«Армія — з народом! Народ — зі своїм військом!»: обліковуємо благодійну допомогу військовим

«Армія — з народом! Народ — зі своїм військом!»: обліковуємо благодійну допомогу військовим

Максим Нестеренко, податковий експерт

Для початку усвідомимо загальне правило. Збройні Сили України фінансуються з держбюджету. Тож допомога, яку ваше підприємство надає українській армії чи флоту, має розглядатися як благодійна допомога державі. А отже, і облік такої допомоги слід розглядати як добровільну передачу коштів або іншого майна до бюджету. Витрати на такі заходи відображаються відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).

До того ж Міністерство оборони є органом державної влади України, а військові частини — установами, створеними таким органом, що утримуються за рахунок бюджетних коштів. Це важливо мати на увазі в контексті їх неприбутковості згідно з п.п. «а» п. 157.1 ПКУ. Адже згаданий вище п.п. «а» п.п. 138.10.6 цього Кодексу регулює також і передачу коштів або іншого майна неприбутковим організаціям.

Давайте подивимось, які тут можуть бути ва­ріанти.

Для початку розглянемо найпростіший варіант. Підприємство приймає рішення перерахувати Збройним Силам України грошові кошти зі свого поточного рахунку.

Зверніть увагу! Якщо ви будете перераховувати грошові кошти на потреби Збройних Сил — користуйтесь лише перевіреними джерелами. Реквізити для перерахування коштів на потреби Збройних Сил України розміщено на офіційному сайті Міністерства оборони України*. Про ці кошти можете не хвилюватися: вони будуть під надійним контролем. Принаймні,Верховна Рада нещодавно прийняла постанову «Про режим використання грошових благодійних пожертв на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України» №4701**. Окрім цього, фінансування Збройних Сил за рахунок благодійних пожертв тепер передбачено законодавством (див. новину на с. 3 сьогоднішнього номера).

У бухобліку така операція відображається стандартно — за дебетом субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредитом субрахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і закриттям заборгованості через списання грошових коштів з поточного рахунку. Підставою для здійснення господарських операцій будуть наказ керівника підприємства, який свідчитиме про рішення підприємства надати допомогу армії, і платіжне доручення, у якому буде вказано, що кошти перераховуються на потреби української армії.

Стосовно податкового обліку, то тут ситуація дещо складніша. Адже п.п. 138.10.6 ПКУ передбачає ліміт на витрати, понесені у зв’язку з перерахуванням коштів до держбюджету. Цей ліміт складає 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік. Якщо у попередньому році ви отримали збиток — орієнтуйтесь на прибуток «позаминулого» року. Але якщо у вас не було прибутку протягом чотирьох попередніх років — права на витрати на підставі п.п. 138.10.6 ПКУ у вас не буде.

І не забувайте: у цей же 4 % ліміт ви маєте укластися, коли будете перераховувати кошти первинним профспілковим організаціям (п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ)*. Тобто фактичний ліміт на «благодійні» витрати у вас може бути ще нижчим.

При цьому оподатковуваним прибутком, на нашу думку, має бути позитивна різниця між значеннями рядка 07 «Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності» і рядка 09 «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» (у разі додатного значення в цьому рядку). Тобто саме від суми цієї різниці обчислюється 4 % ліміт. Хоча не виключено, що податківці будуть орієн­туватися виключно на значення рядка 07.

Отже, чим більше торішнього прибутку, тим більшу величину витрат на благодійність платник податків може відобразити в податковому обліку

А якщо ж підприємство є новоствореним і даних про торішню діяльність немає? Прикро, але у цьому випадку відобразити витрати на підставі «благодійного» п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ в поточному році в нього в податковому обліку не вийде.

У декларації з податку на прибуток витрати на допомогу армії знайдуть собі місце у рядку 06.4.1 додатка ІВ. Причому з перерахуваннями коштів безпосередньо на адресу Міноборони все зрозуміло — навряд чи податківці будуть прискіпуватися до обґрунтованості таких витрат. А от якщо таке перераху-­ вання здійснено конкретній військовій частині, то в цьому разі варто потурбуватися про підтвердження статусу її «неприбутковості». Для цього підійде копія рішення органу доходів і зборів про внесення організацій (установ) до Реєстру (додаток 2 до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. № 37) (див. консультації у БЗ, підкатегорії 102.07.21 та 102.26).

У ПДВ-обліку перерахування коштів для потреб армії ніяк не відображається. Адже перерахування коштів як благодійної допомоги не є постачанням товарів чи послуг.

Припустимо тепер, що підприємство вирішило допомогти Збройним Силам України не грошима, а майном. Як свідчать повідомлення Міністерства оборони, таких випадків чимало**. Тож розглянемо їх облік.

На перший погляд, обліковувати передачу майна Збройним Силам слід як безоплатну передачу. Загалом, нічого страшного у цьому немає, адже віднедавна безоплатні передачі непідконтрольним контрагентам нічим поганим нам не загрожують. Як відомо, згадок про застосування у такому разі звичайних цін ані щодо податку на прибуток, ані щодо ПДВ у ПКУ вже немає.

Отже, доходів та податкових зобов’язань з ПДВ за правилом «звичайних цін» при передачі майна армії чи флоту у податковому обліку підприємства виникати не повинно

Тож користуватися при податковому обліку передачі майна слід тим самим п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ. На його підставі дозволено уключити до складу витрат вартість майна, переданого армії, на суму в межах 4 % ліміту. Вважаємо, що такий принцип повинен діяти не лише для ТМЦ, але і для основних засобів. Адже вони також є майновими цінностями у розумінні п.п. 14.1.244 ПКУ.

Однак слід пам’ятати: якщо ви передаєте основні засоби, то тут необхідність застосування звичайних цін зберігається, щоправда, лише у податковоприбутковому обліку. При цьому іноді може «вилізти» й дохід. Це відбудеться тоді, коли звичайні ціни перевищать балансову вартість основного засобу, що передається (таке є характерним, скажімо, для нерухомості). Однак у переважній більшості випадків звичайні ціни будуть дорівнювати балансовій вартості, а тому доходів не буде. Детальніше про облікові нюанси операцій з безоплатного передання основних засобів читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 20.

У декларації з податку на прибуток вартість переданого майна відображається аналогічно кош­там — у рядку 06.4.1 додатка ІВ.

У ПДВ-обліку підприємства-дарувальника ця операція ніяк не відображається. Адже вона не є підконтрольною і, підкреслимо ще раз, прямої згадки про звичайні ціни у розд. V ПКУ щодо неї немає. Докладно про цей принцип читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 69, с. 10.

Проте тут є один неприємний момент, якщо в минулому при придбанні товарів було відображено податковий кредит. У цьому випадку при безоплатному переданні, зважаючи на використання товарів не в господарській діяльності, дарувальнику необхідно визнати за ними умовне постачання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Але це лише в тому випадку, коли ви передаєте армії ТМЦ, які придбавали для використання у господарській діяльності. Якщо ж ви придбаваєте їх спеціально, щоб передати армії, податкового кредиту у вас не буде вже при купівлі. Звичайно, було б краще, якби тим, хто допомагає нашому війську, такі обставини не заважали, тобто щоб податкового кредиту їх не позбавляли. Але наразі маємо, що маємо…

У бухобліку вартість переданих армії ТМЦ списується з балансу одночасно з нарахуванням інших операційних витрат за дебетом субрахунка 949, а якщо передавали основні засоби, то з нарахуванням інших витрат діяльності за дебетом субрахунка 977.

Більш докладно про облік благодійної допомоги ви можете прочитати у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 26.

Такий вид допомоги нашому війську наразі набув чималої популярності. Час від часу ми чуємо, що працівники певного підприємства вирішили перерахувати частину своєї зарплати для потреб армії. Найчастіше це — одноденний заробіток.

Якщо гроші перераховуються вже після виплати зарплати працівнику ним самим, то це — його справа як фізичної особи. А от якщо йдеться про утримання із зарплати, то така операція потребує, аби її відобразили в обліку підприємства.

У бухобліку беремо до уваги, що відрахування на армію відбувається тоді, коли заробітну платню вже нараховано й оподатковано.

У податковому обліку уся зарплатня відображається як витрати на оплату праці залежно від того, про яких працівників ідеться — виробничих, адміністративного апарату, відділу збуту тощо. Крім того, нарахований на таку заробітну плату ЄСВ у повному обсязі також має право на відображення у податкових витратах.

Про ПДВ-облік взагалі не згадуємо, адже операція з виплати заробітної плати не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.6 ПКУ).

Зверніть увагу! Усі утримання із зарплати працівників на потреби армії мають виключно добровільний характер. Тому якщо вам пропонують «скинутись на армію» в обов’язковому порядку — ймовірно, що ваші гроші до армії не дійдуть. А опиняться вони, напевно, там само, де й міфічний збір «на Майдан» ☺. Тож будьте пильними!

Ви знаєте, що наша армія проводить збір коштів не лише через банківський рахунок, але також через єдиний короткий номер — 565. Кожен дзвінок чи SMS на цей номер — це п’ять гривень українській армії. Чи можна розраховувати на витрати, якщо ви раптом вирішили зателефонувати на номер 565 із корпоративного телефону? Навряд чи. Адже корпоративні телефони придбаваються виключно для службових переговорів. А сума «на армію» у рахунку мобільного оператора навряд чи буде розцінена як службові перемовини. Тож краще поповніть свій мобільний рахунок і вже з нього допоможіть нашій армії.

Приклад. Підприємство вирішило перерахувати на потреби армії 20000 грн. Також воно закупило майна (продукти харчування, одяг) на суму 12000 грн (у тому числі ПДВ). Окрім цього, працівники вирішили перерахувати на потреби армії свій одноденний заробіток (загальна сума — 15000 грн.). Оподатковуваний прибуток підприємства за 2013 рік складав 450000 грн.

Сума ліміту на «благодійні» витрати дорівнюватиме 450000 х 4 % = 18000 грн.

Відобразимо господарські операції в обліку

Сподіваємося, що уся наша підтримка знадобиться нашій армії виключно для мирної модернізації. Тож бажаємо вам миру і злагоди на землі нашої рідної України!