Облік розрахунків. 4. Резерв сумнівних боргів

Питання, що стосуються резерву сумнівних боргів (далі — РСБ), регулюються П(С)БО 10. Так, відповідно до п. 4 цього стандарту сумнівним боргом вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Поточна дебіторська заборгованість, що є фінансовим активом (окрім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюють величину РСБ (п. 7 П(С)БО 10).

Отже, підприємства зобов’язані створювати РСБ під поточну дебіторську заборгованість, що відповідає одночасно таким ознакам:

1) є фінансовим активом, тобто контрактом, що дає право отримати грошові кошти чи інший фінансовий актив від іншого підприємства (п. 4 П(С)БО 13). Виходячи з цього дебіторська заборгованість за авансовою оплатою товарів (робіт, послуг) фінансовим активом не є;

2) не придбана підприємством;

3) не призначена для перепродажу;

4) не є безнадійною, тобто поточною дебіторською заборгованістю, стосовно якої існує впевненість у її неповерненні боржником або щодо якої закінчився строк позовної давності.

Зауважте: РСБ можна формувати виключно під грошову заборгованість, а от щодо перерахованих авансів та неотриманих товарів (робіт, послуг) його не формують

Щоб установити величину РСБ, можна скористатися одним із двох методів, які пропонує п. 8 П(С)БО 10:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2) застосування коефіцієнта сумнівності.

При використанні першого методу величину РСБ визначають на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Згідно з другим методом створення РСБ його величина визначається шляхом множення суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, який можна розрахувати одним із трьох способів:

1) визначенням питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

2) класифікацією дебіторської заборгованості за строками непогашення;

3) визначенням середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.

Створення РСБ здійснюють за допомогою запису: Дт 944 — Кт 38.

Списання сумнівної заборгованості за рахунок РСБ відображають у кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості (Дт 38 — Кт 36, 37), а зменшення нарахованого РСБ — у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

У разі недостатності нарахованого РСБ безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується до складу інших операційних витрат (Дт 944 — Кт 36, 37).

Крім того, інформацію про суму списаної дебіторської заборгованості фіксують по дебету субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Тут ця сума обліковується не менше 3 років. Остаточно списують цю суму із субрахунку 071 або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості, або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Погашення боржником раніше списаної дебіторської заборгованості відображається в одержувача шляхом збільшення доходу від іншої операційної діяльності (Кт 716).

Податковий облік

У податковому обліку витрати на створення РСБ визнаються витратами для цілей оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням п.п. 14.1.11 ПКУ (п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ).

Хоча ПКУ не дає визначення поняття «резерв сумнівних боргів» та не містить правил його створення, працівники податкового відомства для цієї мети пропонують використовувати норми П(С)БО 10, відповідно до якого РСБ створюється в бухгалтерському обліку (див. консультацію, розміщену в підкатегорії 102.28 БЗ). До того ж зробити це дозволяє і п.п. 14.1.84 ПКУ.

Таким чином, будь-який платник податку на прибуток має право при визначенні об’єкта оподаткування враховувати у складі витрат витрати на створення РСБ, який розраховано в порядку, встановленому П(С)БО 10, у сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням п.п. 14.1.11 ПКУ.

Важливо! Витрати на створення РСБ включають до складу податкових витрат тільки в періоді визнання дебіторської заборгованості безнадійною, тобто в періоді використання РСБ та здійснення в бухгалтерському обліку запису: Дт 38 — Кт 36, 37. Інакше кажучи, роблять це в періоді списання дебіторської заборгованості за рахунок РСБ, а не в момент його створення, як це може здатися на перший погляд із формулювання п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ.

Відповідну суму записують до рядка 06.4.4 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток.

Розглянемо приклад (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Облік створення та використання резерву сумнівних боргів