Теми статей
Обрати теми

«Студентське питання», або Все про працевлаштування студентів (частина 2)

Редакція ПБО
Стаття

«Студентське питання», або Все про працевлаштування студентів
(частина 2)

(Продовження. Початок див. у № 36-37)

 

У попередньому номері ми докладно ознайомили вас з особливостями організації трудових відносин зі студентами, які слід ураховувати їх потенційним роботодавцям. Сьогодні продовжимо розповідь про вимоги чинного законодавства в частині працевлаштування цієї категорії працівників та нагадаємо нюанси оподаткування й індексації заробітної плати студентів.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

 

Оплата праці студентів

На студентів, які працюють на підприємстві, поширюються всі вимоги Закону про оплату праці, що і на інших його працівників. Зокрема, заробітна плата працівника-студента не може бути нижче законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати (з 01.01.2013 р. мінімальна заробітна плата становить 1147 грн., а з 01.12.2013 р. — 1218 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI)). Виняток становлять випадки, коли студента прийнято на роботу на умовах неповного робочого часу. Нагадаємо, що робота в режимі неповного робочого часу передбачає оплату праці пропорційно відпрацьованому часу, а отже, сума заробітної плати за не повністю відпрацьований місяць цілком може бути нижче мінімальної заробітної плати.

А от заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи на підставі ст. 194 КЗпП виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи, тобто за відпрацьовану місячну норму часу не може бути нижче мінімального розміру.

Заробітна плата студентів у загальному порядку є об’єктом для нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).

Обкладення заробітної плати студентів податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) має свої особливості.

Нагадаємо: згідно з положеннями ст. 169 ПКУ платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, що отримується від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, сума якої у 2013 році не перевищує 1610 грн., на суму податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Водночас ПСП не може застосовуватися, зокрема, до заробітної плати, яку платник податків отримує протягом звітного податкового місяця одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (п.п. 169.2.3 ПКУ).

Отже, якщо студент одержує стипендію з бюджету, то сума заробітної плати такого студента, що отримується ним окрім стипендії, повинна обкладатися ПДФО без застосування ПСП. Якщо ж студент стипендію не одержує або одержує спонсорську стипендію (не з бюджету), то на нього не поширюється обмеження, установлене п.п. 169.2.3 ПКУ, і до доходу, що отримується ним у вигляді заробітної плати, застосовується ПСП (за умови, що величина заробітної плати не перевищує 1610 грн.).

Аналогічний висновок випливає і з консультації працівників податкових органів, яку розміщено в розділі 160.09.02 Єдиної бази податкових знань на офіційному сайті ДПСУ www.sts.gov.ua.

Згідно з п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ до заробітної плати працівників-студентів застосовується ПСП у розмірі, що дорівнює 150 % звичайної ПСП, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2013 році 860,25 грн.).

Для підтвердження права на застосування ПСП у підвищеному розмірі працівник-студент зобов’язаний подати роботодавцю:

1) заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП;

2) довідку з навчального закладу про те, що він дійсно навчається в цьому навчальному закладі та не отримує стипендію з бюджету.

Застосовується ПСП до зарплати працівника-студента починаючи з податкового місяця, в якому такий працівник подав роботодавцю зазначену заяву та довідку. ПСП можна надавати в місяці звільнення працівника (п.п. 169.3.4 ПКУ).

Приклад 1. У квітні 2013 року на підприємство (на посаду економіста) було працевлаштовано працівника, який є студентом 5 курсу денної форми навчання. У цьому ж місяці такий працівник подав заяву про застосування ПСП у розмірі, установленому п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ, та довідку з вищого навчального закладу про те, що він дійсно навчається в цьому закладі та за умовами його навчання виплату стипендії з бюджету не передбачено. Сума заробітної плати, яку було нараховано працівнику-студенту за фактично відпрацьований у квітні 2013 року час, становить 1000,00 грн.

Нарахування заробітної плати працівнику-студенту відобразиться так:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Нараховано заробітну плату студенту за квітень 2013 року

92

661

1000,00

1000,00

2

Нараховано ЄСВ
(1000,00 грн. х 37,26 %)*

92

651

372,60

372,60

3

Утримано ЄСВ
(1000,00 грн. х 3,6 %)

661

651

36,00

4

Утримано ПДФО
((1000,00 грн. - 36,00 грн. - 860,25 грн.) х 15 %)

661

641/ПДФО

15,56

5

Сплачено ЄСВ у частині нарахувань

651

311

372,60

6

Сплачено ЄСВ у частині утримань

651

311

36,00

7

Сплачено ПДФО

641/ПДФО

311

15,56

8

Виплачено заробітну плату працівнику-студенту**
(1000,00 грн. - 36,00 грн. - 15,56 грн.)

661

301

948,44

* Ставку ЄСВ у частині нарахувань прийнято умовно.

** Заробітна плата має виплачуватися не рідше двох разів на місяць (ст. 115 КЗпП), проте для спрощення прикладу проводки щодо виплати авансу не наводяться.

 

Якщо роботодавець оплачує навчання працівника-студента

Розглядаючи питання оподаткування доходів працівників-студентів, окремо слід згадати порядок податкового обліку доходів у вигляді вартості навчання працівника, оплаченого за рахунок підприємства.

Згідно з п.п. 165.1.21 ПКУ не обкладається ПДФО сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2013 році — 1610 грн.), за кожний повний або неповний місяць підготовки або перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах із роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання відпрацювати в такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду навчання або до закінчення третього календарного року після року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню в загальному порядку.

Аналізуючи наведену норму ПКУ, доходимо висновку, що вартість навчання фізичних осіб, оплачена за рахунок роботодавця, не включається до оподатковуваного доходу платника податків при виконанні таких умов.

По-перше, від оподаткування звільняється вартість навчання як працівників підприємства, так і осіб, які на момент навчання ще не перебувають із ним у трудових відносинах. Водночас з фізичною особою, яка навчається, в обов’язковому порядку має бути укладено письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання відпрацювати у майбутнього роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу та здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше 3 років.

По-друге, оплата вартості навчання фізособи не обкладається ПДФО тільки за умови, що вона перераховується на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів. Пільга з ПДФО не застосовується при оплаті вартості навчання фізичної особи за кордоном або при оплаті навчання в навчальних закладах, що не мають статусу вищого або професійно-технічного навчального закладу відповідно до Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-ХII.

По-третє, сума, що не включається до оподатковуваного доходу працівника, не повинна перевищувати граничного розміру доходу, який розраховується згідно з положеннями абзацу першого п.п. 169.4.1 ПКУ, за кожний повний або неповний місяць підготовки або перепідготовки такої фізичної особи. У 2013 році максимальна сума витрат на навчання, що не обкладається ПДФО, становить 1610 грн. за кожний місяць підготовки або перепідготовки фізичної особи у вітчизняному навчальному закладі. У зв’язку з цим загальна сума, що не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, має визначатися як добуток 1610 грн. та кількості місяців оплаченої підготовки або перепідготовки.

Якщо хоча б одна з умов, передбачених п.п. 165.1.21 ПКУ, не виконується, плата за навчання фізичної особи, перерахована підприємством, уключається до її оподатковуваного доходу. Зокрема, оподатковуваний дохід виникає в разі, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому завершується таке навчання. У цьому випадку сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню в загальному порядку за ставками 15 і 17 %. При цьому, оскільки перерахована навчальному закладу вартість навчання є сумою «чистого» доходу, виплаченого на користь фізичної особи, для визначення суми нарахованого доходу необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт, установлений п. 164.5 ПКУ.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана частина витрат на навчання відображається з ознакою доходу «145», оподатковувана частина з ознакою «126» як дохід у вигляді додаткового блага.

Водночас зверніть увагу: на думку податківців, яку викладено в консультації, розміщеній у розділі 160.03 ЄБПЗ, при вирішенні питання щодо обкладення ПДФО вартості навчання, оплаченого роботодавцем за найманого працівника, необхідно враховувати підстави для припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем. Так, якщо працівника звільняють з ініціативи роботодавця (скорочення тощо) до закінчення 3 років, то сума, сплачена роботодавцем за його навчання, не включається до оподатковуваного доходу.

У податковому обліку з прибутку витрати на професійну підготовку, перепідготовку та/або навчання включаються до складу витрат на підставі абзацу другого п.п. 140.1.3 ПКУ. Зокрема, такі витрати в податковому обліку можна врахувати лише при дотриманні трьох умов:

1) навчання провадиться у вітчизняному або закордонному навчальному закладі;

2) сертифікат про освіту обов’язковий для здійснення господарської діяльності платника;

3) укладено письмовий договір про трирічне відпрацювання.

Детальніше про нюанси податкового та бухгалтерського обліку витрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації та/або навчання див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 74.

У разі розірвання трудового договору до закінчення трирічного строку відпрацювання підприємству-роботодавцю доведеться керуватися порядком, установленим абзацом четвертим п.п. 140.1.3 ПКУ, а саме:

1) збільшити дохід на суму раніше сформованих освітніх витрат;

2) нарахувати пеню (за кожен день недоплати) у розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкових зобов’язань, які платник сплатив би, якби не врахував освітні витрати. Це правило сформульовано не дуже вдало, тому вважаємо, що потрібно відштовхуватися від облікової ставки, яка діяла на дату граничного строку сплати грошових зобов’язань, — у періоді, в якому було враховано відповідні освітні витрати.

Врятувати від обкладення ПДФО доходу у вигляді вартості навчання, оплаченого роботодавцем за найманого працівника, може стягнення з працівника компенсації вартості такого навчання. При цьому, на думку податківців, викладену в консультації, розміщеній у розділі 160.02 ЄБПЗ, дохід у вигляді додаткового блага на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ не виникає, тільки якщо витрати на навчання працівник відшкодує підприємству при проведенні остаточного розрахунку. Як бачимо, податківці згодні з необкладенням таких сум, тільки якщо працівники компенсують вартість навчання безпосередньо в момент остаточного розрахунку. А от поступова компенсація вартості навчання рівними частинами після звільнення від сплати податку, на думку контролерів, не звільняє. На наш погляд, це не так. Незалежно від того, в які строки вартість навчання буде компенсована працівником, оподатковуваний дохід у нього виникати не повинен. Адже після того, як у працівника виникає обов’язок компенсувати вартість навчання, можна говорити про те, що таке навчання для нього перестає бути безоплатним і він жодного додаткового блага не отримує.

Обережним платникам можна порекомендувати такий спосіб виходу із ситуації: при остаточному розрахунку видати працівнику позику, за рахунок якої буде компенсована вартість навчання. Згодом колишній працівник частинами погашатиме саме заборгованість за позикою. А це вже не має викликати жодних запитань з боку перевіряючих.

У «прибутковому» обліку відшкодування працівником витрат роботодавця на навчання не включається до складу доходів у межах доходів, додаткового податкового зобов’язання та пені, що були збільшені згідно з абзацом четвертим п.п. 140.1.3 ПКУ.

 

Індексація заробітної плати студентів

Особливості проведення індексації заробітної плати працюючих студентів установлюють ст. 10 Закону про індексацію та п. 8 Порядку № 1078.

Так, відповідно до ст. 10 Закону про індексацію оплата праці студентів та учнів денних відділень навчальних закладів індексується в розмірі, який з урахуванням стипендії не перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи. При цьому в п. 8 Порядку № 1078 конкретизовано: стипендіатам з числа учнів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів та докторантів, які навчаються на денній формі навчання або з відривом від виробництва та одночасно працюють, на їх вимогу професійно-технічні навчальні заклади та вищі навчальні заклади видають довідку про розмір і строк призначення стипендії, на підставі якої здійснюється індексація заробітної плати за місцем роботи таких стипендіатів у межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої проіндексованої стипендії.

Таким чином, за загальним правилом, установленим переліченими документами, спочатку індексується стипендія працівника-студента, нарахована йому за місцем навчання, а потім — дохід у вигляді заробітної плати, отриманий за основним місцем роботи. Причому загальний індексований дохід у вигляді стипендії та заробітної плати не повинен перевищувати розмір мінімального прожиткового рівня для працездатних осіб (на 01.01.2013 р. — 1147 грн.). Інакше кажучи, необхідність проведення індексації заробітної плати студента виникає лише в тому випадку, якщо студент або зовсім не отримує стипендію, або сума нарахованої йому стипендії нижче мінімального прожиткового рівня для працездатних осіб (1147 грн.) або якщо стипендія не індексується у зв’язку з тим, що не настало право на індексацію.

Якщо студент не надає таку довідку вищого навчального закладу, то його заробітна плата не індексується.

Розрахунок приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів студентів здійснюється в загальному порядку.

Розглянемо порядок індексації заробітної плати працівника-студента на прикладі.

Приклад 2. Згідно з довідкою, отриманою працівником-студентом Іваненком І. І. за місцем навчання, сума його стипендії за квітень 2013 року становить 730,00 грн. Причому індексація стипендії в цьому місяці не здійснювалася, оскільки базовим місяцем для індексації стипендії є вересень 2012 року. Довідка була надана Іваненком І. І. до бухгалтерії підприємства, на якому він працює.

Заробітна плата Іваненка І. І. за квітень 2013 року склала 2000,00 грн. Працівника працевлаштовано на підприємстві із серпня 2011 року й індекс споживчих цін для проведення індексації його заробітної плати за квітень 2013 року — 1,1 %*.

* Індекси для проведення індексації грошових доходів за квітень і травень 2013 року було опубліковано в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 32.

Оскільки стипендія у квітні 2013 року індексації не підлягає, то на підставі наданої працівником довідки з навчального закладу про відсутність підстав для індексації стипендії сума зарплати працівника-студента у квітні 2013 року, що підлягає індексації за місцем роботи, становить 1147 грн.

Сума індексації заробітної плати, нарахованої Іваненку І. І. у квітні 2013 року за основним місцем роботи:

1147 грн. х 1,1 % = 12,62 грн.

Сума заробітної плати, нарахованої Іваненку І. І. за основним місцем роботи, з урахуванням індексації:

2000,00 грн. + 12,62 грн. = 2012,62 грн.

У наших публікаціях ми розглянули основні питання, що виникають у зв’язку з укладенням трудових договорів зі студентами. Сподіваємося, що цей матеріал буде корисним як тим бухгалтерам, які вже мають досвід прийняття на роботу студентів, так і тим, кому ще доведеться зіткнутися з такими працівниками.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі