Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції.Підприємець-«загальносистемник» готується до «електронізації» РРО: чи будуть витрати?

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2013/№ 48
В обраному У обране
Друк
Відповідь на запитання

Підприємець-«загальносистемник» готується до «електронізації» РРО: чи будуть витрати?

 

Підприємець — фізична особа на загальній системі оподаткування здійснює дообладнання РРО модемом для забезпечення можливості подання електронної звітності. Чи можна витрати на ці заходи включити до складу «підприємницьких»? Чи може підприємець на загальній системі оподаткування в разі придбання нового РРО відображати його амортизацію у складі своїх витрат?

(м. Гуляйполе)

 

Доки до 1 липня є ще трохи часу*, підготувати РРО до подання звітності в електронному вигляді всі суб’єкти господарювання можуть двома шляхами: (1) придбати РРО нового покоління, що створюють контрольну стрічку в електронній формі та містять вбудовані модеми; (2) доопрацювати наявну касову техніку шляхом приєднання до неї відповідних модемів з установленням відповідної версії програмного забезпечення для передачі звітної інформації.

У першому випадку витрати на придбання РРО відображатимуться в податковому обліку платника податку на прибуток шляхом амортизації та у міру її нарахування включатимуться до складу витрат на збут (з урахуванням обраного методу та обмежень щодо строків корисного використання) на підставі п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ. У другому випадку витрати на дообладнання старого РРО (як поліпшення об’єкта основних засобів) повинні відображатися у складі збутових витрат з урахуванням правил 10 % ліміту: (1) у сумі, що не перевищує розмір 10 % ліміту, уключатися до витрат у періоді здійснення (п. 146.12 ПКУ) і (2) в сумі перевищення такого ліміту — збільшувати первісну вартість об’єкта, що підлягає ремонту (п. 146.11 ПКУ), з подальшою амортизацією. Докладно про облік заходів щодо «електронізації» РРО див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11.

Як ми пам’ятаємо, згідно з п. 177.2 ПКУ у підприємця-«загальносистемника» об’єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формах) та документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця. Згідно з п. 177.4 ПКУ до переліку таких витрат належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат операційної діяльності відповідно до розд. III ПКУ. Отже, зазначені вище норми з розділу ПКУ, присвяченого податку на прибуток, у цьому випадку повинні застосовуватися до підприємця-«загальносистемника».

Проте тут виникає заковика, якою поспішили скористатися податківці: вони стверджують, що балансова вартість основних засобів повинна неодмінно обліковуватися на бухгалтерських рахунках. Оскільки, продовжують податківці, для фізосіб-«загальносистемників» законодавством не передбачено ведення бухобліку в цілому та витрат на ремонт (поліпшення) основних засобів зокрема, ці витрати не можуть бути відображені у складі «підприємницьких» (див. ЄБПЗ, розд. 104.05 на с. 45 сьогоднішнього номера). Ця проблема не нова, і ми згадували про неї, коли докладно писали про склад витрат підприємця-«загальносистемника». Тоді ми рекомендували відображати амортизацію та ремонти у складі «підприємницьких» витрат лише сміливим платникам (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 81, с. 16).

На щастя, що відтоді з’явилися додаткові аргументи для трактування цієї ситуації на користь платника. Насамперед, із висновками податкового органу не можна погодитися, оскільки ст. 177 ПКУ передбачено, що «підприємницькі» витрати відображаються відповідно до правил розд. III ПКУ, а не за бухобліковими правилами. Наприклад, у бухобліку не встановлено обмеження щодо мінімально допустимого строку корисного використання (п. 145.1 ПКУ), і вже внаслідок цього бухоблікова балансова вартість основних засобів може відрізнятися від податкової. Майже така сама ситуація і з ремонтними витратами, адже в бухобліку немає правила 10 % ліміту, а є лише дозвіл відображати «ремонтні» витрати за податковими правилами. Отже, балансова вартість основних засобів і в тому, і в іншому випадку безпосередньо бухобліком не формується. Тому посилання податківців на відсутність бухобліку у підприємця не може прийматися як аргумент для невідображення витрат, оскільки такі витрати відображаються на підставі даних не бухгалтерського, а податкового обліку.

Тому вважаємо: якщо підприємець-«загальносистемник» придбав матеріальний актив, який за своїми вартісними та експлуатаційними критеріями підпадає під податкове визначення основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ), а це здебільшого стосується РРО, він повинен відображати витрати так, як це йому приписує п. 177.4 ПКУ, — у порядку, установленому розд. III ПКУ, тобто через амортизацію. Отже, «ремонтні» витрати необхідно відображати на підставі пп. 146.11, 146.12 ПКУ.

Таку ж точку зору підтримують і суди, які вказують, що п. 177.4 ПКУ є відправною нормою, а це означає, що витрати суб’єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але подає звітність про доходи від заняття підприємницькою діяльністю, формуються в тому ж порядку, як у платників податку на прибуток. Суди також указують, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV не позбавляє підприємця-«загальносистемника» права вести бухоблік витрат, що підлягають амортизації, та витрат на утримання основних засобів. Отже, висновок податкового органу про відсутність у підприємця права здійснювати такий облік основних засобів та як наслідок уключати до «підприємницьких» витрат вартість поліпшення основних фондів, є неправильним (див. ухвалу ВАСУ від 20.09.2012 р. у справі № К/9991/90719/11 на с. 37 сьогоднішнього номера).

Таким чином, за умови наявності документів, що підтверджують факт придбання основного засобу та факт здійснення його поліпшення (модернізації), підприємець-«загальносистемник» має право застосовувати зазначені вище «прибуткові» правила, а саме — нараховувати амортизацію та відображати ремонтні витрати. Звідси випливає, що витрати як на придбання нового РРО, так і на дообладнання старого РРО, повинні знайти своє відображення у складі витрат підприємця-«загальносистемника».

 

Максим Нестеренко, економіст-аналітик

 

* Водночас на розгляд ВР подано законопроект, яким планується відстрочити на рік початок застосування штрафів за неподання РРО-звітності електронним способом.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно