(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 99
  • № 98
  • № 97
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/24
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 100

Не потрапити в халепу, або Як уникнути штрафів підприємству із зони АТО

Чи мають право платники, розташовані на території проведення антитерористичної операції, не подавати податкову звітність і не сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі? Чи будуть застосовані до них штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, а також несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань? Пропонуємо вашій увазі покрокову інструкцію, як уникнути штрафів у таких обставинах.

Спочатку зробимо маленьке застереження. У цій статті ми обговоримо ситуацію, коли підприємство знаходиться на території збройного конфлікту і все ще перебуває на обліку в територіальному органі ДФСУ Донецької/Луганської області, тобто своє місцезнаходження* воно не змінило.

* Про процедурні моменти і наслідки зміни місцезнаходження підприємства читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 14 і № 42, с. 29.

Зверніть увагу! Згідно з наказом ДФСУ від 07.11.2014 р. № 256 територіальні органи мають бути переміщені в населені пункти, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Нагадаємо, що раніше для них установлювався простій у роботі. Незабаром усі структурні підрозділи переміщуваних територіальних органів працюватимуть за новими адресами.

А поки що функціональні обов’язки з обслуговування платників, які перебувають на обліку в таких органах, покладено на територіальні органи ДФСУ відповідно до додатка до наказу № 256

Для того щоб дізнатися, де тепер розмістився податковий орган, який вас обслуговує, зазирніть до додатка до зазначеного наказу. Знайти його можна на сайті ДФСУ в розділі «Інформація для Сходу України» (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/63367.html).

Важливо! Оскільки обов’язки ваших податківців деякий час (доки не завершиться їх переміщення) виконуватимуть інші територіальні органи ДФСУ, то подавати паперову податкову звітність потрібно саме їм. Проте при цьому в «шапці» такої та електронної звітності як контролюючий орган, до якого вона подається, слід, на нашу думку, зазначати ту податкову, де ви зареєстровані як платник.

Добре, якщо в настільки складних умовах підприємство має можливість вести свою господарську діяльність, своєчасно подавати податкову звітність і сплачувати задекларовані зобов’язання. А що робити за відсутності такої можливості? До чого вдатися, щоб продовжити строки подання звітності, відстрочити або взагалі не сплачувати податки? Розберемося з цим предметно.

Подовжуємо строки подання звітності

Нагадаємо: подання контролюючим органам декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків/зборів, є одним з обов’язків платника податків (п.п. 16.1.3 ПКУ). Причому подавати податкові декларації за кожним окремим податком платник повинен незалежно від того, здійснював він господарську діяльність у звітному періоді чи ні (п. 49.2 ПКУ). Тобто навіть за відсутності будь-якої діяльності декларації з прокресленнями подавати контролерам необхідно.

Водночас ПКУ передбачає підстави для продовження граничних строків подання податкових декларацій. Одна з них зазначена в п.п. 102.6.4 ПКУ — у зв’язку з обставинами непереборної сили. Саме спираючись на зазначений підпункт, ДФСУ пропонує продовжувати граничні строки подання податкової звітності платникам із зони АТО (див. лист Міндоходів від 07.07.2014 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17).

При цьому зауважте: продовження граничних строків для подання податкових декларацій здійснюється, якщо такий платник податків був позбавлений можливості у визначений ПКУ строк виконати грошове зобов’язання і скористатися податковими правами (п. 4 Порядку № 1044). У свою чергу, відсутність можливості у платника подати у граничні строки податкові декларації у зв’язку з обставинами непереборної сили повинна бути підтверджена документально (п.п. 5.4 Порядку № 1044).

Єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення АТО, є сертифікат Торговельно-промислової палати України (далі — ТПП)

Як свідчить ст. 10 Закону № 1669, саме він звільняє суб’єкта господарювання від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань. Такий документ ТПП і уповноважені нею регіональні палати зобов’язані видати заявнику протягом 7 днів з дня звернення. Для суб’єктів малого підприємництва* цей сертифікат видадуть безкоштовно, а всім іншим він обійдеться за собівартістю**.

* До суб’єктів малого підприємництва ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV відносить юросіб та фізосіб — підприємців, у яких середня кількість працівників за календарний рік складає не більше 50 осіб і річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ.

** 240 грн., уключаючи ПДВ (див. http://www.ucci.org.ua/ru/fmconfirm.html).

Отримавши сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зверніться до органу ДФСУ з письмовою заявою, складеною в довільній формі, про продовження строків подання податкових декларацій.

Таку заяву разом із зазначеним сертифікатом ТПП можна подати протягом 30 календарних днів після закінчення обставин непереборної сили (п.п. 8.1 Порядку № 1044). У ній слід чітко і стисло обґрунтувати підстави для продовження граничних строків і послатися на отриманий від ТПП сертифікат. Крім того, зазначте в заяві вид платежу, податковий період і суми грошового зобов’язання за податковими деклараціями, за якими оформляється продовження строків. Заяву з документальним підтвердженням дозволено як подати особисто, так і надіслати поштою з повідомленням про вручення.

Прийняти мотивоване рішення податківці зобов’язані протягом 20 календарних днів з дня отримання заяви від платника податків (п.п. 9.1 Порядку № 1044). У цей же період може бути прийняте рішення про продовження строків розгляду заяви до 60 календарних днів (п.п. 9.2 Порядку № 1044).

Важливо! Якщо від податківців буде отримано «добро», то штрафи протягом строків продовження подання декларацій вони не застосовуватимуть (п. 102.6 ПКУ, п. 10 Порядку № 1044).

У ситуації, коли на момент подання заяви контро­лери вже застосують штрафи за несвоєчасне подання звітності, які не можуть бути відкликані за ст. 60 ПКУ, тоді податковий борг, що виник, можна буде визнати безнадійним (спираючись на п.п. 101.2.4 ПКУ) і списати. Для цього знову ж таки подайте відповідну заяву податківцям. Але про це ми поговоримо трішки нижче. А зараз пропонуємо поглянути на схему — як продовжити строки подання звітності (див. рис. 1 на с. 7).

 

Рис. 1. Як продовжити строки подання звітності

 

Таким чином, щоб уникнути штрафних санкцій за неподання звітності та несплату податкових зобов’язань, потрібно встигнути у 30-денний строк після припинення АТО подати відповідну заяву з документальним підтвердженням обставин непереборної сили.

До речі, п.п. 8 ч. 4 ст. 11 Закону № 1669 звільнив платників ЄСВ, що перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих у зоні АТО, від виконання своїх обов’язків з нарахування, сплати та подання звітності із цього внеску до завершення АТО або військового чи надзвичайного стану.

Для отримання такого звільнення вам слід подати заяву (у довільній формі) до податкового органу за основним місцем обліку або за місцем тимчасового перебування не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем завершення АТО. Тобто у той самий строк, що й за податками/зборами. При цьому відповідальність, штрафні та фінансові санкції в період з 14.04.2014 р. до закінчення АТО до платників ЄСВ не застосовуватимуть. А ось недоїмка, що виник­ла у таких платників ЄСВ, визнається безнадійною і підлягає списанню в порядку, передбаченому ПКУ для списання безнадійного податкового боргу.

Які ж дії для цього треба зробити? Про це зараз і поговоримо.

Як списати податковий борг

Податковий борг платника, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підпадає під визначення терміна «безнадійний» (п.п. 101.2.4 ПКУ). Списати його, а також нараховані на нього пеню і штрафні санкції дозволяє ст. 101 ПКУ. Підтверджують таку можливість і податківці в листі Міндоходів від 01.07.2014 р. № 15472/7/99-99-25-01-17.

Щоб реалізувати своє право, зверніться до податкового органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем свого обліку з письмовою заявою (п. 4.1 Порядку № 577). У ній необхідно зазначити суми податків і зборів, що підлягають списанню.

До заяви в обов’язковому порядку додають документ, що підтверджує безнадійність податкового боргу — сертифікат ТПП

За результатами розгляду наданих документів керівник (його заступник) органу ДФСУ приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу. Оформляють його на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 577. Перший примірник рішення про списання безнадійного податкового боргу вручають платнику.

Власне списання такого боргу податківці здійс­нюють щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку № 577). Нагадаємо: за звітний період, що дорівнює кварталу, податкові декларації подають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Тобто, по суті, списання безнадійного податкового боргу здійснюють у період з 10 по  29 лютого (1 березня); з 11 по 30 травня; з 10 по 29 серпня; з 10 по 29 листопада. Але для вас важливо отримати від податківців рішення про списання такого боргу. Тільки тоді можна бути впевненим, що він буде списаний.

Схематично послідовність дій зі списання безнадійного податкового боргу показано на рис. 2.

 

Рис. 2. Як списати податковий борг

 

Разом зі списанням податкового боргу, п.п. 17.1.5 ПКУ надає право платнику податків відстрочити (розстрочити) грошові зобов’язання (податковий борг).

Домовляємося про відстрочення податкового боргу

Платники, які перебувають у зоні АТО, мають право звернутися до податкового органу за відстроченням або розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу (див. лист Міндоходів від 01.07.2014 р. № 15472/7/99-99-25-01-17).

Що це таке? Відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань/податкового боргу — це перенесення строків їх сплати під відсотки (п. 100.1 ПКУ). Розмір таких відсотків дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ПКУ. Тобто при відстроченні (розстроченні) платник не звільняється від сплати податкових зобов’язань (податкового боргу)! Вона просто переноситься на пізніший строк, та ще й під відсотки.

Як підставу для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника розд. II постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1235* називає обставини непереборної сили. Документальним свідченням таких обставин слугуватиме вже не одноразово згадуваний сертифікат ТПП.

* Постанова КМУ «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 р. № 1235.

Щоб ініціювати відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вам треба подати до податкового органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання/податкового боргу (п. 3.1 Порядку № 574):

1) письмову заяву за формою з додатка 1 до Порядку № 574. У ній мають бути зазначені суми платежів (податків, зборів, штрафних санкцій, пені), строки та періоди сплати яких ви хочете відстрочити;

2) економічне обґрунтування, що складається з:

— переліку обставин, що свідчать про загрозу виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів їх існування;

— аналізу фінансового стану;

— графіка погашення відстрочених сум;

— розрахунків прогнозних доходів підприємства, що гарантують виконання графіка погашення.

Після подання заяви з клопотанням про відстрочення податкових зобов’язань (податкового боргу) доведеться дочекатися рішення про відстрочення (за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 574)або про відмову в цьому. Щоб розглянути документи, у місцевих податківців є 30 календарних днів з дати подання заяви платником на суму ,що не перевищує 300 тис. грн. (п3.2 Порядку № 574).

Якщо ж рішення про відстрочення приймає орган ДФСУ вищого рівня (на суму не більше 3 млн грн.) або сама ДФСУ (без обмеження суми), то місцева податкова має протягом 10 календарних днів розглянути заяву платника, здійснити аналіз його фінансового стану, підготувати висновок про можливість надання відстрочення і надіслати його органу вищого рівня. При цьому ДФСУ прийме рішення протягом 10 календарних днів.

У разі позитивного рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття/отримання з вами укладуть договір про відстрочення

Договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) починає діяти з дати підписання. Його форму наведено в додатку 4 до Порядку № 574.

Зверніть увагу! Відстрочення надають окремо за кожним податком, збором, штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом), пенею.

Під час дії договору строки сплати відстрочених сум або їх частин можна буде перенести шляхом прийняття окремого рішення (згідно з додатком 6 до Порядку № 574) і внесення змін до договору про відстрочення.

Також зауважимо: протягом усього строку дії договору про відстрочення пеню і штрафи на відстрочені грошові зобов’язання (податковий борг) не нараховують. Водночас за кожен календарний день користування відстроченням платникові доведеться сплатити відсотки із суми відстроченого грошового зобов’язання (податкового боргу) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ (пп1.6, 4.2 Порядку № 574).

Покажемо наочно, які дії треба вчинити, щоб отримати відстрочення сплати грошових зобов’язань/податкового боргу (див. рис. 3).

 

Рис. 3. Як оформити відстрочення податкового боргу

 

Урахуйте! До всього іншого суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, також звільнені від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності, на період її проведення (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV).

висновки

  • Документом, що підтверджує дію обставин непереборної сили (форс-мажору) на території проведення АТО, є сертифікат ТПП.

  • Оформити продовження граничних строків подання податкової звітності можна протягом 30 календарних днів після завершення обставин непереборної сили.

  • Податковий борг, що виник унаслідок обставин непереборної сили, може бути списаний як безнадійний на підставі заяви платника з доданим до нього сертифікатом ТПП.

  • Для оформлення відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) до податкової подають заяву за формою додатка 1 до Порядку № 574, економічне обґрунтування, а також сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон № 1669 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII.

  3. Порядок № 574 — Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 574.

  4. Порядок № 577 — Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577.

  5. Порядок № 1044 — Порядок застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1044.

підприємство, АТО, підприємство, АТО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті