(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2014/№ 96

Рекламний щит: дивимося крізь окуляри обліку

Ми живемо у світі, де основними сферами економічного життя є не виробництво і виробник, а реалізація і споживач. Це власне й відповідає ринковому характеру економіки, а просування продукції риноком потребує витрат на рекламу й маркетинг. Хтось вважає це «засобом задоволення потреб людей» (Ф. Котлер), а хтось — «торохтінням палкою всередині відра з помиями» (Дж. Оруелл). Але в будь-якому разі виникає нагальна потреба у рекламі, і однією з найбільш розповсюджених форм такої реклами є щити. Якими є вимоги до інформації на них, які дозвільні документи отримувати, як встановлювати і як обліковувати витрати — відповіді на всі ці запитання даємо просто зараз.

Будь-яка реклама передбачає перш за все інформацію. Тому розпочати слід, як то кажуть, «не з пирога, а з начинки». Тут маємо на увазі інформацію, яку буде розміщено на рекламному щиті. До неї законодавство встановлює певні вимоги. Погляньмо, які саме.

Фільтруймо інформацію!

Передусім визначимось. Тут ми не говоримо про вимоги до рекламної інформації у контексті успішності реклами та її доцільності. Це питання ми залишаємо для ваших фахівців з маркетингової та рекламної справи. Ми ж зупинимось виключно на вимогах нормативних документів.

Авторське право. Рекламна інформація вважається об’єктом права інтелектуальної власності. Тому заборонено на рекламному щиті імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів (абзац десятий ч. 1 ст. 8 Закону про рекламу).

Причому зауважте, що йдеться не лише про оприлюднену рекламу, але і про неоприлюднену чи рекламу, розробку якої ще не завершено (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 22.12.93 р. № 3792-XII).

Мовне питання. Необхідно дотримуватися законодавства про мови. Стаття 6 Закону про рекламу просто відсилає нас до Закону № 5029. Ним передбачено, що рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця (ч. 1 ст. 26 Закону № 5029).

Зрозуміло, що рекламодавець буде орієнтуватися перш за все на мову аудиторії, на яку цю рекламу розраховано. Але практика показує, що провідні компанії, які мають рекламу по всій країні, прагнуть забезпечити єдине сприйняття своєї продукції на території країни. Тому вони, як правило, застосовують у рекламі по всій країні лише одну мову — державну.

Морально-етичні питання. Дотримуватись базових морально-етичних норм, а також норм пристойності — це один з основних принципів реклами (ч. 3 ст. 7 Закону про рекламу).

Зокрема, якщо говорити про зовнішню рекламу (а саме до неї належать щити), то на таких щитах заборонено розміщувати тексти та/або зображення сексуального чи еротичного характеру (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003 р. № 1296-IV).

Офіційна символіка. Зараз у нас в Україні стало дуже модним носити національну символіку. Але зауважте, що у рекламі не можна використовувати чи імітувати Державний Прапор, Державний Герб, Державний Гімн, а також державні символи інших держав та міжнародних організацій, офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування тощо (абзац сьомий ст. 8 Закону про рекламу).

Дозвільні документи на продукцію, що рекламується. Якщо у вас немає ліцензії або сертифіката на виробництво чи продаж товарів, а вони підлягають ліцензуванню — то заборонено їх рекламувати (абзац восьмий ст. 8 Закону про рекламу).

Про яку продукцію і товари тут ідеться, можна ді­знатися із Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Персональні дані фізичної особи. Без письмової згоди фізичної особи не можна використовувати у рекламі її зображення чи ім’я (абзац дев’ятий ст. 8 Закону про рекламу).

Тут ідеться про базове конституційне право кожної людини на невтручання у особисте життя (ст. 32 Конституції України). Більш детально питання щодо використання даних про фізичну особу регламентує Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI.

Обмеження на рекламу алкогольних та тютюнових виробів. Такі обмеження встановлено ст. 22 Закону про рекламу. Більш детально обмеження щодо реклами тютюнових виробів прописано у ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV.

Після того, як ми ознайомилися, принаймні поверхово, із вимогами щодо рекламної інформації, перейдемо до вимог власне до рекламного носія, тобто щита.

Готуймо носій (щит)!

Ми вже зауважували, що реклама на щиті цілком підпадає під визначення зовнішньої реклами. Вимоги до такої реклами прописано у ч. 2 ст. 16 Закону про рекламу. Отже, зовнішня реклама повинна:

— розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

— освітлення не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

фундаменти, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

опори реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

нижній край реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

— у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, реклама може розміщуватися в одну лінію з фасадами будівель або огорожами.

Для зовнішньої реклами встановлено певні обмеження. Зокрема, її заборонено розташовувати:

— на пішохідних доріжках та алеях;

— у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

— поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Розміщувати рекламні щити вздовж дороги можна. Але їх розміщення треба додатково погоджувати з ДАІ. А щоб розмістити рекламний щит на будівлі, потрібне погодження із власником цієї будівлі або з уповноваженою особою.

Нарешті, якщо вам потрібно розмістити щит на пам’ятці національного або місцевого значення та в межах зони охорони цієї пам’ятки або історичного ареалу населених місць — то це здійснюється відповідно до Закону про рекламу. Але для такої реклами потрібен додатковий дозвіл, який оформляється за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III.

Так, говорячи про вимоги до встановлення рекламних щитів, ми поступово переходимо до питання дозволу на розміщення рекламного засобу.

Отримуймо дозвіл!

Для того, аби розмістити рекламу в межах населеного пункту, потрібно дотримати порядок, визначений у Правилах № 2067 та рішеннями місцевих рад, які розробляються та приймаються відповідно до цих Правил. Видача дозволів на розміщення зовнішньої реклами належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних та міських рад (див. лист Мінекономрозвитку від 15.08.2014 р. № 3622-08/28360-03).

Для розміщення рекламного щита на території населеного пункту потрібно отримати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами

Це передбачено п. 3 Правил № 2067. Форму дозволу наведено в додатку 3 до Правил № 2067.

Для цього потрібно подати заяву (за формою, наведеною в додатку 1 до Правил № 2067) робочому органу, який утворюється при органах місцевої влади. До заяви відповідно до п. 9 Правил № 2067 слід додати:

фотокартку або комп’ютерний макет місця, на якому планується розташування рекламного засобу (розмір макету — не менш як 6 х 9 сантиметрів);

— ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи — підприємця (п. 9 Правил № 2067).

Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами є безкоштовним. Пункт 3 Правил № 2067 прямо забороняє справляти плату за видачу такого дозволу. Більш детально з порядком отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами ви можете ознайомитися у «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 87, с. 36.

Наостанок, аби вже не повертатися до «дозвільної» теми, скажемо кілька слів щодо інформаційних вивісок та табличок (у розумінні п. 2 Правил № 2067). Розміщення таких об’єктів не потребує дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Адже вони не містять жодної рекламної інформації*, і тому не вважаються рекламою (ч. 6 ст. 9 Закону про рекламу).

* Водночас варто зауважити, що місцеві органи влади подекуди вважають інформаційні вивіски зовнішньою рекламою, якщо такі вивіски мають великий розмір (див, наприклад, п. 3 Порядку розміщення інформаційних вивісок у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2011 р. № 565).

Детальніше про інформаційну вивіску читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 60, с. 47.

Отже, з дозволом власне на зовнішню рекламу ми теж розібрались. Але рекламний щит не буде висіти у повітрі. Його буде встановлено або на будівлі, або на спеціальній опорі над землею. А це викликає питання щодо правомірності користування землею під рекламним щитом. Зазначимо дещо й про це.

Оформлюймо право на землю!

Погляньмо на визначення зовнішньої реклами у ст. 1 Закону про рекламу. Воно передбачає, що така реклама розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях — рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Спираючись на це визначення, Держінспекція з контролю за використанням та охороною земель наполягає, що у розповсюджувача реклами має бути правовстановлюючий документ на землю. На ту ділянку, на якій розташовано рекламний носій, вимагають або державний акт про право власності на землю, або договір оренди відповідної ділянки (див. лист від 19.09.2008 р. № 6-17-3006/1285). Аналогічного висновку доходить і Держкомзем (див. лист від 21.04.2008 р. № 14-22-6/3998).

До суб’єктів господарювання, які розміщують рекламні носії без документів на землю, висуваються вимоги про демонтаж рекламних носіїв. Але чи законно це? На нашу думку, ні, адже Правила № 2067 містять вичерпний перелік документів (це, випливає, зокрема і з п. 10 Правил № 2067). Аналогічною логікою керується також і судова практика (постанови ВГСУ від 26.02.2009 р. № 9/266-08 і від 12.03.2009 р. № 9/256-08).

Причому, як свідчить практика, це — послідовна позиція ВГСУ. На сторінках нашого видання ми вже публікували Рекомендації ВГСУ «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», затверджені президією ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 69). У п.п. 4.1.2 цих Рекомендацій наголошувалося, що земельна ділянка, на якій розміщено зовнішній рекламний засіб, не може вважатися самовільно зайнятою. Логіка власне та ж сама — у Правилах № 2067 міститься вичерпний перелік документів на встановлення зовнішньої реклами.

Наразі зазначені Рекомендації втратили чинність, але позиція ВГСУ щодо цього питання не змінилася. Ба більше: її було ще раз підтверджено у п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 р. № 6. Тож якщо у вас вимагатимуть правовстановлюючий документ на земельну ділянку під рекламоносієм — це необґрунтовано, і судова практика на вашому боці.

Обліковуймо витрати

Зрозуміло, що встановлення рекламного щита не може обійтися без витрат. Як їх обліковувати — це те питання, без якого наша стаття ніяк не може обійтися.

Зазвичай рекламний щит в обліку розглядається як основний засіб або МНМА

Це стосується як бухгалтерського, так і податкового обліку. Такий висновок випливає із визначення об’єкта основних засобів (п. 4 П(С)БО 7; п.п. 14.1.138 ПКУ) і підтверджується власне сутністю та функціональним використанням щита. Втім, не виключено, що за певних обставин щит може бути визнано і МШП — якщо його вартість буде менше 2500 грн., а строк служби — менше року.

Як і у випадку з іншими об’єктами основних засобів, із витрат на придбання (виготовлення), встановлення та інші дії, пов’язані із встановленням щита, формується первісна вартість. Склад витрат, що формують первісну вартість об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку, встановлено п. 8 П(С)БО 7, в податковому обліку — п. 146.5 ПКУ.

Поміж іншим, до складу первісної вартості входять витрати на розробку проектної та технічної документації на встановлення щита. Останні, як правило, пов’язані з дотриманням правил благоустрою. Тож якщо правилами розміщення щита передбачено технічну документацію на нього, такі витрати будуть амортизуватись у складі первісної вартості щита як об’єкта основних засобів. Підтверджує це консультація податківців у БЗ, підкатегорія 102.09.01.

Якщо щит експлуатується понад рік і його первісна вартість понад 2500 грн. — він обліковується на субрахунку 109 «Інші основні засоби». В податковому обліку це група 9 (строк амортизації мінімум 12 років). Якщо ж вартість щита менше 2500 грн. — він обліковується як МНМА (на субрахунку 112 в бухобліку і у складі групи 11 в податковому обліку). Амортизація у цьому випадку нараховується або методом «50 на 50» або «100 % вартості у першому місяці експлуатації».

Як ви вже знаєте, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами є безкоштовним. Тому питань із витратами на дозвіл просто не виникає. Водночас інформаційні та організаційні витрати, пов’язані із встановленням щита, вважаються витратами на збут (п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ). До таких витрат належать, зокрема послуги дизайнерів, що займалися розробкою щита, дослідження ринку, покликані виявити переваги споживачів, аби використати їх у дизайні щита, тощо. Вони відображаються у складі витрат (рахунок 93, рядок 06.2 декларації) в періоді фактичного здійснення.

Нарешті, ще кілька слів про витрати на благоустрій. Ні, ми не повертаємося знову до питань технічної документації на щит, що її може бути передбачено правилами благоустрою. Йдеться про такі витрати, як, наприклад, асфальтування території навколо встановленого щита і під’їзних шляхів до нього. Такі витрати, швидше за все, не вдасться відобразити у податковому обліку. Адже ПКУ передбачає, що не включаються до складу «податкових» витрати на асфальтування доріг загального користування (п. 144.3 ПКУ). А щоб визнати землю, яка асфальтується, не «загальною», а саме вашою — мусите мати документ, який посвідчує, що цю земельну ділянку за вами закріплено. Детальніше про витрати на асфальтування читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 34, с. 24.

Наостанок продемонструємо облік витрат на встановлення рекламного щита на прикладі.

Приклад. Підприємство витратило на дослідження ринку і розробку дизайну щита 3600 грн. (у тому числі ПДВ— 600 грн.). Витрати на виготовлення щита — 8400 грн. (у тому числі ПДВ — 1400 грн.), витрати на монтаж — 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.). Витрати на розробку документації (проектної та технічної) склали 1296 грн. (у тому числі ПДВ— 216 грн.). Сплачено також авансом за оренду місця для рекламного щита виходячи із витрат у сумі 1260 грн. на місяць (у тому числі ПДВ — 210 грн.).

Табл. Облік витрат на виготовлення і розміщення рекламного щита

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Здійснено витрати на організаційно-інформаційне забезпечення виготовлення щита

93

631

3000

3000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

600

3

Сплачено за послуги з інформаційно-організаційного забезпечення

631

311

3600

4

Відображено витрати на виготовлення щита

152

631

7000

5

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

1400

6

Відображено витрати на доставку та монтаж щита

152

631

600

7

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

120

8

Перераховано оплату за щит та витрати на встановлення й монтаж

631

311

9120

9

Відображено витрати на створення проектної та технічної документації на розміщення рекламного щита

152

685

1080

10

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

685

216

11

Сплачено за розробку документації

685

311

1296

12

Сплачено за розміщення (оренду місця) рекламного щита за рік (авансом) (1260 х 12 = 15120)

39

311

15120

13

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

2520

14

Відображено витрати за оренду місця на розміщення щита у поточному місяці

92

631

1050

1050

15

Списано податковий кредит

644

631

210

16

Здійснено залік заборгованостей

631

39

1260

17

Введено в експлуатацію щит як об’єкт основних засобів

109

152

8680

 

Як бачите, в обліку витрат на розміщення інформаційного щита — нічого складного. Якщо у вас і виникали якісь запитання, то тепер їх бути не повинно.

висновки

  • Розміщуючи на щиті рекламну інформацію, потрібно дотримуватись обмежень, встановлених Законом про рекламу.

  • Перед тим, як розміщувати рекламний щит, потрібно отримати дозвіл. Встановлюючи щит — дотримуватись обмежень щодо розмірів та відстаней від поверні землі, проїжджої частини тощо.

  • Встановлення рекламного щита не потребує того, аби отримувати право власності на земельну ділянку, на якій його встановлено.

  • Рекламний щит в обліку розцінюється як основний засіб, МНМА або МШП.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон про рекламу — Закон України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР.

  3. Закон № 5029 — Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI.

  4. Правила № 2067 — Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067.

  5. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.
реклама додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті