Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист <…> стосовно сплати авансового внеску з податку на прибуток у січні — лютому 2014 року і повідомляє.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому — четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому Кодексом.
Таким чином, якщо платник авансових внесків з податку на прибуток задекларував відсутність отриманого прибутку або збитковий результат за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року, то такий платник припиняє сплату авансових внесків з податку на прибуток починаючи з другого кварталу звітного (податкового) року та визначає податкові зобов’язання на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому Кодексом.
Тобто, починаючи з квітня звітного (податкового) року такий платник не підпадає під вимоги, передбачені п. 57.1 ст. 57 Кодексу, щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, та не є платником авансових внесків (у тому числі у січні — лютому наступного року).
Перший заступник Міністра І. Білоус
коментар редакції
Січнево-лютнева «авансова» амністія
Є дві категорії платників податку на прибуток, які подають декларацію з цього податку поквартально. Перші — ті, хто не отримав прибутку за підсумками попереднього року, але виявився прибутковим у першому кварталі поточного, другі — прибуткові за підсумками минулого року, але збиткові (чи такі, що спрацювали «в нуль») за підсумками першого кварталу. При цьому і ті, й інші повинні мати обсяг торішніх доходів понад 10 млн грн. Щодо сплати авансових внесків варта уваги саме друга категорія (із першою все зрозуміло — у них немає бази для нарахування, отже, вони такі внески не сплачують).
Саме їй і присвячено лист, що коментується, але для кращого розуміння одразу почнемо з прикладу. Припустимо, що якийсь платник податків отримав збиток у першому кварталі 2014 року. При цьому і 2012-й і 2013-й роки були прибутковими (із сумою доходів понад 10 млн грн.). Вочевидь, йому довелося сплачувати авансові внески у січні — лютому 2014 року, розраховані ще в декларації з податку на прибуток за 2012 рік. І тільки з березня 2014 року він почав сплачувати авансовий внесок, розрахований у декларації за 2013 рік.
Але вже у квітні стало зрозуміло, що більше сплачувати аванс не потрібно (див. лист Міндоходів від 21.05.2013 р. № 3102/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 9, а також запитан- ня 11 УПК, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. № 698 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 98, с. 6). Перший квартал виявився збитковим, а отже, набирає чинності індульгенція згідно з абзацом дев’ятим п. 57.1 ПКУ.
До речі, уже в декларації за перший квартал авансові внески, нараховані за січень — березень 2014 року (у тому числі й несплачені), можна поставити у «зменшення» податку на прибуток, тобто заповнити ряд. 13.7 додатка ЗП (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 23).
Подальша сплата податку на прибуток повністю залежить від показників декларацій за перше півріччя, три квартали, рік.
Але настає січень 2015 року, і ми уважно вчитуємося в той самий абзац дев’ятий п. 57.1 ПКУ. А в ньому зазначено: сплата авансових внесків не здійснюється у другому — четвертому кварталах звітного (податкового) року! Але ж авансові внески сплачуються не «рік у рік», а з березня поточного року по лютий наступного! Тобто, згадавши тільки про авансові внески другого — четвертого кварталів поточного року, законодавець залишив поза своєю увагою авансові внески січня — лютого наступного (у нашому прикладі 2015) року.
Звісно, будь-кому при здоровому глузді зрозуміло, що сплачувати авансовий внесок за ці періоди просто абсурдно. Адже власне декларація вже, так би мовити, обнулилася збитками, а платник податків сплачує вже зовсім інші податкові зобов’язання за зовсім іншими деклараціями. Сплата може призвести лише до переплати авансового внеску, яку згодом можна хіба що зарахувати в рахунок сплати податку на прибуток, причому без заяви (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 39).
Утім, норма ПКУ нехай і нелогічна, але все таки зрозуміла: немає звільнення від сплати — отже плати. Саме тому свого часу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 9, с. 19) ми сумнівалися в появі ліберального роз’яснення податківців.
Нагадаємо, що подібна проблема існувала щодо IT-суб’єктів, які з вересня 2013 року припинили сплачувати авансові внески завдяки Закону України від 04.07.2013 р. № 422-VII (зміни було внесено до п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Цей Закон звільнив їх від сплати авансу тільки у 2013 році, а про січень — лютий 2014 року нічого не зазначив. Роз’яснення із цього приводу були надані в листі Міндоходів від 30.12.2013 р. № 28600/7/99-99-19-03-02-17 («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 7).
У ньому податківці дозволили «айтішникам» у січні — лютому 2014 року авансовий внесок не сплачувати. І все б нічого, коли б не прикра друкарська помилка, що закралася до тексту цього листа, — його автори послалися на декларацію за 2013 рік. Саме це викликало побоювання у деяких фахівців — мовляв, жодної індульгенції немає, податківці просто сказали те, що і так зрозуміло з ПКУ.
І тільки з появою консультації в підкатегорії 102.31 БЗ стало очевидним, що у зазначеному вище листі дійсно допущена помилка: має йтися про декларацію за 2012 рік (консультацію було оприлюднено наприкінці лютого 2014 року, тобто після виходу листа).
От тоді й з’явилася надія на швидке вирішення проблеми для всіх першоквартальних збитковиків, а не тільки IT-суб’єктів. І дійсно, спочатку в консультації в підкатегорії 102.31 БЗ, яка з’явилася на початку квітня 2014 року, а тепер і в листі, що коментується, контролери недвозначно говорять — у січні — лютому наступного року авансовий внесок сплачувати не потрібно!
Сподіваємося, що податківці на місцях не стануть на формальну позицію, стверджуючи, що лист адресовано не вам. А щоб питань не виникало зовсім, радимо звернутися із запитом до своєї податкової інспекції, додавши до нього цей лист. Упевнені, що відповідь йому не суперечитиме.
Дмитро Костюк, заступник головного редактора
