Проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України поставило перед суб’єктами господарювання низку непростих проблем. Деякі з них вирішив Закон № 1669 (читайте про нього детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 11). А щодо інших — виникли нові питання, крутіші за попередні. Така вже традиція нашої законотворчості…
Так вийшло і зі звільненням від плати за землю на території АТО.
Звільнення — кого і від чого?
Спершу процитуємо ту норму, яку сьогодні нам випало обсмоктати з усіх боків ☺, — ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII (далі — Закон № 1699):
Під час проведення антитерористичної операції звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності
У чому «сіль» наведеної норми? Щоб це зрозуміти, згадайте: згідно із земельним законодавством користування землею може бути (1) строковим і (2) постійним. У першому випадку йдеться про землекористування на праві оренди (див. ч. 1 ст. 93 ЗКУ), у другому — на праві постійного користування земельною ділянкою (див. ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III; далі — ЗКУ).
Ідемо далі. За строкове користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто за їх оренду, справляється орендна плата. Причому в податковому законодавстві вона має статус загальнодержавного податку (п.п. 9.1.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ). За постійне користування земельною ділянкою справляється земельний податок. Це випливає з п.п. 14.1.72 ПКУ. Нарешті, обидва платежі — земельний податок і орендна плата — є різновидами плати за землю, порядок справляння якої врегульовано розд. XIII ПКУ.
Виходить, що ст. 5 Закону № 1699 звільняє платників плати за землю від внесення її до бюджету. Проте не всіх, а тільки тих, хто користується (як строково, так і постійно) земельними ділянками державної та комунальної власності.
Але що означає в цьому контексті слово «звільняє»? Особливо якщо згадати, що від сплати будь-якого іншого податку (збору) Закон № 1699 суб’єктів господарювання з АТО не звільнив. Ну хіба що від ЄСВ*, але там дещо інша пісня (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 88, с. 11), тому нам би не хотілося тут міксувати дві різні партитури. ☺
* І ще від орендної плати за користування державним і комунальним майном. Але вона податком не є, тому декларуванню до податкових органів не підлягає. Та й дієслово законодавець вжив інше (див. ст. 7 Закону № 1699) — не «звільнити», а «скасувати». Тобто виходить, що до закінчення АТО таку орендну плату можна не сплачувати — і крапка!
Механізм дії цього Закону побудовано на іншому принципі — звільненні від податкової відповідальності у зв’язку з дією обставин непереборної сили (так званого форс-мажору). Що потрібно зробити для цього, які документи, куди і в які строки подати, читайте на с. 5 сьогоднішнього номера. Якщо двома словами, то всі податки, платником яких суб’єкт господарювання був до початку АТО, а також можливі фінансові санкції, пені та штрафи будуть йому списані, але тільки якщо :
1) він отримає сертифікат про форс-мажорні обставини;
2) подасть його разом із заявою до податкового органу;
3) доб’ється від фіскалів рішення про подовження строків подання звітності, а також списання та відстрочення податкового боргу.
Очевидно, що платникам плати за держкомземлі законодавець приготував щось інше. Інакше навіщо тоді було виносити їх в окрему статтю, якщо великою мірою вони могли б скористатися вищеописаним механізмом, передбаченим для всіх інших податків? Для відповіді на це запитання зайдемо з іншого боку. ☺
Звільнення = пільга?
З точки зору податкового законодавства (див. п. 30.1 ПКУ), звільнення платника податків від обов’язку з нарахування та сплати податку або збору, сплата ним податку або збору в меншому розмірі за наявності відповідних підстав є податковою пільгою. Як визначено пп. 30.2 — 30.3 цього Кодексу, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер і суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Платник податків має право використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і впродовж усього строку її дії
Начебто, усе сходиться. Отже, звільнення землекористувачів держкомземлі в зоні АТО від плати за землю слід розглядати як пільгу? Тим більше що цю думку підтверджують і податківці (див. консультацію в підкатегорії 112.04 БЗ).
Що ж це означає у практичному плані?
По-перше, землекористувачі не звільнені від обов’язку подавати відповідні декларації за земельні ділянки, з яких плата за землю не справляється внаслідок застосування АТО-пільги. Про такий обов’язок будь-яких «земельних» пільговиків ідеться в консультації з ЄБПЗ під кодом 112.05. Це означає, що якщо АТО не завершиться до 20.02.2015 р. — граничного строку подання земельної звітності за 2015 рік, то подати її все ж доведеться.
Інша справа, що тим, хто не зможе це зробити з об’єктивних причин (через форс-мажорні обставини), можна буде скористатися загальним механізмом Закону № 1669 і продовжити строки подання такої звітності. Крім того, якщо* вважати строком початку дії земельної АТО-пільги 14.04.2014 р. (див. ст. 1 Закону № 1669), то доведеться подати уточнену декларацію і за 2014 рік. Як це робиться, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 25, с. 25. При цьому надмірно сплачені суми можна або повернути, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів.
* Чому «якщо», ви дізнаєтеся далі.
По-друге, відповідно до п.п. 16.1.6 ПКУ платники податків зобов’язані надавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг. А згідно з п. 30.6 цього Кодексу суб’єкти господарювання — платники податків, які не сплачують до бюджету суми податків і зборів, у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані вести облік цих сум.
Звичайно, ви пам’ятаєте, що такий облік здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233. Його основні вимоги до «пільговиків» — складання та подання до податкового органу Звіту про суми податкових пільг за формою, наведеною в додатку до цього Порядку. Отже, його потрібно буде подати, як мінімум, за період з 14.04.2014 р. по 31.12.2014 р. (не пізніше 09.02.2015 р.). І не забудьте потім щоквартально звітувати у 2015 році. Про особливості складання Звіту читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 32, с. 9.
Звільнення — фантом?
Ну а тепер погана новина. ☹ ДФСУ, як завжди, ставить палиці в колеса платникам податків, забороняючи по суті користуватися земельною АТО-пільгою. Принаймні, саме так ми зрозуміли загальну тональність тієї консультації з підкатегорії 112.04 БЗ, яка згадувалася вище.
Безумовно, у чомусь вони праві. Ну, хоча б у тому, що (див. ст. 1 Закону № 1669)
суб’єкт господарювання має право скористатися будь-якою поблажкою Закону № 1669, якщо він проводить свою діяльність у населених пунктах, що знаходяться на території проведення АТО
Але як географічно її визначити? Відповідь на це запитання законодавець доручив дати уряду (див. абзац третій п. 5 ст. 11 Закону № 1669). Але, на жаль, на сьогодні розпорядження КМУ від 30.10.2014 р. № 1053-р з переліком населених пунктів, що входять до зони АТО, призупинено. Тим самим фактично призупинена й дія Закону № 1699.
Але не це найстрашніше — розчаровуватися не варто! Набагато гірше те, що податківці у своїй консультації з БЗ намагаються сказати, мовляв, у будь-якому випадку до внесення відповідних пільгових норм до ПКУ жодних пільг з оподаткування і не чекайте.
А всьому виною наше суперечливе законодавство. З одного боку, податкові пільги, порядок і підстави їх надання встановлюються виключно ПКУ (п. 30.5 ст. 30 ПКУ). Тому до внесення до нього змін, вважають фіскали, з АТО-пільгами доведеться зачекати.
З іншого ж боку, після прийняття Закону № 1699 усі інші закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Про це прямо зазначено в його п. 5 ст. 11, і таку важливу норму Закону № 1669 у жодному разі не можна скидати з рахунків.
Наша думка щодо цього така: дочекайтеся переліку територій, що входять до АТО, і сміливо користуйтеся земельною АТО-пільгою. А поки що покладіться на загальний механізм звільнення від податкової відповідальності, прописаний у Законі № 1699.
Скоріш би вже сталося хоч щось — або перелік з’явився, або АТО врешті-решт припинилася!