10.03.2015

Два (договори) — в одній (податковій накладній): чи можливо?

Підприємство — платник ПДВ поставило без передоплати іншому підприємству — платнику ПДВ товар за двома різними договорами купівлі-продажу одночасно, тобто в один день. Чи можна оформити одну податкову накладну на весь поставлений товар?

Формальної заборони ви в законодавстві не знайдете. У тому сенсі, що ніде не зазначено, мовляв, «не можна оформляти однією податковою накладною (далі — ПН) постачання товару в один день одному покупцю за двома (або декількома) різними договорами з ним»… ☹ Але ми категорично не рекомендуємо вам забивати голову такими ідеями. І без того суцільні скарги на проблеми з реєстрацією ПН…

Для «затравочки» почнемо з того, що у схожій ситуації дозволено. Дивіться: якщо один і той самий покупець протягом одного дня сплатив аванс одному й тому самому постачальнику товару декількома сумами, то фіскали не вважають помилкою виписку покупцю таким постачальником (зрозуміло, платником ПДВ) за такий день однієї ПН. Але тільки за умови, що це один і той самий товар і робиться це в межах одного й того самого договору. До речі, ви вже читали про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 70, с. 43.

Формально як дозвіл слугує відповідь на запитання 2 з Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 (далі — УПК № 127). Ця відповідь дублюється в підкатегорії 101.19 БЗ. До речі кажучи, це далеко не єдиний випадок, коли спрощенням порядку оформлення ПН ми зобов’язані не закону, а фіскалам. ☺ Наприклад — зведені та підсумкові ПН.

До речі, ваше запитання не лежить у фарватері ані першої (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 83, с. 15), ані другої (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34).

У цьому випадку зверніть увагу на такі тонкощі. У зазначеній УПК № 127 разом з умовами про «одноденність», «однодоговірність» і «однопарність сторін договору» сформульовано такі суворі обмеження:

1) дозвіл стосується тільки передоплати (авансу);

2) передоплачений має бути, по-перше, товар, а по-друге — один і той самий товар! Інакше кажучи: «зводити» в одну ПН можна тільки такі, прив’язані до «часткових» авансових платежів одного дня «часткові» ПН, в яких графа 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» була б чітко ідентична!

Але головне — навіть за дотримання всіх цих суворих умов виписка однієї ПН в описаній ситуації не приписується, а лише допускається податківцями. До речі, без жодної аргументації та посилань на норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). ☹

А якщо так, то, з одного боку, ми вважаємо, що під такий дозвіл цілком повинні підпадати, по-перше, не тільки передоплати (зрозуміло — «одноденні», «однодоговірні» і «однопарні»), але й аналогічні непередоплачені постачання. По-друге — під цей самий дозвіл мають підпадати не тільки товари, але й роботи (послуги) — при складанні (в один день у межах одного договору між одними й тими самими його сторонами) декількох актів приймання-передавання. По-третє, умову щодо одноманітності передоплачених товарів (за дотримання всіх інших трьох «одно…») ми теж вважаємо надуманою.

З іншого боку — повторюємо — цей варіант допускається до застосування виключно завдяки добрій волі фіскальної служби, тоді як основним варіантом залишається виписка окремої ПН на кожну окрему авансову платіжку / витратну накладну (ТТН) / акт виконаних робіт (наданих послуг).

Ми настільки детально розповіли про можливості складання однієї ПН для «однодоговірної» ситуації, щоб уже не повторювати їх як аргументи (даруйте — аргументи «проти») для вашої — «різнодоговірної»

Плюс до того додамо ще дещо.

Перше. У п.п. «и» п. 201.1 ПКУ серед обов’язкових реквізитів ПН зазначено «вид цивільно-правового договорУ» — тобто останній передбачається заначати в однині.

Друге. У нині чинній формі ПН, затвердженій наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (у редакції від 14.11.2014 р. № 1129), відповідний реквізит має такий вигляд:

Погляньте самі: чи зможете ви без порушення форми ПН вписати до цього реквізиту ПН більше одного договору? ☹ При цьому під «вписати» ми ось уже більше двох місяців розуміємо не писанину ☺, а введення буквено-цифрових реквізитів саме електронного документа! Коротше кажучи: відповідне ПЗ просто не дасть вам реалізувати ідею-фікс… До речі, це стосується і форми коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до ПН), затвердженої тим самим наказом. Там ви зіткнетеся з такою самою проблемою ☹.

На цьому можна поставити крапку, але ми не маємо права приховати від вас свіжу лазівку ☺. Нещодавно в підкатегорії 101.19 БЗ з’явилася консультація фіскалів, яка дає можливість платнику відображати в процитованому вище реквізиті інформацію про додаткову угоду, складену до укладеного раніше договору! При цьому, наприклад, якщо до вихідного договору купівлі-продажу від 10.10.2014 р. № 10 складено додаткову угоду від 01.04.2015 р. № 25, то пропонується в текстовій частині реквізиту зазначити «додаткова угода від 01.04.2015 р. № 25 до договору купівлі-продажу», у клітинках правіше — відповідно дату («10102014») і номер («10») вихідного договору.

Зрозуміло, що додатковою угодою можна «підв’язати» один до одного і декілька договорів. Проте нещодавній сумний досвід, коли письмові рекомендації ДФСУ не вдається реалізувати на практиці, змушує нас бути обачними.

І нехай у вас не буде проблем!..