Ліквідуємо непотрібний РРО

азбука обліку

Ліквідуємо непотрібний РРО

Наталія Дзюба, податковий експерт

Використовувати моделі, що «вибули» з Держреєстру РРО, для надання інформації про роботу РРО в електронному вигляді суб’єкти господарювання не можуть. Відповідно отримати в майбутньому економічні вигоди від них у межах господарської діяльності їм навряд чи вдасться.

Отже, непридатні моделі РРО суб’єкти господарювання можуть сміливо ліквідувати, навіть незважаючи на те, що вони справні і строк їх використання не закінчився

Але перш ніж приступити до обліку ліквідації визначимо, який же об’єкт обліку ліквідовуватимемо.

РРО як об’єкт обліку здебільшого значився в податковому обліку у суб’єктів господарювання як об’єкт основних засобів, оскільки відповідає «податковому» визначенню основних засобів, наведеному в п.п. 14.1.138 ПКУ, як за строком експлуатації (понад рік), так і за вартістю (більше 2500 грн.).

Причому податківці також розглядають РРО як об’єкт основних засобів. У консультації, розміщеній у підкатегорії 102.09.01 Бази знань, вони зазначають, що РРО (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) належать до групи 4 основних засобів і мінімально допустимий строк їх корисного використання — 2 роки. У цьому випадку зняття з реєстрації старого РРО в обліку проводимо як ліквідацію об’єкта основних засобів.

Не виключено, що застарілий і непридатний РРО було куплено дешевше ніж за 2500 грн. (а якщо до 01.01.2012 р., то дешевше ніж за 1000 грн.), і в обліку у суб’єкта господарювання він потрапив до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Тоді зняття з реєстрації такого РРО проводимо як ліквідацію об’єкта МНМА.

Але спершу потрібно потурбуватися про документи.

Документи щодо списання непридатних основних засобів, як правило, готує постійно діюча комісія, затверджена керівником підприємства (п. 41 Методрекомендацій № 561). Так і у випадку з РРО про факт його непридатності повинна прийняти рішення та зафіксувати його саме вона.

Прийнявши рішення про ліквідацію РРО, комісія повинна скласти Акт списання основних засобів за типовою формою № ОЗ-3 (форми первинного обліку основних засобів затверджено наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352).

Знадобиться два примірники Акта, підписані членами комісії, головним бухгалтером та затверджені керівником підприємства. Перший примірник слід віддати до бухгалтерії. Другий залишити в особи, відповідальної за збереження РРО (наприклад касира чи іншого відповідального працівника). Цей примірник Акта буде підставою для передачі ліквідованого РРО на склад як запасних частин, матеріалів, комплектуючих, складових або відходів для утилізації.

Крім того, не забудьте відобразити операцію з ліквідації в інвентарній картці обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-6), картці обліку руху основних засобів (типова форма № ОЗ-8) та інвентарному списку основних засобів (типова форма № ОЗ-9).

Ураховуючи, що МНМА в бухобліку є різновидом основних засобів, то, зважаючи на відсутність окремого порядку документування їх списання, списання РРО-МНМА можна оформити так само.

А от виведення з експлуатації об’єкта основних засобів за результатами ліквідації здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (п. 146.18 ПКУ).

Якщо РРО — об’єкт ОЗ. Згідно з п. 146.16 ПКУ в разі ліквідації об’єкта основних засобів «податкові» витрати збільшуються на недоамортизовану вартість об’єкта основних засобів.

У свою чергу, вартість основних засобів, що амортизується, — це первісна або переоцінена вартість ОЗ, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ). Тобто, якщо встановлена ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів, то вона до витрат не включається. Детальніше див. спецвипуск «Основні засоби на підприємстві», 2012, № 10, с. 111.

Зверніть увагу: припиняють амортизувати об’єкт основних засобів, що ліквідується, з місяця, наступного за місяцем виведення його з експлуатації (п. 146.15 ПКУ)

Тому визначати витрати при ліквідації РРО слід з урахуванням останньої нарахованої амортизації (за місяць ліквідації), (див. підкатегорію 102.09.01 Бази знань).

У декларації з податку на прибуток витрати потрібно зафіксувати у складі інших витрат — у рядку 06.4.16 додатка ІВ.

Крім того, зняття РРО з реєстрації може супроводжуватися супутніми витратами (наприклад, оплата послуг ЦСО). Такі витрати як витрати на ліквідацію об’єкта основних засобів включаються до «податкових» на підставі п. 144.2 ПКУ. Їх слід показати в рядку 06.4.39 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток (див. підкатегорію 102.09.01 Бази знань). Водночас можливий також інший варіант відображення «ліквідаційних» витрат: за напрямом використання ліквідованих основних засобів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 19). Тоді їх місце буде у витратах на збут і, відповідно, у рядку 06.2 декларації з податку на прибуток.

Якщо РРО — об’єкт МНМА. При списанні РРО, що значиться у складі МНМА, п.п. 145.1.6 ПКУ дає можливість платнику податків у періоді списання віднести його залишкову вартість (суму вартості, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації) до витрат. При списанні РРО, за яким амортизація нараховувалася методом 100 %, залишкової вартості в об’єкта просто не буде.

А при списанні РРО, за яким амортизація нараховувалася методом 50 % / 50 %, амортизацію буде донараховано в періоді списання з балансу. Донарахована сума амортизації за РРО відображається у графі 2 таблиці 1 додатка АМ декларації з податку на прибуток у періоді, на який припадає місяць виключення РРО з активів (див. підкатегорію 102.09.01 Бази знань). У декларації з податку на прибуток суму амортизації за такими об’єктами слід показати в рядку 06.2. Також про ліквідацію МНМА див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9, с. 17.

А як же бути з ліквідацією старого РРО в обліку з ПДВ?

Якщо РРО — об’єкт ОЗ. Якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (див. абзац перший п. 189.9 ПКУ). Але в нашому випадку, щоб не нараховувати податкові зобов’язання, скористаємося винятком, передбаченим абзацом другим п. 189.9 ПКУ: подамо до органу ДПС відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. За роз’ясненнями податківців (див. лист ДПАУ від 29.08.2011 р. № 15693/6/15-3415-26 та консультацію в підкатегорії 101.06 Бази знань), відповідний документ — це:

— Акт про списання основних засобів типової форми № ОЗ-3;

— висновок (рішення) експертної комісії.

Зверніть увагу: податківці, як і раніше, вимагають подавати Акт за формою № ОЗ-3 та рішення комісії разом зі звітною декларацією з ПДВ (див. підкатегорію 101.6 Бази знань)*

Коригувати «вхідний» ПДВ у межах недоамортизованої частини ліквідованого РРО не потрібно.

Якщо РРО — об’єкт МНМА. Що стосується нарахування ПДВ при ліквідації, то подібну вимогу, зауважимо, встановлено п. 189.9 ПКУ тільки щодо основних засобів. Отже, на МНМА (що не є в податковому обліку основними засобами) вона не поширюється. Тому нараховувати ПДВ при ліквідації РРО-МНМА не потрібно.

Разом з тим не виключено, що в разі «дострокового» списання РРО-МНМА (який не відпрацював передбачений строк служби) податківці, посилаючись на положення п. 189.1 ПКУ та «негосподарське використання», почнуть говорити про необхідність нарахування податкових зобов’язань виходячи з балансової вартості, але не нижче ціни придбання об’єктів (як, наприклад, вони це роблять щодо ліквідації нематеріальних активів, навіть за наявності документа, який підтверджує неможливість їх подальшого використання, — підкатегорія 101.5 Бази знань).

Проте зауважимо: у цьому випадку дострокова ліквідація РРО — захід вимушений і відбувається не з власної волі платника податків. Тому з урахуванням цих обставин вона не повинна для платника податків спричинювати нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Якщо з якихось причин об’єкт основних засобів (а також його різновид — МНМА) не відповідає критеріям визнання активом, то його списують з балансу (п. 33 П(С)БО 7). Це відбувається, коли об’єкт повністю втрачає свої первісні якості (унаслідок фізичного або морального зносу, а також унаслідок певних подій), відновлення яких є неможливим або недоцільним. А це саме і характерно для непридатного РРО.

Результат ліквідації визначаємо як різницю між доходом від вибуття РРО та його залишковою вартістю, непрямими податками та витратами, пов’язаними з вибуттям (п. 34 П(С)БО 7). При визначенні результату в повному обсязі враховуємо і суму амортизації, нарахованої в місяці вибуття об’єкта, тобто в останньому місяці його експлуатації. Витрати відображаємо у складі інших (п. 29 П(С)БО 16).

Бухгалтерський та податковий облік списання непридатного РРО

	висновки
	Щоб позбутися моделей, що «вибули» з Держреєстру РРО і не дозволяють передавати інформацію про роботу РРО в електронному вигляді, слід зняти їх з реєстрації, а потім ліквідувати. У податковому обліку необхідно збільшити витрати на вартість РРО, що амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації. Щоб не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ, потрібно подати контролюючому органу Акт за формою № ОЗ-3 та рішення постійно діючої комісії про неможливість подальшого застосування РРО.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

3. П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

4. Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. № 561.