01.12.2016

Розраховуємо середню зарплату... А куди дівати період служби?

Стандартна ситуація: «солдат підприємства», відслуживши належне, повернувся на рідне місце роботи. Працює добре, ну просто розумничок. Та ось невдача, захворів... А може, і не захворів зовсім, а просто вирішив піти у відпустку (роботодавець не проти) — побути з сім’єю, покопатися на дачі або в машині, з’їздити з друзями порибалити... Сів бухгалтер йому розраховувати середню зарплату, щоб оплатити період такої «законної нероботи». Опа! А в розрахунковому періоді «сидить» час військової служби! Що з ним робити? Викидати або залишати? Давайте розбиратися!

Ви вже знаєте, що на час військової служби за мобілізованими працівниками, а також тими, хто вступив на військову службу за контрактом (контрактники) або був призваний на строкову службу (строковики), роботодавці зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток ( ст. 119 КЗпП).

Причому, у 2015 році роботодавці мобілізованих працівників могли отримати з бюджету компенсацію такого «військового» середнього заробітку, нарахованого за місяці 2014 — 2015 років, і не справляти з його сум ЄСВ.

Середній заробіток, нарахований «солдатам підприємства» за місяці цього (2016) року, уже не компенсується з бюджету ☹. Роботодавці виплачують його за рахунок власних коштів і справляють з нього ЄСВ у загальному порядку.

Запам’ятаємо. Це важливо!

Порядок оплати періоду військової служби освіжили в пам’яті. Час переходити до суті запитання. Припустимо, що колишній «солдат підприємства»...

...опинився на лікарняному

Тут на перше місце виходять Закон № 1105 і Порядок № 1266.

У загальному випадку середньоденну зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності знаходимо, поділивши нараховану в розрахунковому періоді (12 календарних місяців) зарплату, з якої справлявся ЄСВ, на кількість календарних днів у такому періоді. При цьому із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключаємо дні, не відпрацьовані з поважних причин.

З «військової» середньої зарплати, нарахованої за місяці 2016 року, справлявся ЄСВ. Тому й сума такої зарплати, і дні військової служби «солдата підприємства» братимуть участь у розрахунку лікарняних.

А ось з «військовою» середньою зарплатою, нарахованою за місяці 2014 — 2015 років, не все так однозначно. Якщо роботодавці отримували її компенсацію з бюджету, то вони ЄСВ з такої зарплати не сплачували.

Якщо ЄСВ не сплачували, то й «військова» середня зарплата до розрахунку лікарняних потрапити не може

Її треба викинути звідти.

А як тоді бути з періодом, за який її нараховано? Календарні дні, що припадають на цей «безЄСВшний» період, можете сміливо прибирати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Проти цього не заперечують ані Мінсоцполітики (листи від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15, від 17.08.2015 р. № 469/18/99-15, від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15), ані ФТВП* (лист від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812).

* Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Але якщо ви за місяці 2014 — 2015 років не отримували компенсацію «військової» середньої зарплати з бюджету (справляли з неї ЄСВ, як зі звичайної зарплати), то і сума такої зарплати, і місяці, за які її нараховано, братимуть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності.

Приклад 1. Працівник, який був призваний у липні 2015 року, демобілізований 31 жовтня 2016 року. З 7 листопада 2016 року він приступив до роботи, а 11 листопада захворів.

У розрахунковому періоді (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) ЄСВ не справляли тільки з суми «військового» середнього заробітку, нарахованого за листопад 2015 року (5250,00 грн.).

Сума середнього заробітку, нарахованого працівнику за грудень 2015 року — жовтень 2016 року, — 46000,00 грн.

З розрахункового періоду виключаємо календарні дні листопада 2015 року. Адже за цей період ЄСВ не сплачено.

Кількість календарних днів, що братиме участь у розрахунку лікарняних:

366 - 30 = 336 (к. дн.),

де 366 і 30 — це загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді та кількість календарних днів у листопаді 2015 року відповідно.

У розрахунку лікарняних братиме участь тільки «військовий» середній заробіток, з якого справлявся ЄСВ (46000,00 грн.).

Розрахуємо суму середньоденної зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності:

46000,00 : 336 = 136,90 (грн.).

Але для правильного обчислення суми лікарняних недостатньо розрахувати суму середньоденної зарплати. Потрібно ще знати страховий стаж працівника. Порядок його обчислення встановлено ст. 21 Закону № 1105.

Так-от, з 01.01.2011 р. до страхового стажу місяць потрапляє як повний за умови, що за нього сплачено ЄСВ у сумі не менше мінімального страхового внеску. Виняток — періоди, передбачені абзацом другим ч. 1 ст. 21 Закону № 1105.

Якщо ж сума сплаченого ЄСВ нижча за мінімальний страховий внесок, то місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплаченого ЄСВ.

А як же бути з періодами несплати ЄСВ із сум «військового» середнього заробітку, що компенсувався з бюджету? На жаль, вони до страхового стажу не увійдуть (лист Мінсоцполітики від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15).

Але ця біда не біда, якщо ваш працівник — учасник бойових дій (що підтверджено відповідним посвідченням).

Працівникам — учасникам бойових дій лікарняні виплачують у розмірі 100 % середньоденної зарплати

Це закріплено в п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551.

Проте не забувайте про обмеження за максимальною сумою допомоги для працівників, які за 12 місяців заробили собі страховий стаж менше 6 місяців (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105). Детально про них читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 77. Для того щоб їх дотримати, можливо, доведеться розраховувати стаж навіть за пільговиками.

А тепер давайте розглянемо ситуацію, коли колишній «солдат підприємства»...

...йде у відпустку

Тут усе вирішує Порядок № 100. Нарахування виплат за час відпустки здійснюють виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. У загальному випадку його знаходять, поділивши сумарний заробіток, нарахований за розрахунковий період (останні перед початком відпустки 12 календарних місяців), на відповідну кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Далі отриманий результат множать на число календарних днів відпустки і знаходять суму відпускних.

У розрахунку «відпускної» середньоденної зарплати беруть участь виплати, зазначені в п. 3 Порядку № 100, а також ті, що нараховані за час, протягом якого за працівником зберігали середній заробіток, у тому числі за час виконання державних і громадських обов’язків. Це прямо прописано в абзаці четвертому п. 3 Порядку № 100. Військова служба — це не що інше, як виконання громадських обов’язків ( ст. 119 КЗпП).

Підсумок:

середній заробіток за період військової служби «солдата підприємства» бере участь у розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускних

При цьому не має значення, компенсувався він з бюджету чи ні.

А як бути з «відпускним» стажем? Тут усе зрозуміло. Період військової служби мобілізованих працівників, а також «строковиків» і «контрактників» уключається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Підстава — п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівник з 11 листопада 2016 року йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні.

Розрахуємо суму «відпускного» середньоденного заробітку:

(5250,00 + 46000,00) : 356 = 143,96 (грн.),

де 356 — кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 34, с. 46).

Сума відпускних дорівнює:

143,96 х 24 = 3455,04 (грн.).

А тепер давайте поглянемо, як розвиватимуться події, якщо працівник...

...виїжджає у відрядження

Працю у відрядженні оплачують згідно з трудовим або колективним договором. При цьому розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку працівника.

Розрахунок середньої зарплати для оплати періоду відрядження здійснюють також згідно з Порядком № 100. Але на відміну від середньоденної зарплати для оплати періоду відпустки, «відрядну» середньоденну зарплату розраховують виходячи з виплат, нарахованих за фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді (у загальному випадку в останніх двох місяцях, що передують місяцю від’їзду у відрядження).

Причому при розрахунку «відрядної» середньоденної (середньогодинної) зарплати разом з виплатами, переліченими в п. 4 Порядку № 100, також не враховують виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток за працівником (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо), і лікарняні.

Таким чином, навіть якщо до розрахункового періоду у вас потрапить «військовий» середній заробіток, ви його сміливо викидайте з розрахунку «відрядної» середньоденної (середньогодинної) зарплати.

Порядок розрахунку середньоденної зарплати за два місяці ви знайдете на с. 18 цього номера.

Підіб’ємо підсумки?

висновки

  • Сума «військової» середньої зарплати, з якої не справлявся ЄСВ, не бере участь у розрахунку лікарняних.
  • При розрахунку відпускних не має значення, компенсувалася «військова» середня зарплата з бюджету чи підприємство виплачувало її за рахунок власних коштів. Така виплата, нарахована в розрахунковому періоді, візьме участь в обчисленні суми відпускних.
  • Сума «військової» середньоденної зарплати не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду відрядження.