Дата податкового кредиту за касовим чеком
Підзвітна особа придбала для підприємства товари за касовим чеком. На яку дату слід відображати податковий кредит — на дату видачі чека чи на дату затвердження авансового звіту?
(м. Коростень)
Нагадаємо, що касовий чек є одним із тих документів, які замінюють собою податкову накладну (п.п. «б» п. 201.11 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ). Тобто покупцеві він дає підстави для того, аби відображати податковий кредит навіть без податкової накладної. Щоправда, тут слід пам’ятати дві обставини:
— право на податковий кредит дає не абиякий чек, а лише той, який містить ІПН продавця, його фіскальний номер, загальний обсяг постачання та суму ПДВ;
— сума податкового кредиту на підставі чека є обмеженою — максимум 40 гривень на день.
У зв’язку з цим хочемо звернути вашу увагу на ситуацію, яка сьогодні складається з «аптечними» чеками при придбанні товарів, що оподатковуються за ставкою 7 %. З одного боку, законодавці звільнили продавців таких товарів до 01.06.2014 р. від виділення в чеку ПДВ (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 34, с. 5, с. 12). З іншого боку, для покупців таких товарів жодних послаблень у частині відображення ПДВ за «аптечними» чеками не запровадили. Отже, формально покупці аптечних товарів не можуть відобразити податковий кредит за тими чеками, де не виділено ПДВ. Тож будьте уважні!
Припустимо, в нашому випадку обидві умови, зазначені вище, дотримано, і покупець має право на податковий кредит. На яку дату цей податковий кредит слід відображати? Адже між датою придбання товарів і датою складання авансового звіту може пройти не один день. Найчастіше на складання авансового звіту передбачено п’ять банківських днів після виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням роботодавця чи завершення відрядження* (п.п. 170.9.2 ПКУ).
* Про податкові нюанси придбання ТМЦ через підзвітну особу читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 41, с. 18.
Наразі податкові органи підходять до відповіді на це запитання достатньо зважено. На їх думку, датою відображення податкового кредиту за чеком має бути дата затвердження авансового звіту (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 101.15 на с. 36 сьогоднішнього номера).
Обґрунтовується такий підхід тим, що працівник подає касовий чек разом з авансовим звітом. А отже, лише після того, як підзвітна особа складе авансовий звіт, а керівник його затвердить, можна говорити про податковий кредит. До цього часу підприємство, від імені якого діяла підзвітна особа, не матиме документа, який є підставою для податкового кредиту (в нашому випадку — касового чека).
Водночас дата складання авансового звіту, на думку податківців, буде датою отримання підприємством-покупцем касового чека. Саме ця дата має відображатися у графі 2 розділу II Реєстру податкових накладних (про інші деталі його заповнення читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 47, с. 26).
Зауважте: аналогічні принципи податківці розповсюджують і на податкові накладні, які працівник отримав, придбаваючи ТМЦ у відрядженні або ж під час виконання цивільно-правової дії. Тобто така накладна вважається отриманою на дату, за якою складено авансовий звіт, а на податковий кредит вона дає право лише після затвердження цього звіту керівником підприємства. Звісна річ, за умови, якщо така податкова накладна складена без порушень.
З огляду на такий підхід податкових органів маємо привід порадіти. Адже донедавна податківці наполягали, що право на податковий кредит виникає саме за датою чека, незалежно від дати складання авансового звіту (див. лист ДПСУ від 21.03.2013 р. № 116/4/15-33-13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, с. 3).
Такі вимоги створювали певні проблеми, особливо у тих випадках, коли дата чека припадала на один звітний ПДВ-період (припустимо, чек було видано 30 квітня), а дата авансового звіту — на інший (скажімо, якщо працівник, який прибув із відрядження, подасть такий звіт до бухгалтерії 21 травня). У цьому випадку документ, який дає право на податковий кредит, надходить у бухгалтерію вже після того, як закінчився граничний строк подання декларації з ПДВ за квітень. Певна річ, відобразити податковий кредит у "квітневій" декларації без фактичної наявності чека було неможливо. Але і включити його до декларації за травень (за датою затвердження авансового звіту) теж не виходило через заперечення контролюючих органів (див. лист ДПСУ від 21.03.2013 р. № 116/4/15-33-13, про який мы зазначали вище).
На нашу думку, з якою ви знайомі досить давно (читайте детальніше в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 49, с. 43), податковий кредит за товарами, придбаними підзвітною особою без податкової накладної, слід відображати саме на дату затвердження авансового звіту. Адже, повторимось, лише на цю дату платник матиме документ, що підтверджує його право на податковий кредит. У ПКУ немає заборони на більш «пізнє» формування податкового кредиту, аніж у періоді, в якому складено документ, що дає право на нього. Більше того, прямо передбачено, що право на податковий кредит зберігається протягом 365 днів (п. 198.6 ПКУ). Тож, сподіваємося, податківці візьмуть це до уваги і поставляться до ситуації з розумінням, яке вони виявили у консультації, що її ми сьогодні публікуємо.
Максим Нестеренко
