(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 12
  • № 11
  • № 10
  • № 09
  • № 08
  • № 07
  • № 06
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Лютий , 2017/№ 13

Відшкодування збитків: ПДВ є чи нема?

Ви, звісно, вже чули про новоявлену позицію податківців щодо нарахування ПДВ у тих випадках, коли платник отримує відшкодування збитків*. Упевнені, що декого з вас вона зачепила за живе. Тож сьогодні за вашими проханнями розглядаємо зазначену ситуацію більш детально.

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 91, с. 4.

Для початку нагадаємо умови, на тлі яких виникла зазначена дискусія. Для прикладу візьмемо конкретну ситуацію, яку викладено у листі одного з наших читачів. Отже, підприємство продало товар іншому підприємству на умовах СРТ.

Нагадаємо, цей термін означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов’язаний оплатити витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Так-от, продавець передав товар перевізнику, проте останній доправив покупцю лише частину належної кількості товару. Перевізнику виставлено претензію, він визнав, що збитки виникли з його вини, і компенсував їх. Чи потрібно обкладати зазначену компенсацію ПДВ?

А що воно взагалі за операція така?

У загальному випадку при продажу на умовах СРТ у момент, коли перевізнику передано товар, до покупця переходять усі ризики, пов’язані з товаром. Відтак, на дату відвантаження продавець відобразить бухоблікові (і податковоприбуткові) доходи від реалізації і витрати у сумі собівартості реалізованих товарів. І податкові зобов’язання з ПДВ.

Тож товари вже списано з балансу, і вважається, що їх використано у господарській діяльності

Відтак, відбулося звичайне постачання товарів (у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ). Продавець списав товари з балансу саме у зв’язку із таким постачанням (реалізацією), а не у зв’язку із їх нестачею.

Хто потерпілий і чия претензія?

Потерпіла сторона внаслідок того, що у процесі перевезення частину товару було втрачено, — це покупець. І саме в нього виникає потреба виставити претензію. Цей висновок випливає з цілої низки міркувань.

Договір на перевезення (згідно з вихідними умовами) було укладено між продавцем і перевізником. Фактично потерпілою стороною виявився покупець, але оскільки він договірних відносин з перевізником не має, претензію перевізнику виставляє продавець. На підставі п. 16.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363, покупець передає право на пред’явлення претензії продавцеві.

Причому зауважте: покупець має можливість передати право на пред’явлення претензії будь-якій іншій особі, не обов’язково продавцю. І особа, якій передане право пред’являти претензію, сама не несе збитків, які повинен покривати перевізник. Фактично компенсація, отримана від перевізника, належить покупцю. Інша справа, що у нашому випадку покупець, аби не «ганяти» гроші (компенсацію) від перевізника до покупця, а потім — від покупця до продавця, пропонує продавцю самому отримати компенсацію, яка належить йому, покупцю. А вже потім продавець і покупець окремо вирішують свої питання шляхом допоставки товару або його часткової оплати (див. рисунок).

Як можна побачити з рисунку, головна складність у нашій ситуації виникає у зв’язку з тим, що постачальник (згідно з умовами СРТ) списує товари зі свого балансу вже в момент передачі перевізнику, а покупець прибуткує ці товари лише після того, як їх доставить перевізник. В результаті виникає ситуація, за якої товар під час свого перебування в дорозі не обліковується ані на балансі продавця, ані на балансі покупця. Тим не менше, суті це не змінює: товар і всі ризики на нього (згідно з умовами СРТ) належать покупцю. Тож іще раз наголосимо: продавець пред’являє перевізнику у цьому випадку не свою претензію, а претензію покупця.

Сума претензії: з ПДВ чи як?

Тепер щодо суми, у якій висувається претензія. У читачів виникає запитання: в якій сумі має бути виставлено претензію перевізнику?

