У вашому випадку помилку в даті РК слід виправити шляхом складання «обнуляючого» і нового РК з правильною датою. При цьому помилковий і «обнуляючий» РК у декларації з ПДВ не відображають. Але зауважте: на наш погляд, виправляти помилкову дату в РК потрібно далеко не завжди. Пояснимо детальніше.
Порядок коригування податкових зобов’язань (ПЗ) постачальника і податкового кредиту (ПК) покупця врегульовано ст. 192 ПКУ. Згідно з п. 192.1 ПКУ в разі повернення товарів вони коригуються на підставі РК, який:
1) складено в порядку, установленому для податкових накладних (ПН);
2) зареєстровано в ЄРПН.
Зверніть увагу: РК складається в порядку, установленому для ПН.
Це означає, що помилки при складанні, не суттєві для ПН, так само не суттєві і для РК. Тобто
помилка, що не робить недійсною ПН, не робить недійсним і РК
А помилка в даті ПН, за умови, що вона не заважає визначити період виникнення ПЗ, не робить ПН недійсною і не вимагає її виправлення (згідно з останнім абзацом п. 201.10 ПКУ). Такий самий підхід, на наш погляд, логічно застосовувати і при виправленні помилок в даті РК. Тому ми вважаємо:
— якщо помилка в даті РК виходить за межі одного звітного періоду (як у вашому випадку), то її слід виправити. Зробити це потрібно таким чином:
1) 03.11.2016 р. складаєте і реєструєте РК, що обнуляє помилковий РК (тобто з «плюсовими» показниками), — у декларації ані помилковий, ані «обнуляючий» РК не відображаєте;
2) складаєте та реєструєте новий РК з правильною датою (31.10.2016 р.) — його потрібно відобразити в декларації;
— якщо помилка в даті РК допущена всередині періоду (наприклад, повернення здійснене 20.10.2016 р., а РК датовано 31.10.2016 р.), то виправляти її необов’язково. У цьому випадку в декларації відображається помилковий РК.
Хоча, звичайно, податківці такий підхід не підтримають.
По-перше, тому, що на їх думку, будь-яка помилка в даті ПН робить її недійсною (див. лист ДФСУ від 13.09.2016 р. № 19854/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 3, а також БЗ 101.17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 89, с. 4). А по-друге, тому що в роз’ясненні з БЗ 101.07 зазначено прямо: РК, що містить помилки в заголовній частині, не може бути підставою для коригування ПЗ і ПК. Тобто
податківці вважають, що помилки і в даті ПН, і в даті РК обов’язково потрібно виправляти
Отже, до рішення про застосування запропонованого нами підходу на практиці потрібно підходити дуже зважено.
До речі, податківці (у вже зазначеному роз’ясненні з БЗ 101.07) про необхідність складання «обнуляючого» РК не згадують. Тобто, на їх думку, для того, щоб виправити помилку в заголовній частині РК, досить скласти та зареєструвати новий РК з правильними показниками. На підставі його суми ПЗ можна відкоригувати в податковому періоді, в якому такий РК складено (при своєчасній реєстрації), або в якому зареєстровано в ЄРПН (при несвоєчасній реєстрації).
Зауважте: якщо «обнуляючий» РК не складати, ваш регліміт буде тимчасово (до подання декларації за листопад) завищено. А в покупця він залишиться завищеним назавжди (завдяки наявності двох зареєстрованих РК).