15.02.2016

Земзвітність: заповнюйте, як велить ДФСУ

Якщо на клітці слона прочитаєш напис «буйвол», не вір очам своїм. Козьма Прутков
У чому сила генія? У тому, що його слово випереджає час, живе за будь-яких суспільно-економічних формацій та охоплює будь-який вид людської діяльності. Навіть той, про який вищезазначений геній не мав ані найменшого розуміння… І справді, ну звідки могли знати ті, хто вигадав власне Козьму Пруткова та від його імені афоризм, наведений нами, що в далекому XXI сторіччі він буде так само гострий та влучний, як і 150 років тому. І не де-небудь, а у сфері оподаткування!

Історію питання*, що дало поштовх цій замітці, знає кожен, хто вже розпочав заповнення декларації з плати за землю. Її форму затверджено наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560, і застосовується вона нині вперше. Як і все нове, викликає певні труднощі, які доводиться долати. Хоч-не-хоч…

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 10, № 11, с. 3.

І ось тут виникає дилема: як? Користуючись здоровим глуздом чи нехтуючи цим бажанням? ☺ Податківці у свіжій БЗ з категорії 112.05 підказують: логіка з оподаткуванням несумісна. А шкода… ☹

Загалом, ситуація така. Завжди земподаток розраховувався виходячи з двох баз оподаткування:

— нормативної грошової оцінки (НГО) ВСІЄЇ земельної ділянки — для оцінених земель та

— площі земельної ділянки — для неоцінених.

Причому серед неоцінених земель були землі як у межах населених пунктів (і тоді площу ділянки наводили у старій звітності у кв. м, а величину НГО — в грн./кв. м), так і поза їх межами (у такому разі площу зазначали в га, а замість реальної НГО такої ділянки брали НГО 1 га ріллі по АР Крим та областях у грн./га).

Таким чином, для розрахунку земподатку за неоціненими землями використовували три показники: площу, НГО одиниці площі та ставку в %. Їх добуток і давав шукану величину.

Для оцінених земель узагалі-то було достатньо знати дві цифри: НГО всієї (!) ділянки у грн. і ставку в %. Але для уніфікації розрахунку стара форма вимагала і в цьому випадку замість НГО за всю ділянку наводити НГО за 1 кв. м цієї ділянки (що було не складно, оскільки ця величина є в довідці про НГО). І вже потім знову множити НГО за одиницю площі у грн./кв. м на площу у кв. м і на ставку в %. Тобто і в цьому випадку доводилося оперувати трьома величинами, одна з яких — площа — була за великим рахунком зайвою.

Нова форма «земельної» звітності сконструйована інакше. У ній, як і раніше, є місце для площі ділянки (кол. 8 розд. I і II декларації), для НГО одиниці (!) площі ріллі по АР Крим та областях (кол. 10 розд. I). Але замість колишньої НГО одиниці площі тепер у кол. 9 розд. I і II декларації красується «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки».

Логічно передбачити, що саме її і потрібно тут зазначати! Тим більше, що (повторимо) цієї величини разом зі ставкою для оцінених земель досить, щоб визначити суму земельного податку.

Але! Податківці роз’яснили (читайте БЗ 112.05): оскільки відповідно до форми декларації для обчислення річної суми земельного податку і річної суми орендної плати враховується загальна площа земельної ділянки (кол. 8 розд. I і II декларації), то в кол. 9 у цих самих розділах зазначається НГО одиниці площі земельної ділянки.

Ну що тут сказати? Мабуть, це той випадок, коли легше віддатися, ніж пояснювати, чому ти цього не хочеш… ☺