Теми статей
Обрати теми

Пільга з податку на прибуток для книговидавців

Редакція ПБО
Стаття
img 1 книговидавнича справа img 2

Пільга з податку на прибуток для книговидавців

Підтримати книговидавців держава прагне пільговими умовами оподаткування, зокрема, наданням пільги з податку на прибуток. З особливостями її застосування ознайомимося в цій статті.

Людмила Солошенко, економіст-аналітик

«Книговидавнича» пільга: особливості застосування

Пільгу з податку на прибуток для книговидавців (як одну з тимчасових пільг з визначеним строком дії) встановлено п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (зазначимо, що фактично введена ще в «докодексний» період, вона була збережена і перейшла до ПКУ зі «старого» п.п. 7.13.7 Закону про податок на прибуток).

Отже, як передбачено цим пунктом:

Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру

У зв’язку з цим окремої уваги заслуговує низка моментів.

По-перше, згідно з п. 18 пільгою можуть користуватися видавництва, видавничі організації та підприємства поліграфії. Визначити чітко коло суб’єктів допомагає профільне законодавство: Закон про видавничу справу і Закон про держпідтримку книговидавничої справи.

Згідно зі ст. 1 Закону про видавничу справу:

видавництво — спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск видавничої продукції;

видавнича організація — підприємство, установа або організація, статутом якої разом з іншими видами діяльності передбачено підготовку і випуск видавничої продукції;

виготовлювач видавничої продукції — фізична або юридична особа, яка здійснює виготовлення замовленого накладу видання. При цьому, як уточнює ст. 21 Закону про видавничу справу, виготовлювачем видавничої продукції, зокрема, може бути поліграфічне підприємство, що має у своєму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва або копіювально-розмножувальну техніку.

Отже, із суб’єктів видавничої справи (до яких ст. 10 Закону про видавничу справу, у свою чергу, зараховує видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів* видавничої продукції) під пільгове оподаткування прибутку підпадають видавці (видавництва та видавничі організації) і виготовлювачі (поліграфічні підприємства) книжкової продукції. А от розповсюджувачів книжкової продукції пільга з податку на прибуток не стосується (на що в минулому звертав увагу й Мінфін у листі від 29.04.2005 р. № 31-17120-04-10/7999, вказуючи, що під дію пільги з податку на прибуток розповсюджувачі книжкової продукції не підпадають). При цьому принагідно зазначимо, що всі суб’єкти видавничої справи (видавці, виготовлювачі і розповсюджувачі) підлягають внесенню до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції в порядку, установленому постановою КМУ від 28.09.98 р. № 1540, що підтверджується одержанням відповідного свідоцтва.

* Розповсюджувач — фізична або юридична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції (ст. 1 Закону про видавничу справу).

Пільгу з податку на прибуток встановлено для видавців (видавництв і видавничих організацій) та виготовлювачів книжкової продукції (підприємств поліграфії)

По-друге, пільгу встановлено щодо книжкової продукції, під якою згідно зі ст. 1 Закону про держ-
підтримку книговидавничої справи
розуміється сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску. У свою чергу, книжковим виданням вважається видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою (при цьому книжкове видання може бути текстовим, освітнім, нотним або картографічним). Отже, «книговидавничою» пільгою охоплено випуск будь-яких книжкових видань з розряду книжкової продукції (тоді як, наприклад, на періодичні видання (газети, журнали), які до книжкової продукції не належать, «прибуткова» пільга не поширюється, про що в минулому говорили й податківці в консультації з журналу «Вісник податкової служби України», 2005, № 26, с. 45).

Пільга з податку на прибуток стосується книжкової продукції та не поширюється на періодичні видання (газети, журнали)

По-третє, згідно з «пільговим» п. 18 під пільгове оподаткування підпадає прибуток від діяльності з «виготовлення на території України книжкової продукції». Відповідне визначення міститься в ст. 2 Закону про видавничу справу і передбачає, що виготовлення видавничої продукції — це виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами. У зв’язку з цим було б неправильним трактувати сферу застосування «прибуткової» книговидавничої пільги дуже вузько, вважаючи, що скористатися нею можуть виключно суб’єкти господарювання, які мають у своєму розпорядженні (тобто у власності) друкарські потужності (станки, друкарські машини та інше поліграфічне устаткування), і унеможливлюючи її застосування, наприклад, видавництвами і видавничими організаціями, які не мають таких потужностей і замовляють у зв’язку з цим під час випуску книжкової продукції її друк у інших сторонніх суб’єктів господарювання — друкарень (підприємств поліграфії). Адже тоді «прибуткова» книговидавнича пільга виявиться фактично доступною лише підприємствам поліграфії (тобто виготовлювачам), тоді як видавництва і видавничі організації (видавці), які не мають можливості здійснити самостійний друк книжкової продукції, що випускається, нею скористатися просто не зможуть і до кола пільговиків не увійдуть.

Проте жодних підстав для такого тлумачення «книговидавничої» пільги чинне законодавство не дає. Адже поряд із підприємствами поліграфії в «пільговому» п. 18 також прямо згадуються видавництва і видавничі організації (пільгу з податку на прибуток для яких у цілях підтримки книговидавничої справи також установив законодавець). Тому такі суб’єкти господарювання також мають бути охоплені «книговидавничою» пільгою. У протилежному випадку, якщо застосовувати «книговидавничу» пільгу дуже вузько, у ній втрачається будь-який сенс.

Стосовно умови щодо наявності у своєму розпорядженні засобів поліграфічного виробництва і друкарської техніки, то її, зазначимо, у ст. 21 Закону про видавничу справу встановлено лише щодо виготовлювачів книжкової продукції (тобто підприємств поліграфії, що власне не викликає запитань і цілком зрозуміло, оскільки виготовлювачам для здійснення своєї діяльності важливо мати у своєму розпорядженні необхідне друкарське устаткування, адже лише за цієї умови їх включать до Державного реєстру видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів видавничої продукції).

Вимогу про наявність у своєму розпорядженні засобів друкарської техніки встановлено лише для виготовлювачів книжкової продукції

А от щодо видавців подібних вимог Закон про видавничу справу не містить. Більше того, цей Закон прямо передбачає, що під час випуску книжкової продукції суб’єкти видавничої справи співпрацюють між собою шляхом договірних відносин. При цьому видавець (!) має право бути замовником перед виготовлювачем і розповсюджувачем видавничої продукції (ст. 17 Закону про видавничу справу). Тим самим закріплене на законодавчому рівні право видавництв і видавничих організацій замовляти в процесі випуску виготовлення (друк) книжкової продукції у сторонніх виготовлювачів (підприємств поліграфії) лише збільшує можливість застосування пільги з податку на прибуток видавцями (видавництвами, видавничими організаціями). Тому пільгою з податку на прибуток мають право користуватися й вони. Хоча, не виключаємо варіант, коли видавець може мати у своїй структурі виготовлювача (але може його й не мати, замовляючи в такому разі послуги з виготовлення книжкової продукції у стороннього виготовлювача — друкарні). На застосування «книговидавничої» пільги з податку на прибуток це жодним чином не повинно вплинути. Повертаючись же до формулювань з «пільгового» п. 18, що звільняє від оподаткування прибуток від «діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції», зазначимо, що він, по суті, так позначив операції з випуску книжкової продукції, що підпадають під пільгу, відокремивши їх тим самим від інших непільгованих операцій (зокрема, операцій з розповсюдження книжкової продукції, які, як наголошувалося вище, не пільгуються).

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем і розповсюджувачем видавничої продукції

Окремий облік пільгової діяльності

Книговидавцям-пільговикам потрібно пам’ятати про необхідність «окремого» обліку звільненої (пільгової) діяльності. Адже такі вимоги встановлено п. 152.11 ПКУ. Так, згідно з цим пунктом платники податків, прибуток (дохід) яких повністю та/або частково звільняється від оподаткування, повинні вести окремий облік пільгової діяльності в порядку, визначеному цим пунктом (а значить, окремо за пільговою діяльністю обліковувати «пільгові» доходи, «пільгові» витрати та «пільгові» амортизаційні відрахування).

Якщо підприємство разом із пільговою здійснює також іншу оподатковувану діяльність, то витрати, одночасно пов’язані з оподатковуваною та пільговою діяльністю, підлягають розподілу — розподіляються між видами діяльності пропорційно сумі оподатковуваних (звільнених) доходів у загальній сумі доходів платника податків (абзац четвертий п. 152.11 ПКУ). Аналогічним чином розподіляють і суму амортвідрахувань за основними засобами, що одночасно використовуються в оподатковуваній та пільговій діяльності. У загальному вигляді формули для проведення такого розподілу витрат та амортвідрахувань можна подати так:

В зв. = В х (Д зв. : Д заг.)

Ав зв. = Ав х (Д зв. : Д заг.),

де В зв., Д зв., Ав зв. — сума витрат/доходів/амортизаційних відрахувань, що припадають на звільнену (пільгову) діяльність;

В, Ав — сума витрат/амортизаційних відрахувань, одночасно пов’язаних і з оподатковуваною, і з пільговою діяльністю, що підлягають розподілу;

Д заг. — загальна сума доходів підприємства (від оподатковуваної та пільгової діяльності).

У декларації з податку на прибуток результати такого «окремого» обліку відображають у спеціальному додатку ПЗ, у рядку 09 якого при цьому виводять отриманий об’єкт оподаткування від пільгової діяльності — прибуток або збиток (докладніше про заповнення додатка ПЗ до декларації з податку на прибуток див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 46).

Витрати, загальні для оподатковуваної та пільгової діяльності, розподіляються пропорційно сумі доходів

Закріпити сказане допоможе наочний приклад.

Приклад. Загальні доходи видавництва (від пільгової та оподатковуваної діяльності) за звітний період становили 200000 грн., у тому числі:

— доходи від реалізації книжкової продукції (пільгова діяльність) — 120000 грн.;

— доходи від реалізації періодичних газет, журналів (оподатковувана діяльність) — 80000 грн.

Собівартість реалізованої за звітний період книжкової (пільгової) продукції — 70000 грн.

Крім того, витрати на доставку книжкової продукції та періодичних газет, журналів (загальні для двох видів діяльності) за звітний період склали 10000 грн. Такі «загальні» витрати на доставку підлягають розподілу між оподатковуваною та пільговою діяльністю. З них до пільгової діяльності за розподілом належить:

10000 грн. х (120000 грн. : 200000 грн.) = 6000 грн.

Тоді таблицю 1 додатка ПЗ до декларації з податку на прибуток буде заповнено так:

Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування

Показники

Код рядка

Сума, грн.

1

2

3

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, в тому числі:

09

44000

на підставі «А» (рядок А1 - рядок А2 - рядок А3)

09.1

44000

Доходи, які не оподатковуються на підставі «А»

А1

120000

Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), яка відноситься до діяльності «А»

А2

70000

Iнші витрати, які відносяться до діяльності «А»

А3

6000

 

Візьміть до відома: при здійсненні пільгової діяльності жодних винятків щодо подання декларації з податку на прибуток податковим органам для платників-пільговиків не передбачено. Тому на них з 2013 року повністю розповсюджуються загальні правила п. 57.1 ПКУ. Це, у свою чергу, означає, що:

(а) підприємства, які здійснюють виключно пільгову діяльність (незалежно від розміру доходу за попередній рік, у тому числі понад 10 млн грн.); підприємства, які здійснюють одночасно пільгову та оподатковувану діяльність, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за попередній рік не перевищують 10 млн грн., а також новостворені підприємства у поточному році:

— не сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток;

— за підсумками року подають «річну» декларацію з податку на прибуток (протягом відведених на це 60 календарних днів, п.п. 49.18.3 ПКУ);

(б) підприємства, які здійснюють одночасно пільгову та оподатковувану діяльність, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за попередній рік перевищують 10 млн грн., у поточному році:

— сплачують щомісячні авансові внески з податку на прибуток (з оподатковуваної діяльності, якщо, звичайно, у них при цьому був базовий показник для розрахунку авансових внесків);

— за підсумками року подають «річну» декларацію з податку на прибуток (протягом наступних після закінчення року 60 календарних днів, п.п. 49.18.3 ПКУ) (водночас про можливі випадки подання такими платниками податків «квартальної» декларації див. докладніше «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21).

Результати окремого обліку пільгової діяльності платники-пільговики відображають в додатку ПЗ до декларації з податку на прибуток

Тут також важливо нагадати, що «прибутковий» критерій (граничні 10 млн грн.) відстежують, орієнтуючись на показник рядка 01 «минулорічної» декларації з податку на прибуток (запитання 1 УПК № 1171 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 20), до якого, у свою чергу, у пільговиків також потрапляють і доходи від пільгованої діяльності. Отже, з межею в 10 млн грн. пільговики зіставляють минулорічний дохід з урахуванням «пільгових» доходів. Хоча, зазначимо, перевищення 10-мільйонної межі, наприклад, для платників податків, які здійснюють виключно пільговану діяльність, принципового значення не має, оскільки в них у будь-якому разі буде відсутня база для розрахунку авансових внесків. А значить, включені до рядка 01 декларації пільгові доходи в таких «чис-
тих» пільговиків до необхідності сплати авансових внесків не призведуть (докладніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21).

«Пільгова» звітність

Як відомо, платники податків, які користуються пільгами, також повинні належним чином звітувати про це перед податковими органами, подаючи відповідну «пільгову» звітність. Одразу зазначимо, що для книговидавців-пільговиків це будуть два звіти:

img 3— Звіт про суми податкових пільг і

— Звіт про використання вивільнених коштів.

Звіт про суми податкових пільг. Дотримуючись положень п. 30.6 ПКУ, книговидавці-пільговики повинні подавати Звіт про суми податкових пільг, у якому показувати несплачену через застосування «книговидавничої» пільги суму податку на прибуток. Форму такого звіту та особливості його заповнення визначено Порядком № 1233 (докладніше про його складання див. статтю «Заповнюємо Звіт про суми податкових пільг» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 9). Принагідно зазначимо, що згідно з Довідником пільг «книговидавнича» пільга з п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ має код 11020279 (нагадаємо, що «останній» Довідник № 66/1 податкових пільг, які є втратами бюджету, станом на 01.07.2013 р. було доведено листом Міндоходів України від 27.06.2013 р. № 66/1) — такий код пільги зазначають у третій графі Звіту. При цьому власне суму податкових пільг визначають у розмірі суми податку, яку повинно було б сплатити підприємство, якби не користувалося пільгою (тобто як величину прибутку, отриманого від пільгової діяльності (додатне значення рядка 09 декларації з податку на прибуток), помножену на ставку податку на прибуток). Нагадаємо, що порядок розрахунку суми пільги з податку на прибуток також наводився в УПК № 584 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 58, с. 36).

Декларацію з податку на прибуток платники-пільговики подають, керуючись загальними правилами п. 57.1 ПКУ

Щодо строків подання Звіту про суми податкових пільг, то в умовах переходу більшості платників податку на прибуток з 2013 року на річний звітний період (п. 57.1 ПКУ), хочемо звернути увагу на консультацію з розділу 102.30.01 ЄБПЗ (див. с. 46). Як роз’яснюють податківці, враховуючи, що сума пільги з податку на прибуток розраховується такими платниками податку на прибуток на підставі даних додатка ПЗ до декларації з податку на прибуток, який подається один раз за підсумками року, то і Звіт про суми податкових пільг таким платникам податків потрібно подавати за підсумками року у строки, установлені для подання річної декларації. Тому подавати Звіт про суми податкових пільг платники податків — «річники» будуть у той самий строк, що й декларацію з податку на прибуток, тобто після закінчення року, протягом 60 календарних днів (п.п. 49.18.3 ПКУ). Відповідно за підсумками 2013 року (з урахуванням перенесення через вихідні дні, п. 49.20 ПКУ) відзвітувати потрібно буде не пізніше 3 березня 2014 року.

Проте, якщо в таких платників податків разом із «прибутковою» пільгою буде також і інша видавнича пільга, наприклад, з ПДВ (п.п. 197.1.25 ПКУ), то звітувати протягом року з ПДВ у такому разі вони будуть щоквартально (відображаючи у Звіті суму ПДВ-пільги наростаючим підсумком за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців). А до «річного» Звіту про суми податкових пільг разом із ПДВ-пільгою також включать і відомості про пільгу з податку на прибуток.

А от «квартальні» платники з податку на прибуток подають Звіт про суми податкових пільг щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду — кварталу (п. 3 Порядку № 1233). При цьому протягом року суму пільги з податку на прибуток у Звіті вони наводять наростаючим підсумком з початку звітного року — відповідно за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців.

Звіт про суми податкових пільг щодо прибуткової «книговидавничої» пільги книговидавці подають податковим органам у ті самі строки, що й декларацію з податку на прибуток

Звіт про використання вивільнених коштів. Користуючись пільгою з податку на прибуток, книго-
видавці-пільговики мають звітувати не лише про розмір вивільнених через пільги коштів, але й про порядок їх використання. Адже однією з умов застосування «книговидавничої» пільги є цільове витрачання таких сум та їх використання на заздалегідь визначені цілі. Як передбачено п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сума вивільнених коштів, що залишаються в розпорядженні платника податків (у розмірі несплаченого через пільги податку на прибуток), може використовуватися платником податків виключно на:

— створення або переоснащення матеріально-технічної бази (як роз’яснювалося в консультації з розділу 102.23.02 ЄБПЗ, переоснащенням матеріально-технічної бази вважається придбання нових або поліпшення наявних виробничих площ, матеріальних ресурсів та засобів виробництва. А в листі ДПСУ від 02.02.2012 р. № 2112/6/15-1215 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 29, с. 12, наголошувалося, що матеріально-технічна база суб’єкта господарювання включає виробничі площі, матеріальні ресурси, засоби виробництва, а також дозвільні документи, що використовуються ним у процесі здійснення господарської діяльності);

— збільшення обсягів виробництва (надання послуг);

— впровадження новітніх технологій;

— повернення кредитів (у тому числі «старих» кредитів, отриманих до набуття чинності ПКУ), використаних на зазначені вище цілі, та сплату за ним відсотків (а в разі отримання для погашення такого кредиту та відсотків за ним нового кредиту (кредитів) рефінансування — на погашення такого кредиту рефінансування та сплату за ним відсотків).

Використовувати вивільнені внаслідок застосування пільги кошти дозволяється лише на певні цілі (як вкладення у пільгову діяльність)

Зазначимо, що про цільове використання вивільнених коштів за цими напрямами говорить і Порядок № 299, розроблений під п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Отже, платники-пільговики мають використовувати вивільнені «пільгові» кошти за цільовим призначенням, направляючи їх виключно на розвиток пільгової діяльності. Як підкреслюється при цьому в абзаці третьому п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зазначені напрями використання коштів мають бути пов’язані з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування.

Тут, мабуть, не зайвим буде зазначити: якщо, наприклад, для виготовлювачів книжкової продукції (підприємств поліграфії) таким може виявитися витрачання вивільнених коштів на впровадження новітніх технологій, придбання поліграфічного устаткування, придбання/поліпшення виробничих площ, повернення кредитів тощо, то для видавців (видавництв і видавничих організацій) це можуть бути витрати на виплату авторського гонорару, придбання «нематеріальних» авторських прав і прав інтелектуальної власності, витрати на поліграфічні роботи, художнє оздоблення та ілюстрацію видань, а також придбання інших матеріальних ресурсів, пов’язаних зі здійсненням пільгової книговидавничої справи, — адже всі ці витрати є вкладенням у пільгову діяльність і спрямовані на збільшення обсягів виробництва.

У цьому випадку також вкажемо на консультацію з розділу 102.23.01 ЄБПЗ. У ній на запитання, як у податковому обліку відображається нарахування амортизації на об’єкти основних засобів, придбані за рахунок вивільнених коштів, податківці роз’яснили, що платник податків визнає доходи у звітних періодах корисного використання таких об’єктів у сумі нарахованої на них амортизації. Зазначимо, що це повністю узгоджується і з положеннями абзацу четвертого п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлює, що в цілях оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок таких коштів, у розмірі таких витрат. Докладніше про відображення в обліку цільового використання вивільнених коштів див. також статтю «Користуємося пільгами з податку на прибуток — подаємо Звіт про використання вивільнених коштів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 24.

Вивільнені унаслідок застосування пільги кошти книговидавці повинні використовувати у відведений для цього 1095-денний строк

Про витрачання вивільнених коштів на вищезазначені цілі та їх вкладення в розвиток пільгової книговидавничої справи звітують, подаючи Звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів (далі — Звіт про використання вивільнених коштів). Його форму затверджено наказом № 1685 (торік її було оновлено наказом Мінфіну України від 26.09.2012 р. № 1032, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 89, с. 27), і вона передбачає відображення сум за напрямами використання.

Як передбачено п. 4 Порядку № 299, Звіт про використання вивільнених коштів подається до податкового органу разом із декларацією з податку на прибуток, а значить:

— платники податків — «річники» подаватимуть його разом із декларацією з податку на прибуток за підсумками року (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, п.п. 49.18.3 ПКУ);

— платники податків — «квартальники» подають його разом із декларацією з податку на прибуток щоквартально (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, п.п. 49.18.2 ПКУ).

Також важливо пам’ятати, що на використання вивільнених коштів відведено «свій» граничний строк вивільнені кошти має бути використано на зазначені цілі протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого вони залишилися в розпорядженні платника податків. У протилежному випадку, в разі недотримання такої умови платник податків зобов’язаний буде збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, у якому завершується такий відведений на використання 1095-денний строк, а також сплатити пеню (абзац шостий п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 5 Порядку № 299).

Принагідно, мабуть, нагадаємо про особливі правила розрахунку валютних курсових різниць у пільговиків, які в частині окремих операцій (з 01.04.2012 р. і на період дії відповідної «прибуткової» пільги) встановлено п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 5). Так, щодо монетарної заборгованості, яка виникає у зв’язку зі здійсненням пільгової діяльності (у тому числі зі створення та переоснащення матеріально-технічної бази) курсові різниці визначаються лише на суму повного/часткового погашення такої заборгованості на дату такого погашення. При цьому курсові різниці на кожну дату балансу за такою заборгованістю не розраховуються (що підтверджують і податківці в консультації з розділу 102.28 ЄБПЗ). Визначені таким чином курсові різниці відносяться в податковому обліку на результати пільгової діяльності (тобто відображаються в «окремому» обліку пільгової діяльності).

Разом із тим за іншими монетарними статтями, не названими вище (монетарні статті, не пов’язані з пільговою діяльністю, і власне іноземна валюта), курсові різниці розраховують у загальному порядку. Докладно про валютні операції та розрахунок курсових різниць див. також тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 27.

Насамкінець нагадаємо ще про одну пільгу для видавців — з ПДВ, установлену п.п. 197.1.25 ПКУ, про неї ми писали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 52, с. 31; 2013, № 34, с. 9; 2012, № 59, с. 8; 2011, № 83, с. 11; 2011, № 75, с. 29.

 

висновки


img 4
 
 
  • До 1 січня 2015 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції.

  • Для видавців (видавництв і видавничих організацій) пільга з податку на прибуток діє незалежно від того, мають вони власні друкарські потужності чи ні.

  • Книговидавці-пільговики ведуть окремий податковий облік звільненої (пільгової) діяльності.

  • Користуючись пільгою, книговидавці подають «пільгову» звітність: Звіт про суми податкових пільг та Звіт про використання вивільнених коштів.

 

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (з 01.04.2011 р. втратив чинність).

  3. Закон про держпідтримку книговидавничої справи — Закон України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.2003 р. № 601-IV.

  4. Закон про видавничу справу — Закон України «Про видавничу справу» від 05.06.97 р. № 318/97-ВР.

  5. Порядок № 299 — Порядок використання коштів, вивільнених від оподаткування у зв’язку з наданням відповідно до пунктів 15, 17 — 19 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пільг з податку на прибуток підприємств, затверджений постановою КМУ від 28.02.2011 р. № 299.

  6. Порядок № 1233 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.

  7. Наказ № 1685 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів» від 21.12.2011 р. № 1685 (з урахуванням змін, унесених наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2012 р. № 1032).

  8. УПК № 584 — Узагальнююча податкова консультація щодо визначення суми пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 584.

  9. УПК № 1171 — Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі