Теми статей
Обрати теми

Інвентаризація-2017: шпаргалка з організації і проведення

Свіріденко Алла, податковий експерт
Добігає кінця черговий рік. А це означає, що попереду в бухгалтера «гаряча пора» складання річної фінансової звітності. Але передусім на нас чекає інша, не менш відповідальна робота — проведення річної інвентаризації, під час якої належить звірити бухгалтерські дані про активи і зобов’язання, що значаться «на папері», з реальною їх наявністю. В якому порядку і в які строки проводити інвентаризацію? Якими первинними документами оформити дані інвентаризації? Як правильно відобразити в бухгалтерському і податковому обліку інвентаризаційні різниці, виявлені в результаті інвентаризації? Відповіді на ці й інші запитання ви знайдете в нашому тематичному номері. Ну а почнемо, звичайно ж, з азів і розповімо про правила проведення інвентаризації.

Річна інвентаризація — 2017: чи обов’язково її проводити?

Як свідчить ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів та зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку. Причому на вимогу абзацу другого п. 7 розд. І спеціального «інвентаризаційного» Положення № 879 обов’язковим є проведення інвентаризації, у тому числі перед складанням річної фінансової звітності. Виходить,

річна інвентаризація — процедура для підприємства не добровільна, а обов’язкова, й ухилитися від її проведення не вдасться

Основний документ, яким вам належить керуватися при проведенні річної інвентаризації й оформленні її результатів, — Положення № 879. Крім того, при інвентаризації використовують і спеціальні «інвентаризаційні» документи:

— для нафти і нафтопродуктівІнструкцію № 281;

— для активів та зобов’язань сільгосппідприємствМетодичні рекомендації з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств (див. додаток до листа Мінагрополітики від 04.12.2003 р. № 37-27-12/14023);

— для майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств і організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), — Положення № 158.

Об’єкти інвентаризації

Відразу скажемо, що проведення річної інвентаризації вимагає від вас максимальних зусиль. Адже, як передбачено пп. 6 та 7 розд. I Положення № 879, перед складанням річної фінзвітності проводять суцільну інвентаризацію, яка охоплює всі види активів і зобов’язань підприємства. Якщо точніше, то під інвентаризацію потрапляють:

— основні засоби (ОЗ);

— нематеріальні активи (НМА);

— незавершені капітальні інвестиції;

— запаси, у тому числі незавершене виробництво (НЗВ);

— готівка, грошові кошти і їх еквіваленти, бланки документів суворої звітності;

— дебіторська і кредиторська заборгованості;

— доходи і витрати майбутніх періодів, забезпечення і резерви.

Більш того, врахуйте, що в ході інвентаризації перевіряють:

власне майно підприємства незалежно від його місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані в прокат, оренду, перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, в ремонті, запасі або резерві;

майно, яке не належить підприємству, але тимчасово перебуває в його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної оренди ОЗ, ТМЦ на відповідальному зберіганні, переробці, комісії або монтажі).

Строки проведення річної інвентаризації

Пункт 10 розд. I Положення № 879 в загальному випадку рекомендує проводити річну інвентаризацію щорічно до дати балансу (тобто до 31 грудня). Водночас 31 грудня — це гранична дата, на яку процедура інвентаризації має бути вже позаду. А ось сам період її проведення залежить від виду активів і зобов’язань, що інвентаризуються (див. таблицю).

Строки проведення річної інвентаризації

№ з/п

Вид активів і зобов’язань

Коли проводити

інвентаризацію

1

Необоротні активи* (окрім незавершених капітальних інвестицій, об’єктів ОЗ, які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства)

У період 3 місяців

до дати балансу

Запаси (окрім НЗВ і напівфабрикатів, інших матцінностей, які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства)

Поточні біологічні активи

Дебіторська і кредиторська заборгованість

Витрати і доходи майбутніх періодів

Зобов’язання (окрім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)

* Інвентаризувати земельні ділянки, будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомості можна 1 раз на 3 роки.

Інвентаризацію інструментів, приладів, інвентарю (меблів) можна проводити щорічно в обсязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризацією всіх цих об’єктів протягом 3 років.

Інвентаризацію бібліотечних фондів за рішенням керівника підприємства за встановленим ним графіком можна проводити протягом року. За наявності обсягу бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць інвентаризацію можна проводити протягом 5 років з охопленням щорічно не менше 20 % одиниць, а більше 500 тис. одиниць — протягом 10 років з охопленням щорічно не менше 10 % одиниць.

2

Незавершені капітальні інвестиції

У період 2 місяців

до дати балансу

НЗВ і напівфабрикати

Фінансові інвестиції

Грошові кошти

Кошти цільового фінансування

Зобов’язання в частині невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

3

Об’єкти ОЗ, зокрема автомобілі, морські та річкові судна, які вирушать у тривалі рейси

До тимчасового

вибуття з підприємства

Інші матцінності, які на дату інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства

Конкретні строки початку — закінчення інвентаризації на підприємстві, а також об’єкти, що підлягають інвентаризації, встановлює керівник у наказі про проведення інвентаризації. При цьому головне завдання — укластися в граничні строки, визначені Положенням № 879.

І ще одне важливе правило, що стосується строків проведення інвентаризації:

інвентаризацію конкретних об’єктів починають уже після дати, на яку вона призначена

Припустимо, в наказі про проведення інвентаризації говориться, що річну інвентаризацію проводять станом на 30 листопада 2017 року. Це означає, що сама інвентаризація проходитиме в грудні (наприклад, з 1 по 15 грудня 2017 року). При цьому інвентаризаційні описи заповнюють станом саме на кінець дня 30 листопада 2017 року*. Виняток становлять випадки інвентаризації об’єктів ОЗ і матцінностей, які на дату інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства. Їх інвентаризують до моменту тимчасового вибуття з території підприємства.

* Зверніть увагу: інвентаризаційні описи заповнюють станом саме на кінець дня 30 листопада 2017 року. Адже згідно з п. 1 розд. II НП(С)БО 1 баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Відповідно й інвентаризаційні описи складаємо аналогічним чином.

Правила формування інвентаризаційних комісій

Інвентаризаційна комісія. Для проведення річної інвентаризації наказом керівника підприємства створюють інвентаризаційну комісію (п. 1 розд. II Положення № 879).

До складу комісії включають:

— представників апарату управління підприємства;

— представників бухгалтерської служби (аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб’єкта підприємницької діяльності — фізособу, яка веде на підприємстві бухоблік на договірних засадах);

— досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни і первинний облік (інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів).

Крім того, за рішенням керівника підприємства до складу комісії можна включити членів ревізійної комісії госптовариства.

Очолює комісію керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником

А ось якщо бухоблік веде сам керівник, то вибору немає — він же повинен очолити інвентаризаційну комісію.

Нерідко на практиці можна зустріти підприємства, на яких працює лише одна людина — директор. У зв’язку із цим виникає запитання: чи має «право на життя» інвентаризаційна комісія з однієї людини?

Фахівці Мінфіну цілком допускають таку можливість. На їх думку, якщо на підприємстві всього один працівник — керівник, то для проведення інвентаризації він у відповідному розпорядчому документі затверджує склад інвентаризаційної комісії з однієї особи (див. лист Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918).

Звичайно ж, такий варіант проведення інвентаризації — комісією з одного працівника — є найпростішим, а тому і найбажанішим для такого малого підприємства. Але ми вимушені попередити: у цьому випадку підприємство мимоволі порушить вимогу п.п. 2.4 розд. ІІ Положення № 879, згідно з яким забороняється включати в інвентаризаційну комісію тих працівників, у віданні яких перебувають активи, за якими проводиться інвентаризація. Адже в нашому випадку складається саме така ситуація: на підприємстві працює тільки один працівник, який і є матеріально відповідальним за всі активи.

Так як же бути, щоб не порушити припису Положення № 879? На нашу думку, бажано, щоб інвентаризацію для «самотнього» працівника провела особа, спеціально запрошена для цього на підставі цивільно-правового договору. Такий варіант не суперечить вимогам Положення № 879 і також згаданий у листі Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918 (ср. ).

Приклад наказу про призначення інвентаризаційної комісії див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік«, 2015, № 93, с. 11.

Робочі інвентаризаційні комісії. На підприємствах з невеликим обсягом інвентаризаційної роботи постійно діюча комісія організовує і проводить інвентаризацію активів самостійно.

На великих підприємствах з великою кількістю об’єктів інвентаризації її проведення однією комісією просто не можливе. Тому на таких підприємствах інвентаризаційна комісія виконує переважно організаційні, регулюючі і контрольні функції, перелічені в п.п. 2.5 розд. II Положення № 879. А для проведення інвентаризації майна безпосередньо в місцях зберігання і виробництва створюють робочі інвентаризаційні комісії.

До складу робочих інвентаризаційних комісій також включають представників апарату управління, бухгалтерської служби і досвідчених працівників підприємства. Причому цікаво, що в робочі комісії можна включати також членів інвентаризаційної комісії (п.п. 2.2 розд. II Положення № 879).

Призначає голову робочої інвентаризаційної комісії і затверджує її склад своїм наказом керівник підприємства

Зазвичай, це роблять у наказі про проведення інвентаризації.

При формуванні комісії директору потрібно пам’ятати про обмеження, встановлені п.п. 2.4 розд. II Положення № 879:

— не можна призначати головою робочої комісії для перевірки активів, що перебувають на відповідальному зберіганні в тих же матеріально відповідальних осіб, одного і того ж працівника 2 роки поспіль;

— матеріально відповідальна особа не може входити до складу робочої комісії для перевірки активів, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, оскільки є особою, що перевіряється.

Зверніть увагу! Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії й у присутності матеріально відповідальної особи.

А як бути, якщо один з членів інвентаризаційної комісії відсутній з поважної причини? Чи можна «перелічити» активи і зобов’язання без нього?

Яка б не була причина відсутності одного або декількох членів інвентаризаційної комісії, проводити інвентаризацію «недоукомплектованим» складом не можна. Тому якщо член комісії відсутній через хворобу або у зв’язку з відрядженням, тоді керівник підприємства, що затвердив склад такої комісії, повинен зробити його заміну (див. лист Мінфіну від 15.12.2003 р. № 31-04200-30-23/19). Для цього необхідно видати окремий наказ керівника, яким відсутнього працівника виключають зі складу комісії, а замість нього вводять до складу комісії іншого працівника.

Документальне оформлення інвентаризації

Наказ про проведення інвентаризації. Повторимося, що питання, пов’язані зі створенням інвентаризаційних комісій, а також конкретними строками проведення інвентаризації на підприємстві, належать до повноважень керівника підприємства (див. листи Мінфіну від 11.04.2016 р. № 31-11420-07-10/10433 і від 11.09.2017 р. № 35220-07/23-3607/7/2824).

Тому інвентаризацію активів та зобов’язань здійснюють на підставі наказу про її проведення

У ньому, окрім інших обов’язкових реквізитів, зазначають: дату, на яку проводять інвентаризацію, строки її проведення, види активів і зобов’язань, що інвентаризуються. Крім того, цим же наказом нерідко затверджують склад робочих інвентаризаційних комісій.

Водночас пам’ятайте! Строки і порядок проведення інвентаризації, у тому числі річної, можна встановити в наказі про організацію бухгалтерського обліку або в наказі про облікову політику. У цьому випадку видавати наказ про проведення річної інвентаризації не потрібно. Достатньо безпосередньо перед початком річної інвентаризації окремим наказом керівника затвердити склад робочих інвентаризаційних комісій.

Інвентаризаційні описи і звіряльні відомості. Результати інвентаризації оформляють з використанням інвентаризаційних описів, актів інвентаризації і звіряльних відомостей.

Так, у ході інвентаризації інвентаризаційна комісія оформляє (п. 15 розд. II Положення № 879):

інвентаризаційні описи, в яких фіксує наявність, стан і оцінку активів підприємства й активів, що належать іншим підприємствам і обліковуються за балансом;

акти інвентаризації, в яких показує наявність грошових документів, бланків документів суворої звітності, фінансових інвестицій, готівки, а також повноту відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської і кредиторської заборгованостей, зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), що створюються відповідно до вимог П(С)БО, міжнародних стандартів та інших актів законодавства.

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) комісія передає в бухгалтерію. Бухгалтерія перевіряє всі підрахунки, проведені інвентаризаційною (робочою інвентаризаційною) комісією в інвентаризаційних описах.

Виявлені в цінах і підрахунках помилки виправляють і завіряють підписами всіх членів інвентаризаційної (робочої інвентаризаційної) комісії і матеріально відповідальних осіб

При цьому на останній сторінці інвентаризаційного опису обов’язково роблять відмітку про перевірку цін і підрахунок підсумків, яку завіряють підписами осіб, що її проводили (п. 19 розд. II Положення № 879).

Після цього бухгалтерія звіряє дані інвентаризаційних описів з даними бухгалтерського обліку, і в разі виявлення розбіжностей (надлишків або нестач) складає звіряльні відомості активів та зобов’язань (п. 20 розд. II Положення № 879).

Форма інвентаризаційних документів. Положення № 879 не встановлює типових форм описів, актів і звіряльних відомостей. Тут говориться лише про те, що інвентаризаційну первинку слід оформляти відповідно до вимог Положення № 88.

Як же в такому разі бути? Варіантів, насправді, декілька.

(1) Найпростіший спосіб — підприємство може скористатися вже готовими формами інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) і звіряльних відомостей.

Наприклад, типові форми інвентаризаційної первинки можна знайти в наказі № 572. Звичайно ж, ці форми обов’язкові для застосування тільки бюджетними установами. Проте «звичайні» підприємства теж можуть використовувати їх за власним бажанням. На це прямо вказує п. 2 згаданого наказу.

Крім того, для оформлення результатів інвентаризації можна використовувати форми документів, затверджені постановою № 241. Незважаючи на «поважний вік» цього документа, підприємства до цього дня можуть застосовувати наведені тут форми (див. листи Держкомстату від 26.05.2004 р. № 03-04-05/41 і від 30.01.2003 р. № 03-04-05/18).

Ну і нарешті, деякі інвентаризаційні форми «розкидані» і по інших нормативних актах. Детальніше про те, які форми первинних інвентаризаційних документів застосовувати в кожному конкретному випадку, ми розповімо трохи пізніше, коли говоритимемо про правила інвентаризації окремих видів активів та зобов’язань (див. відповідні розділи номера).

(2) Якщо ж готові форми вас з якоїсь причини не влаштували, ви можете трохи допрацювати їх, доповнивши новими реквізитами з урахуванням специфіки діяльності підприємства.

(3) Ну і, нарешті, можна взагалі не прив’язуватися до встановлених форм і документувати процес інвентаризації за допомогою самостійно виготовлених бланків (див. листи Держкомстату від 15.07.2010 р. № 14/2-18/72 і Мінфіну від 15.01.2015 р. № 31-11410-08-10/871). Головне — пам’ятайте: такі «саморобні» бланки обов’язково мають бути оформлені відповідно до вимог первинних документів, установлених Законом про бухоблік і Положенням № 88.

Але яку б форму інвентаризаційних описів, актів інвентаризації і звіряльних відомостей ви не обрали (одну зі встановлених або самостійно розроблену), обов’язково потрібно дотримуватися правил оформлення таких документів, установлених Положенням № 879. Зупинимося на них детальніше.

Правила заповнення інвентаризаційних документів. Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості) складають не менше ніж у двох екземплярах (п. 21 розд. II Положення № 879). При цьому вони можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації (п. 14 розд. II Положення № 879).

Перед початком інвентаризації матеріально відповідальні особи в інвентаризаційному описі (акті інвентаризації) надають розписку про те, що всі прибуткові і видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, прийняті цінності оприбутковані, а ті, що вибули, списані. Після закінчення інвентаризації інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписують усі члени інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) і матеріально відповідальні особи. При цьому матеріально відповідальні особи надають розписку в тому, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв’язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, і що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи.

В інвентаризаційних описах активи відображають за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, з можливим виділенням за субрахунками і номенклатурою, окремо за (п. 16 розд. II Положення № 879):

— місцезнаходженням таких цінностей;

— особами, відповідальними за їх зберігання.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказують словами число порядкових номерів активів і загальну кількість у натуральних вимірниках усіх активів, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюють з урахуванням об’єктів інвентаризації. При цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація і порівнянність з даними бухобліку.

Записи в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації) потрібно робити послідовно в кожному рядку. На окремому листі (окрім останнього) мають бути заповнені всі рядки. А ось рядки, що залишилися незаповненими на останніх листах інвентаризаційних описів (актів інвентаризації), прокреслюють (п. 17 розд. II Положення № 879).

Помарки і підчистки в інвентаризаційних описах і актах не допускаються

Якщо помилку все ж допустили, то її потрібно виправити. Для цього слід закреслити неправильний запис і написати над ним правильний. Причому таке виправлення необхідно зробити в усіх екземплярах документа. Виправлення підписують усі члени інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) і матеріально відповідальні особи.

На активи, що належать іншим підприємствам, складають окремі звіряльні відомості, копії яких направляють власникам.

Протокол інвентаризації. Його складає інвентаризаційна комісія після закінчення інвентаризації. У протоколі інвентаризації наводять (п. 1 розд. IV Положення № 879):

— результати інвентаризації;

— висновки про виявлені розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку;

— причини виникнення нестач, втрат і надлишків;

— пропозиції із заліку нестач і надлишків з пересортиці;

— пропозиції про списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин і вжитих заходів щодо попередження таких втрат і нестач;

— іншу інформацію, яка є істотною для прийняття рішення про визнання й оцінку активів та зобов’язань і розкриття інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії разом з іншими «інвентаризаційними» документами передають на затвердження керівникові підприємства.

Керівник затверджує протокол протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації

На підставі затвердженого протоколу результати інвентаризації відображають у бухобліку і фінансовій звітності того періоду, в якому вона закінчена.

Інвентаризація майна в зоні АТО

Окремо декілька слів скажемо про інвентаризацію майна в зоні АТО.

Пункт 8 розд. I Положення № 879 встановлює спрощені інвентаризаційні вимоги для підприємств:

— що перебувають на тимчасово окупованій території;

— що перебувають на території проведення антитерористичної операції (АТО)*;

* Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, наведений у додатку до розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р.

— структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на тимчасово окупованій території або на території проведення АТО.

Такі підприємства проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, у тому числі перед складанням річної фінансової звітності, але тільки тоді, коли стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання і власний капітал цих підприємств. Після отримання доступу до майна підприємства зобов’язані:

— проінвентаризувати майно за станом на 1-ше число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку;

— відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Документом, що підтверджує обмеженість доступу до активів з метою їх інвентаризації, є сертифікат Торгово-промислової палати України. У ньому підтверджуються факт і період проведення АТО або військових дій на території України (див. лист ДФСУ від 23.06.2016 р. № 13823/6/99-99-15-02-02-15). А значить:

саме сертифікат Торгово-промислової палати надає підприємству право на застосування спрощених інвентаризаційних правил

Такий же підхід до питання інвентаризації майна в зоні АТО й у фахівців Мінфіну. У своїх роз’ясненнях вони вже не раз акцентували увагу на тому, що суб’єкти господарювання, майно яких перебуває в зоні проведення АТО, не звільнені від інвентаризації об’єктів, що перебувають там, проте можуть її проводити не у встановлені Положенням № 879 строки, а коли це стане можливим (див. листи від 12.01.2015 р. № 31-11420-08-10/558 і від 29.06.2016 р. № 31-11410-07-10/18732).

Описані відмінності в правилах інвентаризації логічно тягнуть за собою особливості заповнення такими підприємствами річної фінансової звітності. Так, абзац дев’ятий п. 12 Порядку № 419 із цього приводу рекомендує активи, за якими не була проведена інвентаризація, показувати у звітності за даними бухобліку. Причому на той факт, що інформація у фінзвітності наведена без проведення інвентаризації через відсутність доступу до активів, потрібно вказати в примітках до фінзвітності (див. лист Мінфіну від 29.06.2016 р. № 31-11410-07-10/18732).

І, нарешті, ще один важливий момент. За роз’ясненнями Мінфіну, об’єкти, що перебувають на тимчасово окупованій території або на території проведення АТО на дату річного балансу, підприємство повинне оцінювати з урахуванням цих реалій. Оскільки через збройний конфлікт відбулося зменшення корисності активів підприємства, то в обліку і звітності їх показують за правилами П(С)БО 28.

А ось списати такі активи без інвентаризації не вийде. А вона, як ми вже сказали, відкладається до того моменту, коли підприємство отримає безпечний і безперешкодний доступ до них (див. листи ДФСУ від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15 і від 10.02.2017 р. № 2714/6/99-99-15-03-02-15).

Із загальним порядком проведення інвентаризації розібралися, а тепер розглянемо особливості інвентаризації конкретних активів і зобов’язань підприємства.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі