Декларування доходів, отриманих громадянами у 2012 році
Кампанія з декларування доходів, отриманих громадянами у 2012 році, іде повним ходом. У цій статті розглянемо, які категорії громадян зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи, строки її подання та порядок сплати податкового зобов’язання, розрахованого в декларації.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У яких випадках подання декларації про майновий стан і доходи є обов’язком фізичної особи?
ПКУ зобов’язує фізичних осіб подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі — декларація про доходи) у таких випадках:
1) якщо фізична особа — резидент виїжджає за кордон на постійне місце проживання (п. 179.3 ПКУ);
2) за підсумками звітного податкового року, якщо протягом такого року фізична особа:
— здійснювала підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 177.5 ПКУ);
— здійснювала незалежну професійну діяльність (п. 178.4 ПКУ);
— набула статусу резидента України (п.п. 170.10.4 ПКУ);
— одержувала доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат чи інших виплат та винагород, за трудовим договором або цивільно-правовим договором від двох або більше податкових агентів* і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищила 120 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (для 2012 року — 128760 грн. (120 х 1073 грн.)).
* Податковий агент — юридична особа, самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм ПКУ.
— одержувала доходи, що підлягають обов’язковому декларуванню згідно з ПКУ.
Для наочності перелік доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню, наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Доходи, що підлягають обов’язковому декларуванню
| № з/п | Вид доходу | Підстава |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Доходи (прибуток), що не підлягають оподаткуванню при нарахуванні або виплаті, але включаються до оподатковуваного доходу платника податку: | П.п. 168.1.3 ПКУ |
| 1.1 | — прибуток від операцій з інвестиційними активами | П. 170.2 ПКУ |
| Результати від операцій з інвестиційними активами підлягають обов’язковому декларуванню за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8. Інвестиційний прибуток, отриманий за результатами 2012 року, обкладається ПДФО за ставками 15 і 17 % | ||
| 1.2 | — цільова благодійна допомога у вигляді грошових коштів, яка не була використана набувачем протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем її отримання, і не повернена благодійнику до закінчення цього строку, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту | П.п. 170.7.5 ПКУ |
| Термін «ендавмент» означає суму грошових коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника. | ||
| 1.3 | — сума заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, яка перевищує 536,50 грн. та за якою закінчився строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими закінчився строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів та погашення податкового боргу | П.п. 164.2.7 ПКУ |
| Нагадаємо, що загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV). Цей дохід оподатковується за ставками 15 і 17 % | ||
| 1.4 | — дохід, отриманий платником податків від фінансової установи в результаті реалізації його заставленого майна при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податків своїх зобов’язань за договором кредиту (позики) | П.п. 164.2.7 ПКУ |
| Сума доходу дорівнює різниці між сумою коштів, отриманою платником податків від фінансової установи після реалізації його закладеного майна, та сумою фактично сплачених платником податків зобов’язань за таким договором кредиту (позики), а також сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (уключаючи залишок непогашеної платником податків суми фінансового кредиту) відповідно до такого договору. Такий дохід оподатковується за ставками 15 і 17 %. | ||
| 1.5 | — сума боргу платника податків, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності | П.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ |
| Дохід підлягає декларуванню в разі, якщо кредитор повідомив фізособі-боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання (прощення) боргу та включив суму анульованого (прощеного) боргу до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено). Дохід оподатковується за ставками 15 і 17 % | ||
| 1.6 | — дохід від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно | П.п. «б» п. 172.5 ПКУ |
| Оподаткування цього доходу здійснюється за правилами, установленими ст. 172 ПКУ для оподаткування доходу від продажу нерухомого майна | ||
| 1.7 | — дохід від відчуження об’єкта рухомого майна за рішенням суду, третейського суду про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно | П. 173.4 ПКУ |
| Оподаткування цього доходу здійснюється за правилами, установленими ст. 173 ПКУ для оподаткування доходу від продажу рухомого майна | ||
| 1.8 | — непогашені суми недоплати з ПДФО | Пп. 169.2.4, 169.4.4, 170.9.1 ПКУ |
| Така недоплата може виникнути: | ||
| 1.9 | — нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, від благодійника — юридичної або фізичної особи, загальна сума якої у 2012 році перевищила 1500 грн. | П.п. 170.7.3 ПКУ |
| Сума нецільової благодійної допомоги, що перевищила у 2012 році 1500 грн., оподатковується за ставками 15 і 17 %. Сума неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в декларації про доходи не відображається | ||
| 2 | Доходи, отримані не від податкових агентів (тобто від нерезидентів або фізичних осіб, які не зареєстровані в органах ДПС як самозайняті особи) | П.п. 168.2.1 ПКУ |
| 2.1 | — дохід у вигляді вартості успадкованого майна (грошові кошти, майно, майнові або немайнові права), який оподатковується за ставкою, що відрізняється від нульової | П. 174.3 ПКУ |
| Цей дохід підлягає декларуванню в разі, якщо за ним не було сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ПКУ | ||
| 2.2 | — дохід, отриманий платником податків у вигляді подарунка | П. 174.6 ПКУ |
| У 2012 році декларуванню підлягають подарунки у вигляді грошових коштів,а також негрошові подарунки, якщо їх вартість у розрахунку на місяць перевищила 536,50 грн. | ||
| 2.3 | — дохід від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), отриманий від фізичної особи, | П.п. 170.1.5 ПКУ |
| 2.4 | — доходи, отримані платником податків при здійсненні операцій з продажу об’єктів рухомого майна без участі податкових агентів | П.п. 168.2.1 ПКУ |
| 3 | Іноземні доходи | П.п. 168.2.1, п. 170.11 ПКУ |
| Під іноземним доходом для цілей застосування ПКУ слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів; спадщину; подарунки; виграші; призи; доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами; доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України; доходи від продажу майна, розташованого за межами України; дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам (п.п. 14.1.55 ПКУ) | ||
Які категорії громадян мають право не подавати декларацію про доходи за 2012 рік?
У ст. 179 ПКУ виділено дві категорії платників податків, які за підсумками звітного року мають право не подавати декларацію про доходи. До першої належать платники податків, які незалежно від виду та суми отриманих ними доходів, звільняються від обов’язку подання такої декларації, а саме (п. 179.4 ПКУ):
— неповнолітні або недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець 2012 року. Зауважимо: у разі отримання такими особами доходу, що підлягає декларуванню, заповнити та подати декларацію про доходи, а також сплатити ПДФО за цю особу повинні її батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ);
— особи, які перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
— перебували у розшуку станом на кінець 2012 року;
— перебували на строковій військовій службі станом на кінець 2012 року.
Друга категорія платників податків, які можуть не подавати декларацію про доходи, — це ті особи, чий обов’язок з подання декларації про доходи згідно з п. 179.2 ПКУ вважається виконаним. До них належать платники податків, які отримували протягом звітного 2012 року доходи:
— що не підлягають оподаткуванню від податкових агентів;
— виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ (див. вище перелік доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню);
— у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, за трудовим договором або цивільно-правовим договором від двох і більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищила у 2012 році 128760 грн.;
— від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено ПДФО;
— у вигляді об’єктів спадщини, які обкладаються ПДФО за нульовою ставкою податку та/або за якими було сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ;
— зазначені в пп. 167.2 — 167.4 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено розд. IV ПКУ (див. вище перелік доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню). Зауважимо, що в пп. 167.2 — 167.4 ПКУ вказано доходи, що оподатковуються за ставками іншими, ніж 15 % і 17 %. Отже, платник податків, який отримував такі доходи, зобов’язаний подати щодо них декларацію про доходи тільки в разі, якщо вони отримані не від податкових агентів та/або з таких доходів не було сплачено ПДФО.
У яких випадках платник податків може подати декларацію про доходи добровільно?
Як уже зазначалося, обов’язок з декларування доходів виникає у платника податків у чітко визначених ПКУ випадках. Разом із тим, ПКУ передбачена можливість добровільного подання декларації, якщо фізична особа має намір:
1) реалізувати своє право на податкову знижку. Про те, як скористатися правом на податкову знижку, читайте у статті «Податкова знижка з ПДФО: умови надання» на с. 13 цього номера;
2) повернути надмірно сплачений протягом звітного року ПДФО. Така ситуація можлива у випадку, обумовленому в п. 172.6 ПКУ. Згідно з цією нормою ПКУ, якщо платник податків до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (міни) об’єкта нерухомості самостійно сплатив ПДФО, як того вимагав п. 172.5 ПКУ, але з будь-яких причин нотаріальні дії з посвідчення договору вчинено не було (правочин не відбувся), то він має право на повернення надмірно сплаченої суми податку на підставі поданої в установленому порядку декларації про доходи. Разом з декларацією має бути надано документи, що підтверджують фактичну сплату податку (платіжні доручення, квитанції банку або відділення зв’язку).
Також, на нашу думку, фізособа має право подати декларацію з метою повернення надмірно сплачених сум ПДФО, якщо в результаті перерахунку, проведеного в місяці звільнення працівника, його роботодавцем виявлено надмірно утриману суму ПДФО, що підлягає поверненню, яка більше суми нарахованого в місяці звільнення податку. Проте ДПСУ в цьому питанні дотримується іншої думки. Так, у роз’ясненні, розміщеному в ЄБПЗ у підкатегорії 160.26, податківці зазначають: у разі перевищення суми переплати, що виникла за результатами остаточного розрахунку з платником податку, над сумою податкового зобов’язання платника податків, повернення суми такого перевищення ПКУ не передбачено.
Який граничний строк подання декларації про доходи, отримані протягом 2012 року?
Строки подання декларації про доходи встановлено ПКУ. Вони залежать від причини її подання та виду доходів, що декларуються. Наведемо їх у табл. 2.
Таблиця 2
Граничні строки подання декларації про доходи
| Платники податків | Граничний строк подання декларації про доходи | Підстава |
| Обов’язкове подання декларації про доходи | ||
| Фізичні особи — підприємці | 11.02.2013 р. | П.п. 49.18.5, п. 177.5 ПКУ |
| Особи, які здійснювали незалежну професійну діяльність | 30.04.2013 р. | П.п. 49.18.4, п. 178.4 ПКУ |
| Фізичні особи, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання | Не пізніше 60 календарних днів, що передують від’їзду | П. 179.3 ПКУ |
| Особи, які декларують іноземні доходи | 30.04.2013 р.* | Пп. 49.18.4, 170.11.1 ПКУ |
| Звичайні фізичні особи | 30.04.2013 р. | П.п. 49.18.4, ст. 179 ПКУ |
| Добровільне подання декларації про доходи | ||
| Фізичні особи з метою отримання податкової знижки | 31.12.2013 р.** | П.п. 166.4.3 ПКУ |
| Фізичні особи з метою повернути надміру сплачений у 2012 році податок | 30.04.2013 р. | П.п. 49.18.4, ст. 179 ПКУ |
| * Якщо між країною отримання доходів та Україною укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, платник податків має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном (п.п. 170.11.2 ПКУ). Для цього він повинен мати документи, що підтверджують суму отриманого за кордоном доходу та суму сплаченого з нього податку, оформлені відповідно до ст. 13 ПКУ. Якщо ці документи відсутні, то такий платник зобов’язаний подати до органу ДПС заяву про перенесення строку подання декларації про доходи до 31 грудня 2013 року. Інформацію про міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що діяли у 2012 році, можна дізнатися з листів ДПСУ від 12.01.2012 р. № 811/7/12-1017 та від 14.01.2013 р. № 536/7/12-10-17 або в органі ДПС, до якого подаватиметься декларація про доходи. | ||
Традиційно рекомендуємо нашим читачам, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом 2013 року, а також тим, хто подаватиме декларацію добровільно, уточнити в органі ДПС за місцем проживання (реєстрації в паспорті) графік приймання податківцями річних декларацій про доходи.
Чи потрібно разом із декларацією про доходи подавати до податкової документи, що підтверджують суми задекларованих доходів та витрат?
Так, потрібно. Цей обов’язок установлено п.п. «в» п. 176.1 ПКУ. Згідно з цією нормою ПКУ фізична особа, яка подає декларацію про доходи, зобов’язана на вимогу органу ДПС та в межах його повноважень, визначених законодавством:
1) пред’являти документи та відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням та сплатою податку;
2) підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації про доходи.
Якщо декларовані доходи отримано від податкового агента, фізична особа має право звернутися до нього за довідкою, що підтверджує розмір нарахованого (виданого, наданого) протягом звітного року доходу та утриманого податку. Форму такої довідки на сьогодні на законодавчому рівні не затверджено. У загальному випадку вона може бути оформлена на фірмовому бланку або з проставлянням штампу підприємства на чистому аркуші.
Приклад такої довідки про доходи для подання до органу ДПС наведено на с. 10.
Звертаємо увагу: надавати до органів ДПС разом з декларацією оригінали документів, що підтверджують декларовані доходи та витрати, не потрібно. Вони зберігаються у платника податку протягом строку давності, установленого ПКУ, а саме протягом 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації про доходи (п. 102.1, п.п. 166.2.2 ПКУ).
Чи потрібно платнику податків вести облік доходів та витрат? Якщо так, то в якій формі?
Відповідно до п.п. «а» п. 176.1 ПКУ платники податків зобов’язані вести облік доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, якщо такий платник податків:
— зобов’язаний згідно з ПКУ подавати декларацію про доходи;
або
— подаватиме декларацію про доходи добровільно з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Такий облік ведеться у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі — Книга). Зауважимо, що у 2012 році ця Книга мала вестися за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1022. А от з 08.02.2013 р. ця форма втратила чинність відповідно до наказу Мінфіну від 09.01.2013 р. № 6. Зі свого боку зазначимо, що мінфінівська Книга є копією старої Книги. Тому будь-яких труднощів з її заповненням у платників податків не повинно виникнути. Ознайомитися з формою Книга, затвердженою Мінфіном (тобто з нині чинною формою Книги), наші читачі можуть на с. 11.
Книгу платники податків заводять самостійно і вона може мати вигляд зошита чи блокнота. Реєструвати Книгу в органах ДПС не потрібно.
Крім Книги, платники податків, які подають декларацію добровільно з метою реалізації права на податкову знижку, можуть (але не зобов’язані) окремо вести облік документів та відомостей, що підтверджують понесені витрати, котрі включатимуться до складу податкової знижки, у реєстрі документів, записи в якому проводяться в довільній формі.
Зауважимо: Книга та реєстр документів (за наявності) перебувають у платника податків та мають бути надані органу ДПСУ на його вимогу.
У які строки платник податків зобов’язаний сплатити ПДФО із задекларованих доходів? У які строки буде повернена з бюджету сума надмірно утриманого (сплаченого) ПДФО?
Згідно з абзацом першим п. 179.7 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, яку було вказано нею в декларації про доходи.
Якщо податковий орган після перевірки достовірності даних, зазначених платником податків у декларації про доходи, здійснює донарахування суми податкових зобов’язань, то така сума, вказана в повідомленні-рішенні, направленому платнику податку органом ДПС, підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку зазначений платник податків починає процедуру оскарження рішення контролюючого органу* (п. 57.3, абзац другий п. 179.7 ПКУ).
* Зауважимо: якщо платник податку вважає, що орган ДПС неправильно визначив суму грошового зобов’язання, то він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд такого рішення (п. 56.2 ПКУ). Скарга подається в письмовій формі (за необхідності — з належно завіреними копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Податкові зобов’язання, у тому числі донараховані, сплачуються фізособами через:
— установи банків;
— поштові відділення;
— каси сільських (селищних) рад із квитанції про прийняття податків і зборів — якщо фізособи проживають у сільській (селищній) місцевості.
Якщо за підсумками декларування платникові податків має бути повернена з бюджету сума надмірно утриманого (сплаченого) ПДФО, вона зараховується органом ДПС на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом за адресою, указаною в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п.п. 179.8 ПКУ).
Яку відповідальність передбачено за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи, а також за порушення строку сплати податкового зобов’язання?
За неподання або несвоєчасне подання платником податків декларації про доходи передбачено:
— фінансову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ);
— адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.) (ст. 1641 КпАП).
Водночас із роз’яснень податківців, наведених у ЄБПЗ, випливає, що за це порушення платника податків притягуватимуть тільки до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 1641 КпАП. Тобто за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи платнику податку загрожує попередження або адмінштраф у розмірі від 51 грн. до 136 грн.
Що стосується відповідальності за порушення платником податків строку сплати податкового зобов’язання, у тому числі донарахованого органом ДПС, то на підставі ст. 126 ПКУ до такого платника податку може бути застосовано штрафні санкції в таких розмірах:
— при затримці сплати до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — 10 % погашеної суми податкового боргу;
— при затримці сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — 20 % погашеної суми податкового боргу.
Крім штрафних санкцій, необхідно буде сплатити пеню, нараховану на суму податкового боргу (уключаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок більше, за кожен календарний день прострочення (п.п. 129.1.1, абзац перший п. 129.4 ПКУ).
