Нагадаємо, що з 1 липня 2017 року з п. 201.10 ПКУ буде виключено «ПК-рятівний» останній абзац про те, що податкова накладна, яка містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони і суму ПЗ з ПДВ, є підставою для віднесення покупцем сум податку до ПК.
Водночас з цієї ж дати «включиться актуальність» нового, третього за рахунком, абзацу того самого пункту (201.10) ПКУ. Цей абзац (який поки що марно «стовбичить» у п. 201.10), нагадаємо, був унесений до цього пункту ще з 1 січня ц. р.
У його нормі зазначено, що податкова накладна та/або РК до неї, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником, який здійснює операції з постачання товарів/послуг,
є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК, і не вимагає жодного іншого додаткового підтвердження
Тобто з 1 липня ПН/РК, зареєстровані в ЄРПН, повинні мов би «безапеляційно» підтверджувати ПК. Наразі важко уявити, настільки доскональною буде перевірка ПН/РК на етапі реєстрації (про проекти пов’язаної з цими процесами нормативки читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 29, с. 4), щоб після реєстрації відображений ПК за такими ПН/РК не викликав жодних проблем!.. Але навіть і після проходження ПН/РК через нові «горнила» ЄРПН, неприємності все одно можуть наздогнати покупців, які отримали зареєстровані ПН/РК.
У зв’язку з цим спочатку нагадаємо, що в п. 201.10 ПКУ є аналогічна останньому абзацу, який видаляється з нього з 1 липня, норма про те, що помилки у визначених п. 201.1 ПКУ реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар, що поставляється / послугу), період, сторони і суму ПЗ, не можуть бути причиною для неприйняття ПН в електронному вигляді.
Водночас цій нормі в п. 201.10 ПКУ передує текст про те, що якщо відправлені ПН/РК сформовані з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПКУ та/або п. 192.1 ПКУ (а також у разі зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до п. 201.16 ПКУ), протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Де на практиці проходить ця невидима грань між помилками, які «не заважають» і які «заважають», наразі сказати важко
Проте щодо «ПК-багатообіцяючого» третього абзацу п. 201.10 ПКУ, то нам здається, що у цій нормі законодавці «м’яко стелять, та...». І ми у світлі фіскального досвіду останніх років і вищезазначених суперечливих норм/вимог ПКУ не схильні дивитися в найближче «ПН-майбутнє» дуже оптимістично. А тому не виключаємо, що «скасування» з «201.10», згаданого нами на початку останнього («ПК-рятівного») абзацу, може вилитися платникам гіркими сльозами. ☹
Адже навіть у разі проходження ПН/РК усіх «кіл ЄРПН-пекла» фіскали можуть у деяких випадках поставити під сумнів ПК покупця за ПН (РК)
Наприклад, вони можуть стверджувати, що це зареєстроване «диво» і не документ зовсім.
Давайте разом подумаємо: які це можуть бути випадки?
Зверніть увагу, що ніхто наразі не скасовував обов’язкових реквізитів ПН (див. зазначений п. 201.1 ПКУ) і правил їх складання, уключаючи дату виписки. Адже при реєстрації система навряд чи зможе відстежити помилки в кожному з цих реквізитів ПН.
Так-от, ми сильно сумніваємося, що з 1 липня платник безболісно зможе відобразити ПК за ПН, що пройшла реєстрацію в ЄРПН, у якій, наприклад, зазначені:
— неправильна дата виписки (не відповідає первинним документам — принаймні, це точно торкнеться випадків, коли дата фактичної операції і дата виписки ПН належать до різних податкових періодів);
— операція, що не відбулася (ПН виписана помилково — випадково або умисне);
— не той покупець (не на того платника/неплатника — неправильний ІПН покупця);
— неправильна сума податку (завищена або занижена сума ПДВ порівняно з фактичною, особливо якщо сума завищена — тоді, без сумнівів, фіскали викосять не частину ПК, пропорційну сумі завищення ПДВ, а весь ПК. Утім, і при заниженій сумі ПДВ відстояти ПК буде досить складно, та в цьому випадку фіскали ще активніше «діставатимуть» постачальника);
— неправильна номенклатура постачання товарів/послуг (що не відповідає фактично поставленій / що поставляється — тобто коректним первинним документам — навіть якщо сума ПДВ за такою ПН (РК) відповідатиме фактичній, усе одно ПН (РК) з неправильною номенклатурою напевно будуть фіскалами при перевірці платника «відбраковані»).
Те саме стосується і тих РК до ПН, що зареєстровані в ЄРПН, але містять у собі подібні «косяки».
І боїмося, що наведений нами список не вичерпний. Наприклад, пригоди з кодами товарів і послуг з урахуванням наявних, часто спірних питань, з ними пов’язаних*, також повністю не виключаються.
* Див. із цього приводу, наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 19, № 27, с. 37.
У світлі викладеного, можемо припустити, що з другої половини ц. р. у зв'язку з обіцянкою вв третьому абзаці п. 201.10 ПКУ «безапеляційного» ПК у фіскалів з’являться якісь нові «ПК-косильні» методи, а також — старо-нові терміни типу «недійсна» або «нікчемна» ПН (і такий самий РК).
Загалом, не сподівайтеся, що з 1 липня щодо ПК усе буде так гладко. ☹ І будьте з цієї дати максимально уважні «в поводженні» з посилено контрольованими ПН/РК і взаємно ввічливі як зі своїми покупцями, так і з постачальниками.
Та все ж не втрачаємо надію на скасування (або хоча б перенесення) майбутньої «ПН-вакханалії».