ВРУ спрощує ведення бізнесу: скасування печаток та інші «пряники»

ВРУ спрощує ведення бізнесу: скасування печаток та інші «пряники»

Віталій Смердов, податковий експерт

Це одне з перших запитань, з якими стикаєшся при вивченні будь-яких нормативних новацій ☺. Як правило, при відповіді на нього проблем не виникає. Але, як виявилось, навіть тут законодавець здатний збити з пантелику. Як? Давайте розбиратися: Закон № 1206 передбачає, що він набере чинності «через шість місяців із дня його опублікування». Відлік строку пропонуємо відкласти на потім, а поки приділимо увагу опублікуванню. Зрозуміло, що йдеться про офіційне опублікування, обов’язкове для набрання чинності будь-яким законом (ст. 94 Конституції України). На момент підготовки номера цей Закон було опуб­ліковано у трьох виданнях:

1) «Офіційний вісник України» від 30.04.2014 р. № 34/1;

2) «Голос України» від 06.05.2014 р. № 87;

3) «Урядовий кур'єр» від 14.05.2014 р. № 84.

Як бачите, перше опублікування Закону припадає на 30 квітня, а тому при відліку згаданого 6-місячного строку логічно орієнтуватися саме на цю дату

Про це свідчать ст. 1 і 6 Указу Президента України від 10.06.97 р. № 503/97, ст. 1 Указу Президента України від 13.12.96 р. № 1207/96. Нагадаємо: вони прямо передбачають, що опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України» є офіційним, зокрема, і для законів. Цю істину підтверджує і Мін’юст (див. лист від 09.08.2011 р. № 11378-0-33-11/10.2).

Але є й інша думка. Так, ч. 1 ст. 139 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 р. № 1861-VI, установлює, що закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України. Там же зазначено, що таке опублікування є офіційним. На підставі цього апарат ВРУ свого часу дійшов висновку, що це — вичерпний перелік видань, у яких може здійснюватися офіційне опублікування законів (лист від 03.06.2011 р. № 07/7-335). Причому, мабуть, на нього орієнтувалися і адміністратори офіційного сайту ВРУ (rada.gov.ua), коли встановлювали дату набрання чинності Законом № 1206. Тільки це пояснює те, чому вони відштовхувалися від дати опублікування в газеті «Голос України». Так, на їх думку, Закон № 1206 набере чинності з 06.11.2014 р.

Ми вважаємо, що правильним є саме перший варіант. Тобто в цьому випадку при відліку 6-місячного строку потрібно орієнтуватися на 30 квітня (дата опублікування Закону № 1206 у бюлетені «Офіційний вісник України»).

Але це ще не все. Далі потрібно відповісти на запитання, з якої конкретно дати відлічувати згаданий строк: з 30 квітня (дата опублікування) чи з наступного дня? Воно пов’язане з тим, що за загальним правилом строк починає спливати з наступного дня після події, з якою пов’язаний його початок (ч. 1 ст. 253 ЦКУ). Якщо керуватися цією логікою, то Закон № 1206 повинен набрати чинності з 1 листопада 2014 року. На нашу думку, саме так і має бути.

Але на практиці зустрічається й інша думка: про те, що в такому разі згадане правило не працює і такий строк потрібно відлічувати «із дня» відповідної події (в цьому випадку — опублікування). За такого підходу зазначений 6-місячний строк відлічуватиметься з 30 квітня, і Закон набере чинності 30 жовтня. Ми вважаємо, що цей підхід є некорект­ним, але нагадаємо: його сповідують популярні інформаційно-аналітичні системи, а також апарат ВРУ. З існуючими підходами ви ознайомилися, далі вибір за вами.

Нардепи скасували обов’язковість використання печаток у більшості сфер господарської діяльності. Це, мабуть, найгучніша і найочікуваніша новина. На думку чиновників, це наблизить Україну до розвинених держав, де печатки практично не використовуються*. Сподіваємося, так і буде, а поки пропонуємо подивитись на ці зміни уважніше.

У ГКУ з’явиться вказівка про те, що суб’єкт господарювання може мати печатки (ч. 1 ст. 581 ГКУ). Водночас із ГКУ вилучать (або переформулюють) норми, які передбачають обов’язковість їх застосування. Це, зокрема, ч. 4 ст. 62, ч. 1 ст. 181 (укладення господарських договорів), ч. 2 ст. 279 (використання печаток товарними біржами). Відповідні зміни буде внесено і до інших законів, зокрема до ЦКУ (проставляння печаток на договорах, довіреності тощо), процесуального законодавства тощо.

Але, упевнені, вас цікавить запитання: чи є в цьому переліку ПКУ? Ні. Утім, загалом, це і не потрібно. Давайте пригадаємо: у податкових відносинах печатка вам потрібна насамперед при складанні звітності та податкової накладної. При цьому в частині звітності ПКУ і так містить вказівку, що печатка в ній проставляється лише за наявності (п. 48.3 ПКУ). Що стосується податкової накладної, то нагадаємо: як тільки Закон № 1206 набере чинності, у п. 201.1 ПКУ «запрацює» норма, яка теж вимагатиме проставляння печатки тільки за її наявності.

Таким чином, за загальним правилом, використовувати печатку буде необхідно тільки тоді, коли ви самі цього захочете й обзаведетеся нею

Щоправда, майте на увазі декілька нюансів.

По-перше, поки не зовсім зрозуміло, як суб’єкт буде заявляти про те, що в нього є чи немає печатки. Адже, взагалі-то, якщо печатка в нього буде, то йому доведеться проставляти її на всіх документах, на яких вона потрібна «за наявності». Тобто не повинно бути такого, що на одних документах печатка проставляється, а на інших — ні. Як вирішуватиметься ця проблема, наразі невідомо.

По-друге, при укладенні договорів печатка традиційно використовувалася для того, щоб підтверджувати повноваження конкретної особи. Як же їх підтверджувати за відсутності печаток? Для цієї мети служитиме лише підпис. При цьому, щоб перевірити повноваження особи, у тому числі обмеження на представництво, судячи з усього, доведеться орієнтуватися на відомості з Єдиного держреєстру (про це ви прочитаєте далі). Якщо точніше, то на інформацію про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юрособи*.

По-третє, із цього правила є низка винятків. Ось головні з них:

1) контрагенти можуть на власний розсуд прописати в договорі, що він повинен обов’язково скріплюватися печаткою (ч. 2 ст. 207 ЦКУ у редакції Закону № 1206). Якщо сторони це зробили, але договір печатками так і не скріпили, то, вважаємо, визнати його недійсним або нікчемним буде не можна. Але, на нашу думку, в такому разі можна буде говорити про те, що його не було укладено (ч. 2 ст. 639 ЦКУ);

2) законодавство передбачає, що наявність печатки в зазначеній сфері є обов’язковою. Наприклад, така обов’язковість збережеться для казенних підприємств (ч. 4 ст. 76 ГКУ), банків (ст. 15 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III), держреєстраторів, нотаріусів та інших суб’єктів.

По-четверте, чиновникам доведеться підвести під цю новацію підзаконну нормативну базу. Про це свідчать, зокрема, зміни, які буде внесено до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III (про необхідність скріплення печаткою квитанції до прибуткового касового ордера). Водночас власне Закон № 1206 про це не говорить і не встановлює відповідних строків.

По-п’яте, зазначені вище вимоги стосуються не тільки традиційних печаток, але й їх електронного побратима — ЕЦП. Тобто їх використання стає здебільшого факультативним. Відповідні зміни буде внесено, зокрема, до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV.

Підсумовуючи підрозділ, приділимо увагу ще одному питанню: як бути суб’єктам, які на дату «включення» цих змін усе ще матимуть печатки. По суті, таких осіб буде більшість. У цьому випадку все залежить від того, чи маєте ви намір використовувати печатки. Якщо так, то збережіть їх, адже вимог про обов’язковість знищення таких печаток немає. Якщо ні — їх можна буде знищити. Порядку такого знищення не встановлено, тому ви можете визначити його на свій розсуд. Водночас майте на увазі: для уникнення будь-яких запитань із боку перевіряючих рекомендуємо задокументувати цей процес, підтвердивши знищення печатки відповідним актом (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 28, с. 45).

Тут на вас очікує низка змін. Найголовніша: нардепи скасували справляння реєстраційного збору за здійснення державної реєстрації юросіб, фізосіб-підприємців та благодійних організацій. Нагадаємо: зараз він становить відповідно 170 грн., 34 грн. і 51 грн. (ч. 1 ст. 10 Закону № 755). Але майте на увазі: за держреєстрацію внесення змін до окремих відомостей, що містяться в Єдиному держреєстрі, сплату реєстраційного збору ніхто не відміняв . Наприклад, його доведеться сплачувати в разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання, якщо це пов’язано із змінами установчих документів/місця проживання підприємця (інформацію щодо цієї теми читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 14). Реєстраційний збір, зокрема, становитиме:

Крім того, не скасовують і реєстраційний збір за видачу дубліката оригіналів установчих документів та змін до них, посвідчених держреєстратором. Його сума не зміниться. Нагадаємо, це 17 грн.

Наступне, на що радимо звернути увагу: сплачувати реєстраційний збір дозволять і за допомогою платіжних терміналів*. Отже, підтвердити таку сплату ви зможете не тільки копією квитанції, виданої банком/копією платіжного доручення з відміткою банку, а й копією квитанції платіжного термінала (ч. 5 ст. 10 Закону № 755 у редакції Закону № 1206). Правда, судячи з усього, ви вже зараз маєте право так робити. Принаймні, такий висновок випливає з листа Укрдержреєстра від 10.12.2013 р. № 834/04-12-13.

Нардепи передбачили ще одну новацію, яка стосується підтвердження сплати реєстраційного збору. Вам, мабуть, відомо, що документи для цілей держреєстрації можна подавати, зокрема, в електронному вигляді (ст. 8 Закону № 755). При цьому виникає запитання: як підтвердити сплату реєстраційного збору в такому разі? Сьогодні з цією метою використовується примірник електронного розрахункового документа, посвідчений ЕЦП (ч. 5 ст. 10 Закону № 755). Після того, як Закон № 1206 набере чинності, таким підтвердженням буде відсканована копія одного з таких документів:

1) квитанції банку;

2) платіжного доручення;

3) квитанції платіжного термінала.

Але законодавець, мабуть, вносив ці зміни поспіхом і не врахував, що відповідні норми містяться і в інших статтях Закону № 755: зокрема, в абзаці п’ятому ч. 1 ст. 24, абзаці четвертому ч. 2 ст. 42. До них зміни не внесли: тобто там, як і сьогодні, буде зазначено, що підтвердженням є примірник електронного розрахункового документа (з тією лише різницею, що з них приберуть вказівку на необхідність посвідчення цього документа ЕЦП). Чи вплине на щось цей недолік? Час покаже**, але, цілком імовірно, що орієнтуватися в такому разі доведеться на більш свіжіше правило ч. 5 ст. 10 Закону № 755.

На завершення підрозділу зазначимо, що Закон № 1206 також доповнить повноваження Державної реєстраційної служби. Вона повинна буде розміщувати на своєму офіційному сайті (http://www.drsu.gov.ua/) відомості з Єдиного держреєстру. Їх перелік наведено в ч. 2 ст. 7 Закону № 755 (у редакції Закону № 1206). Доступ до цих відомостей буде безоплатним. Щоправда, не дуже зрозуміло, наскільки істотно це щось змінить***. Адже сьогодні доступ до відповідних відомостей і так надано (п. 1.7 Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затвердженого наказом Мін’юсту від 14.12.2012 р. № 1846/5). Ознайомитися з ними можна на сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

	висновки
	Закон № 1206 скасовує обов’язкове використання печаток у більшості сфер господарської діяльності. Нардепи скасували обов’язкову сплату реєстраційного збору за держреєстрацію юросіб та підприємницької діяльності фізосіб. Ми переконані, що Закон № 1206 має набрати чинності 1 листопада 2014 року. Але, цілком імовірно, чиновники вважатимуть, що ця подія припадає на 6 листопада цього року.

Документи статті

1. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

3. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

4. Закон № 1206 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII.

5. Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.