* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Якщо буквально дотримуватися всіх вимог податківців, такий РК потрібний. Але є нюанси, про які ми повідаємо далі... Загалом, читайте та приймайте рішення самі.
Спочатку нагадаємо читачам, що в питанні йдеться про зведену ПН, яку тепер приписано складати при нарахуванні податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п. 198.5 ПКУ. Мається на увазі передбачене в цьому пункті нарахування ПЗ як компенсації ПДВ, віднесеного до ПК за податковими накладними (ПН) на придбання товарів/послуг, використовуваних в неоподатковуваних ПДВ або/та «негосподарських» операціях**.
** Детально про ці («породжені» СЕА) нововведення читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63 і № 66, с. 19.
Про складання згідно з п. 198.5 ПКУ таких зведених ПН (не пізніше останнього дня звітного періоду) для нарахування вищезазначених ПЗ головні фіскали написали у своєму листі від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17. У цьому самому листі податківцями надано рекомендації щодо заповнення таких ПН. Зокрема, там прописано, що у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» можуть (!) зазначатися номери і дати ПН, отриманих від постачальників за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, використаними (призначеними для використання) в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності. Судячи із запитання, саме тут і наплутала бухгалтер.
У зв’язку з цим нагадаємо читачам, що фіскали запропонували складати різні зведені ПН залежно від напряму використання придбаного.
Окрема зведена ПН із зазначенням в її лівій верхній частині типу причини «08» складається для нарахування ПЗ за придбаннями товарів/послуг, що підлягають використанню в операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ.
Окрема зведена ПН із зазначенням типу причини «09» (як у нашому запитанні) складається для нарахування ПЗ за придбаннями товарів/послуг, що підлягають використанню в пільгованих за ПДВ операціях.
До речі, податківці ще забули згадати про придбання товарів/послуг для використання поза межами господарської діяльності платника, які в п. 198.5 ПКУ теж окремо згадані. Схоже, за ними треба складати для нарахування ПЗ окрему зведену ПН (з типом причини 13). Хоча, у світлі зазначеного листа, можливо, є резон об’єднати такі придбання з «необ’єктними» і зазначати їх скопом в одній зведеній ПН з типом причини «08»… Фіскали поки що з цього приводу не висловилися.
А тепер повернемося конкретно до відповіді на поставлене запитання.
По-перше, звертаємо увагу, що викладений в згаданому листі порядок заповнення такої зведеної ПН має рекомендаційний характер і нормативно не закріплений. Щоправда, сам обов’язок виписки дуже зручних для платників зведених ПН «під» ПЗ, нараховані згідно з п. 198.5 ПКУ, тепер прямо прописано у зазначеному пункті. Потурбувався про це Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII (детальніше читайте про нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, с. 4).
По-друге, ми вже висловлювалися, що оскільки такі ПН покупцям не видаються, то, у принципі, можна взагалі не «морочитися» з їх випискою, головне — відобразити правильну суму ПЗ за декларацією (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 22). У «формулі ПН-щастя» «регліміт» усе одно на такі ПЗ знизиться, однак пізніше — за датою подання декларації (через показник ∑Перевищ). За невиписку та нереєстрацію в ЄРПН таких ПН (і РК до них) вам ніякі санкції не загрожують, крім адмінштрафу посадовцям за ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-X (85 — 170 грн.) — див. із цього приводу консультацію у БЗ (категорія 101.31). Але цей адмінштраф і так супроводжує практично будь-яку перевірку.☹
У зв’язку з цим виникає резонне запитання: чи варто в такому разі витрачати ваш дорогоцінний бухчас на виписку «нульового» РК до зведеної ПН і реєстрацію його в ЄРПН? Особливо у світлі того, що порядок складання таких ПН (і РК до них) не узаконено.
Мабуть, єдиним аргументом (крім зазначеного адмінштрафу) на користь метушні з РК до зведеної ПН може бути той, що коли в майбутньому вам знадобиться зменшити ПЗ за такою зведеною ПН, то можуть виникнути проблеми з його зменшенням. Мовляв, через некоректність зазначення в цій зведеній ПН одного з обов’язкових її реквізитів, у цьому випадку — «номенклатури»...
Хоча, за великим рахунком, «номенклатуру», яку рекомендують фіскали відображати у графі 3 таких зведених ПН, неможливо вважати номенклатурою у звичному розумінні цього терміна. А тому можна стверджувати, що оскільки в такій ПН відсутня номенклатура, то в цій ПН не може бути й порушення такого обов’язкового реквізиту, як «опис (номенклатура) товарів/послуг».
До речі, у майбутньому необхідність зменшення ПЗ за такими зведеними ПН може виникнути не тільки внаслідок будь-якої сумової помилки в ПН (вашої або — «успадкованої» від ПН вашого постачальника). А також і в разі перенаправлення надалі для використання в оподатковуваних операціях тих придбань товарів (у тому числі необоротних активів) і послуг, на які нараховувалися ПЗ за зведеною ПН.
Утім, і в тому випадку, коли знадобиться зменшити такі ПЗ у майбутньому, не все безнадійно. Тільки-но виникне необхідність зменшення ПЗ, можна буде одним РК до цієї зведеної ПН одразу підправити й показник «номенклатура», і провести необхідне зменшення ПЗ.
Якщо ж вам дуже нудно і ви найсуворішим чином дотримуєтеся не тільки нормативів, а також і всіх цидулок фіскалів, то виписуйте РК до цієї зведеної ПН і виправляйте в ній помилки в «номенклатурі». Механізм виправлення стандартний — рядки, де прописані ПН з неправильними реквізитами, мінусуєте і проводите ті самі рядки, але з правильними реквізитами номерів і дат «вхідних» ПН.