(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
  • № 14
  • № 13
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/21
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2017/№ 20

РРО при продажу «давальницької» продукції: потрібний чи ні?

За договором замовник передає переробнику давальницьку сировину для виробництва продукції. Надалі замовник реалізує цю продукцію за готівкові кошти. Чи можна в такому разі замовнику при продажу продукції не застосовувати РРО?

Спершу пригадаємо, що п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяє не застосовувати РРО і розрахункові книжки, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту*) з оформленням прибуткових касових ордерів. Виняток становлять підприємства торгівлі та заклади громадського харчування, на які ця звільняюча норма не поширюється. Виходить, для того, щоб відповісти на поставлене запитання, досить з’ясувати: чи є для замовника готова продукція, отримана ним від виконавця за договором на переробку давальницької сировини, продукцією власного виробництва? А ось тут і криється основна проблема.

* Це обмеження з’явилося в Законі про РРО з 01.01.2017 р. і запрацює тільки з появою відповідного переліку. Наразі є тільки проект Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, у цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. У разі офіційного затвердження цього документа ми обов’язково повідомимо про це на сторінках нашого журналу.

Одразу зазначимо, що,

на наш погляд, замовника «давальницької» продукції можна вважати її виробником

Підстави для такого оптимістичного висновку дають положення одразу декількох документів.

По-перше, згідно з п. 83 Методоснов № 396 замовник, який у повному обсязі залучає зовнішні ресурси для здійснення виробничого процесу, має бути класифікований як виробник у тому випадку, якщо він є власником сировини, що використовується в якості вхідних ресурсів у виробничому процесі. Чим не наш випадок? А отже, якщо вірити цьому документу, то замовника «давальницької» продукції можна вважати одночасно і її виробником. При цьому такому підприємству буде присвоєно відповідний код КВЕД, з яким воно й обліковуватиметься в ЄДРПОУ (наприклад, 11.0 «Виробництво напоїв», 17.12 «Виробництво паперу та картону» тощо залежно від того, яка продукція буде вироблена із сировини замовника).

По-друге, виготовлена з давальницької сировини продукція вважається готовою продукцією саме замовника відповідно до п. 433 Методрекомендацій № 373. При цьому прямими витратами на її виробництво є вартість переданої в переробку сировини та вартість робіт з переробки. Облік таких витрат замовнику доцільно вести з використанням рахунку 23 «Виробництво» з подальшим списанням їх на рахунок 26 «Готова продукція» (п. 440 Методрекомендацій № 373).

Ну і, крім того, той факт, що продукція, вироблена з власної сировини на давальницьких умовах, є для підприємства-замовника продукцією власного виробництва, визнали й київські податківці в листі від 07.07.2016 р. № 1555/10/10-36-12-02.

Здавалося б, досить для того, щоб зробити висновок: якщо основним видом діяльності підприємства згідно з даними з ЄДР є «виробництво» (не (!) торгівля або громадське харчування), у такому разі при продажу продукції, виготовленої з давальницької сировини, РРО можна не використовувати. Звичайно, якщо при цьому ви оформляєте отримання готівки прибутковими касовими ордерами і видаєте покупцю квитанцію.

Але, на жаль, не все так просто і є й інша думка. Як роз’яснюють податківці, у цілях незастосування РРО продукцією власного виробництва є тільки та продукція, що виробляється та реалізується самим підприємством у єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (див. підкатегорію 109.03 БЗ).

У свою чергу при визначенні терміна «єдиний технологічний процес» Мін’юст у листі від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1 рекомендує керуватися визначенням терміна «повний технологічний цикл виробництва» з «алко-тютюнового» Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-BP (ср. 025069200). Отже, під повним технологічним циклом виробництва потрібно розуміти сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини на продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади.

При такому тлумаченні терміна «продукція власного виробництва» виходить, що замовник, який не має виробничих площ і не бере участі у процесі переробки сировини, не може вважати «давальницьку» продукцію продукцією власного виробництва. І, відповідно, за такого підходу, реалізація покупцям такої продукції за готівку вимагатиме від замовника застосування РРО.

Як же бути? Сміливі платники податків, звичайно ж, можуть обходитися й без РРО, сподіваючись на аргументи, наведені нами на початку. Усім іншим рекомендуємо працювати без РРО при продажу «давальницької» продукції тільки за наявності індивідуальної податкової консультації податківців, яку ви можете отримати на підставі ст. 52 ПКУ.

давальницька сировина, виробництво продукції, реалізація продукції, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті