Сьогодні ми поговоримо про малоприємну, але життєву ситуацію, коли людина втратила роботу і разом з нею кошти для існування. Якщо іншу роботу швидко знайти не вдалося, вона звернеться до центру зайнятості, де її зареєструють безробітним і тимчасово виплачуватимуть допомогу по безробіттю. А для того, щоб вашому колишньому працівнику або громадянину, який працював у вас за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД), визначили розмір такої допомоги, він повинен надати довідку про середню зарплату. За нею він прийде до вас. Як йому допомогти, читайте далі.
Форма довідки і строки видачі
Допомогу по безробіттю призначають і розраховують у центрі зайнятості згідно з Порядком № 1266* на підставі довідки про середню зарплату, видану роботодавцем (роботодавцями). На це звертає увагу Державний центр зайнятості в листі від 05.09.2014 р. № ДЦ-01-5947/0/6-14.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
У загальному випадку роботодавець надає довідку про середню заробітну плату (дохід) для призначення виплат на випадок безробіття за формою додатка 3 до Порядку № 1266
Якщо роботодавець - підприємство з сезонним характером виробництва, то довідку видають за формою додатка 4 до Порядка № 100.
Спеціальні строки для видачі довідки про середню зарплату для призначення допомоги по безробіттю не встановлено. Тому керуватимемося загальними строками, установленими Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР. У нашому випадку звернення громадянина потрібно вирішити у строк не більше 15 днів, оскільки питання заповнення довідки не вимагає додаткового вивчення. Щоб заповнити довідку про середню зарплату в найстисліші строки, вам необхідно ознайомитися з наступним розділом.
Як заповнити довідку про середню зарплату
Довідку про середню зарплату (дохід) заповнюють на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід).
У довідці обов’язково зазначаєте:
— прізвище, ім’я, по батькові звільненого працівника (особи, яка виконувала роботи або надавала послуги за цивільно-правовими договорами);
— назву підприємства;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків (серію та номер паспорта — для осіб, які відмовилися від такого номера за релігійними переконаннями, про що вони повідомили орган ДФС і мають відповідну відмітку в паспорті);
— номер його страхового свідоцтва (за наявності).
У табличній частині довідки наводьте всі дані, необхідні для розрахунку середньої заробітної плати, і суму сплаченого ЄСВ у частині утримань. Зауважте: форму довідки не привели у відповідність з чинним законодавством, тому нічого не залишається, як суму утриманого ЄСВ показати у графі «Страхові внески, сплачені застрахованою особою до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, гривень». Під таблицею зазначаєте суму середньої заробітної плати, розраховану відповідно до Порядку № 1266.
Тепер надамо покрокову інструкцію для розрахунку середньої заробітної плати (доходу).
Зверніть увагу: роботодавець не визначає суму допомоги по безробіттю. Її визначать у центрі зайнятості. Тому завдання роботодавця — заповнити довідку, зазначивши в ній суму середньооблікової заробітної плати.
Здавалося б, усе просто, але кожен з наведених вище кроків вимагає детальнішого розгляду. Ну що ж, розпочнемо.
Розрахунковий період. Для колишніх працівників розрахунковий період визначають за основним місцем роботи. Це останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому припинена дія трудового договору.
Якщо співробітник відпрацював менше 6 календарних місяців, середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з 1-го по 1-ше число). Можливо, співробітник пропрацював у вас менше місяця. Тоді середню заробітну плату обчислюйте за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.
Для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, розрахунковим періодом будуть останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому така особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна незалежно від кількості укладених договорів і строку їх дії. Якщо ЦПД було укладено не з початку місяця або його дія закінчилася не наприкінці місяця, до розрахункового періоду все одно включаються всі календарні дні таких місяців (див. приклад 2 до п. 14 Порядку № 1266).
Для осіб, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, розрахунковий період — 12 календарних місяців підряд (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому припинено дію трудового договору.
Важливо! З розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, якими є:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 років (6 років за медичним висновком)
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з 1-го по 1-ше число через зазначені поважні причини, виключаються з розрахункового періоду.
Наведений перелік поважних причин вичерпний. Якщо колишній працівник у розрахунковому періоді був відсутній на роботі з інших причин (наприклад, перебував у щорічній відпустці, відпустці без збереження заробітної плати), загальна кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшується (див. лист Мінпраці від 18.06.2007 р. № 382/020/153-07).
Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати. У розрахунок середньої зарплати включайте виплати, що одночасно потрапляють до фонду оплати згідно з Інструкцією № 5* і обкладаються ЄСВ. Урахуйте: у зв’язку з тим, що допомога по безробіттю виплачується виходячи з календарних днів, виплати за невідпрацьований час беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати (наприклад, відпускні тощо). Усі виплати, що задовольняють зазначеним вимогам, ви обліковуєте в місяці їх нарахування.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Якщо працівник частину місяця в розрахунковому періоді не працював з поважних причин, заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають разовий характер (див. п. 2.3 Інструкції № 5), обліковуються пропорційно відпрацьованому часу. Виплати, у тому числі й за відпрацьований період, що були нараховані працівнику в місяці, коли він не відпрацював жодного дня з поважної причини, у розрахунку середньої заробітної плати брати участь не будуть, оскільки такий місяць виключається з розрахункового періоду.
А що коли протягом розрахункового періоду працівнику нічого не нараховувалося у зв’язку з поважними причинами? У такому разі середню зарплату розраховуйте виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої працівнику на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).
Для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, середню зарплату розраховуємо виходячи з розміру щомісячного доходу в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ.
Увага! Виплати беруть участь у розрахунку середньої зарплати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ
Гранична величина застосовується окремо до кожного місяця розрахункового періоду. У 2014 році розмір цього показника дорівнює 20706 грн.
Розрахунок середньої зарплати. Середньоденна заробітна плата (дохід) для нарахування допомоги по безробіттю обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати (доходу) на кількість календарних днів за розрахунковий період без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, то розрахунок визначаємо шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Важливо! Величина середньоденної зарплати не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один день. Показник визначають шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (абзац п’ятий п. 14 Порядку № 1266). Протягом 2014 року розмір цього показника — 680,22 грн.
Аби закріпити пройдений матеріал, заповнимо довідку разом.
Приклад. Працівник Варченко Дмитро Петрович (реєстраційний номер облікової картки платника податків — 2977222222), який пропрацював на підприємстві 7 років, звільнений 29 серпня 2014 року за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.). Після звільнення працівник звернувся до центру зайнятості, де був зареєстрований як безробітний. Для призначення допомоги по безробіттю йому необхідна довідка про середню заробітну плату, за якою він звернувся до останнього роботодавця.
Працівник з 3 по 14 лютого 2014 року хворів, а з 2 по 16 червня 2014 року перебував у щорічній відпустці.
Крок 1. Розрахунковим періодом у цьому випадку є лютий — липень 2014 року.
З розрахункового періоду виключаємо 12 календарних днів хвороби. Дні відпустки не виключаємо, оскільки відпустка не названа серед поважних причин.
Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить 169 (28 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 - 12).
Крок 2. У розрахунковому періоді працівнику нараховано: заробітну плату в розмірі 19895 грн.; відпускні в розмірі 1893 грн.; лікарняні в розмірі 1950 грн.; премія до свята в розмірі 500 грн. (нарахована в лютому); матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 1000 грн. (нарахована в червні).
Премія до свята обліковується пропорційно відпрацьованому часу в лютому: 500 грн. : 20 роб. дн. х 10 роб. дн. = 250 грн.
Лікарняні в розрахунку середньої зарплати не беруть участі, оскільки вони не включаються до фонду оплати праці (п. 3.2 Інструкції № 5). Матдопомога бере участь в розрахунку в повній сумі, оскільки відпустка не названа серед поважних причин.
Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати становить 23038 грн. (19895 + 1893 + 250 + 1000).
Розрахуємо середню заробітну плату:
23038 грн. : 169 к. дн. = 136,32 грн.
Крок 3. Заповнюємо довідку про середню заробітну плату за формою додатка 3 до Порядку № 1266 (див. на с. 30).
Важливо! Якщо в роботодавця є заборгованість зі сплати ЄСВ, центр зайнятості призначить виплату допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі (544 грн.). І тільки після надходження інформації про сплату роботодавцем ЄСВ громадянину перерахують допомогу (див. лист Державного центру зайнятості від 05.09.2014 р. № ДЦ-01-5947/0/6-14).
Як бачимо, нічого складного в заповненні довідки немає. Головне — будьте максимально уважні, адже від даних, наведених в довідці про середню зарплату, залежить розмір допомоги, на яку доведеться жити безробітному. Крім того, майте на увазі, що центри зайнятості можуть проводити перевірки достовірності даних про середню заробітну плату і записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах та у фізичних осіб, які використовують найману працю.
висновки
-
На прохання працівника роботодавець зобов’язаний надати йому довідку про середню заробітну плату.
-
Довідка про середню заробітну плату, видана за формою додатка 3 до Порядку № 1266 (у загальному випадку), — підстава для визначення розміру допомоги по безробіттю.
-
При заповненні довідки про середню зарплату керуйтеся Порядком № 1266.
- Якщо ваш колишній працівник не отримає довідку про середню зарплату та/або у вас є заборгованість зі сплати ЄСВ, допомогу по безробіттю йому виплачуватимуть в мінімальному розмірі.
