висновок документа
У цілях податкового обліку ПДВ у постачальника товару — платника ПДВ, що не використовує касовий метод, датою виникнення ПЗ у разі відвантаження ним товару без/до надходження авансу від покупця вважається дата, зазначена в оформлених таким постачальником (чи то безпосередньо на покупця, чи то на перевізника) товаросупровідних документах
Висновок листа відповідає непорушній позиції податківців (лист ДПСУ від 31.12.2012 р. № 8323/0/61-12/15-3115) з питання, як визначити момент (дату) виникнення податкового зобов’язання (ПЗ) з ПДВ при постачанні товару за ситуації, коли постачальник товару — платник ПДВ, по-перше, не застосовує касовий метод, а по-друге, відвантажує товар без/до отримання авансу від покупця.
Адже практика госпдіяльності допускає використання різних варіантів установлення в договорі постачання найважливішого моменту — переходу усіх ризиків і вигод, пов’язаних з предметом постачання, від постачальника до покупця. Як правило, сторони не вигадують при цьому нічого занадто оригінального, а задовольняються сталою і загальноприйнятою термінологією ІНКОТЕРМС (див., наприклад, детальне обговорення проблемних ситуацій при постачаннях на умовах СРТ у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 19, і на умовах DDP — у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 27, с. 31).
Так от, як це часто буває, і в обговорюваному питанні теж податківці вирішили не мудрувати, а просто скористалися конкретною «буквою закону», а точніше — одним-єдиним словом з п.п. «б» п. 187.1 ПКУ. І це слово — «відвантаження».
Зрозуміло, такий підхід застосовний виключно для цілей податкового обліку ПДВ. І полягає він у тому, що за момент (дату) виникнення у постачальника товару відповідного ПЗ за конкретним постачанням товару береться як би не правова, не економічна і навіть не облікова подія, а фізична — коли товар у фізичному сенсі переміщується з місця його перебування у постачальника, так би мовити, у напрямку покупця (чи то до покупця безпосередньо, чи то до перевізника). Але!
Незважаючи на квапливість податківців, які в обох згаданих листах твердять про момент виникнення ПЗ як про «початок» (процесу) фізичної передачі, переміщення, перевезення, пересилки товару, тут не слід гарячкувати… ☹ Тобто постачальникові не варто поспіхом складати податкову накладну (ПН) тієї ж секунди, як вантажник доторкнувся до першої упаковки з товаром…
А мова може йти — і на цьому зроблений акцент у листі, що коментується, — саме про дату, зазначену в оформленому постачальником товаросупровідному документі на конкретне відвантаження товару. Це і буде дата складання ПН на таке (можливо, часткове) постачання товару, визначена в п.п. «б» п. 201.1 ПКУ.
На завершення нагадаємо нашу бухоблікову рекомендацію постачальникам, що відвантажують (передають) перевізникам товар, призначений для покупців (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 27, с. 31). Їм доцільно для обліку товару, переданого перевізникові для доставки покупцеві, завести окремий субрахунок (наприклад, 2812 «Товари в дорозі») — що цілком відповідає п. 5.10 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2. І це буде зручна і наочна «зав’язка» з відповідною сумою ПЗ у податковому обліку ПДВ.