Відповімо: керуватися при цьому слід ст. 224 ГКУ. Вона встановлює обов’язок того учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками при цьому розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Звідси робимо висновок: узагалі-то сума претензії не обов’язково має збігатися з собівартістю чи продажною вартістю втрачених товарів, однак у будь-якому разі вона має бути обґрунтованою.

А от на запитання читача,

чи повинна сума претензії уключати суму ПДВ, нарахованого при відвантаженні на вартість втрачених при перевезенні товарів,

відповімо так. Операція з відшкодування збитків не є об’єктом оподаткування ПДВ. І якщо до претензії уключити ПДВ, операція від цього не стане ПДВ-об’єктною. Тобто суто арифметично сума претензії може як уключати, так і не уключати ПДВ. Однак на ПДВ-облік це жодним чином не впливає, адже суть операції від суми претензії не залежить.

Відшкодування збитків — ПДВ-об’єкт?!

Тепер, власне, про відшкодування збитків. У консультації із БЗ, підкатегорія 101.06, яку ми вже згадували у преамбулі, податківці без жодних аргументів заявляють, що компенсація за втрачені при перевезенні товари є об’єктом оподаткування ПДВ. І посилаються на пп. 185.1 і 188.1 ПКУ, які до ситуації з компенсацією узагалі стосунку не мають. На нашу думку, ця заява фіскалів не може бути нічим обґрунтована: перевізник не придбаває товари у особи, яка виставляє йому претензію, він тільки відшкодовує завдані збитки. А в такій ситуації в інших консультаціях (із БЗ, підкатегорія 101.02) податківці стверджують, що відшкодування збитків, які виникли у зв’язку із нестачею чи крадіжкою активів, не призводить до нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Наша ситуація ж дає ще один додатковий аргумент: продавець отримує компенсацію не за свої збитки, а за збитки покупця. Тому,

на нашу думку, нараховувати податкові зобов’язання при надходженні компенсації немає підстав

У згаданій вище консультації із БЗ, підкатегорія 101.06, податківці також не змогли їх назвати. Таких підстав узагалі немає, адже товар вже було поставлено і оподатковано ПДВ при відвантаженні (передачі перевізнику). А втрата товару, який продавцю вже не належить, не може призводити до повторного оподаткування. Жодним чином! Продавець є виключно посередником, який отримує від перевізника компенсацію, що належить покупцю.

Водночас зменшити податкові зобов’язання, відображені при відвантаженні втраченого товару, продавець також не зможе. Для нього операцію завершено в момент передачі товару перевізнику. А за умовами СРТ вважається, що на цей момент товар поставлено (див. рисунок). Отже, зменшувати обсяг постачання товару і податкові зобов’язання з ПДВ через подальшу втрату товару перевізником немає підстав.

А покупець що?

Що ж до покупця, то він оприбуткує на баланс лише фактично отриману кількість товару (див. рисунок). І в будь-якому випадку податковий кредит покупець може відображати тільки щодо цієї кількості. Тут є два можливих варіанти дій:

(1) або покупець оплачує лише фактично отриману кількість товару. І саме в частині цієї кількості відображає податковий кредит, адже саме таку кількість він фактично придбав згідно з прибутковими документами;

(2) або покупець оплачує повну кількість товару. А продавець допоставляє втрачену кількість товару за тією ж ціною. По суті для продавця це нова поставка зі всіма наслідками, що звідси випливають, а для покупця доплата — не що інше, як аванс за цю нову партію товару.

Якщо ви будете використовувати другий варіант, майте на увазі: сума перевищення оплати, отриманої від покупця, над вартістю фактично оприбуткованого ним товару буде вважатися для продавця передоплатою. І на цю суму слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і скласти нову податкову накладну. Без такої накладної покупцеві годі розраховувати на податковий кредит на «допоставлені» товари: «відвантажувальна» податкова накладна на податковий кредит за втраченими в дорозі товарами права не дає.

Обережні покупці інколи хвилюються, чи не буде в них необґрунтовано збільшено реєстраційний ліміт внаслідок того, що «відвантажувальна» податкова накладна платником була зареєстрована на усю суму відвантаженого товару, а вони мають право на податковий кредит тільки частково. Таким платникам рекомендуємо при виявленні нестачі товару під час оприбуткування відображати податковий кредит на всю суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, але водночас на втрачену в дорозі частку товару нараховувати компенсаційні податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ. Тоді ліміт точно не постраждає ☺.

Розглянемо нашу ситуацію на прикладі.

Приклад. Продавець відвантажив покупцеві товарів на 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Фактично покупцю було доставлено товарів на суму 9600 грн. (у тому числі ПДВ — 1600 грн.). Покупець за довіреністю надав продавцю право виставляти претензію до перевізника. Перевізник претензію визнав і перерахував компенсацію продавцеві.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

Облік реалізації товарів і виставленої претензії

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума, грн.

Облік у продавця

1

Відвантажено товари покупцеві

361

702

12000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

3

Списано собівартість реалізованих товарів

902

281

3000

1-й варіант (часткова оплата)

4

Отримано оплату від покупця за фактично отримані товари

311

361

9600

5

Виставлено претензію перевізнику за дорученням покупця

377*

361

2400

6

Отримано компенсацію від перевізника

311

377

2400

2-й варіант (допоставка)

4

Отримано оплату від покупця за отримані товари

311

361

9600

5

Відображено аванс за «недовезені» товари

311

681

2400

6

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

400

7

Виставлено претензію перевізнику

377*

361

2400

8

Отримано компенсацію від перевізника

311

377

2400

9

Відвантажено покупцеві нову («недовезену») частину товару

361

702

2400

10

Списано нараховані податкові зобов’язання з ПДВ

702

643

400

11

Відображено залік заборгованостей

681

361

2400

* Оскільки ідеться не про власну претензію, а про претензію покупця, субрахунок 374 продавець, на нашу думку, не застосовує.

Облік у покупця

1

Оприбутковано товари, фактично отримані від продавця

281

631

8000

2

Відображено ПДВ (до реєстрації ПН в ЄРПН)

644/1

631

1600

3

Відображено податковий кредит (ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

644/1

1600

4

Виставлено претензію перевізнику

374*

631

2400

1-й варіант (часткова оплата)

4

Сплачено продавцеві за фактично отримані товари

631

311

9600

5

Отримано продавцем компенсацію від перевізника. Здійснено залік заборгованостей

631

374

2400

2-й варіант (допоставка)

4

Сплачено продавцеві за фактично отримані товари

631

311

9600

5

Отримано продавцем компенсацію від перевізника. Здійснено залік заборгованостей

631

374

2400

6

Сплачено продавцю за «допоставку» товарів

371

311

2400

7

Відображено ПДВ (до реєстрації ПН в ЄРПН)

644/1

644

400

8

Відображено податковий кредит (ПН зареєстровано в ЄРПН)

641

644/1

400

9

Оприбутковано «довезені» товари

281

631

2000

10

Списано податковий кредит з ПДВ

644

631

400

11

Відображено залік заборгованостей

631

371

2400

* Оскільки претензія фактично відображає збитки покупця, саме йому, на нашу думку, слід застосовувати субрахунок 374.

Насамкінець зауважимо: ситуація доволі «слизька». Тому потребує бездоганного правового оформлення. Особливо це стосується передачі покупцем продавцю права виставляти претензію до перевізника, а також «допоставок» покупцю.

висновки

  • Кошти, перераховані на поточний рахунок платника як компенсація збитків, завданих діями перевізника, не спричиняють обов’язок нараховувати ПДВ. Така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
  • Особа, яка виставляє претензію, може передати це право за довіреністю іншій особі.
  • Субрахунок 374, призначений для обліку претензій, використовує та сторона, яка несе фактичні збитки у зв’язку із втратою товару перевізником.
відшкодування збитків, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті