Якщо ваш працівник не досяг повноліття: дотримуємося вимог законодавства
Незалежність — поняття відносне… Та все ж до неї прагне кожна людина, яка себе поважає. Безумовно, одним із визначальних факторів тут є фінансова свобода. Досягти її хочуть не лише дорослі, а й підростаюче покоління. З певного віку у дітей з’являється можливість відчути смак фінансової незалежності. У період літніх канікул у старшокласників, учнів, студентів збільшуються шанси підзаробити. Тож роботодавцям потрібно бути обережними, оскільки чимало з них — це неповнолітні особи, при працевлаштуванні яких існує низка нюансів. Якщо ви збираєтеся прийняти на роботу неповнолітнього, ця публікація стане вам у пригоді!
Тетяна Гуль, експерт з питань оплати праці
Насамперед з’ясуємо, в якому віці особа вважається неповнолітньою. Відповідь на це запитання дає ст. 6 СКУ, яка відносить до неповнолітніх осіб від 14 до 18 років.
Трудовим законодавством дозволено приймати на роботу неповнолітніх осіб. При укладенні трудового договору з такою особою потрібно враховувати вимоги КЗпП щодо праці молоді (гл. ХІІІ «Праця молоді» КЗпП). Одна з них — віковий ценз при прийнятті на роботу неповнолітніх осіб. Ознайомитися з ним ви можете в наведеній нижче таблиці.
| Вікова група | Вимоги щодо прийняття на роботу |
| У загальному випадку не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Але за дотримання певних умов трудовий договір може бути укладено з особами молодше 16 років | |
| Неповнолітні, яким виповнилося 14 років | Можуть бути прийняті на роботу в разі одночасного дотримання таких умов: — неповнолітня особа є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу; — виконанню підлягає легка робота, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання; — робота виконуватиметься у вільний від навчання час; — отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, яка його замінює* |
| Неповнолітні, яким виповнилося 15 років | Можуть бути прийняті на роботу як виняток із загального правила за наявності на це дозволу одного з батьків або особи, яка його замінює* |
| Неповнолітні, яким виповнилося 16 років | Неповнолітні особи, які досягли шістнадцятилітнього віку, приймаються на роботу без обмежень, установлених для осіб молодше 16 років |
| * Причому такий дозвіл доцільно оформити письмово. | |
Зверніть увагу: окремі категорії неповнолітніх осіб належать до громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI). Це:
— діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
— особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
— молодь, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах (протягом шести місяців після завершення або припинення навчання) та яка вперше приймається на роботу.
У разі працевлаштування зазначених вище осіб роботодавець може включити їх до «трудової» квоти. Детальніше про це читайте у статті «Трудова квота: центри зайнятості очікують звіти про її виконання» («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 6).
Отже, ми з’ясували, що роботодавець може укласти трудовий договір із неповнолітнім тільки в разі виконання певних умов, передбачених для окремих вікових груп неповнолітніх. Що ще вимагає КЗпП перед укладенням трудового договору з неповнолітнім? Про це далі.
Направляємо неповнолітнього на медогляд
До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медичний огляд із метою допуску до роботи (ст. 191 КЗпП). Надалі, до досягнення 21 року, такі працівники повинні проходити обов’язковий медичний огляд щороку. При цьому в період проходження щорічного медогляду за працівником зберігатиметься місце роботи (посада) та середній заробіток.
Проведення попередніх і щорічних медоглядів регламентується Порядком № 246. Приймаючи на роботу неповнолітнього, роботодавець видає йому направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за формою, встановленою в додатку 3 до Порядку № 246. Детальніше про медогляди ви можете дізнатися зі спецвипуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6.
Якщо під час медогляду виявиться, що запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, укладати трудовий договір заборонено (ч. 6 ст. 24 КЗпП). А ось якщо у неповнолітнього зі здоров’ям усе гаразд, можна перейти до процедури укладення трудового договору.
Укладаємо трудовий договір
Трудовий договір з особою, яка не досягла 18 років, укладайте виключно у письмовій формі. Цього вимагає п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП. У цьому випадку можливість вибору форми трудового договору (письмовий чи усний) відсутня.
У таблиці наведемо документи, які подає неповнолітня особа роботодавцю для укладення з ним трудового договору.
| 1. Обов’язкові документи: |
| — паспорт або свідоцтво про народження (якщо особа не досягла 16 років) (ч. 2 ст. 24 КЗпП) |
| — письмова згода одного з батьків або особи, що його замінює (у разі прийняття осіб, які не досягли 16 років) (ст. 188 КЗпП) |
| — документ про стан здоров’я (ст. 191 КЗпП) |
| — трудова книжка, якщо неповнолітня особа раніше перебувала у трудових відносинах (ч. 2 ст. 24 КЗпП) |
| 2. Документи, передбачені законодавством: |
| — свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування* |
| * З 2014 року передбачено впровадження Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте КМУ досі не затвердив ані зразок, ані порядок видачі посвідчення |
| — копія картки платника податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це податковий орган. У паспортах останніх має бути відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта |
| 3. Інші документи |
| — документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо такий є* |
| * У листі Мінпраці від 12.06.2002 р. № 06/2-4/198 зазначається, що документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов’язково подається, якщо це необхідно для допуску до відповідної роботи. В інших випадках надання цього документа є необов’язковим, але його наявність може бути вагомим аргументом на користь доцільності прийняття такого працівника на роботу |
| — документи, що свідчать про здобуття спеціальних знань, тощо |
Після того, як майбутній працівник напише заяву і надасть усі необхідні документи, роботодавець видасть наказ (розпорядження) про прийняття на роботу.
Звертаємо увагу! Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП при прийнятті на роботу неповнолітніх строк випробування встановлювати не можна
Тож заява про прийняття на роботу написана, документи подані, наказ видано. Однак перш ніж новий співробітник стане до роботи, не забудьте роз’яснити працівнику його права та обов’язки, проінформувати під підпис про умови праці, ознайомити його із правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Крім того, потрібно проінструктувати новачка з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. Після всього цього визначте працівнику робоче місце та забезпечте його необхідними для роботи засобами. Тепер він готовий розпочати виконання своїх трудових обов’язків.
Оформляємо особову картку і трудову книжку
При прийнятті на роботу на особу молодше 18 років необхідно оформити особову картку. Її типову форму № П-2 затверджено наказом Держкомстату і Міноборони України від 25.12.2009 р. № 495/656. Відомості про прийняття на роботу зазначаються в розділі VI «Призначення і переведення» особової картки працівника на підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийняття на роботу.
Якщо молодий працівник протримався у вас 5 днів і ваше підприємство для нього — основне місце роботи, оформляйте трудову книжку (п. 1.1 Інструкції № 58). Припустимо, ваш співробітник уже працював десь і має трудову книжку. Тоді потрібно тільки внести до неї відповідний запис. Якщо для новачка ваше підприємство — перше місце роботи, на нього потрібно завести трудову книжку і заповнити її не пізніше тижневого строку після прийняття на роботу (п. 2.2 Інструкції № 58).
Із кожним записом, що вноситься до розділу VI особової картки, а також до трудової книжки, працівника ознайомлюють під підпис у графі «Підпис працівника».
Ведемо облік неповнолітніх
Роботодавці, в яких працюють неповнолітні, зобов’язані вести спеціальний облік таких осіб (ст. 189 КЗпП). Його мета — знати, хто користується пільгами для неповнолітніх і коли вони втратять таке право.
Законодавством не встановлено жодних правил щодо ведення обліку неповнолітніх осіб. Для цього на підприємстві ведеться в довільній формі Журнал обліку працівників, які не досягли 18 років (лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13). У ньому мають бути зазначені дати народження працівників.
На які пільги мають право неповнолітні співробітники, дізнаєтеся далі.
Пільги та гарантії для неповнолітніх працівників
Неповнолітні працівники у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Крім того, для цієї категорії працівників установлені пільги у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці (ст. 187 КЗпП). Тож про все по черзі.
Охорона праці. Трудовим законодавством і законодавством про охорону праці встановлені обмеження на види робіт, які можуть виконувати неповнолітні працівники. Перелічимо їх:
— забороняється застосовувати працю осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах та на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП і ст. 11 Закону про охорону праці). Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 р. № 46;
— забороняється залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.96 р. № 59. Зазначеним документом передбачено, що неповнолітніх заборонено призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утримуванням або переміщенням важких предметів.
До роботи, яка вимагає підіймання і переміщення важких предметів, допускаються неповнолітні, які не мають медичних протипоказань, що підтверджене медичним висновком. Неповнолітні особи до 15 років не допускаються до тривалої роботи з підіймання і переміщення важких предметів.
Робота неповнолітніх працівників із вантажами не повинна перевищувати 1/3 встановленої для такої категорії працівників тривалості робочого часу.
Увага! Працівників молодше 18 років не можна залучати:
— до нічних робіт (у період з 22:00 до 6:00);
— до надурочних робіт (після закінчення робочого дня встановленої тривалості);
— до роботи у вихідні дні (дні, які за графіком роботи неповнолітньої особи є для неї вихідними). Заборону прямо передбачено ст. 192 КЗпП.
Тривалість робочого часу. Для неповнолітніх працівників установлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). Детальніше про це див. у таблиці.
| Категорії неповнолітніх осіб | Тривалість робочого часу |
| Особи віком від 16 до 18 років | 36 годин на тиждень |
| Особи віком від 15 до 16 років (учні* віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) | 24 години на тиждень |
| Учні, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час: |
|
| віком від 16 до 18 років | 18 годин на тиждень |
| віком від 14 до 16 років | 12 годин на тиждень |
| * Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів (ч. 3 ст. 194 КЗпП). | |
Увага! Тимчасове переведення неповнолітніх на іншу роботу без їх згоди забороняється.
Оплата праці
Про нюанси оплати праці неповнолітніх працівників ви дізнаєтеся з таблиці.
| Категорії неповнолітніх осіб | Особливості оплати праці |
| Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи | Зарплату виплачують у тому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи |
| Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт | Праця оплачується за відрядними розцінками, установленими для дорослих працівників. При цьому їм доплачують за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно із тривалістю роботи дорослих працівників |
| Учні, які працюють у вільний від навчання час | Оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Можуть установлюватися доплати до зарплати |
Надаємо відпустку
Працівникам, які не досягли 18 років, надають щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день (ч. 2 ст. 75 КЗпП і ч. 8 ст. 6 Закону про відпустки). На цьому пільги щодо надання відпусток неповнолітнім працівникам не закінчуються. Вони встановлені ст. 195 КЗпП і ст. 10 Закону про відпустки. Так, працівникам віком до 18 років щорічну відпустку надають за їх заявою:
— у зручний для них час;
— повної тривалості в перший рік роботи до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві.
Окрім пільг у наданні щорічних відпусток, роботодавець повинен знати і про існуючі заборони. Перелічимо їх:
— забороняється ненадання щорічної відпустки неповнолітнім працівникам протягом робочого року (ч. 5 ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки);
— не допускається заміна всіх видів відпусток, що надаються неповнолітнім, грошовою компенсацією. Винятком є звільнення такого працівника (ст. 83 КЗпП і ст. 24 Закону про відпустки).
Далі розглянемо, за якими підставами може бути розірвано договір з особою, яка не досягла 18 років.
Розірвання трудового договору
Зверніть увагу: спеціальну підставу для звільнення неповнолітнього працівника встановлено ст. 199 КЗпП. Трудовий договір може бути розірваний на вимогу його батьків, усиновлювачів та опікунів, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Це може статися, якщо продовження його дії загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси. При цьому мають бути пред’явлені докази того, що продовження дії трудового договору призводить до зазначених наслідків.
Крім того, трудовий договір із працівником, який не досяг 18 років, може бути розірвано і за іншими підставами, передбаченими КЗпП.
У разі якщо неповнолітній працівник звільняється за угодою сторін, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору або з власної ініціативи, дотримується загальний порядок звільнення.
Обмеження на звільнення неповнолітніх працівників накладаються ст. 198 КЗпП. Так, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно зі ст. 40, 41 КЗпП допускається, крім дотримання загального порядку звільнення, тільки за погодженням із районною (міською) службою у справах дітей.
Звільнення працівників молодше 18 років за підставами, зазначеними в пп. 1, 2, 6 ст. 40 КЗпП, здійснюється у виняткових випадках тільки з відома районної (міської) служби у справах дітей і не допускається без працевлаштування. Такими підставами є:
— зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство чи перепрофілювання підприємства (п. 1 ст. 40 КЗпП);
— виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП);
— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).
У разі недотримання вимог, установлених ст. 198 КЗпП, звільнення неповнолітнього працівника може розцінюватися як звільнення без законних підстав, що спричинює його поновлення на попередній роботі. Детально про поновлення працівників за рішенням суду читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 39, с. 12 і 29.
Як бачимо, приймаючи на роботу неповнолітніх осіб, роботодавець стикається з чималою кількістю заборон і обмежень. Та все ж ці нюанси не повинні ставати перешкодою для працевлаштування молоді, яка прагне створювати блага. Таке завзяття потрібно тільки заохочувати. А виконати всі вимоги законодавства допоможе наша стаття.
| висновки |  | |
|
Документи статті
-
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
-
СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-ІІІ.
-
Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» у редакції Закону України від 21.11.2002 р. № 229-IV.
-
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
-
Порядок № 246 — Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246.
- Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту населення від 09.07.93 р. № 58.
