, передбачені п. 173.3 ПКУ, жодних підстав немає.

 

Строки сплати «ціннопаперового» акцизу та порядок подання звітності

Ну і на завершення зазначимо дещо про порядок подання звітності з «ціннопаперового» акцизу та строки його сплати.

Як передбачено п. 219.4 ПКУ, базовим податковим періодом для складання та подання звітності з акцизного податку є календарний квартал.

Таким чином, на відміну від інших платників акцизу, для яких п. 223.1 ПКУ встановлено місячний звітний період, податкові агенти з особливого акцизного податку повинні звітувати щоквартально. У зв’язку з цим нагадаємо, що строки подання квартальної звітності встановлено п.п. 49.18.2 ПКУ, відповідно до якого податкові декларації за базовий звітний квартал подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, уперше відзвітувати про суми нарахованого та перерахованого до бюджету «ціннопаперового» акцизу доведеться не пізніше 10 травня 2013 року. Водночас, за якою формою це потрібно буде зробити, наразі ще не відомо.

У свою чергу, строки сплати податку прив’язані до строків подання звітності з цього податку. Так, відповідно до п. 219.2 ПКУ в загальному випадку податковий агент повинен перерахувати суму податку до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ, для подання податкової декларації за квартальний звітний період. А це означає, що сплатити податок за підсумками першого кварталу потрібно буде не пізніше 20 травня 2013 року.

Виняток становлять операції з деривативами. Для них п. 219.3 ПКУ встановлено особливий строк сплати податку: при укладенні деривативу (контракту) податок має бути сплачено кожною стороною деривативу (контракту) не пізніше дати виконання контракту.

 

Оподаткування перехідних операцій

Окремо кілька слів скажемо про обкладення «ціннопаперовим» акцизом перехідних операцій з цінними паперами та деривативами. Ідеться про операції, розпочаті до 03.01.2013 р., але розрахунки за якими відбудуться тільки після зазначеної дати.

На жаль, Закон № 5519 жодних указівок щодо оподаткування перехідних операцій не містить. Також, незважаючи на актуальність цього питання, будь-яких рекомендацій із цього приводу немає і з боку ДПСУ. При цьому не виключено, що в такому разі, ураховуючи дату виникнення податкових зобов’язань, податківці запропонують орієнтуватися на дату отримання грошових коштів (цінних паперів за договором міни).

Разом із тим, у цій ситуації слушно було б виходити з того, що до операцій з цінними паперами та деривативами, розпочатих до 03.01.2013 р., повинні застосовуватися правила оподаткування, що діяли до цієї дати. Тобто операції з цінними паперами, розпочаті до 03.01.2013 р., особливим акцизним податком не обкладаються. У свою чергу, нові правила справляння «ціннопаперового» акцизу застосовуються до операцій, що відбулися з дати набуття чинності Законом № 5519, а саме з 03.01.2013 р. Саме такий підхід свого часу фахівці ДПСУ пропонували застосовувати при обкладенні ПДВ операцій постачання та придбання товарів за договорами комісії, доручення тощо, укладених до набуття чинності ПКУ (див. консультацію в розділі 130.09 ЄБПЗ).

От і всі нюанси нарахування «ціннопаперового» акцизу, які хотілося б розглянути в межах цієї статті. Звісно, у суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з цінними паперами на практиці, напевно виникнуть і інші запитання з цього приводу. У такому разі пишіть, і ми обов’язково розглянемо їх у наступних публікаціях, присвячених оподаткуванню операцій з цінними паперами.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі