Теми статей
Обрати теми

На що поширюється 150-тисячне обмеження?

Редакція ПБО
Лист від 08.11.2013 р. № 11-117/21669
img 1

готівкові розрахунки

img 2

На що поширюється 150-тисячне обмеження?

Лист Національного банку України від 08.11.2013 р. № 11-117/21669

(витяг)

 

img 3<…> Обмеження граничної суми розрахунків готівкою встановлено пунктом 1 постанови № 210*, зокрема, щодо обмеження готівкових розрахунків протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (ста п’ятдесяти тисяч) гривень між підприємством (підприємцем) та фізичною особою стосуються розрахунків як фізичної особи — платника з підприємством (підприємцем) — отримувачем, так і розрахунків підприємства (підприємця) — платника з фізичною особою — отримувачем.

* Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210. — Прим. ред.

Встановлені постановою № 210 і Положенням № 637** вимоги стосуються розрахунків за товари (роботи та послуги). Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товаром є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права (зокрема цінні папери). Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарською діяльністю визнається діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637. — Прим. ред.

Враховуючи наведене, встановлені Національним банком України вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участю суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

 

Заступник Голови Національного банку України В. Ричаківська

коментар редакції


img 4

Що вважати товаром для цілей готівкових обмежень

 

З 1 вересня минулого року «запрацювали» нові обмеження готівкових розрахунків. Вони затверджені постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210 (далі — постанова № 210, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 5). При цьому такі обмеження діють і в межах розрахунків фізосіб-непідприємців із підприємствами/підприємцями.

Гранична сума готівкових розрахунків між ними за товари (роботи, послуги) не повинна перевищувати 150 тис. грн./день. Причому це обмеження «працює» при розрахунках в обидва боки. Тобто в тому числі і при сплаті підприємством/підприємцем готівки фізособі-непідприємцю. НБУ нагадав про це, але цей висновок не є ключовим. Цікавіше ось що.

Як бачите, 150-тисячне обмеження поширюється лише на готівкові розрахунки за товари (роботи, послуги). Але що при цьому вважати товаром? Запитання, взагалі-то, нескладне. От тільки відповідь НБУ на нього вельми здивувала.

Чиновники вважають, що для цього потрібно використовувати визначення товару зі ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III (далі — Закон № 2210). Тобто товаром вважається будь-який предмет господарського обігу, у тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання і права (зокрема, цінні папери). Це означає, що готівкові обмеження поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні/нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі. Нескладно помітити, що цей підхід дозволяє підвести під готівкові обмеження дуже широкий перелік операцій.

Чому НБУ звернувся саме до Закону № 2210? Це загадка. Тим більше, що цей Закон регулює зовсім іншу сферу суспільних відносин. Та що там… такий підхід суперечить і тексту постанови № 210. Адже виходить, що посилання на роботи/послуги, які містяться в ньому, втрачають будь-який сенс (оскільки роботи/послуги включаються до поняття «товар»). Але нагадаємо: складнощі через підхід НБУ до поняття «товар» виникають уже не вперше. Свого часу ми стикалися з ними і при обов’язковому продажу інвалюти*.

Але у вас, ймовірно, виникло запитання: чи змінить щось ця думка? Авжеж, але не так істотно, як може здатися. Справа ось у чому. Якщо підходити до постанови № 210 формально, то товари, роботи та послуги правильніше використовувати в розумінні ЦКУ. Адже саме в ньому міститься основа зазначених обмежень (ч. 3 ст. 1087 ЦКУ). У ньому ж товари, роботи і послуги «розведені» між собою. Інша справа, що товари в розумінні ч. 1 ст. 655 ЦКУ — це дуже широке поняття, що включає будь-яке майно. А ним є не лише речі, а також права та обов’язки (ч. 1 ст. 190 ЦКУ). У цьому ключі товаром можуть вважатися, наприклад, і корпоративні права у формі, відмінній від цінних паперів.

До чого ми ведемо? До того, що зазначений нами підхід не дуже відрізняється від того, який запропонував НБУ. Відмінності хіба що в діях, які згідно із ЦКУ не є ані послугами, ані роботами (наприклад, при оренді). Якщо дотримуватися підходу НБУ, то розрахунки за оренду підпадають під обмеження, якщо ж нашого — ні.

На завершення коментаря розглянемо декілька нюансів:

1) висновок НБУ стосується готівкових обмежень при розрахунках між фізособами-непідприємцями та підприємствами/підприємцями (в обидва боки). Інших обмежень, названих у п. 1 постанови № 210, він не зачіпає;

2) визначення терміна «господарська діяльність», на думку НБУ, потрібно брати зі ст. 3 ГКУ (про це він зазначав і в листі від 14.11.2013 р. № 11-117/22683). Нагадаємо, це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру. Посилання НБУ на цей термін дозволяє припустити, що зазначене обмеження стосується лише розрахунків у межах такої господарської діяльності. На жаль, нам це мало що дає. Адже цей термін дуже широкий. Водночас, якщо ви вирішите сперечатися з підходом НБУ, то це посилання може стати певною підмогою. Це пов’язано з тим, що воно підтверджує: зазначене обмеження має стосуватися розрахунків лише за товари, роботи/послуги;

3) як ми вже говорили: невідомо, чому НБУ послався саме на Закон № 2210. Але можемо припустити, що зробив він це для того, аби «закрити прогалину» в п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637. У ньому зазначено, що готівкові обмеження стосуються і розрахунків за товари, придбані за рахунок коштів, знятих з банківської картки. Як бачите, про послуги/роботи тут немає ані слова, але, враховуючи підхід НБУ, готівкові обмеження доведеться врахувати і щодо них.

 

Віталій Смердов

 

* Нагадаємо, що в момент установлення цих вимог у листопаді 2012 року «нормативка» НБУ вказувала лише на виручку від продажу товарів. Але буквально через місяць чиновники повідомили, що ці вимоги поширюються і на виручку від продажу робіт/послуг. Щоправда, тоді вони свій висновок взагалі нічим не аргументували (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 95, с. 9; № 101, с. 19).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі