Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказую:
1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти (додається).
…
Перший заступник Міністра І. О. Білоус
Затверждена наказом Міндоходів України
01.07.2014 р. № 365
Узагальнююча податкова консультація про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти
З 01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», пунктом 1 розділу II якого внесено зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон), в результаті чого розширено коло платників.
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі.
Національний банк України забезпечує організацію і контроль за сплатою (утриманням) збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти юридичними та фізичними особами у безготівковій та/або готівковій формі.
З метою виконання вимог Закону банкам та фінансовим установам листом від 04.04.2014 р. № 29-113/14630 Національним банком України направлено роз’яснення щодо порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти, в якому зокрема зазначено, що:
— уповноважені банки нараховують, утримують та перераховують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з усіх операцій купівлі безготівкової іноземної валюти, які виконуються за дорученням клієнтів банку та за власними операціями банку (у тому числі за власними зовнішньоекономічними договорами та за операціями з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку України в межах лімітів відкритої валютної позиції банку). З цією метою банки вимагають від клієнтів у заяві на купівлю іноземної валюти зазначити про те, що клієнт доручає банку перерахувати до Пенсійного фонду України суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,5 відс. суми в гривнях, що витрачена на купівлю іноземної валюти (без урахування комісійної винагороди за цією операцією).
— банкам необхідно переглянути умови договорів на розрахунково-касове обслуговування клієнтів і передбачити в них, що в разі купівлі безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнта банк нараховуватиме, утримуватиме та сплачуватиме суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від імені та за рахунок клієнта.
Відповідно до положень п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Господарською діяльністю вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з вимогами п.п. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Кодексу до витрат відносяться витрати на сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з придбанням іноземної валюти.
У податковому обліку витрати за операціями в іноземній валюті згідно з п.п. «а» п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Кодексу відносяться до інших операційних витрат та включаються до складу витрат у періоді, в якому вони були здійснені.
Отже, сума сплаченого платником податку збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операції з купівлі іноземної валюти враховується таким платником при визначенні оподатковуваного прибутку у складі інших операційних витрат, за умови, що іноземна валюта призначена для проведення господарських операцій.
Підпунктом 153.4.1 п. 153.4 ст. 153 Кодексу встановлено, що не включаються у дохід і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств кошти або майно, залучені платником цього податку на підставі договору комісії або доручення.
Водночас відповідно до п.п. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 Кодексу не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку на підставі договорів комісії або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.
Враховуючи те, що нарахування, утримання та перерахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі безготівкової іноземної валюти здійснюється банками (фінансовими установами) за дорученням клієнтів банку, суми утриманого та перерахованого на рахунки Державного казначейства України збору не включаються до складу, відповідно, доходу та витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток такими банками (фінансовими установами).
При цьому у разі сплати збору за власними операціями банку (у тому числі за власними зовнішньоекономічними договорами та за операціями з купівлі іноземної валюти, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку України в межах лімітів відкритої валютної позиції банку) сума сплаченого банком збору на обов’язкове державне пенсійне страхування враховується при визначенні оподатковуваного прибутку у складі інших операційних витрат.
Директор Департаменту координації нормотворчої
та методологічної роботи з питань оподаткування
Н. Є. Привалова
коментар редакції
Пенсійний збір при придбанні інвалюти: витрати та й годі…
Неначе тільки вчора (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 11) ми з вами обговорювали реанімацію пенсійного збору при придбанні інвалюти так званим «антикризовим» Законом № 1166*. А от уже три місяці як ми за ним працюємо. І рівно стільки ж знадобилося стрімким фіскалам, щоб видати УПК, що коментується, з очевидними висновками.☺
* Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.
Нагадаємо, що сплату інвалютного пенсійного збору повернено до життя «завдяки» п. 1 розд. ІІ Закону № 1166. Він уніс відповідні зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР — і валюта враз подорожчала на піввідсотка. До речі, Кабмін уже встиг своєю постановою від 02.07.2014 р. № 218 «підрихтувати» відомий Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740. Отже, тепер уся нормативка в повному ажурі.
Повертаючись до податкового обліку сум пенсійного збору при придбанні валюти, зауважимо, що одразу ж у згаданому вище редакційному коментарі (читайте його там же на с. 14) ми так визначили податкову долю реанімованого платежу: «Включається до складу інших податкових витрат на підставі п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ (з відображенням у рядку 06.4.15 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток підприємства)».
Як бачите, нам здавався більш відповідним для цієї ситуації саме п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 52, с. 19). Проте податківці уподобали п.п. «а».☺ Можливо, вони таким чином відреагували на зміну редакції п. 1.3 ПКУ, внесену не менш відомим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» від 10.04.2014 р. № 1200-VII, який вийшов невдовзі за Законом № 1166 (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 34, с. 12).
Тож, «а» так «а». Усе одно в декларації з прибутку не видно — «а» чи «в».☺ Різниця буде помітною хіба що в рядках додатка ІВ. Адже якщо керуватися підходом податківців, то доведеться задіяти ряд. 06.04.13 цього додатка.
Головне: хто купує собі валюту — того й відповідні витрати. І ще один важливий момент: у жодному разі не намагайтеся заштовхати суму цього збору до балансової вартості придбаної валюти.☹
Хоча й це теж зрозуміло.
Але за зрозумілу УПК спасибі!
Олександр Голенко, шеф-редактор
