Дійсно, норми щодо проведення індексації зарплати сумісників існують і в Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (далі — Закон про індексацію), і в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).
Установлено, що доходи працюючого населення індексують за основним місцем роботи. Доходи за сумісництвом поза основним місцем роботи індексують у розмірі, який з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 10 Закону про індексацію).
При цьому особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі зазначеної довідки індексують доходи, отримані за сумісництвом (п. 7 Порядку № 1078).
До 21.06.2012 р. ці норми працювали і зарплату сумісника індексували тільки в тому випадку, якщо за основним місцем роботи його дохід був менше прожиткового мінімуму. Така ситуація могла виникнути, коли за основним місцем роботи працівник був зайнятий неповний робочий час. Тоді за сумісництвом індексували частину зарплати (різницю між прожитковим мінімумом та зарплатою за основним місцем роботи).
Однак з 21.06.2012 р., тобто з дати набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 р. № 526, ситуація змінилася. До Порядку № 1078 внесли істотні зміни і тепер застосувати на практиці зазначені вище норми неможливо. Пояснимо чому.
Справа в тому, що саме з цієї дати з’явився термін «фіксована сума індексації» і для працівників з неповним робочим часом (наприклад, тих, хто працює на 0,25; 0,5; 0,75 ставки) почали застосовувати пропорційний підхід до її вирахування.
Із 13.02.2014 р. (дати набрання чинності постановою КМУ від 29.01.2014 р. № 36) механізм індексації зарплати працівників з неповним робочим часом офіційно закріпили в Порядку № 1078. Нагадаємо це нововведення: якщо особа працює неповний робочий час, суму індексації визначають із розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий п. 4 Порядку № 1078). Норма стосується і працівників, які відпрацювали неповний робочий час у зв’язку з відпусткою, хворобою, відрядженням.
Це означає: якщо особа за основним місцем роботи працює, наприклад, на 0,75 ставки (окладу), то суму індексації визначають із розрахунку прожиткового мінімуму на місяць (із грудня 2013 року — 1218 грн.), а виплачують пропорційно відпрацьованому часу.
Оскільки при нарахуванні сум індексації застосовується величина прожиткового мінімуму, що визначається з розрахунку на місяць, то індексація зарплати за основним місцем роботи здійснюється в повному обсязі. Таким чином, отримана сума індексації — це проіндексований дохід у межах прожиткового мінімуму (незважаючи на те, що індексацію виплачено пропорційно відпрацьованому часу).
Інакше кажучи, після 21.06.2012 р. необхідність індексації зарплати за сумісництвом відпадає незалежно від того, чи перевищує зарплата за основним місцем роботи прожитковий мінімум. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього сумісництва.
