Взаємозаліку при експорті — зась?

ЗЕД

Взаємозаліку при експорті — зась?

Лист Національного банку України від 24.05.2013 р. № 28-312/1652/6131

Національний банк України розглянув запит <…> та повідомляє про те, що порушені у запиті питання врегульовано законодавством України, зокрема, Цивільним кодексом України (далі — ЦК України), Господарським кодексом України (далі — ГК України), Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі — Закон № 5480), Законом України «Про Національний банк України» (далі — Закон № 679), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями*, постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013 р. № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті»** (далі — Постанова № 163) та постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013 р. № 164 «Про встановлення розміру обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті».

Зазначаємо, що згідно зі статтею 387 ГК України суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Законом № 5480 внесено зміни до статей 25 та 44 Закону № 679, згідно з якими Національний банк України наділяється правом запроваджувати вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також встановлювати порядок проведення обов’язкового продажу та розмір надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу.

Пунктом 2 Постанови № 163 встановлена вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням вищезазначеного в наведеному в запиті випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів.

Насамкінець вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що до повноважень Національного банку України згідно із Законом України «Про Національний банк України» не входить розгляд схем проведення суб’єктами господарювання фінансових операцій з метою визначення правомірності дій цих суб’єктів або надання дозволу на такі дії.

Заступник Голови НБУ О. Ткаченко

коментар редакції

Не забивайте НБУ памороки, він це вміє робити краще (нібито забороняючи зовнішньоекономічні заліки)

Зауважимо, що в наведеному листі «валютний» департамент НБУ дає відповідь на конкретний запит, зміст якого нам невідомий. Через це не варто узагальнювати висновок, зроблений у цьому листі, щодо заперечення можливості проведення заліку однорідних заборгованостей на суму валютної виручки.

Найімовірніше (і в запиті, і в листі) йшлося про якусь специфічну ситуацію. Це підтверджує фінальний абзац листа, де НБУ жваво відмахується від спроби навісити на нього роль оцінювача законності конкретних фінансових схем та операцій (на що, ймовірно, і розраховувала особа, яка надіслала до НБУ запит*).

На наш погляд, висновок листа (якщо сприймати його «взагалі» — тобто без прив’язки до конкретної ситуації) жодної юридичної критики не витримує. Адже факт запровадження обов’язкового продажу інвалюти сам по собі апріорі не може обмежувати зовнішньоекономічні заліки — хіба що це було б чітко передбачено у відповідних нормативах. А оскільки такого обмеження не встановлено, то норми ст. 203 ЦКУ, на яку посилаються банкіри, тут ні до чого. І угода про зовнішньоекономічний залік не може суперечити ані ЦКУ, ані іншим актам законодавства (включаючи й ті, що передбачають обов’язковий продаж інвалюти). А от висновок цього листа НБУ прямо суперечить його ж, НБУ, нормативу. А конкретно — пункту 1.10 чинної Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління того ж НБУ від 24.03.99 р. № 136. У ньому станом «на сьогодні» спокійнісінько красується норма, яка передбачає, що експортна та імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням! За умови, що:

— вимоги, що зараховуються, випливають із взаємних зобов’язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

— ці вимоги однорідні;

— строк виконання за зустрічними вимогами настав (або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги);

— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.

Тому, на нашу думку, не варто серйозно ставитися до висновку цього листа на приватну адресу. Адже обов’язковий продаж валюти запроваджено не вчора. І якби НБУ мав на меті заборонити зовнішньоекономічні заліки, то з моменту введення обов’язкового продажу (або хоча б із травня цього року, яким датовано лист, що коментується) він би вже напевно відповідним чином «відрихтував» свій власний норматив (згадану Інструкцію).

Чесно кажучи, ми б цей лист не наводили, проте, щоб уникнути можливих викривлень та спроб на практиці при перевірках вводити зовнішекономсуб’єктів в оману, терези схилилися на користь публікації. Хоча чого вартий якийсь лист на приватну адресу порівняно з таким серйозним нормативом — затвердженим постановою Правління НБУ та зареєстрованим у Мін’юсті?..

Утім, можливо, хтось у цьому побачить і негативні тенденції. (Тьху, тьху, тьху — щоб не наврочити!)

　Олексій Павленко