Теми статей
Обрати теми

Підстави для анулювання ПДВ-реєстрації: іноді «можна», але частіше все-таки «доведеться»

Редакція ПБО
Стаття

Підстави для анулювання ПДВ-реєстрації: іноді «можна», але частіше все-таки «доведеться»

 

Одна з особливостей нашої системи оподаткування полягає в тому, що мати статус платника ПДВ можуть далеко не всі суб’єкти підприємницької діяльності, а його наявність вважається мало не привілеєм платника податків. Ну а як інакше розцінювати зовсім не поодинокі випадки неправомірної «розреєстрації» суб’єктів господарювання з боку податківців? У цій статті розповімо про те, на яких підставах можливе анулювання ПДВ-реєстрації платників податків, а також про те, які умови має бути дотримано, щоб розставання з ПДВ-статусом відбувалося відповідно до вимог чинного законодавства.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

У попередній статті ми вже звертали вашу увагу на те, що ПКУ передбачає 10 підстав для анулювання ПДВ-реєстрації і всі вони перелічені в пп. «а» — «з» п. 184.1 ПКУ та продубльовані в пп. «а» — «з» п. 5.1 розд. V Положення № 1394. Про особливості застосування найбільш поширених із них розповімо детальніше.

 

ЗЗниження обсягів постачання

(п.п. «а» п. 184.1 ПКУ, п.п. «а» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

Суть першої підстави для анулювання ДВ-реєстрації платника податків полягає в тому, що з реєстру платників ПДВ може бути виключено будь-яку особу, зареєстровану як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, яка подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була менше суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати податкових зобов’язань у випадках, визначених розд. V ПКУ (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ).

Як бачимо, на підставі п.п. «а» п. 184.1 ПКУ лави платників ПДВ у добровільному порядку можуть залишити будь-які платники цього податку, які відповідають одночасно декільком критеріям, обумовленим цим підпунктом. Отже, за бажанням платника податків ПДВ-реєстрацію може бути анульовано при дотриманні таких умов:

1. Особа, яка виявила бажання знятися з реєстрації платником ПДВ, має бути таким не менше 12 місяців. Тобто анулювання ПДВ-реєстрації за самостійним рішенням платника податків можливе не раніше, ніж через 12 місяців його перебування в лавах платників ПДВ. При цьому, як уточнює п.п. 5.1.1 розд. V Положення № 1394, анулювання реєстрації відповідно до п.п. «а» п. 184.1 ПКУ може бути ініційоване платником ПДВ після закінчення 12 календарних місяців реєстрації платником ПДВ, починаючи з наступного дня після дня, що відповідає числу та місяцю реєстрації особи платником ПДВ.

Наприклад, якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ з 06.02.2012 р. (тобто не з початку періоду), то при дотриманні всіх інших умов заяву на анулювання ПДВ-реєстрації воно може подавати починаючи з 07.02.2013 р.

2. Обсяг оподатковуваних постачань за останні 12 місяців склав менше 300 тис. грн. При цьому, як передбачено п.п. 5.1.1 розд. V Положення № 1394, загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається за даними податкових декларацій, поданих до органу ДПС за останні 12 календарних місяців.

Тут насамперед слід нагадати: при визначенні обсягу оподатковуваних постачань фахівці ДПСУ, як і раніше, рекомендують ураховувати обсяги операцій, оподатковувані за ставками 20 % і 0 %, а також операції, звільнені та тимчасово звільнені від обкладення ПДВ (див., наприклад, консультації податківців, розміщені в розділі 130.02 Єдиної бази податкових знань (далі — ЄБПЗ) на офіційному сайті ДПСУ www.sts.gov.ua, а також у журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 21, с. 6 та 2011, № 45, с. 4). І тільки операції, що не є об’єктом оподаткування та відображені в рядку 3 декларації з ПДВ, а також ті, що не відповідають критеріям постачання, до розрахунку 300-тисячної межі оподатковуваних операцій не включаються.

Не висловлюватимемося вкотре проти включення до обсягу оподатковуваних постачань операцій, звільнених від обкладення ПДВ (на наш погляд, оподатковуваними є операції, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 %), адже всі аргументи на користь нашої точки зору давно відомі. Нагадаємо лише, що наш підхід до цього питання свого часу підтримав і ВАСУ у своєму інформаційному листі від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 72).

Водночас, зважаючи на постійність податківців щодо цього питання, нічого не залишається, як констатувати: з урахуванням вимог п.п. 5.1.1 розд. V Положення № 1394 для порівняння з межею у 300 тис. грн. податківці орієнтуватимуться на показники рядка 6.1 «з рядка 6 — загальний обсяг операцій звітного періоду, що є об’єктом оподаткування (рядок 1 + рядок 2.1 + рядок 2.2 + рядок 5) колонки А» декларацій з ПДВ за останні 12 календарних місяців. Причому, якщо сума показників за рядками 6.1 останніх 12 декларацій перевищить 300 тис. грн., підстав для зняття з ПДВ-реєстрації за п.п. «а» п. 184.1 ПКУ

у платника податків не буде. /p>

До речі, у зв’язку із застосуванням описаного вище порядку визначення граничного обсягу постачання виникає ще один важливий нюанс. Оскільки зниження обсягів постачання підтверджується даними декларацій з ПДВ за останні 12 календарних місяців, то для зняття з ПДВ-реєстрації платнику податків фактично необхідно разом із заявою за формою № 3-ПДВ* подати до податкового органу декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період (тобто період із дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і до дня анулювання реєстрації (п. 184.6, п.п. «б» п. 202.1 ПКУ)). Заради справедливості слід зауважити, що ані ПКУ, ані Положення № 1394 не встановлюють будь-яких спеціальних скорочених строків подання звітності при анулюванні ПДВ-реєстрації**. Більше того, і самі податківці у своїх консультаціях зазначають, що в разі зняття з ПДВ-реєстрації подання звітності за останній звітний (податковий) період здійснюється у строки, установлені п. 49.18 ПКУ, без будь-яких винятків (див. розділ 130.24 ЄБПЗ). Проте без подання такої декларації податківці не зможуть перевірити дотримання 300-тисячного обмеження, а отже, не матимуть підстав для «розреєстрації» платника ПДВ.

* А також оригіналом Свідоцтва платника ПДВ та його завіреними копіями.

** Детальніше про особливості подання декларації з ПДВ за останній звітний період читайте у статті на с. 26 цього номера.

Наприклад, підприємство, зареєстроване платником ПДВ з 06.02.2012 р., за дотримання всіх інших умов може подавати заяву на «розреєстрацію» за формою № 3-ПДВ починаючи з 07.02.2013 р. При цьому обсяг оподатковуваних операцій за цей період підтверджуватиметься деклараціями з ПДВ за березень 2012 року (куди ввійдуть і податкові зобов’язання, нараховані в лютому 2012 року (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ)) — лютий 2013 року.

Також при визначенні граничного обсягу оподатковуваних операцій, перевищення якого буде підставою відмови в анулюванні ПДВ-реєстрації, слід мати на увазі ще два важливі моменти.

По-перше, при визначенні загального обсягу постачання не враховуються обсяги «умовного постачання» товарів та необоротних активів, розраховані відповідно до п. 184.7 ПКУ. Цей висновок випливає з роз’яснень податківців, розміщених у розділі 130.01 ЄБПЗ.

По-друге, якщо в періоді, за який визначається граничний обсяг постачання товарів/послуг, продавцю повернено раніше поставлені ним товари/послуги, або в разі повернення продавцем попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернень вираховуються із загального обсягу постачання. Принаймні такої точки зору дотримуються податківці, про що свідчить консультація, розміщена в розділі 130.01 ЄБПЗ.

3. Платник податків, який виявив бажання анулювати ПДВ-реєстрацію, повинен завершити розрахунки з бюджетом та сплатити ПДВ за останній звітний період. Відповідно до п.п. 5.3.2.1 розд. V Положення № 1394 податковий орган анулює ПДВ-реєстрацію за заявою платника податків за умови проведення розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду. В іншому разі (якщо платник податків подав заяву про анулювання ПДВ-реєстрації, але при цьому не здійснив остаточний розрахунок з бюджетом за цим податком) податковий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податків звертається до нього з письмовою пропозицією подати нову заяву про анулювання після проведення розрахунків з бюджетом (п.п. 5.3.2.4 розд. V Положення № 1394).

Таким чином, виходить, що податкові зобов’язання, відображені в декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, має бути сплачено до бюджету ще до подання до податкового органу заяви за формою № 3-ПДВ (до якого, як ми з’ясували вище, слід додати і останню декларацію з ПДВ). Лише в такому разі платник податків зможе дотримати всі вимоги законодавства, а отже, без тяганини знятися з ПДВ-реєстрації*.

* Зауважимо: після внесення Законом № 4834 змін до п. 184.8 ПКУ з’явилися підстави припускати, що після набуття чинності цим Законом усі розрахунки з бюджетом при анулюванні ПДВ-реєстрації мають здійснюватися в загальному порядку. Водночас перешкодою для реалізації цієї норми на практиці залишається застереження в пп. «а» і «б» п. 184.1 ПКУ щодо того, що «розреєстрація» можлива за умови сплати податкових зобов’язань у випадках, визначених розд. V ПКУ.

І на завершення аналізу першої підстави для «розреєстрації» платників ПДВ відзначимо ще один важливий, на наш погляд, момент. Скористатися п.п. «а» п. 184.1 ПКУ та знятися з ПДВ-реєстрації можуть як платники цього податку, зареєстровані в обов’язковому порядку на підставі п. 181.1 ПКУ, так і платники податків — добровольці, які отримали статус платників ПДВ на добровільних засадах відповідно до п. 182.1 ПКУ. При цьому для «розреєстрації» платника ПДВ на цій підставі обов’язкова наявність його добровільного рішення покинути лави платників податку. А це означає, що в разі зменшення обсягу оподатковуваних операцій нижче граничної величини у 300 тис. грн. суб’єкт господарювання має право самостійно вирішити, як йому бути далі: залишатися платником ПДВ чи анулювати ПДВ-реєстрацію за власним бажанням. А от податковий орган самостійно скасувати ПДВ-реєстрацію платника податків на підставі недостатнього обсягу постачань (нижче 300 тис. грн.), керуючись при цьому п.п. «а» п. 184.1 ПКУ, не може. Особливо цей висновок актуальний для тих платників податків, які накопичили значні суми податкового кредиту, однак з тих чи інших причин не набрали за останній рік 300 тис. грн. оподатковуваних постачань.

Датою анулювання ПДВ-реєстрації в цьому випадку буде дата подання платником податків заяви за формою № 3-ПДВ.

 

Ліквідація та реорганізація платника податків

(п.п. «б» п. 184.1 ПКУ, п.п. «б» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

На підставі п.п. «б» п. 184.1 ПКУ анулюється реєстрація платників ПДВ, які прийняли рішення про припинення та затвердили ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань з ПДВ.

Крім того, як уточнюється в п.п. 5.1.2 розд. V Положення № 1394, анулювання реєстрації на цій підставі може бути ініційоване платником податків — юридичною особою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу в разі реорганізації платника податків відповідно до законодавства шляхом приєднання, злиття, поділу або перетворення (якщо датою державної реєстрації юридичної особи, створеної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).

Як бачимо, анулювання ПДВ-реєстрації платника податків на підставі п.п. «б» п. 184.1 ПКУ здійснюється у випадках ліквідації платників податків за їх самостійним рішенням. А от для «розреєстрації» суб’єктів господарювання, що ліквідуються за рішенням суду, ПКУ передбачено окремі підстави (див. с. 18). Крім того, «працює» ця підстава і в разі реорганізації підприємств, коли виникає необхідність в анулюванні ПДВ-реєстрації «старого» платника податку та реєстрації «нового» платника податку, створеного в результаті реорганізації. Адже згідно з п. 183.17 ПКУ, а також п. 3.15 розд. III Положення № 1349 особа, створена в результаті реорганізації (крім осіб, створених шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як новостворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі в разі, коли до такої особи перейшли зобов’язання зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань або податкового боргу. І лише при реорганізації платника податків шляхом перетворення може йтися не тільки про анулювання реєстрації «старого» платника податків (п.п. 3.15.2 розд. III Положення № 1394), а і про його перереєстрацію (п.п. 3.15.1 розд. III Положення № 1394).

Зверніть увагу: як і в разі «розреєстрації» платників ПДВ на підставі зниження обсягів постачання, у цьому випадку актуальною залишається умова сплати платником податків суми податкових зобов’язань за останній звітний податковий період до подання заяви за формою № 3-ПДВ*. Це випливає все з того ж п.п. 5.3.2.4 розд. V Положення № 1394. Тому тільки попередньо розрахувавши та сплативши податкові зобов’язання з ПДВ за останній звітний період, підприємство виконає умови анулювання ПДВ-реєстрації та зможе без проблем знятися з ПДВ-обліку.

* Див. також виноску на с. 15.

Датою анулювання реєстрації в цьому випадку вважається дата подання платником податків заяви за формою № 3-ПДВ або дата прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податків (залежно від того, хто є ініціатором «розреєстрації»: сам платник податків чи податковий орган).

 

Реєстрація платником єдиного податку

(п.п. «в» п. 184.1 ПКУ, п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

На підставі п.п. «в» п. 184.1 ПКУ анулюється реєстрація платника ПДВ, який реєструється платником єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплату ПДВ. Тобто в цьому випадку йдеться про анулювання реєстрації платників ПДВ, які, зокрема:

— переходять зі спрощеної системи оподаткування, що передбачає сплату ПДВ, на єдиний податок, умова сплати якого не передбачає сплату ПДВ (наприклад, під час переходу єдиноподатників груп 3 і 4 зі ставки 3 % на ставку 5 % або єдиноподатників груп 5 і 6 зі ставки 5 % на ставку 7 % тощо);

— переходять із загальної системи оподаткування на єдиний податок за ставками, що не передбачають сплату ПДВ (наприклад, під час переходу юросіб та фізосіб, зареєстрованих платниками ПДВ, із загальної системи оподаткування до складу єдиноподатників: групи 1 — 2, групи 3 і 4 за ставкою 5 %, групи 5 і 6 за ставкою 7 % тощо).

Найважливіше запитання, що виникає в разі «розреєстрації» на підставі п.п. «в» п. 184.1 ПКУ, полягає в такому: у які строки платник ПДВ, який планує перехід на єдиний податок без ПДВ і у зв’язку з цим ініціює анулювання ПДВ-реєстрації, повинен подати до податкового органу заяву за формою № 3-ПДВ?

На жаль, ані в ПКУ, ані в Положенні № 1394 відповідь на це запитання знайти не вдасться. Згідно з роз’ясненнями податківців, наведеними в консультації, розміщеній у розділі 130.04 ЄБПЗ, у цьому випадку заява про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ подається після закінчення строку дії Свідоцтва і не раніше дати видачі Свідоцтва платника єдиного податку.

Нагадаємо, що заява про перехід на єдиний податок із загальної системи оподаткування, а також у разі добровільного переходу з однієї групи єдиноподатників до іншої подається не пізніше ніж за 15 днів до початку обраного кварталу. У разі обов’язкового переходу до «старшої» групи єдиноподатників заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, в якому відбулося перевищення граничного доходу. У свою чергу, Свідоцтво платника єдиного податку видається протягом 10 календарних днів із дня подання відповідної заяви.

У разі коли податковий орган на підставі заяви платника податків прийняв рішення про те, що такий суб’єкт господарювання з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування і при цьому не буде платником ПДВ, але цей звітний період ще не настав, на Свідоцтві платника ПДВ, корінці Свідоцтва та на всіх його завірених копіях буде зроблено запис (п. 5.4 розд. V Положення № 1394):

«Свідоцтво дійсне до <дата останнього дня звітного періоду, який передує переходу платника на сплату єдиного податку (зміні групи)>

запис зроблено <дата>».

І тільки після закінчення зазначеного в такій відмітці строку Свідоцтво та його завірені копії здаються платником єдиного податку до податкового органу разом із заявою за формою № 3-ПДВ. Після цього податковий орган виключає особу з реєстру платників ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на вибрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування.

Водночас слід зауважити, що в цьому випадку платник податків може не подавати заяву про «розреєстрацію», а дочекатися відповідного рішення податкового органу, яке буде винесено після того, як він перейде на єдиний податок зі ставкою, що не передбачає сплати ПДВ. Тоді підтвердним документом для прийняття податківцями рішення про анулювання буде Свідоцтво або корінець Свідоцтва про сплату єдиного податку (п.п. 5.5.2.2 розд. V Положення № 1394).

Що стосується сплати податкових зобов’язань за останній звітний період перед «розреєстрацією», то п.п. «в» п. 184.1 ПКУ жодних особливих вимог щодо цього не висуває, а отже, розрахунки з бюджетом повинні пройти в загальному порядку, тобто протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання останньої ПДВ-декларації (а вона, як відомо, подається протягом 20 (40) днів, наступних за звітним місяцем (кварталом), у якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації особи).

 

Неподання ПДВ-звітності (подання її з прокресленнями)

(п.п. «г» п. 184.1 ПКУ, п.п. «г» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

На підставі п.п. «г» п. 184.1 ПКУ з реєстру платників ПДВ виключають платників податків, які протягом 12 послідовних податкових місяців не подають податковому органу декларації з ПДВ та/або подають декларацію, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, які формують податкові зобов’язання або податковий кредит. Аналогічну підставу для «розреєстрації» платників цього податку передбачено в п.п. «г» п. 5.1 розд. V Положення № 1394.

Як бачимо, для «розреєстрації» на цій підставі необхідне виконання одночасно двох умов.

1. Платник податків не подає ПДВ-звітність або подає її з прокресленнями. Отже, під «розреєстрацію» підпадають ті платники податків, у яких одночасно відсутні і придбання, що формують податковий кредит, і постачання, які збільшують податкові зобов’язання. А це означає, що скасувати реєстрацію платників податку, які декларують податковий кредит (без відображення в декларації податкових зобов’язань), податківці не можуть.

2. ПДВ-звітність не подається (подається з прокресленнями) протягом останніх 12 місяців. При визначенні 12-місячного періоду в такому разі слід керуватися правилами, передбаченими п.п. 5.1.3 розд. V Положення № 1394. Отже, відповідно до зазначеного підпункту:

не враховується місяць, у якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ не з першого дня календарного місяця (це пов’язано, вочевидь, із тим, що за таку «частину» неповного першого місяця, як відомо, окрема ПДВ-декларація не подається. Показники діяльності за цей період уключаються до податкової декларації з ПДВ за наступний, повний, звітний місяць (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ));

уключаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подано податкові декларації (у разі подання декларації) або за якими закінчився строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання або складання податковим органом документа, що є підставою для анулювання реєстрації.

Як бачимо, із наведених вимог Положення № 1394 випливає один важливий висновок: для анулювання ПДВ-реєстрації платника податків на підставі п.п. «г» п. 184.1 ПКУ з моменту його реєстрації повинно минути, як мінімум, 12 повних податкових звітних періодів. До закінчення зазначеного періоду «розреєструвати» платника податків податківці не мають права.

І на завершення аналізу цієї підстави для анулювання ПДВ-реєстрації слід додати, що вона не застосовується щодо платників-інвесторів в умовах дії угоди про розподіл продукції. Річ у тім, що згідно з п. 337.3 ПКУ, якщо інвестор (його постійне представництво), зареєстрований платником ПДВ за договором про розподіл продукції, подає податковому органу декларацію з цього податку, яка свідчить про відсутність оподатковуваних постачань/придбань протягом 12 послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації платника ПДВ не відбувається. Аналогічні вимоги містяться і в п.п. 5.8.4 розд. V Положення № 1394.

 

За рішенням суду

(пп. «ґ» — «е» п. 184.1 ПКУ, пп. «ґ» — «е» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

Рішення суду є підставою для анулювання ПДВ-реєстрації відразу у трьох випадках, передбачених п. 184.1 ПКУ. Отже, до ситуацій, коли за рішенням суду може відбутися «розреєстрація» платника ПДВ, належать такі:

— рішенням суду установчі документи платника ПДВ визнано недійсними (п.п. «ґ» п. 184.1 ПКУ, п.п. «ґ» п. 5.1 розд. V Положення № 1394);

— господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юрособи-банкрута (п.п. «д» п. 184.1 ПКУ, п.п. «д» п. 5.1 розд. V Положення № 1394);

— платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбавляється статусу суб’єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду (п.п. «е» п. 184.1 ПКУ, п.п. «е» п. 5.1 розд. V Положення № 1394).

У перелічених випадках анулювання реєстрації здійснюється на дату, указану в судовому рішенні (п. 5.7 розд. V Положення № 1394).

Тут окремо зупинимося на першій підставі для «розреєстрації», а саме внаслідок визнання судом установчих документів постачальника недійсними (п.п. «ґ» п. 184.1 ПКУ, п.п. «ґ» п. 5.1 розд. V Положення № 1394). На цій підставі податківці часто визнають усі укладені таким підприємством договори, а також видані їм первинні документи недійсними. А це, у свою чергу, тягне за собою виключення перевіряючими сум ПДВ за податковими накладними, виписаними таким підприємством, зі складу податкового кредиту покупця.

Свого часу ми неодноразово розповідали про цей спосіб «боротьби» з податковим кредитом, а також наводили позитивну судову практику з цього питання. Проте податківці і сьогодні частенько вдаються до нього, а тому повторимося: на наш погляд, визнання недійсними установчих документів юрособи само по собі не спричинює недійсність усіх угод, укладених нею з моменту державної реєстрації, а отже, і виданих за такими господарськими операціями первинних документів (зокрема, податкових накладних). Підтверджують нашу точку зору і численні судові рішення, в яких господарські суди при розгляді подібних спорів підтримують платників податків, визнаючи за ними право на податковий кредит за податковими накладними, отриманими від «недійсних» контрагентів (див., наприклад, постанови ВСУ від 26.09.2006 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 4; від 23.10.2007 р. № 07/138 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 53; від 13.01.2009 р. № 21-1578во08).

До речі, і самі податківці під впливом ВСУ врешті-решт дійшли таких самих висновків, про що свідчить лист від 10.03.2009 р. № 10-3018/740. Незважаючи на це контролери на місцях часто ігнорують усі ці аргументи та, як і раніше, сторнують податковий кредит за операціями з платниками податків, чиї установчі документи визнано недійсними.

 

Відсутність платника податків за його місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про нього

(п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ, п.п. «ж» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

Підпунктом «ж» п. 184.1 ПКУ передбачено можливість анулювання ПДВ-реєстрації платника податків на тій підставі, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР) існує запис:

про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання);

про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

На сьогодні це одна з найпоширеніших підстав для примусової «розреєстрації» платників ПДВ органами ДПС.

Нагадаємо: обов’язок щорічно підтверджувати відомості про себе покладено на юридичних осіб ч. 11 ст. 19 Закону № 755. Відповідно до неї юридична особа зобов’язана подавати (направляти) щороку протягом місяця, наступного за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу за формою № 6.

Зверніть увагу: підтверджувати відомості про себе повинні тільки юридичні особи, на фізосіб-підприємців ця вимога не поширюється. Немає необхідності в поданні окремої реєстраційної картки і на відокремлені підрозділи.

У разі ненадходження в установлений строк реєстраційної картки державний реєстратор зобов’язаний направити рекомендованим листом протягом 5 робочих днів із дати, установленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки (ч. 12 ст. 19 Закону № 755).

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати отримання нею відповідного повідомлення реєстраційної картки за формою № 6 державний реєстратор повинен унести до ЄДР запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. А от якщо рекомендований лист повертається держреєстратору з відміткою відділення зв’язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою («одержувач відмовився», «адресат вибув, місце проживання не відомо» (див. лист Держкомпідприємництва від 11.12.2007 р. № 9278)), держреєстратор уносить до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 14 ст. 19 Закону № 755).

Таким чином, невиконання вимог Закону № 755 та неподання держреєстратору картки за формою № 6 загрожує втратою особою статусу платника ПДВ на підставі п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ.

У зв’язку з цим слід пам’ятати: граничний строк направлення держреєстратору реєстраційної картки за формою № 6 для кожного підприємства індивідуальний та залежить від дати його держреєстрації. Так, наприклад, якщо юрособу було зареєстровано 06.02.2012 р., подати першу реєстраційну картку вона повинна в період з 07.02.2013 р. по 07.03.2013 р.

Зверніть увагу: якщо юрособа не уклалася в установлені строки та подає картку за формою № 6 із запізненням, держреєстратор усе одно зобов’язаний внести до ЄДР запис про те, що підтвердження відбулося (див. лист Держкомпідприємництва від 07.11.2006 р. № 8003). Проте затягувати з поданням реєстраційної картки не рекомендуємо, адже якщо на момент прийняття податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ (а проект такого рішення готується протягом одного дня із дня отримання відомостей від держреєстратора (див. лист ДПСУ від 30.09.2011 р. № 1918/7/15-3317 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 85)) запис про непідтвердження відомостей у ЄДР уже був, навіть у разі подальшого подання платником податків реєстраційної картки, оскаржити в суді анулювання ПДВ-реєстрації не вдасться.

Запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням чи про відсутність підтвердження відомостей про юрособу може з’явитися в ЄДР і на іншій підставі, не пов’язаній з необхідністю підтвердження відомостей про юрособу. Так, підрозділи органів ДПС під час виконання службових обов’язків можуть самостійно виявляти факт відсутності платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання). Порядок направлення держреєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням установлено Порядком № 1588. У разі отримання такого повідомлення держреєстратор протягом 5 робочих днів із дня його отримання повинен знову ж таки надіслати рекомендований лист на адресу реєстрації юридичної особи з повідомленням про необхідність подання реєстраційної картки (ч. 12 ст. 19 Закону № 755).

Якщо суб’єкт господарювання не зміг запобігти такій ситуації та допустив внесення відповідного запису до ЄДР, у нього є можливість оскаржити дії державного реєстратора щодо внесення відповідного запису до ЄДР. У разі якщо запис до ЄДР було внесено з порушенням відповідної процедури, його може бути визнано протиправним, а отже, протиправним може бути визнано рішення ДПС про анулювання ПДВ-реєстрації платника податків.

 

Закінчення строку дії Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ

(п.п. «з» п. 184.1 ПКУ, п.п. «з» п. 5.1 розд. V Положення № 1394)

Як передбачено п. 3.14 розд. ІІІ Положення № 1394, якщо відповідно до законодавства встановлюється строк, на який створено особу, або строк, після якого змінюються дані у Свідоцтві платника ПДВ, зазначене Свідоцтво видається тільки на такий конкретний строк. При цьому строк дії Свідоцтва (строк на який створено особу або строк, після якого змінюються дані Свідоцтва) указується в його лівій верхній частині та на корінці Свідоцтва.

Якщо після закінчення строку дії Свідоцтва такий строк не подовжується, реєстрація платника ПДВ анулюється на підставі п.п. «з» п. 184.1 ПКУ. Причому анулювання реєстрації у зв’язку із закінченням строку дії Свідоцтва може здійснюватися як з ініціативи самого платника податків, так і з ініціативи податкового органу, тобто примусово.

Зверніть увагу: ця підстава для анулювання ПДВ-реєстрації має індивідуальний характер та скористатися нею можуть тільки ті платники ПДВ, Свідоцтва яких видано на визначений строк (наприклад, платники ПДВ за договорами про спільну діяльність, управління майном, угодами про розподіл продукції). Датою анулювання реєстрації в цьому випадку на підставі п. 5.7 розд. V Положення № 1394 буде дата закінчення строку дії Свідоцтва платника ПДВ.

У зв’язку з цим варто акцентувати увагу тих платників податків, строк дії Свідоцтва яких добігає кінця, але які при цьому бажають перебувати в числі платників ПДВ і далі: щоб уникнути анулювання ПДВ-реєстрації, слід продовжити строк дії Свідоцтва та замінити його в порядку, передбаченому розд. IV Положення № 1394 для перереєстрації.

От і все, що хотілося розповісти про найбільш поширені підстави для анулювання ПДВ-реєстрації. У наступній статті детально опишемо, якими є наслідки ПДВ-«розреєстрації».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі