Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі — ПКУ), об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Для резидента — це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пп. 164.2.1 — 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.
Підпунктом 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.
За матеріалами категорії 132.02 БЗ
коментар редакції
«Анатомія» бази обкладення військовим збором
Військові дії на сході України та дефіцит держбюджету спровокували появу в «податковому братстві» нового виду обов’язкового платежу — військового збору (далі — ВЗ). Увірвався він у наше життя в серпні 2014 року. Починалося все з малого. До об’єкта обкладення ВЗ потрапляли тільки окремі доходи громадян, а саме зарплатні доходи, винагороди за деякими видами цивільно-правових договорів і окремі виграші в лотерею. Але йшов час, війна тривала, витрати зростали, а фея-хрещена, яка збагатила б наш багатостраждальний бюджет за помахом чарівної палички, так і не з’явилася. Тоді нашими доблесними законодавцями було прийнято рішення розширити об’єкт обкладення ВЗ. І ось з 01.01.2015 р. до нього включаються вже всі доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
У роз’ясненні, що коментується, податківці розповіли, які саме доходи є об’єктом обкладення ВЗ. За їх словами, до нього включається, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податків, визначений пп. 164.2.1 — 164.2.19 ПКУ, а також інші доходи (крім зазначених у ст. 165 ПКУ), передбачені п.п. 164.2.20 цього Кодексу.
Проте в цьому роз’ясненні не згадано одну важливу деталь — не всі доходи, зазначені у ст. 165 ПКУ, звільнені від обкладення ВЗ. Як свідчить п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, від обкладення ВЗ звільнено доходи, які згідно з розд. IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, визначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25 і 165.1.52 ПКУ. При цьому до останніх належать:
1) «процентні» доходи, наведені в п.п. 165.1.2 ПКУ, а саме:
— доходи, отримані платником податків у вигляді процентів, нарахованих на цінні папери, емітовані Мінфіном, і на боргові зобов’язання НБУ;
— доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечене державними чи місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбано нерезидентами за межами України через уповноважених агентів — нерезидентів;
— доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів за надані державі чи бюджету АР Крим або міському бюджету позики (кредити або зовнішні позики), що відображаються в Держбюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі НБУ;
— доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечене державними або місцевими гарантіями;
2) дивіденди, що нараховуються на користь платника податків у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою-резидентом, яка нараховує такі дивіденди, що збільшують статутний фонд емітента без зміни пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента (п.п. 165.1.18 ПКУ);
3) доходи, отримані платником податків за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, а також за брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ (п.п. 165.1.25 ПКУ);
4) інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ і казначейськими зобов’язаннями України, емітованими Мінфіном, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти (п.п. 165.1.52 ПКУ).
Тобто перелічені вище доходи також уключають до бази обкладення ВЗ (з 13.03.2015 р.*).
* Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом № 211.
При цьому податківці зазначають: ВЗ необхідно утримувати з усієї суми доходу, що є об’єктом оподатковування, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податків протягом звітного податкового періоду, без жодних відрахувань. Тобто базу обкладення ВЗ слід визначати без вирахування ПДФО, ЄСВ, ПСП тощо. Про це податківці говорили й раніше, зокрема, у листі від 08.09.2014 р. № 3095/6/99-99-17-03-03-1.
Що ж, як бачите, база обкладення ВЗ в окремих випадках може разюче відрізнятися від об’єкта обкладення ПДФО. Тому при оподаткуванні доходів фізосіб будьте дуже уважними і не забувайте про нюанси, наведені в нашому коментарі.
