ПСП у місяці прийняття/звільнення працівника
У цій статті поговоримо про особливості застосування ПСП до заробітної плати працівника, нарахованої йому за місяць, в якому працівника було прийнято на роботу або звільнено з роботи.
Марія СОЛОМІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ПСП у місяці прийняття на роботу
Згідно з абзацом другим п.п. 169.2.2 ПКУ податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується починаючи із дня отримання від працівника заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі — заява про застосування ПСП) та підтвердних документів (у разі необхідності їх подання). Водночас п.п. 169.2.1 ПКУ зобов’язує роботодавця застосовувати пільгу, у встановленому п. 169.1 ПКУ розмірі, до нарахованого загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати, а не до його частини.
Ураховуючи положення обох наведених норм ПКУ, робимо висновок: право на пільгу виникає у працівника із дня подання зазначених заяви та підтвердних документів, а застосовується ПСП роботодавцем до нарахованої заробітної плати за місяць, в якому було подано заяву про застосування ПСП (а за необхідності й підтвердні документи), незалежно від дати її (їх) подання в цьому місяці. Зауважимо: податківці в консультації, розміщеній у ЄБПЗ в підкатегорії 160.09.05, також вказують на те, що ПСП повинна застосовуватися до загального місячного доходу того місяця, в якому було подано працівником заяву про її застосування, а не з дня подання працівником заяви.
На практиці часто зустрічаються випадки, коли працівник в одному і тому самому звітному місяці звільняється з попереднього місця роботи та приймається на нове, і при цьому подає новому роботодавцю в місяці прийняття на роботу заяву про застосування ПСП. У такій ситуації дбайливому роботодавцю не зайвим буде поцікавитися у новоприйнятого працівника: чи застосовувалася на попередньому місці роботи до його заробітної плати ПСП у місяці, в якому його було звільнено. Якщо на колишньому місці роботи в місяці звільнення ПСП до заробітної плати працівника застосовувалася, такий працівник не має права на отримання ПСП на новому місці роботи* в місяці, в якому його було звільнено з попереднього місця роботи та прийнято на нове. Річ у тім, що платник податків має право на отримання ПСП тільки від одного роботодавця. А в цьому випадку це право у звітному місяці було ним реалізовано на попередньому місці роботи. При цьому починаючи з наступного місяця цей працівник матиме право на ПСП на новому місці роботи, звісно в разі, якщо ним буде подано заяву про застосування ПСП (а в разі необхідності — підтвердні документи) і його заробітна плата за місяць не перевищить граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.
* Якщо працівник не повідомив нового роботодавця про те, що в місяці звільнення з попереднього місця роботи до його заробітної плати застосовувалася ПСП, і новий роботодавець у тому ж місяці на підставі поданої таким працівником заяви застосував до його заробітної плати пільгу, відповідальність за порушення порядку застосування ПСП нестиме працівник. Докладно про те, що очікує платника податків, який порушив порядок застосування ПСП, читайте у статті «Порушення порядку застосування ПСП» на с. 27.
Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 17 січня 2013 року. 30 січня 2013 року він подав заяву про застосування звичайної ПСП (п.п. 169.1.1 ПКУ). Оклад працівника 1600 грн.
За умовами прикладу за січень 2013 року працівнику має бути нараховано заробітну плату в розмірі:
1600,00 : 21 х 11 = 838,10 (грн.),
де 21 — кількість робочих днів у січні 2013 року згідно з графіком роботи, установленим на підприємстві;
11 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у січні 2013 року.
Оскільки заробітна плата, нарахована працівнику за січень 2013 року (838,10 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (1610 грн.), то до його зарплати за січень 2013 року застосовуватиметься звичайна ПСП у розмірі 573,50 грн. Тобто незважаючи на те що працівник у січні 2013 року відпрацював неповний місяць, ПСП до його зарплати застосовуватиметься в загальній сумі — 573,50 грн.
Розрахуємо суму заробітної плати, що підлягає виплаті на руки працівнику за січень 2013 року.
Сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), утриманого із заробітної плати за січень 2013 року працівника, складе:
838,10 х 3,6 : 100 = 30,17 (грн.),
де 3,6 — ставка ЄСВ у частині утримань.
Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює:
(838,10 - 573,50 - 30,17) х 15 : 100 = 35,16 (грн.),
де 573,50 — розмір звичайної ПСП;
15 — ставка ПДФО.
Сума заробітної плати, що підлягає виплаті на руки працівнику за січень 2013 року, становитиме:
838,10 - 30,17 - 35,16 = 772,77 (грн.).
ПСП у місяці звільнення з роботи
Підпунктом 169.3.4 ПКУ встановлено, що ПСП надається роботодавцем з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з місця роботи.
Отже, навіть якщо заяву про застосування ПСП було подано працівником у місяці звільнення, роботодавець повинен застосувати ПСП у встановленому п. 169.1 ПКУ розмірі до нарахованої суми заробітної плати за фактично відпрацьований час у такому місяці, якщо її розмір не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на ПСП.
Приклад 2. Працівниця підприємства звільняється 18 січня 2013 року через відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП).
Відповідно до наказу працівниці при звільненні мають виплатити:
— зарплату за фактично відпрацьовані дні в січні 2013 року — 1142,86 грн.;
— компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки — 674,20 грн.;
— вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати — 2000 грн.
У січні 2011 року працівниця подала заяву про застосування до її заробітної плати ПСП у розмірі, установленому п.п. 169.1.2 ПКУ, оскільки вона утримує двох дітей віком до 18 років. У заяві про застосування ПСП ця працівниця вказала, що її чоловік не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей.
Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП до доходу цієї працівниці, у 2013 році дорівнює 3220 грн. (1610 грн. на кожну дитину віком до 18 років).
Для цілей визначення права працівниці на ПСП у місяці звільнення розрахуємо загальну суму доходу у вигляді заробітної плати, нараховану їй при проведенні остаточного розрахунку. Нагадаємо: відповідно до абзацу першого п.п. 169.4.1 ПКУ ПСП застосовується виключно до доходу, нарахованого платнику податку протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород). Грошова компенсація за невикористану відпустку входить до складу додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому її суму слід ураховувати при визначенні права працівниці на ПСП. А от вихідна допомога при звільненні не входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 3.8 Інструкції № 5. Крім того, висновок, що для цілей обкладення ПДФО вихідна допомога — не зарплата, випливає з положень листа ДПАУ від 09.03.2011 р. № 4628/6/17-0715 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 25), в якому податківці вказують: ця виплата включається до оподатковуваного доходу у складі інших доходів на підставі п.п. 164.2.19 ПКУ. Отже, вихідна допомога не враховується при визначенні права на ПСП.
Таким чином, загальна сума доходу у вигляді заробітної плати, нарахована працівниці за січень 2013 року, дорівнює 1817,06 грн. (1142,86 грн. +
+ 674,20 грн.). Оскільки вона не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (3220 грн.), то роботодавець має право при визначенні бази оподаткування зменшити загальний оподатковуваний дохід працівниці у вигляді заробітної плати на суму ПСП.
Розрахуємо суму виплат, яку отримає працівниця на руки в день звільнення.
Відразу зауважимо: із суми вихідної допомоги ЄСВ не справляється, оскільки ця виплата не входить до фонду оплати праці (п.п. 3.8 Інструкції № 5) та зазначена в п. 4 розд. I Переліку № 1170 у складі виплат, на які не здійснюється нарахування ЄСВ.
Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати за січень 2013 року працівника, становитиме:
(1142,86 + 674,20) х 3,6 : 100 = 65,41 (грн.),
де 3,6 — ставка ЄСВ у частині утримань.
Визначимо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету з доходу, нарахованого працівниці в місяці звільнення:
(1142,86 + 674,20 - 1147,00 - 65,41) х 15 : 100 + 2000 х 15 : 100 = 90,70 + 300 = 390,70 (грн.),
де 1147 — розмір ПСП, на яку у 2013 році мають право батьки, які утримують двох дітей віком до 18 років (573,50 грн. х 2);
15 — ставка ПДФО.
У день звільнення працівниця отримає на руки 1142,86 + 674,20 + 2000 - 65,41 - 390,70 = 3360,95 (грн.).
