Облік розрахунків. 7. Вексельні розрахунки

Бухгалтерський облік

Як правило, вексель потрапляє на підприємство (до векселедержателя) або в результаті отримання його в рахунок відвантажених товарів (робіт, послуг), або шляхом придбання за грошові кошти.

Подвійна природа векселя (борговий інструмент і цінний папір) зумовлює два варіанти його відображення в бухгалтерському обліку. Так, залежно від характеру операції, у результаті здійснення якої отриманий вексель, його відображають:

1) як власне вексель. У цьому випадку залежно від характеру заборгованості (довгострокова чи короткострокова) його обліковують на субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» або на відповідному субрахунку рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані»;

2) як фінансову інвестицію. У цьому випадку вексель обліковують на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» або на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» — також залежно від характеру інвестиції (довгострокова чи короткострокова).

При цьому якщо передбачається, що вексель буде погашено протягом року, то його відносять до короткострокових векселів, якщо протягом періоду, що перевищує рік, — до довгострокових.

Вексель зі строком платежу за пред’явленням пред’являють до погашення протягом року з дати складання (якщо цей строк не збільшено або не зменшено в самому векселі), а отже, його потрібно обліковувати як короткостроковий вексель.

Векселі бувають двох видів: прості та переказні. Для акцептованих та неакцептованих переказних векселів доцільно відкрити окремі субрахунки другого порядку, наприклад 3411 «Переказні векселі одержані, але не акцептовані» та 3412 «Переказні векселі одержані та акцептовані».

Що стосується векселедавця, то він залежно від характеру заборгованості (довгострокова чи короткострокова) відображає виданий вексель або на рахунку 51 «Довгострокові векселі видані», або на рахунку 62 «Короткострокові векселі видані».

Якщо сторони мають справу з процентним векселем, то доходи у вигляді нарахованих відсотків відображають по кредиту субрахунку 732 «Відсотки одержані», а витрати — по дебету субрахунку 952 «Інші фінансові витрати».

Податковий облік

Векселедавцю хвилюватися не варто. Видача ним векселя не призводить до жодних наслідків ні в податково-прибутковому обліку, ні в ПДВ-обліку. Ця операція — це завжди друга подія, якій передує перша подія — придбання товарів (робіт, послуг). А таке придбання відображається в обліку підприємства-векселедавця за загальновстановленими ПКУ правилами, незважаючи на вексельну форму розрахунку.

Не зачіпає податковий облік у векселедавця і подальший платіж за виданим векселем (п. 153.9 ПКУ)

До речі, немає тут і ЦП-акцизу, оскільки згідно з п.п. 213.2.4 ПКУ операції за участю векселедавця з видачі, обліку та погашення векселя виведені з-під «акцизного» оподаткування.

У першого векселедержателя справи такі. Отримавши вексель, він у податково-прибутковому обліку теж нічого не робить, адже для нього ця операція, як і для векселедавця, — друга подія (отриманню векселя передувало відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг).

Із податково-прибутковими наслідками векселедержатель зіткнеться при подальшому продажі чи погашенні векселя. Тут уже запрацює окремий «ціннопаперовий» порядок, установлений п.п. 153.8.1 ПКУ.

Відповідно до цього порядку векселедержатель повинен буде визначити фінансовий результат цієї операції, тобто обчислити додатну або від’ємну різницю між доходом від продажу (погашення) векселя та витратами на його придбання (абзаци четвертий та п’ятий п.п. 153.8.1 ПКУ).

Якщо різниця виявиться додатною, векселе­держатель запише її в дохід (рядок 01.12 таб­лиці 2 додатка ЦП до декларації з податку на прибуток), а якщо від’ємною — то до витрат (рядок 02.12 таблиці 2 додатка ЦП до декларації).

У разі продажу (погашення) процентного векселя векселедержателю потрібно буде суму доходу від такого продажу (погашення) зменшити на суму нарахованих, але не отриманих відсотків (тобто тих відсотків, які вже потрапили до складу доходів відповідно до п. 137.18 ПКУ). Показати таке зменшення потрібно в рядку 01.15 таблиці 2 додатка ЦП до декларації. Докладніше з питаннями «ціннопаперового» обліку ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 6, с. 4 і 21, № 63, с. 41; 2014, № 9, с. 31.

А ще під час продажу векселя доведеться нарахувати і сплатити ЦП-акциз, оскільки ця операція, з точки зору п.п. 213.1.7 ПКУ, є об’єктом оподаткування.

Також, на думку податківців (див. лист Міндоходів від 10.09.2013 р. № 10807/6/99-99-19-04-03-15), ЦП-акциз за ставкою 1,5 % виникає при передачі векселя за індосаментом в оплату за отримані товари (роботи, послуги). Докладніше про облік «ціннопаперового» акцизу див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 13, с. 22; 2014, № 34, с. 29.

Тепер про ПДВ.

Будьте уважні! При постачанні товарів (робіт, послуг) під забезпечення векселем базу обкладення ПДВ визначають у порядку, установленому п. 188.1 ПКУ, без урахування дисконту чи інших знижок з номіналу такого векселя. У разі отримання процентного векселя базу обкладення ПДВ щодо товарів (послуг) доведеться збільшити на суму нарахованих або таких, що підлягають нарахуванню, відсотків. Про це говорить п. 189.7 ПКУ.

Під час продажу (погашення) векселя податкові зобов’язання з ПДВ на номінальну вартість векселя нараховувати не потрібно. Це випливає з п. 189.7 ПКУ (див. також консультацію податківців у підкатегорії 101.13.01 БЗ).

Проілюструємо викладене вище на прикладі (див. табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Облік вексельних операцій