«Дешевий» імпорт товарів за 150 євро (проходимо митний та інший контроль)

Міжнародні поштові та експрес-відправлення

Що таке міжнародні поштові та експрес-відправлення, детально не розглядатимемо. Нагадаємо лише визначення цих понять:

Скористатися одним із цих способів (а то й одразу двома) для отримання товару від нерезидента може будь-яка юридична особа. Головне, щоб товар, який ввозиться/пересилається, не було заборонено до переміщення в міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Перелік таких заборон міститься в ч. 1 — 2 ст. 235 МКУ.

Щодо товарів, які ввозяться/пересилаються на територію України такими способами, діють свої особливі правила їх переміщення, а також свій порядок митного оформлення й контролю. Вони обумовлені ст. 233 — 237 МКУ. Як і раніше:

1. Митний контроль та оформлення здійснюють:

— міжнародних поштових відправлень — у місцях міжнародного поштового обміну(ч. 13 ст. 233 МКУ);

— міжнародних експрес-відправлень — на центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (ч. 14 ст. 233 МКУ).

2. Пред’являють відправлення митному органу для митного оформлення (на його вимогу) оператори поштового зв’язку та експрес-перевізники (ч. 8 ст. 233 МКУ).

А що ж нового в цих правилах?

Зверніть увагу: фактурна вартість обох видів міжнародних відправлень, що не обкладається митними платежами, знизилася з 300 до 150 євро

Товари, що ввозяться/пересилаються на митну територію України в міжнародному

поштовому відправленні від одного відправника → в одній депеші → одному одержувачу

або

експрес-відправленні від одного відправника → в одному вантажі → одному одержувачу

сумарною фактурною вартістю не більше 150 євро не обкладаються митом та ПДВ*
(ч. 1 ст. 234 МКУ, п.п. 196.1.17 ПКУ).

«Дешевий» імпорт у міжнародних відправленнях, який не є об’єктом оподаткування ПДВ, в декларації з ПДВ не показуємо.

Якщо ж сумарна фактурна вартість товарів у посилці/одному вантажі становитиме більше ніж 150 євро, то сплатити, звісно ж, доведеться всі митні платежі, зокрема, мито та ПДВ (ч. 2 ст. 234 МКУ, п.п. 196.1.17 ПКУ).

Для підакцизних товарів такої «поблажки» немає. Перелік підакцизних товарів наведено у  ст. 215 ПКУ, і вони обкладаються митними платежами (митом та ПДВ) узагалі (!) незалежно від вартості (ч. 3 ст. 234 МКУ, п.п. 196.1.17 ПКУ).

Декларування. Товари, що переміщуються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях та не є об’єктом обкладення митними платежами, тобто сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів (ч. 1 ст. 236 МКУ). На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 209.10 БЗ). Додамо, що усному декларуванню підлягають у тому числі кореспонденція, поштові листи й листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документального характеру.

Інші товари, що переміщуються в поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню. Тобто вони декларуються шляхом подання до митного органу митної декларації (далі — МД) на бланку єдиного адміністративного документа (пп. 6 і 7 Положення № 450).

Визначаємо фактурну вартість товару. Фактурною вартістю тут слід вважати ціну товару, який переміщається через митний кордон України, зазначену в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі) чи іншому документі, що визначає вартість товару (п. 2 Порядку № 651).

Зокрема, щодо експрес-відправлень товаросупровідним документом може бути міжнародний транспортний документ — номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення (п.п. 30 ч. 1 ст. 4 МКУ).

Зверніть увагу! Якщо сумарна фактурна вартість товарів, що ввозяться/переміщаються на територію України, виражена в іншій валюті, ніж євро, то для визначення того, вписується вона у межі 150 євро чи ні, її слід, звісно ж, перерахувати в євро. Для перерахунку згідно з п. 190.1, ст. 39¹ ПКУ та ст. 3¹ МКУ використовуємо встановлений НБУ курс, який діє на 0 годин:

— дня подання МД;

— дня здійснення митних формальностей (дня визначення податкових зобов’язань), якщо МД не подається.

Наприклад, вартість товару, що ввозиться в міжнародному експрес-відправленні, згідно з транспортним документом становить $168. У день ввезення товару (здійснення митних формальностей) курс, установлений НБУ на 0 годин цього дня, становив:

— 11,89 грн./$;

— 16,09 грн./євро.

Тоді спочатку переводимо вартість товару у гривні: $168 х 11,89 грн./$ = 1997,52 грн. Після цього перераховуємо вартість товару в євро: 1997,52 грн.: : 16,09 грн./євро = 124,15 євро. Як бачимо, у цьому випадку вартість товару, що ввозиться, у пере рахунку за курсом НБУ, встановленим на 0 годин дати здійснення митних формальностей, менше ніж 150 євро. Тому митні платежі не сплачуємо, перевізник МД не подає, а декларує товар усно.

Товари митною вартістю не більше ніж 150 євро

Якщо товар ввозиться на митну територію в звичайному порядку, то тут діє загальний порядок митного оформлення й контролю товарів, що ввозяться.

Зверніть увагу! До 26 квітня 2014 року митні платежі при ввезенні товару доводилося сплачувати, коли їх митна вартість перевищувала межу в  100 євро. Товари вартістю не більше ніж 100 євро в’їжджали без оподаткування на митниці.

Тепер же згідно зі ст. 277 МКУ товари, що ввозяться на митну територію України підприємствами, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро (крім випадків, передбачених ст. 234 цього Кодексу), є об’єктом обкладення митом.

А от якщо митна вартість товару, що ввозиться, невелика і становить не більше 150 євро, то ввезення такого товару не є об’єктом обкладення митом. Крім того, на підставі п.п. 196.1.16 ПКУ операції з увезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму не є об’єктом обкладення ПДВ.

Товар митною вартістю не більше ніж 150 євро при ввезенні на територію України митом та ПДВ не обкладається

«Дешевий» імпорт, який не є об’єктом оподаткування ПДВ, у декларації з ПДВ не показуємо.

На жаль, якщо митна вартість товарів хоча б на цент перевищить зазначені 150 євро, такий товар стає об’єктом обкладення ПДВ та митом. І що найголовніше: митні платежі доведеться сплатити із загальної митної вартості, а не з перевищення.

Декларування. Оформлення ввезення товарів, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро, відбувається шляхом подання до митного органу МД на бланку єдиного адміністративного документа (п. 3 Положення № 450).

«Дешеві» товари митною вартістю, що не перевищує 150 євро, слід декларувати шляхом подання до митного органу письмової заяви за формою згідно з додатком 1 до Положення № 640 (пп. 3 і 5 Положення № 450). На такі товари МД на бланку єдиного адміністративного документа не заповнюється.

У заяві наводиться загальна інформація, необхідна для здійснення митних формальностей: загальна митна вартість товару, митний режим, умови постачання тощо. А в табличній частині заяви зазначається інформація за кожним товаром, що ввозиться: найменування, код згідно з УКТ ЗЕД, вартість у валюті України або іноземній валюті.

Така заява може подаватися до митного органу на паперовому носії або як електронний документ з урахуванням вимог пп. 12 і 13 Положення № 450.

Визначаємо митну вартість товару. Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Дізнатися її зазвичай можна із супровідних документів (інвойса, виставленого рахунка, платіжки тощо).

Якщо митна вартість товару, що ввозиться, виражена в іншій валюті, ніж євро, то, щоб перерахувати її в євро для визначення відповідності неоподатковуваній межі, слід скористатися курсом Нацбанку, що діє на 0 годин:

— дня подання митної декларації;

— дня здійснення митних формальностей (дня визначення податкових зобов’язань), якщо митна декларація не подається (п. 190.1 ПКУ і ст. 39¹ ПКУ і ст. 3¹ МКУ).

Інший контроль при ввезенні товарів

Згідно з ч. 1 ст. 319 МКУ товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контро­лю (крім радіологічного) здійснюються митними органами у формі попереднього документального контролю відповідно до Порядку № 1030.

Митний контроль та митне оформлення товарів закінчуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю, про факт проведення яких згідно з п. 6 Порядку № 1030 свідчитиме проставлений посадовою особою митного органу на товаросупровідних (товаротранспортних) документах на товар відбиток штампу про проведення попереднього документального контролю (санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного або екологічного тощо) й особистої номерної печатки.

Зверніть увагу! Уникнути іншого контролю вдасться тільки дешевим товарам (не більше ніж 150 євро), які надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (ч. 3 ст. 237 МКУ).

Переміщення товарів у міжнародних відправленнях через кордон здійснюється без подання дозвільних документів та без проведення інших, крім митного, видів контролю

Про це також зазначено й у п.п. 4¹ п. 2 постанови № 1031.

Якщо сумарна фактурна вартість товарів, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, перевищує 150 євро, орган доходів і зборів залучає відповідних фахівців для проведення інших видів контролю (212.04 БЗ).

Для зручності читачів особливості ввезення та митного оформлення товарів, що отримуються юридичною особою від нерезидента, наведемо у вигляді схеми на с. 37.

Валютний контроль

На міжнародні поштові та експрес-відправлення, а також на імпорт товарів вартістю не більше ніж 150 євро повною мірою поширюється й валютний контроль. Цей контроль полягає в тому, щоб операція з нерезидентом із постачання передоплаченого валютою товару була вчасно завершена — товар було поставлено.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, що проводяться на умовах відстрочення постачання, визначено ст. 2 Закону № 185 і він становить 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу на користь нерезидента. Водночас Нацбанку надано право встановлювати на строк до шести місяців інші строки розрахунку, але такі, що не перевищують 180 календарних днів. Так, на період з 20 травня до 20 серпня 2014 року постановою Правління НБУ від 12.05.2014 р. № 270 встановлено 90-денний строк.

Тому в разі авансової оплати «дешевого» товару, який очікується від нерезидента в міжнародних відправленнях або за звичайним ввезенням, надійти такий товар повинен не пізніше, ніж через 90 календарних днів після перерахування коштів.

За порушення зазначених строків підприємству загрожуватиме пеня за кожен день прострочення постачання в розмірі 0,3 % від митної вартості недопоставленої продукції(ст. 4 Закону № 185).

Підстави для зняття з валютного контролю

Після того, як передоплачений нерезиденту товар переслано/ввезено на територію України, його потрібно зняти з валютного контролю. Згідно з п.п. 3.3. Інструкції № 136 банк знімає з контролю операцію підприємства-резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

— отримання інформації про цю операцію з реєстру МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») — якщо для митного оформлення використовується МД;

— пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, — якщо для митного оформлення не використовується МД;

— пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору посвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (відплатного передання), — в інших випадках.

Крім того, майте на увазі: за роз’ясненнями НБУ (див. лист від 28.10.2013 р. № 28-313/19800) банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повну інформацію про імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки. Це прямо прописано в пп. 4.1 і 4.2 Інструкції № 136. Таку інформацію, як правило, містять:

— імпортні договори;

— товаросупровідні документи;

— документи, які згідно з умовами імпортних договорів посвідчують здійснення нерезидентами постачання продукції резидентам.

Пам’ятайте! Ця вимога однакова як для зняття з валютного контролю товарів, що надійшли в міжнародних відправленнях, так і при звичайному ввезенні, вартість яких як менше 150 євро, так і більше.

Отже, щоб зняти з контролю передоплачену нерезиденту операцію, підприємству достатньо, отримавши від нерезидента товар вартістю не більше ніж 150 євро:

— у міжнародних відправленнях — надати до банку, через який була проведена передоплата на вибір (із копіями) тільки перевізні документи, інвойси чи інші супровідні документи за такою операцією з наявним на них відбитком штампу «Під митним контролем», зважаючи на усне декларування;

— звичайним способом — подати письмову заяву за формою згідно з додатком 1 до Положення № 450, а також перевізні документи, інвойси або інші супровідні документи за такою операцією.

висновки

• Неоподатковувана митом та ПДВ фактурна вартість товарів, що пересилаються/ввозяться в міжнародних відправленнях, знизилася з 300 до 150 євро.

• «Дешеве» ввезення, що не обкладається митом та ПДВ, навпаки, збільшило свою вартісну межу зі 100 до 150 євро. Тепер товар митною вартістю не більше ніж 150 євро при ввезенні не оподатковується.

• «Дешеві» товари, що пересилаються/ввозяться в міжнародних відправленнях, інший контроль не проходять.

• Валютний контроль проходять як «дешеві» міжнародні відправлення, так і «дешеве» ввезення.

Документи статті

1. МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

2. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

3. Закон № 185 — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

4. Порядок № 1030 — Порядок здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, затверджений постановою КМУ від 05.10.2011 р. № 1030.

5. Положення № 450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

6. Порядок № 651 — Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 651.

7. Постанова № 1031 — постанова КМУ «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України» від 05.10.2011 р. № 1031.

8. Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136.