Сторінка приватного підприємця. Якщо єдиноподатниця готується стати мамою

Якщо єдиноподатниця готується стати мамою

Приводом для написання цієї статті стала ситуація, викладена в листі нашої читачки: «Я підприємець на єдиному податку групи 2. Зараз перебуваю на 4 місяці вагітності. Добровільно застрахованою в системі загальнообов’язкового соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності я не була. Чи маю я право на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами? Чи виплачуватиметься мені допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до трьох років? Чи потрібно сплачувати ЄСВ та єдиний податок за період моїх відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, якщо я в цей період не отримуватиму дохід?».

Відповідям на ці запитання і присвячено матеріал, наведений у цій статті.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 2811 — Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.

Інструкція № 21-5 — Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.

Щодо найманих працівників тривалість та умови надання відпусток, у тому числі й відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, установлені Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р. та Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Що стосується підприємців, то законодавчих актів, які встановлюють порядок їх виходу у відпустку, наразі не існує. Проте у зв’язку з народженням дитини жінка-підприємець матиме право на:

1) допомогу по вагітності та пологах або допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

2) допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Про те, які документи необхідно подати підприємцю для отримання зазначених виплат та хто здійснюватиме таку виплату, поговоримо далі.

Допомога по вагітності та пологах. Допомога по вагітності та пологах надається за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — ФТВП). Нагадаємо: починаючи з 01.01.2011 р. право на таку допомогу мають лише фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, що працюють на єдиному податку, які беруть добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими похованням, тобто є добровільно застрахованими особами.

Право на матеріальне забезпечення (у нашому випадку допомогу по вагітності та пологах) виникає в добровільно застрахованої особи в разі одночасного виконання таких двох умов:

1) договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, форму якого наведено в додатку 3 до Інструкції № 21-5 (далі — договір про добровільну участь), набрав чинності (набирає чинності з дня його підписання);

2) на момент настання страхового випадку відбулася фактична сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) (див. також лист ФТВП від 11.04.2011 р. № 01-06-835). Зауважимо: згідно з п. 3.5 договору про добровільну участь застрахована особа зобов’язана сплачувати ЄСВ щомісячно до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Оскільки наша читачка (див. преамбулу до цієї статті) не є добровільно застрахованою особою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі — соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності), то для отримання допомоги по вагітності та пологах із ФТВП їй необхідно укласти договір про добровільну участь та встигнути сплатити ЄСВ хоча б раз до початку періоду, за який буде виплачено допомогу по вагітності та пологах.

Для реєстрації як добровільно застрахованої особи єдиноподатниці слід подати до органу Пенсійного фонду за місцем проживання:

1) заяву про добровільну участь;

2) копії таких документів:

— довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) (у разі наявності);

— трудової книжки (у разі наявності);

— документа, що засвідчує особу;

— виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Суму, на яку нараховуватиметься ЄСВ, але не менше розміру мінімального страхового внеску і не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, підприємці-єдиноподатники визначають самостійно та вказують в договорі про добровільну участь.

Добровільно беручи участь у соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, підприємець зобов’язаний буде сплачувати ЄСВ у підвищеному розмірі 36,6 % замість 34,7 %. Сплачуючи ЄСВ у такому розмірі, підприємець буде особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового пенсійного страхування, соціального страхування на випадок безробіття та соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і у зв’язку з цим матиме право на матеріальне забезпечення з ФТВП.

Строк, протягом якого підприємець братиме участь у добровільному страхуванні, визначається договором про добровільну участь і не може бути менше одного року (п. 5.5 Інструкції № 21-5). Тобто, вирішивши добровільно збільшити розмір ЄСВ, підприємець зобов’язаний буде сплачувати внески у зазначеному розмірі протягом року.

Призначення допомоги по вагітності та пологах підприємцю, який уклав договір про добровільне страхування, здійснюється ФТВП на підставі належно оформленого листка непрацездатності.

Згідно з роз’ясненнями, наведеними ФТВП у листі від 16.03.2011 р. № 01-16-506 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 31, с. 16), обчислення середнього доходу для надання допомоги по вагітності та пологах добровільно застрахованим особам — платникам єдиного податку здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, виходячи із суми, указаної ними в договорі про добровільну участь. За умови, що підприємець сплачував ЄСВ у розмірі 36,6 % з мінімальної зарплати, розмір допомоги по вагітності та пологах за період непрацездатності, що дорівнює 126 календарним дням, становитиме у 2013 році приблизно 4500 — 4900 грн.

Виплата допомог добровільно застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду через установи банків у безготівковому порядку на рахунки, указані добровільно застрахованими особами при зверненні, протягом 10 днів після призначення допомоги.

Звертаємо увагу: п. 5.3 Інструкції № 21-5 передбачено доволі тривалий строк, а саме 30 календарних днів, протягом якого Пенсійний фонд може розглядати заяву жінки-підприємця про добровільну участь. А отже, якщо до початку періоду, за який вона планує отримати допомогу по вагітності та пологах із ФТВП, залишилося менше місяця, є ймовірність того, що жінка — підприємець просто не встигне укласти договір про добровільну участь та/або здійснити сплату ЄСВ, що буде підставою для відмови у виплаті допомоги по вагітності та пологах. У такій ситуації, так само як і у разі коли жінка-підприємець не має наміру брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, наприклад, через те, що їй потім доведеться рік сплачувати ЄСВ у підвищеному розмірі, у неї є право замість допомоги по вагітності та пологах отримати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами. Виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Право на отримання цієї допомоги мають, у тому числі, і жінки-підприємці, які не є особами добровільно застрахованими в системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст. 7 розд. II Закону № 2811, абзац сьомий п. 3 Порядку № 1751).

Призначають та виплачують цю допомогу органи соціального захисту населення за місцем проживання матері дитини на підставі поданої нею заяви, до якої має бути додано:

1) довідку за формою № 147/о «Довідка для призначення і виплати державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування», затверджену наказом МОЗ України від 18.03.2002 р. № 93. Звертаємо увагу: ця довідка (а не листок непрацездатності) видається лікувально-профілактичним закладом жінкам-підприємцям у разі, якщо вони не зареєстровані в системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (див. п. 6.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455);

2) довідку Пенсійного фонду про те, що жінка, яка є фізичною особою — підприємцем, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно зі ст. 8 Закону № 2811 і п. 5 Порядку № 1751 допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається управлінням праці та соцзахисту, якщо звернення щодо неї надійшло не пізніше ніж через шість місяців із дня закінчення періоду, за який має бути нараховано таку допомогу (цей період указується в довідці за формою № 147/о). Тобто жінка може окремо не звертатися до управління праці та соцзахисту за її призначенням, а відвідати цей орган один раз після народження дитини, але з дотриманням зазначеного вище строку, для призначення цієї допомоги, а також допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за весь період, указаний у довідці за формою № 147/о. У загальному випадку період, за який жінці буде нараховано допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, становить 126 календарних днів (70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів). Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що надається жінкам-підприємцям, становить 25 % розміру прожиткового мінімуму (далі — ПМ), установленого законом для працездатної особи, у розрахунку на місяць. Нагадаємо: із січня по листопад 2013 року розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1147 грн., а у грудні 2013 року — 1218 грн.

Як бачимо, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що виплачується з бюджету, буде істотно менше суми допомоги по вагітності та пологах, що надається ФТВП. Утім, ураховуючи, що жінка-єдиноподатниця, яка очікує народження дитини, не є добровільно застрахованою особою (див. преамбулу до статті), то під час прийняття рішення застрахуватися добровільно в системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності чи ні, рекомендуємо врахувати особливості сплати єдиного податку та ЄСВ у період отримання цієї допомоги (допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами), а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Про ці особливості розповімо далі, а зараз розглянемо порядок отримання підприємцями допомоги при народженні дитини.

Допомога при народженні дитини надається за рахунок коштів державного бюджету. По цю допомогу жінці необхідно звернутися до управління праці та соцзахисту населення за місцем проживання. Із собою слід мати:

1) заяву про надання такої допомоги (можна скласти на місці);

2) копію свідоцтва про народження дитини;

3) виписку з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги при народженні дитини, видану відділом РАЦС, або довідку для призначення допомоги при народженні дитини, видану виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради.

Якщо жінка звертається за призначенням допомоги при народженні другої або наступної дитини, то до управління праці та соцзахисту слід також подати довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, що враховується при визначенні розміру допомоги.

Ця допомога призначається за умови, що звернення за її отриманням надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після народження дитини.

Розмір допомоги при народженні дитини, що призначається матері дитини, залежить від розміру ПМ для дітей до 6 років, установленого на день народження дитини, та кількості живонароджених та всиновлених дітей (ураховуючи тих, що померли), які до народження дитини перебували на її (її чоловіка) утриманні. При визначенні розміру цієї допомоги не враховуються діти, від виховання яких мати дитини, у зв’язку з народженням якої надається допомога, та/або її чоловік відмовилися, діти, передані на виховання іншій особі, а також повнолітні діти чоловіка, які не були всиновлені дружиною. Якщо в жінки народжуються двійнята чи більша кількість дітей, то при розрахунку розміру допомоги кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Строки та розміри виплати допомоги при народженні дитини у 2013 році наведемо в таблиці.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як і допомога при народженні дитини, виплачується за рахунок бюджетних коштів управлінням праці та соцзахисту за місцем проживання жінки-підприємця. Ця допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, узятих під опіку) дітей в сім’ї, по догляду за якими надається допомога по догляду за дитиною.

Для отримання допомоги по догляду за дитиною підприємець подає в управління праці і соцзахисту:

— заяву (складається в управлінні праці і соцзахисту);

— копію свідоцтва про народження дитини;

— виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

При собі також слід мати паспорт (інший документ, що засвідчує особу) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер).

День прийняття управлінням праці та соцзахисту населення перелічених вище документів вважатиметься днем призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною і по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.

Що стосується розміру такої допомоги, то згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 2811 вона надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї* в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Тобто в загальному випадку розмір допомоги по догляду за дитиною становитиме 130 грн. на місяць. Якщо ж середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу нижче прожиткового мінімуму, то допомога надаватиметься в розмірі, що залежить від доходу сім’ї, але не нижче 130 грн. Для отримання допомоги в розмірі, що перевищує 130 грн. на місяць, підприємцю необхідно, крім перелічених вище документів, заповнити в управлінні праці та соцзахисту ще одну заяву, форму якої затверджено Мінпраці, до якого додати:

1) довідку про склад сім’ї (з ЖЕКу);

2) декларацію про майновий стан і доходи;

3) довідки про доходи кожного члена сім’ї.

* Згідно з абзацом четвертим п. 22 Порядку № 1751 до складу сім’ї особи, яка звернулася за призначенням допомоги, уключаються чоловік (дружина), рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I — IV рівнів акредитації та не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I і II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними та перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Єдиноподатникам довідки про доходи може бути видано органом ДПІ на підставі даних їх звітних податкових декларацій (за квартальний або річний період наростаючим підсумком) або декларацій з відміткою «довідково», за «місяць», якщо потрібно отримати довідку про доходи за місяці, що «не вписуються» в межі звітних періодів.

Звертаємо увагу: допомога по догляду за дитиною виплачуватиметься жінці-підприємцю управлінням праці та соцзахисту навіть тоді, коли в період її отримання вона почне вести підприємницьку діяльність (абзац сьомий п.п. 2 п. 23 Порядку № 1751). У зв’язку з цим особа, яка фактично здійснюватиме догляд за її дитиною допоки вона працюватиме, наприклад, її чоловік, бабуся цієї дитини, дід чи інший родич дитини, не зможе оформити собі відпустку для догляду за такою дитиною та отримання допомоги по догляду за нею. Річ у тім, що відпустка для догляду за дитиною зазначеним особам надається їх роботодавцем на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона приступила до роботи до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною, і довідки з управління праці та соцзахисту про те, що виплату вказаної допомоги їй припинено (із зазначенням дати). Оскільки в цьому випадку така особа не зможе надати своєму роботодавцю жодну із перелічених довідок, то і відпустки для догляду за дитиною їй не нададуть (див. лист Мінсоцполітики від 20.05.2011 р. № 168/13/116-11 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 75 та консультацію фахівців Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2009, № 30, с. 19).

Розібравшись із порядком надання виплат, право на які виникає в жінки у зв’язку з народженням дитини, перейдемо до розгляду питань сплати єдиного податку та ЄСВ у період отримання допомоги по вагітності та пологах (допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами) та допомоги по догляду за дитиною.

Єдиний податок. Будучи платником єдиного податку 2 групи, жінка-підприємець зобов’язана щомісячно сплачувати авансові внески з єдиного податку, навіть тоді, коли вона фактично не провадитиме діяльність у зв’язку з вагітністю та пологами і доглядом за дитиною (п. 295.1 ПКУ). Разом із тим вона може в цей період скористатися звільненням від сплати єдиного податку, можливість якого передбачена п. 295.5 ПКУ, за умови, що в неї немає найманих працівників. Нагадаємо: цим пунктом ПКУ платники єдиного податку 1 і 2 груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:

1) протягом 1 календарного місяця на рік на час відпустки;

2) за період хвороби, що підтверджена копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Причому положення п. 295.5 ПКУ податківці поширюють не лише на хворобу підприємця, а й на його непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами, підтверджену копією належно оформленого листка непрацездатності. Про це свідчить їх роз’яснення в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті Міндоходів www.minrd.gov.ua, у підкатегорії 170.06.

Із викладеного робимо такі висновки.

1. Якщо єдиноподатниця 2 групи є особою, добровільно застрахованою в системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і не має найманих працівників, то вона може скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період:

— вагітності та пологів, указаний у листку непрацездатності. Для цього їй слід подати до органу ДПІ за місцем обліку відповідну заяву в довільній формі, до якої додати копію листка непрацездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами (п.п. 298.3.2 ПКУ). Оригінал листка непрацездатності віддавати до органу ДПІ не потрібно, оскільки він буде необхідний для нарахування допомоги по вагітності та пологах у ФТВП;

— відпустки, що дорівнює 1 календарному місяцю, за умови, звісно, що раніше в поточному році вона не користувалася цією можливістю. Річ у тім, що відпускна пільга щодо єдиного податку надається 1 раз на рік. Про свій намір піти у відпустку єдиноподатниця повинна повідомити орган ДПІ за місцем обліку, подавши заяву про період щорічної відпустки в довільній формі. Приклад такої заяви було наведено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 46, с. 46. Використати цю відпустку єдиноподатниця може як до періоду непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, так і після його закінчення.

Зауважимо: строки подання заяв про періоди щорічної відпустки та хвороби ПКУ не встановлено. У своїх роз’ясненнях у Єдиній базі податкових знань у підкатегорії 170.12 податківці рекомендують подавати заяву про період щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву про строк втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності — відразу після закінчення лікарняного.

2. Якщо єдиноподатниця 2 групи не є добровільно застрахованою особою в системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та не має найманих працівників, то вона може розраховувати тільки на звільнення від сплати єдиного податку протягом 1 календарного місяця на рік на час відпустки, знову-таки за умови, що раніше в цьому календарному році вона не користувалася такою можливістю. А от отримати звільнення від сплати єдиного податку в період вагітності та пологів вона не зможе. Пояснюється це тим, що підприємцям, не застрахованим у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичні заклади не видають листки непрацездатності. Період вагітності та пологів у таких осіб підтверджується довідкою за формою № 147/о. А для звільнення від сплати єдиного податку на період непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами необхідно надати копію саме листка непрацездатності.

3. У разі якщо єдиноподатниці 2 групи є наймані працівники, то скористатися пільгою, установленою п. 295.5 ПКУ, та не сплачувати єдиний податок за період відпустки та/або непрацездатності вона не зможе, навіть якщо, наприклад, перебуватиме у відпустці разом з усіма своїми працівниками.

ЄСВ. Законом № 2464 не передбачено жодних пільг у частині нарахування та сплати ЄСВ «за себе» у період, коли єдиноподатниця не отримуватиме дохід від підприємницької діяльності у зв’язку з вагітністю та пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто за цей період нарахування та сплата ЄСВ мають здійснюватися в загальному порядку в розмірі не менше мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Наведемо в таблиці розміри мінімального страхового внеску залежно від видів страхування, у яких підприємець бере участь, та розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який здійснюється сплата ЄСВ.

Якщо жінка — платник єдиного податку 2 групи планує не працювати в період вагітності та пологів і догляду за дитиною, але має намір залишитися підприємцем, то варіантом уникнення сплати щомісячних платежів з єдиного податку може бути перехід із 2 до 3 групи платників єдиного податку. Адже на відміну від платників єдиного податку 1 і 2 груп, підприємці 3 групи сплачують єдиний податок тільки в тому випадку, якщо протягом звітного періоду (кварталу) ними було отримано дохід. Якщо ж такий підприємець у звітному кварталі не мав доходу, то і єдиний податок він не сплачує. Зауважимо: щоб перейти з однієї групи до іншої підприємцю необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу подати до органу ДПІ заяву за формою, затвердженою наказом Мінфіну України 20.12.2011 р. № 1675 (далі — заява про перехід) (п.п. 298.1.5 ПКУ). Щодо ЄСВ, то незалежно від того, здійснював єдиноподатник 3 групи підприємницьку діяльність чи ні в будь-якому з місяців звітного року, він зобов’язаний буде сплатити ЄСВ за такий місяць у повному обсязі, тобто в розмірі не менше мінімального (див. таблицю вище).

Ще одним варіантом зменшення податкового навантаження може бути перехід із єдиного податку на загальну систему оподаткування. Для відмови від спрощеної системи оподаткування єдиноподатниці слід не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), у якому вона має намір працювати на загальній системі оподаткування, подати до органу ДПІ заяву про перехід (п.п. 298.2.1 ПКУ). Також їй потрібно буде здати Свідоцтво платника єдиного податку протягом 10 календарних днів, наступних за кварталом, у якому подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування. Розглянемо переваги цього варіанта.

Об’єктом обкладення ПДФО в загальносистемників є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця. Сплата ПДФО здійснюється ними щоквартально протягом року у вигляді авансових платежів.

За перший квартал роботи на загальній системі оподаткування жінка-підприємець зобов’язана буде подати до ДПІ декларацію про доходи та провести в ній розрахунок суми щоквартальних авансових платежів з ПДФО за майбутні квартали роботи (у межах календарного року). Проте оскільки метою переходу на загальну систему було «збереження» підприємництва, а не отримання доходу, то основою для розрахунку таких платежів буде нульовий дохід за перший квартал роботи на загальній системі. Отже, такою ж буде і сума авансів.

Мінусом цього варіанта є те, що підприємцю, можливо, доведеться зареєструватися платником ПДВ. Річ у тім, що загальносистемники підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ, якщо загальна сума від здійснення ними операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 300 тис. грн. без урахування ПДВ (п. 181.1 ПКУ). Така реєстрація проводиться шляхом подання не пізніше 10 числа першого календарного місяця, у якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування та досягнуто зазначений вище обсяг оподатковуваних операцій, заяви за формою № 1-ПДВ.

Що стосується сплати ЄСВ, то тут має значення, чи є підприємець, який переходить з єдиного податку на загальну систему, добровільно застрахованою особою. Якщо підприємець не укладав договір про добровільне страхування, то після переходу на загальну систему він зобов’язаний сплачувати ЄСВ у порядку, установленому п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5. Згідно з цим підпунктом підприємці-загальносистемники сплачують ЄСВ протягом року у вигляді авансових платежів, розмір яких становить 25 % річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної податковим органом для сплати авансових сум ПДФО. Але у зв’язку з тим, що в декларації про доходи за перший квартал роботи на загальній системі дохід дорівнюватиме нулю, то і сума авансових платежів із ЄСВ дорівнюватиме нулю. Остаточний розрахунок із ЄСВ здійснюється ФОП до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Базою для нарахування ЄСВ є чистий дохід (різниця між виручкою та витратами), що розраховується для сплати ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Якщо ж підприємець за період перебування у звітному році на загальній системі оподаткування не отримував доходу, то і ЄСВ за такий період не сплачується.

Якщо підприємець — добровільно застрахована особа, то навіть після переходу на загальну систему на такого підприємця поширюватимуться положення договору про добровільну участь, підписаного ним у період, коли він був єдиноподатником. А це означає, що такий підприємець зобов’язаний продовжувати сплачувати ЄСВ у розмірі, установленому в договорі про добровільну участь. Нагадаємо: сума такого платежу не може бути менше мінімального розміру страхового внеску за кожен місяць дії договору. Розірвати ж за власним бажанням договір про добровільну участь підприємець-«доброволець» може за умови, що він був чинний не менше 1 року.

Ураховуючи це, рекомендуємо жінкам-єдиноподатницям, які на останніх місяцях вагітності вирішують, укласти чи ні договір про добровільну участь у соцстрахуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, щоб отримати допомогу по вагітності та пологах із ФТВП, і при цьому не планують після закінчення періоду вагітності та пологів провадити підприємницьку діяльність, але хочуть зберегти підприємницький статус, визначити можливу грошову вигоду від такої добровільної участі. Оскільки є ймовірність того, що сума допомоги по вагітності та пологах, отримана з ФТВП, виявиться менше ніж сума щомісячних платежів з ЄСВ за період, коли договір діятиме, але підприємець не отримуватиме дохід від ведення підприємницької діяльності.

На завершення статті бажаємо читачці, яка надіслала запитання, що стало приводом для написання цієї статті, а також майбутнім та справжнім мамусям-підприємцям міцного здоров’я та здорових, слухняних діточок.