Витрати на телефон у приватного підприємця
Підприємець працює на загальній системі оподаткування. Для ведення підприємницької діяльності користується послугами телефонного зв’язку. Чи можна включити до складу витрат фізособи-підприємця вартість переговорів, здійснених з мобільного телефону?
(м. Харків)
Перш ніж відповісти на запитання читача, стисло нагадаємо порядок обліку доходів/витрат у підприємців-загальносистемників, а також основні правила їх обліку.
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування у фізособи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю.
Склад витрат, які може врахувати підприємець-загальносистемник при підрахунку чистого доходу, обмежений. Сюди можна включити тільки ті платежі, які (п. 177.4 ПКУ):
1) підтверджені документально;
2) пов’язані з госпдіяльністю підприємця;
3) є витратами операційної діяльності.
Усі інші платежі підприємця не можна відняти від виручки при підрахунку чистого доходу.
Чи є витрати на оплату послуг мобільного зв’язку витратами операційної діяльності? Згідно з п. 138.1 ПКУ до витрат операційної діяльності включаються: витрати, що формують собівартість реалізованих товарів (наданих послуг/виконаних робіт), загальновиробничі витрати, адміністративні, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності.
А зазирнувши в п.п. 138.10.2 ПКУ, бачимо, що витрати на послуги зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати) записані серед адміністративних витрат.
Витрати на телефонні розмови є витратами операційної діяльності підприємця
Із тим, що витрати на телефонні переговори можуть бути враховані підприємцем-загальносистемником при визначенні об’єкта оподаткування, згодні і податківці (див. консультацію в підкатегорії 104.05 БЗ). Проте вони звертають увагу на те, що зв’язок «телефонних» витрат із госпдіяльністю підприємця-загальносистемника має бути обов’язково підтверджений документально.
На підтвердження витрат на переговори, здійснені з мобільного телефону, податківці радять підприємцю мати такі документи:
— договори на підключення, інші угоди, рахунки-фактури;
— деталізовані рахунки від оператора із зазначенням номерів абонентів та часу їх розмов;
— журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток;
— щомісячні письмові звіти про здійснені переговори. Детальніше про те, як довести госпспрямованість витрат на телефонні переговори, див. на с. 8 цього номера.
Висновок: підприємець-загальносистемник може включити до складу своїх витрат вартість телефонних переговорів, якщо вони пов’язані з його господарською діяльністю і підтверджені відповідними первинними документами. Якщо підтвердних документів не буде, навряд чи податківці залишать у числі витрат вартість мобільних переговорів.
Наталія Дзюба, податковий експерт
