По-перше, не «КРУшники» (забудьте нарешті цю абревіатуру, що давно вийшла з ужитку, — «КРУ»), а Держфінінспекція*. А по-друге — так, вона вас перевіряти уповноважена.
* Згідно з постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43 цей «центральний орган» незабаром працюватиме вже під новою «вивіскою» — Державна аудиторська служба України (скорочено — Держаудитслужба).
1. Оскільки ви отримуєте оплату від бюджетної організації (яка утримується за кошти державного та/або місцевого бюджетів), саме такі гроші цікавлять Держфінінспекцію. Якщо конкретніше, то ст. 113 Бюджетного кодексу України уповноважує органи Держфінінспекції контролювати цільове та ефективне використання коштів державного та місцевих бюджетів.
2. Не думайте, що це стосується тільки самих бюджетних організацій (розпорядників бюджетних коштів). Річ у тім, що ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII (далі — Закон № 2939) одним із головних завдань Держфінінспекції з фінансового контролю за використанням держфінресурсів (тобто бюджетних коштів) прямо називає — увага! — такий контроль не тільки у їх розпорядників, але, зокрема, й на підприємствах, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів, а також контроль за дотриманням законодавства про держзакупівлі.
Тобто ваше підприємство теж належить до категорії «підконтрольних установ» для Держфінінспекції.
При цьому зауважимо: згідно зі ст. 2 Закону № 2939 Держфінінспекція уповноважена на фінконтроль і будь-яких інших суб’єктів, не віднесених до категорії «підконтрольних установ», — але тільки на підставі судового рішення в межах кримінального провадження. Та не будемо про сумне…☹
Підемо далі. Відповідно до ст. 2 Закону № 2939 держфінконтроль реалізується Держфінінспекцією шляхом проведення: а) державного фінансового аудиту; б) перевірки державних закупівель; в) інспектування. Очевидно, вас можуть торкнутися тільки «б» і «в».
3. Забігаючи наперед, звертаємо вашу особливу увагу на право Держфінінспекції, установлене в п. 12 ст. 10 Закону № 2939. З метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку «підконтрольної установи» (тобто вашого підприємства) Держфінінспекція має право проводити зустрічні звірки у ваших субпідрядників. ☹ На цьому зроблено акцент у листі Держфінінспекції від 06.12.2012 р. № 02-18/1346. Але — увага! — на цій підставі вона має право провести в нього і у вас саме зустрічну звірку, а не ревізію. Дивіться, у чому тут різниця. Згідно з частиною сімнадцятою ст. 11 Закону № 2939 звірка не є контрольним заходом і проводиться на підставі направлення, виписаного керівником органу Держфінінспекції. Тобто, звірка — це не захід держфінконтролю, а отже це не «а», не «б» і не «в» (див. вище). І тому, на нашу думку, по-перше, предмет зустрічної звірки обмежений тільки тим, що прямо перелічено щодо її (а не ревізій!) проведення в п. 12 ст. 10 Закону № 2939, а саме: перевіркою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку. І крапка! ☺ А по-друге, при проведенні саме зустрічної звірки у вас або у вашого контрагента (на відміну від ревізії) держфінінспектор не має всіх прав, установлених у ст. 10 Закону № 2939, а може перевірити тільки конкретні операції і тільки з точки зору їх реальності і повноти відображення в обліку. Причому, тільки в того підприємства, яке він «звіряє», а не йти по ланцюжку далі!
4. Повернемося до численних (установлених у ст. 10 Закону № 2939) прав Держфінінспекції щодо «підконтрольних установ» (тобто і вашого підприємства теж). Її органи мають право зокрема:
— вимагати проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ, коштів і розрахунків, а в разі відмови — примушувати до її проведення судовим рішенням, а до його прийняття — увага! — опечатувати каси, склади та архіви у присутності понятих на 24 години згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.07.2006 р. № 1028;
— при проведенні ревізій (але не звірок!) вилучати копії первинних документів, що свідчать про порушення (але не всіх підряд!), а на підставі рішення суду — їх оригінали;
— отримувати від контрагентів-субпідрядників довідки та копії документів про взаєморозрахунки, зрозуміло, у межах відповідного «бюджетного» підряду;
— ініціювати визнання договорів недійсними з вилученням у судовому порядку до бюджету коштів за ними;
— накладати на посадових осіб адмінстягнення (згідно зі ст. 2341 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядати справи та карати мають право тільки уповноважені посадові особи Держфінінспекції і тільки за порушення, перелічені у ст. 1642 цього Кодексу).
5. Згідно зі ст. 4 Закону № 2939 інспекція проводиться у формі ревізії.
Види та порядок проведення ревізій регламентовано у ст. 11 Закону № 2939, і що цікаво — ревізії бувають тільки виїзними (тобто проводяться у приміщенні підприємства) і подібно до податкових перевірок бувають плановими та позаплановими. Не станемо заглиблюватися в подробиці, регламентовані Порядком проведення інспектування Держфінінспекцією…, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550, і конкретизовані в Методрекомендаціях, затверджених її наказом від 14.12.2011 р. № 90 (почитаєте їх самі, якщо вже припече)… А тут тільки зауважимо, що для початку планової ревізії органи Держфінінспекції повинні письмово повідомити «підконтрольну установу» про дати її початку та закінчення не менше ніж за 10 днів до першої з цих дат (до речі, планова ревізія проводиться одночасно з плановою податковою перевіркою). Але! При будь-якій ревізії контролери зобов’язані пред’явити вам направлення. А що стосується саме позапланової ревізії, то головне ось що: згідно з частиною шостою ст. 11 Закону № 2939 її може бути проведено тільки за рішенням суду і не частіше одного разу на квартал.
Важливо, що підстав для позапланової ревізії дуже небагато і їх вичерпний перелік установлено в пп. 2 — 5 частини п’ятої ст. 11 Закону № 2939. Повторюємо: вичерпний! ☺ Привернемо вашу увагу тільки до однієї підстави для позапланової ревізії: чекайте на неї, якщо Держфінінспекції потрібно перевірити відомості, отримані від вашого контрагента, а ви протягом 10 робочих днів не надасте пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит ревізорів.
