 | гармонізація обліку |  |
«Податкова» собівартість супутньої продукції визначається за бухгалтерськими правилами
Лист Державної податкової служби України від 11.04.2012 р. № 6438/6/15-1215
Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо оподаткування податком на прибуток супутньої продукції і повідомляє.
Відповідно до підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу — це витрати, що прямо пов’язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Склад собівартості виготовлених та реалізованих товарів (продукції власного виробництва) встановлено пунктом 138.8 статті 138 Кодексу.
При цьому, положеннями Кодексу не визначено термін «супутня продукція» та не встановлено порядок визначення її собівартості.
Згідно із підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Порядок визначення справедливої вартості активів наведено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств». Так, згідно з пунктом 4 цього Положення справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або сплату зобов’язання у результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Згідно з додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 справедливою вартістю готової продукції є ціна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку) виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів.
Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готова продукція — це продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу та відповідає технічним та якісним характеристикам, визначеним договором або іншим нормативно-правовим актом.
Тобто супутня продукція належить до готової продукції, виготовленої підприємством, та її собівартість може бути визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19.
Таким чином, визначення собівартості супутньої продукції <…> здійснюється виходячи із норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Заступник Голови А. Ігнатов
