Перш за все, пригадаємо, що таке позовна давність. Це строк, у межах якого особа може звернутися до суду (подати позов) з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
У загальному випадку перебіг позовної давності розпочинається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Дата, з якої розпочинають відлік строку позовної давності, залежить від того, установлений чи ні строк виконання зобов’язань у договорі. А саме (ч. 5 ст. 261, ст. 253 ЦКУ):
— за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності розпочинається із закінченням строку виконання зобов’язань (тобто з дня, що настає за граничною датою виконання зобов’язань);
— за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, перебіг позовної давності розпочинається з 8-го дня після пред’явлення кредитором вимоги про виконання зобов’язань (якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства). За відсутності з боку кредитора таких вимог перебіг строку позовної давності просто не розпочнеться (і ніколи не закінчиться), оскільки права кредитора не будуть порушені, доки він не звернеться з вимогою виконати зобов’язання в 7-денний строк (ч. 2 ст. 530 ЦКУ).
Зауважте: строк позовної давності відлічують саме за описаними вище правилами, а не з дня виникнення зобов’язань (відображення заборгованості в обліку).
Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Проте для окремих видів вимог установлено спеціальну позовну давність — скорочену або тривалішу (ч. 1 ст. 258 ЦКУ).
Строки позовної давності, установлені для найбільш поширених випадків, наведемо в таблиці нижче.
Строки позовної давності
| № з/п | Підстава для подання позову | Строк позовної давності | Норма законодавства |
| Загальний строк позовної давності | |||
| 1 | Дії однієї сторони договору, що порушують права та інтереси другої сторони | 3 роки з дня, коли сторона дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів | |
| Спеціальні строки позовної давності | |||
| 2 | Постачання товару неналежної якості | 1 рік з дня виявлення недоліків товару в межах гарантійного строку або строку придатності. Якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності, то 1 рік з дня виявлення недоліків протягом розумного строку, що не перевищує 2 років, а щодо нерухомого майна — 3 років | П. 4 ч. 2 ст. 258, ст. 681 ЦКУ |
| Для відносин між суб’єктами господарювання — 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів | |||
| 3 | За договором оренди (найму): | ||
| — відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві | 1 рік з моменту повернення речі наймачем | ||
| — відшкодування витрат на поліпшення орендованої речі наймачем | 1 рік з моменту припинення договору оренди | ||
| 4 | Вимоги, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти | 1 рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів) | |
| 6 місяців для пред’явлення вимог перевізником до вантажовідправника або вантажоодержувача | |||
| 5 | Розірвання договору дарування | 1 рік з моменту, коли дарувальник дізнався про обставини, які згідно зі ст. 726 або 727 ЦКУ можуть бути підставою для розірвання договору дарування | |
| 6 | Стягнення неустойки, штрафу, пені* | 1 рік з моменту порушення зобов’язання | |
| * У господарських договорах нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов’язання підлягало виконанню (ч. 6 ст. 232 ГКУ). | |||
| 7 | Недоліки роботи, виконаної за договором підряду (непобутового) | 1 рік з дня прийняття виконаної роботи, а щодо будівель і споруд — 3 роки* | |
| * Якщо договором підряду або законом установлено гарантійний строк і заяву з приводу недоліків роботи зроблено в межах гарантійного строку, перебіг позовної давності розпочинається з дня заяви про недоліки. У разі, коли відповідно до договору підряду робота була прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності розпочинається з дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦКУ). | |||
| 8 | За договором підряду на капітальне будівництво*: | ||
| — щодо недоліків некапітальних конструкцій | 1 рік | ||
| 2 роки — якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи | |||
| — щодо недоліків капітальних конструкцій | 3 роки | ||
| 10 років — якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи | |||
| — щодо відшкодування збитків, спричинених замовнику протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій | 30 років | ||
| * Строк позовної давності починає обчислюватися з дня прийняття робіт замовником. А якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості робіт і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності розпочинається з дня виявлення недоліків. | |||
| 9 | За договором підряду на проведення проектних і дослідницьких робіт: | ||
| — відшкодування замовнику збитків, заподіяних недоліками проекту | 10 років з дня приймання побудованого об’єкта | ||
| — відшкодування збитків, спричинених замовнику протиправними діями підрядника, що призвели до руйнувань, аварій, обрушень | 30 років з дня прийняття побудованого об’єкта | ||
| 10 | Переведення на співвласника прав та обов’язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності | 1 рік з моменту, коли співвласник дізнався або міг дізнатися про продаж частки у праві спільної часткової власності з порушенням його переважного права купівлі | |
Сторони договору мають право збільшити строк позовної давності, установлений законом (ч. 1 ст. 259 ЦКУ). Положення про це можна включити до тексту основного договору або укласти (у письмовій формі) окремий договір про збільшення строку позовної давності. А от зменшити строк позовної давності, установлений законом, не можна.
Пам’ятайте: перебіг позовної давності переривається у випадках, установлених ст. 264 ЦКУ. А саме:
1) при вчиненні особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (наприклад, шляхом підписання акта звірки або відповіді на претензію);
2) у разі пред’явлення особою позову проти одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання відлік строку позовної давності розпочинається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Зверніть увагу: існує низка вимог, до яких позовна давність взагалі не застосовується. Вони перелічені у ст. 268 ЦКУ. Це, зокрема:
1) вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом;
2) вимоги вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
3) вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію);
4) вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
5) вимоги Держрезерву про виконання зобов’язань, що випливають із Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.97 р. № 51/97-ВР.
Важливо! Наведені вище строки позовної давності застосовують до зобов’язань, які виникли за внутрішньоукраїнськими договорами. А що із зовнішньоекономічними контрактами? Якщо на відносини сторін поширюється право іноземної держави або дія міжнародного договору, то застосовуються передбачені в них строки позовної давності. Детальніше про це див. у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 15, с. 37.
