Теми статей
Обрати теми

Окремі нюанси використання електронної митної декларації

Редакція ПБО
Стаття

Окремі нюанси використання електронної митної декларації

 

Більшість підприємств уже давно оцінили переваги електронного способу подання документів до контролюючих органів, адже він допомагає зменшити витрати часу на складання, перевірку, систематизацію, обробку, зберігання та передачу інформації. В електронному форматі може здійснюватися і митне декларування товарів шляхом подання електронної митної декларації. Про деякі нюанси, пов’язані з використанням цього документа, і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Положення № 450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Порядок № 631 — Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 631.

Порядок № 651 — Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651.

Порядок № 1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.

Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

Методрекомендації № 266 — Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджені наказом ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266.

 

Чи є рівнозначними митні декларації, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів? Чи можна вважати електронну митну декларацію первинним документом?

Почнемо з того, що Законом про бухоблік та Положенням № 88 як первинні документи розглядаються документи, створені в письмовій або в електронній формі, які фіксують і підтверджують господарські операції. А правовий статус електронного документа визначено ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV, де зазначено таке: «юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму».

Загальні правила застосування електронної «первинки» викладено в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 54, с. 26, тому ми зараз не зупинятимемося на них докладно, а приділимо увагу питанням використання електронної митної декларації (далі — ЕМД).

Нагадаємо: згідно з п. 20 ч. 1 ст. 4 МКУ митна декларація (далі — МД) — це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Як зазначено у ст. 257 МКУ, декларування товарів здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про них, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При використанні письмової форми декларування можуть застосовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням ЕМД, засвідченою електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Причому декларування товарів з поданням митному органу ЕМД може здійснюватися будь-якими особами або уповноваженими ними митними брокерами, що перебувають на обліку в митних органах (див. лист Держмитслужби України від 07.06.2012 р. № 11.1/2-12.2/6419-ЕП).

Формат МД, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними. При цьому МД заповнюються з урахуванням положень Порядку № 651.

Під час митного оформлення товарів із застосуванням МД на бланку єдиного адміністративного документа факт виконання окремих митних формальностей підтверджується шляхом унесення посадовою особою митного органу, який виконав таку формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до ЕМД або електронної копії МД, поданої на паперовому носії.

Згідно з п. 12 Положення № 450 ЕМД складається з полів електронного документа, що відповідають формам МД на паперовому носії, та завіряється електронним цифровим підписом особи, яка її склала.

МД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

А от що стосується ЕМД, то вона вважається оформленою за наявності відмітки про завершення митного оформлення, унесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом цієї особи.

Оформлена в такий спосіб ЕМД перетворюються у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, який унеможливлює в подальшому внесення до неї змін, завіряється електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі (див. п. 16 Положення № 450, п. 3.10 розд. ІІІ Порядку № 631).

ЕМД, а також електронні документи або електронні копії паперових документів, що надаються митному органу разом з ЕМД, передаються за допомогою засобів інформаційних технологій у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом декларанта, з електронної адреси, визначеної для передавання таких електронних документів митним органам та отримання від них зворотної інформації, на електронну адресу, визначену Держмитслужбою України для одержання таких повідомлень (п. 3.9 розд. ІІІ Порядку № 631).

МД та інші документи, надання яких митним органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носієві та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу (див. ч. 3 ст. 257 МКУ). Про це нагадав і Мінфін у листі від 23.01.2013 р. № 31-08410-07-16/2073.

Крім того, з урахуванням норм Закону про бухоблік та Положення № 88 це відомство у зазначеному листі дійшло висновку, що ЕМД є первинним документом, який фіксує господарську операцію з узяття підприємством зобов’язання в сумі нарахованих митних платежів. При оформленні первинних документів має бути дотримано умови про наявність усіх обов’язкових реквізитів такого документа, зокрема, для документів, створених в електронному вигляді, — електронний підпис особи, відповідальної за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.

І ще один момент. Згідно з Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340, інформація про електронну митну декларацію (її вид у цьому Порядку названо «МДЕ») відображається в розділах I і II цього Реєстру нарівні з МД, складеною на паперових носіях, що підтверджує її статус як документа, на підставі якого підприємство формує у себе податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ.

 

У якому порядку підтверджується факт вивезення товарів за межі митної території України, якщо такі товари задекларовано з використанням електронної митної декларації?

Як відомо, операції з вивезення товарів за межі митної території України обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (див. п.п. 195.1.1 ПКУ). При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному КМУ, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Нагадаємо, що дія п.п. 195.1.1 ПКУ поширюється на операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі:

а) експорту;

б) реекспорту, якщо товари поміщені в такий режим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;

в) безмитної торгівлі;

г) вільної митної зони.

Ми говоритимемо про найбільш поширений випадок — вивезення товарів у митному режимі експорту.

При експорті товарів податкові зобов’язання з ПДВ у експортера виникають за датою фактичного вивезення товару за межі митного кордону України, що підтверджується оформленою належним чином МД (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).

Так, згідно з п. 18 розд. III Порядку № 1492 за наявності операцій з вивезення товарів за межі митної території України (заповнення рядка 2.1 декларації з ПДВ) на платника покладається обов’язок з надання разом із декларацією з ПДВ оригіналів МД (примірників декларанта).

Тобто для підтвердження права на використання ставки 0 % платник повинен підтвердити факт вивезення товару, свідченням чого є МД.

За загальним правилом, установленим п. 31 Положення № 450, для отримання повідомлення про фактичне вивезення за межі митної території України товарів (поміщених у митні режими, передбачені п. 30 Положення № 450*), митне оформлення яких здійснюється з використанням МД на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, експортер або уповноважена ним особа звертається до митного органу, що оформив відповідну МД, із заявою довільної форми, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням «3/8» форми МД-2, а в разі використання інших аркушів цієї декларації — доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 та аркуші коригування).

* Тут ідеться про ті самі митні режими, що і в п.п. 195.1.1 ПКУ.

Митний орган розглядає отриману заяву протягом 5 робочих днів із дня її реєстрації та, за наявності інформації про пропуск задекларованих у доданій МД товарів за межі митної території України в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України (ЄАІС), на зворотному боці аркуша з позначенням «3/8» форми МД-2 цієї декларації проставляє запис «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)». Такий запис засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу та проставляється дата фактичного вивезення.

А як підтвердити факт вивезення товарів суб’єкту ЗЕД, який оформляв ЕМД?

Відповідь на це запитання, здавалося б, лежить на поверхні, оскільки п. 32 Положення № 450 чітко встановлює: повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, засвідчене електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи Держмитслужби, надсилається Держмитслужбою органам ДПС у погоджених ними форматах за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем у такому порядку:

— при декларуванні товарів з використанням ЕМД, заповненої у звичайному порядку, без попереднього оформлення періодичної або тимчасової МД, — не пізніше наступного робочого дня після внесення посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон до ЄАІС інформації про вивезення товарів;

— при декларуванні товарів з використанням періодичної або тимчасової МД — не пізніше наступного робочого дня після оформлення електронної додаткової декларації на товари, вивезені на підставі періодичної або тимчасової МД.

Якщо ж електронна додаткова декларація на товари, задекларовані з використанням періодичної або тимчасової МД, оформляється до вивезення задекларованих у цій додатковій декларації товарів, то повідомлення про фактичне вивезення таких товарів надсилається митницею податківцям у звичайному порядку, тобто не пізніше наступного робочого дня після внесення інформації про вивезення товарів до ЄАІС.

За закладеною до п. 32 Положення № 450 ідеєю експортер, який при вивезенні товарів за межі митної території України здійснив їх електронне декларування, не зобов’язаний разом із декларацією з ПДВ подавати до податкового органу митну декларацію в паперовому вигляді. Інформацію про здійснену таким платником експортну операцію та про фактичне вивезення ним товарів податкові органи повинні отримувати безпосередньо від митної служби.

Проте митники та податківці, судячи з усього, поки що не змогли налагодити такий електронний обмін. У всякому разі інформація про проект постанови КМУ «Про затвердження порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України» досі фігурує у Плані діяльності Міністерства фінансів України з підготовки проектів регуляторних актів на 2012 рік, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1634, за № 8.

У зв’язку з цим податківці віддають перевагу варіанту з отриманням повідомлень про фактичне вивезення товарів від самих декларантів. Хоча Кримська митниця в листі від 07.11.2012 р. № 02-23/8391 справедливо зазначила, що ані МКУ, ані Положення № 450 не зобов’язують суб’єктів ЗЕД додатково з’ясовувати дату фактичного вивезення товарів.

Вирішити ситуацію, що виникла, мав лист Держмитслужби України від 18.12.2012 р. № 11.1/1.2-12.2/14120-ЕП. У ньому (див. п. 3 листа) митники вказали, що до моменту врегулювання питання передачі до податкових органів ЕМД та повідомлень про фактичне вивезення товарів за межі митної території України за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем відповідно до п. 32 Положення № 450 декларанти можуть надавати зазначене повідомлення, оформлене в порядку, установленому п. 31 Положення № 450, з використанням паперових копій ЕМД.

Отже, за обставин, що склалися, експортери, щоб уникнути проблем із податківцями, можуть діяти так:

— оформити паперову копію ЕМД. Така копія згідно з п.п. 5.4 розд. I Порядку № 651 являє собою засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом ЕМД, відображеної у форматі *.xps. Засвідчення в цьому випадку здійснюється шляхом проставляння посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку роздрукованої на папері копії ЕМД позначки «Копія. Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії та відбитку особистої номерної печатки;

— звернутися до митного органу для проставляння (відповідно до порядку, прописаного в п. 31 Положення № 450) на зворотному боці аркуша з позначенням «3/8» форми МД-2 паперової копії відповідного ЕМД запису «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» або «Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)» та засвідчення цього запису підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу з проставлянням дати фактичного вивезення.

* Ця норма з’явилася в п. 200.8 ПКУ завдяки змінам, унесеним до нього Законом України «Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо узгодження їх окремих норм» від 07.06.2012 р. № 4915-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 61, с. 27).

 

Чи повинна подаватися паперова копія електронної митної декларації, з використанням якої оформлялося вивезення товарів за межі митної території України, як додаток до декларації з ПДВ з метою отримання бюджетного відшкодування?

Платники, які здійснюють експортні операції, оподатковувані за ставкою 0 %, мають право включати до свого податкового кредиту суми «вхідного» ПДВ за товарами, що експортуються, та можуть розраховувати на бюджетне відшкодування податку.

Згідно з п. 200.7 ПКУ платник ПДВ, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображається в такій декларації.

До декларації з ПДВ має бути додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток Д3 до декларації) та оригінали МД. При цьому в ситуації, коли митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням ЕМД, така ЕМД надається митним органом органу ДПС у порядку, затвердженому КМУ, в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису* (п. 200.8 ПКУ).

З метою реалізації положень п. 200.8 ПКУ, що стосуються процедури надання податковому органу оригіналів МД у разі, якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням ЕМД, до Порядку № 1492 з 05.02.2013 р. було внесено відповідні зміни наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492» від 17.12.2012 р. № 1342 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12). Так, у п. 18 розд. III цього Порядку з’явився ще один абзац, де також указується на те, що функції з передачі ЕМД, використаної платником ПДВ при декларуванні товарів, що ним вивозяться, податковому органу в електронній формі покладено на митні органи. Це підтвердили і самі податківці в консультаціях, розміщених у розділі 130.25 ЄБПЗ, див. також с. 45 цього номера.

Причому такі правила передачі ЕМД діють незалежно від того, в якій формі платник-експортер подає податкову звітність — у паперовій чи електронній.

Отже, тепер ці питання закріплено на нормативному рівні: подавати паперові копії ЕМД як додаток до декларації з ПДВ платник-експортер не повинен, необхідну інформацію податківці отримають від митників.

Щоправда, на сьогодні спеціального порядку, який регулював би процедуру надання ЕМД митницею органам ДПС, поки що немає, але, думаємо, труднощів із цим виникати все-таки не повинно, адже, як передбачає п.п. 3.4.4 розд. ІІІ Методрекомендацій № 266, при проведенні камеральної перевірки декларацій з ПДВ співробітники податкового відомства здійснюють порівняння даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. Тобто практика обміну даними, у тому числі і в електронній формі, між митницею та податківцями існує вже давно.

А от якщо платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, при експорті товарів скористалися МД, оформленою в паперовому варіанті, то тут усе залишилося без змін. У цьому випадку вони повинні самостійно окремо подати податківцям оригінал такої МД (примірник декларанта) у порядку, визначеному для подання податкової звітності в паперовому вигляді (див. абзац другий п. 18 розд. III Порядку № 1492). Підтвердження цьому — лист ДПСУ від 11.12.2012 р. № 11241/0/71-12/10-1117/4680 та лист Окружної ДПС — Центрального офісу з обслуговування великих платників ДПС від 19.12.2012 р. № 16779/10/06-038.

 

Чи потрібно подавати паперову копію електронної митної декларації, з використанням якої оформлялося ввезення товарів на митну територію України, як додаток до декларації з ПДВ з метою підтвердження права на податковий кредит?

Згідно з п.п. «в» п. 185.1 і п. 194.1 ПКУ операції з увезення товарів на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ за основною ставкою (до 31.12.2013 р. — 20 %, див. п. 10 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). При цьому податкові зобов’язання з цього податку виникають на дату подання МД для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ).

При ввезенні товарів на митну територію України суми ПДВ підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання МД, за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (п. 206.1 ПКУ).

На дату сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями відповідно до п. 187.8 ПКУ в імпортера виникає право на податковий кредит з ПДВ (пп. 198.1, 198.2 ПКУ). Документом, що засвідчує право на податковий кредит, у цьому випадку є МД, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Як уже зазначалося, МД, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу (див. ч. 3 ст. 257 МКУ).

Отже, узагалі-то для підтвердження податкового кредиту з ПДВ імпортерам не обов’язково мати паперову копію ЕМД. Достатньо того, що належно оформлено саму ЕМД. Підтверджують це і податківці в консультації, розміщеній у розділі 130.18 ЄБПЗ.

Водночас повинні застерегти: у частині імпорту ані ПКУ, ані Порядок № 1492, ані Положення № 450 не містять вказівок про направлення митною службою ЕМД до органів ДПС (як це передбачено для експорту, див. вище). Тому допускаємо, що при перевірці правомірності відображення податкового кредиту за ввізним ПДВ податківці можуть на підставі п. 85.8 ПКУ вимагати від платника подання паперової копії цього документа. У всякому разі на те, що такі копії можуть використовуватися як підтвердження податкового кредиту, ДПСУ звернула увагу в листі від 31.12.2012 р. № 8324/0/61-12/15-311 (див. с. 13 цього номера).

З урахуванням цього, щоб уникнути ризику втрати податкового кредиту, ми б радили обзавестися засвідченими митним органом копіями відповідних ЕМД. Так вам буде спокійніше.

Напевно при використанні електронних митних декларацій може виникнути ще чимало різних нюансів, тому запрошуємо вас до їх обговорення.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі