Не станемо тут з’ясовувати, на якій підставі ви наважилися випровадити у службове відрядження не працівника підприємства, а пана засновника господарського товариства — усі аргументи «за» ви давно знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 43, с. 6.
І зрозуміло, завдяки п.п. 170.9.1 ПКУ ви ніскільки не сумніваєтеся, що суми скомпенсованих йому витрат на відрядження на загальних підставах (1) не будуть обкладені ПДФО і (2) завдяки бухгалтерським правилам благополучно зменшать вашу базу з податку на прибуток. Нагадаємо, до речі, що до 01.01.2015 р. включати такі суми до складу тих валових витрат дозволяв нині відсутній п.п. 140.1.7 ПКУ.
І нехай вас не бентежить той факт, що в зазначеному п.п. 170.9.1 ПКУ термін «засновник» не фігурує, а йдеться про осіб,
які є членами керівних органів платника податку
Адже згідно зі ст. 89 ГКУ управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи і посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначаються залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках — учасники (засновники) товариства. Очевидно — будучи правомочними учасниками загальних зборів як найвищого органу управління останнього. Хто ж заперечить, що найвищий орган управління — це і є керівний орган платника податку? Більше того: голова і члени виконавчого органу товариства, голова ревізійної комісії (ревізор), а в разі створення ради товариства (наглядової ради) — голова і члени цієї ради взагалі визнаються посадовими особами такого госптовариства.
Інакше кажучи, усі перелічені вище особи (голова і члени правління, наглядової ради, голова ревізійної комісії, учасники/засновники) відповідно до законодавства є членами керівних органів платника податку.
Добре. А що коли у відрядженні такий член керівного органу примудрився перепити захворіти? ☹
Що йому від вас можна
Зрозуміло, що в такій форс-мажорній ситуації ви можете (знову ж таки — на загальних підставах) подовжити йому первісно встановлений строк відрядження і навіть дослати грошей (скажімо, на банківську картку). Наказ про подовження радимо видати одразу ж після повернення відрядженого і в усякому разі — до подання ним до бухгалтерії авансового звіту. Але не забудьте затребувати від нього відповідне пояснення у формі доповідної записки. Про все це ви теж чудово знаєте з того самого номера — «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 43, с. 18.
Зрозуміло, такому страждальнику на підставі його авансового звіту підприємством, яке відряджає, будуть компенсовані всі документально підтверджені витрати на відрядження (крім проживання — у разі, якщо він у дні хвороби «проживав» у стаціонарі) — увага! — і добові за весь строк відрядження (з урахуванням днів його подовження).
Буквоїдам нагадаємо, що для обґрунтування подібної щедрості можна послатися на пп. 9 і 10 розд. ІІ (для внутрішньоукраїнських) та п. 4 розд. ІІІ (для закордонних відряджень) сакральної Інструкції № 59. Хоча вона й не стосується «комерсів», а поширюється тільки на підприємства, установи та організації, що фінансуються з бюджету, податківці прямо зазначають (див. лист ДПАУ від 14.05.2013 р. № 2502/6/99-99-17-03-03-15 і консультацію з підкатегорії 103.17 БЗ), що цю Інструкцію й перші теж
можуть використовувати як допоміжний (довідковий) документ
Але! Зрозуміло, причину затримки (нехай вона й поважна) обов’язково слід підтвердити документально — адже не можна ж читати Інструкцію № 59 настільки вибірково, щоб не помітити відповідну вимогу.
Звертаємо вашу увагу на два моменти.
1. Якщо відрядженому не пощастило на батьківщині, то згідно з п. 1.10 розд. 1 Інструкції № 455 листок непрацездатності поза своїм постійним місцем проживання і роботи він отримати зможе — зрозуміло, якщо він працевлаштований, щоб сказати правду при заповненні реквізиту «Місце роботи» такого листка непрацездатності*, інакше йому можуть видати тільки довідку про період тимчасової непрацездатності довільної форми. Зауважимо: і той і інший документи видають тільки з дозволу головлікаря лікувального закладу, до якого непрацездатний звернеться за місцем відрядження/захворювання. Проза життя: при цьому медики, як правило, постараються зідрати з нього такий собі внесок «на благодійність». ☹ При лікуванні у стаціонарі лікарняний, що видається, засвідчується підписом саме головлікаря і печаткою закладу ( п. 1.11 розд. 1 Інструкції № 455).
* Як відомо, згідно з п.п. 2.2 Інструкції № 532 цей реквізит заповнюється зі слів пацієнта.
2. Якщо ж хвороба наздогнала відрядженого за кордоном, то йому ще доведеться повозитися. Документ, що підтверджує його «закордонну» непрацездатність, треба спершу перекласти українською мовою і нотаріально посвідчити, після чого обміняти його (за рішенням ЛКК) на наш — тобто встановленої форми — лікарняний листок. Але такий обмін можливий тільки для обмеженого переліку гострих і невідкладних медичних ситуацій ( п. 1.12 розд. 1 Інструкції № 455).
Ну що ж — компенсацію витрат на відрядження і добові (у тому числі і за час хвороби) такий засновник таки отримає! ☺ А лікарняні?
Чого йому від вас не можна
Оскільки ваше підприємство, що відряджало засновника у статусі члена керівного органу (див. на початку), не є його роботодавцем, а він у свою чергу — вашим найманим працівником, засновник не відповідає критеріям застрахованої особи, установленим у п. 1 ст. 18 Закону № 1105. Ви навіть не зможете прийняти такий лікарняний листок для оформлення виплати допомоги (а для підтвердження строку подовження відрядження зможете. — Прим. авт.). Причина формальна: у реквізиті «Місце роботи» лікарняного листка (якщо він, звичайно, взагалі оформлявся — див. вище), очевидно, буде правдиво вказано не ваше найменування! ☹
Якщо така особа оформлена за основним місцем роботи на іншому підприємстві, то найімовірніше на період відряджання з вашого підприємства там їй було оформлено відпустку без збереження заробітної плати. У такому разі для неї непереборною перешкодою в отриманні допомоги буде п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105.
В інших випадках вона може спробувати допомогу отримати, однак є тут одне серйозне «але»... Щоб оформити та отримати допомогу, зрозуміло, необхідний оригінал лікарняного листка.
І якщо вже ми граємо за правилами Інструкції № 59, то
для підтвердження строку подовження відрядження бажано мати оригінал листка непрацездатності (див. зазначені вище пп. 9 і 10 розд. ІІ), але може згодитися і його копія, засвідчена за основним місцем роботи (аналогічно сумісництву), а також довідка, що засвідчує час непрацездатності
Зауважимо: відповідна довідка, що засвідчує час непрацездатності, згадується в тому ж п. 1.8 розд. 1 Інструкції № 455 поруч і абсолютно нарівні з листком тимчасової непрацездатності.
Зрозуміло, нашому підприємству не цікаво, чи отримав цей засновник за відповідні дні хвороби свої лікарняні за основним місцем своєї роботи — якщо, звичайно, воно в нього є... ☺
Аби він більше не хворів. Особливо під час вашого відрядження...
висновки
Відрядженому вашим підприємством засновнику в разі його хвороби у від’їзді таке відрядження може бути подовжене на підставі оригіналу лікарняного листка, його копії, засвідченої за основним місцем роботи, — за наявності останнього, а також довідки, що засвідчує час непрацездатності, — з виплатою йому компенсації витрат і добових за всі дні відрядження (уключаючи подовження).
А виплатити йому лікарняні ваше підприємство не має права оскільки він не є працівником вашого підприємства.