Резерв сумнівних боргів: обережно з різницями!

В обраному У обране
Друк
Яновська Наталія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Грудень, 2015/№ 98
Лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15

висновки документа


1. У разі списання «безнадійної» дебіторки за рахунок резерву сумнівних боргів (РСБ) фінансовий результат не зменшується.

2. «Безнадійна» дебіторка, що відповідає ознакам п.п. 14.1.11 ПКУ, у разі недостатності РСБ списується на витрати

Як ви вже зрозуміли, у листі йдеться про податкові різниці, пов’язані з формуванням РСБ. Отже, проблема стосується всіх високодохідників і тих малодохідників, які з доброї волі рахують податкові різниці.

У принципі, висновок фіскалів не дивний, адже саме так і сформульовано норми ПКУ: при нарахуванні РСБ (Дт 944 — Кт 38) — збільшуємо фінрезультат, при його використанні (Дт 38 — Кт 36) нічого не робимо в податкових цілях.

І що виходить? У програші ті законослухняні платники — адепти ідеального бухобліку, які створювали РСБ у себе в обліку. Адже вони ніколи не зменшать об’єкт оподаткування на витрати за списаною за рахунок резерву «безнадійною» дебіторкою. А ті, хто недбало до цього ставилися, або талановито занижували витрати на РСБ, не постраждають. Адже вони отримають витрати в періоді списання «безнадійної» дебіторки (Дт 944 — Кт 36) і не матимуть жодних податкових різниць. Якщо, звичайно, заборгованість вписується у критерії п.п. 14.1.11 ПКУ.

Дивне інше. Чому законодавці так «покарали» РСБ? Адже із забезпеченнями з П(С)БО 11 «Забезпечення» вони обійшлися інакше, цілком зважено. Так, наприклад, при створенні гарантійного забезпечення хоч і забираються витрати через податкові різниці, але вони ж і повертаються потім — у періоді реального виконання гарантійних зобов’язань ( п. 139.1 ПКУ). А ось з РСБ не так: витрати для податкового обліку пропадають назовсім*.

* Єдина різниця, що зменшить фінрезультат, виникне тільки тоді, коли підприємство вирішить переглянути резерв у бік зменшення (Дт 38 — Кт 719), п.п. 139.2.2 ПКУ.

Після всього вищевикладеного хоч-не-хоч виникає запитання: а що все ж таки буде, якщо не створювати РСБ, махнути на нього рукою?

Легше підприємствам, які ведуть облік за МСФЗ: вони мають право самі обирати, створювати резерв чи не створювати (§ 63 МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»). Для визначення суми дебіторської заборгованості в балансі їм слід протестувати заборгованість на предмет знецінення.

Складніше тим, хто веде облік за П(С)БО. Їм резерв створювати обов’язково, але тільки для тієї дебіторки, що відповідає одночасно таким вимогам: є фінактивом, не куплена та не призначена для продажу, не вважається безнадійною. Як бачимо, під резервування підпадає дебзаборгованість, за якою мають бути отримані гроші. Обов’язковість створення резерву під таку дебіторку випливає з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (див. також лист Мінфіну від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057). Тому ми б не рекомендували ігнорувати вимогу про створення РСБ, тим більше що податківці можуть перевіряти й бухоблік ( пп. 20.1.43 і 20.1.44 ПКУ).

Інша справа, що саме в руках підприємства всі важелі для мінімізації розміру РСБ. Адже порядок, метод розрахунку встановлюються підприємством самостійно і прописуються в наказі про облікову політику. Тобто, тут немає чіткої формули, проте є чимало суб’єктивних факторів. Отже, податківці максимум, до чого можуть чіплятися, так це до факту відсутності РСБ, а ось до його розміру дуже складно висунути претензію. Адже професійна думка перевіряючого тут не переважить професійну думку бухгалтера, якому дані всі права оцінювати дебзаборгованість на предмет сумнівності.

Усі подробиці зі створення, обліку, перерахунку РСБ — в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити